Проведено аналіз діагностики ускладнень вагітності у 24 жінок, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, що народжували у пологових будинках м. Чернівці та м. Одеса. Туберкульозний процес у вагітних призводить до суттєвих функціональних порушень у фетоплацентарному комплексі. Фетоплацентарна недостатність на тлі туберкульозу призводить до негативних наслідків, що потребує профілактичних заходів.

За допомогою імуногістохімічних та гістологічних методів вивчено 16 випадків інфікування мікобактерією туберкульозу вагітних та 20 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. У вагітних, інфікованих мікобактерією туберкульозу, у цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки знижується концентрація гормону плацентарного лактогену та активується проапоптотичний протеїн ВАХ на фоні незміненої концентрації протиапоптотичного протеїну Bcl-2. Дані факти можуть пояснити недостатність гестаційної перебудови спіральних артерій матково-плацентарної ділянки у разі туберкульозу вагітних.

З'ясовано, що плацентарній дисфункції (ПД) за умов туберкульозу легень обумовлена розладами матково-плацентарного кровообігу та спричинена гіпоксією хоріального дерева, яка призводить до порушень продукції плацентарного лактогену та специфічних білків вагітності, викликає порушення дозрівання хоріального дерева. Одержано дані, що в основі патогенезу ПД, за умов туберкульозу легень, є неповна гестаційна перебудова спіральних артерій матки, яка пов'язана з хронічним запаленням матково-плацентарної ділянки, результатом якої є зниження проліферативних процесів інвазивного цитотрофобласта та зростання інтенсивності ВАХ-залежного апоптозу цих клітин. Встановлено прогноз діапазонів частоти плацентарної дисфункції серед вагітних, хворих на активний та перенесений туберкульоз із залишковими змінами, за допомогою біномінального метода визначення довірчих інтервалів для частот (p=0,05). Визначено, що причиною порушень продукції плацентарних гормонів і плацентарних специфічних білків за умов туберкульозу легень є, в першу чергу, ураження трофобластичного покриву хоріальних ворсинок, як наслідок циркуляторної гіпоксії, що призводить до гальмування дозрівання хоріального дерева та, відповідно, -до його функціональної недостатності.

За допомогою імуногістохімічного та гістологічного методів вивчено 16 плацент вагітних, інфікованих мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та 20 плацент жінок із фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Установлено, що у вагітних, інфікованих МБТ, має місце активізація процесів ВАХ-залежного апоптозу в децидуоцитах, що слід розцінити як несприятливий чинник для перебігу вагітності.

Зазначено, що однією з функцій акушерської служби щодо покращання репродуктивного здоров'я вагітних, хворих на туберкульоз, є формування груп ризику, планування сім'ї, якісна та рання діагностика, лікування туберкульозу та профілактика ускладнень.

Зазначено, що найбільш безпечними в період гестації є призначення хіміопрепаратів I ряду (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піразинамід). Наведено побічні реакції протитуберкульозних препаратів та ускладнення у вагітних і новонароджених.

Наведено гістологічні критерії зрілості хоріального дерева. Стаття базується на матеріалі (5 - 40 тиж. вагітності), який збирався з 1989 р. по 2010 р. з метою накопичення достатньої кількості спостережень за окремими відрізками гестації для забезпечення належної статистичної вірогідності висновків. Результати досліджень можна рекомендувати для діагностики передчасного або уповільненого дозрівання плаценти людини як прояву хронічної недостатності посліду.

Наведено результати дослідження імуноферментного аналізу білок-продукувальної функції та її змін у сироватці крові вагітних, хворих на туберкульоз. Проаналізовано зміни вказаних показників залежно від застосування комплексного лікування та профілактики плацентарної дисфункції.

Наведено гістологічні критерії зрілості матково-плацентарної ділянки в різні терміни гестації. Результати досліджень можуть бути рекомендовані для діагностики передчасного або уповільненого дозрівання плаценти людини як прояв хронічної недостатності посліду.

За допомогою гістохімічного методу встановлено кількісну характеристику окиснювальної модифікації білків у клітинах хоріальних ворсинок та децидуальнозміненого ендометрія у разі гіперандрогенії. Результати досліджень можуть бути рекомендовані для діагностики проявів плацентарної дисфункції.

Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Незважаючи на чисельні наукові розробки над розв'язанням даної проблеми, частота порушень у системі мати - плацента - плід сягає 60 - 70 %. Основну групу сформували 70 вагітних, IA (n = 35) - вагітні з проявами плацентарної дисфункції без спе-цифічної профілактики плацентарної дисфункції (ПД), IB (n = 35) - вагітні зі специфічною профілактикою ПД. Контрольна група - 40 здорових вагітних. Наведено результати ефективності проведеної профілактики ПД у жінок групи ризику, які оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методам досліджень. Ефективність проведеної профілактики ПД оцінювали за показниками досліджень у жінок IA та IB підгрупи основної групи. Слід відзначити, що в жінок IB підгрупи (з проведеною специфічною профілактикою дисфункції плаценти) лабораторні, інструментальні, імуногістохімічні та гістологічні дані позитивно відрізнялися від показників IAпідгрупи. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті надає змогу довести їх до рівня фізіологічної вагітності.

Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відзначається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив (36,0 +- 5,3) років. Дана нозологія мала місце в жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою запобігання патології в майбутньому.

Зважаючи, що за останнє десятиріччя в Україні значно погіршилася демографічна ситуація і водночас зберігаються високі показники перинатальних ускладнень, надзвичайно актуальним для практичного акушерства є вивчення різноманітних чинників ризику порушень стану у системі "мати - плацента - плід". Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Наведені результати ефективності проведеної профілактики плацентарної дисфункції у жінок групи ризику було оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методами досліджень. Основну групу склали вагітні з проявами плацентарної дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, та вагітні із застосуванням запропонованої авторами методики профілактики плацентарної дисфункції. Контрольну групу склали здорові вагітні. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті дозволяє довести їх до рівня фізіологічної вагітності.

Дане дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта у випадку TORCH-інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Висвітлено результати досліджень трофобласта в термін гестації 5 - 6 тиж. Мета дослідження - за допомогою імуногістохімічного методу встановити особливості експресії МП-2 у різних типах трофобласта у разі TORCH-інфекції у порівнянні зі спостереженнями без інфекційного процесу. Дослідженню підлягав абортний матеріал 5 - 6 тижнів гестації. Основну групу дослідження становили 16 спостережень TORCH-інфекції, а контрольну - 14 спостережень перерваної вагітності без ознак інфекційного процесу (аборти за соціальними показами). Виконували імуногістохімічну методику на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерної системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. З затсосуванням методу комп'ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп'ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення. Відповідно до результатів імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 5 - 6 тижнів, як у разі TORCH-інфекції, так і без інфекційного процесу, найбільша експресія металопротеїнази-2 відмічається в інвазивному трофобласті, найменша - у синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники відзначаються в цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. За TORCH-інфекції експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивний цитотрофобласт у фрагментах ендометрію), за винятком синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок.

Наведено основні показники діагностики внутрішньоутробного стану плода у жінок з переношеною вагітністю. Кардіотокографічна діагностика - це одна із перших ланок віддзеркалення внутрішньоутробного стану плода, що слугує сигналом для подальшого спостереження і тактики ведення жінок в терміні гестацій більше 40 тижнів. Більш значні порушення параметрів, які діагностовано під час запису кардіотокограм у жінок з переношеною вагітністю, а саме, зниженням АМО та кількості осциляцій, зменшення кількості акцелерацій, одночасне збільшення варіабельних, глибоких, довготривалих децелерацій під час вагітності та виникнення пізніх децелерацій в пологах (dipII, dipIII), зростання відсотка стабільного ритму зі значними ділянками монотонності і синусоїдального ритму вказував на порушення внутрішньоутробного стану плода: гіпоксію, дистрес плода та порушення плацентарного кровообігу у 87,6 % випадків жінок з переношеною вагітністю. Необхідно зазначити, що за даними КТГ у більшості жінок контрольної групи був діагностований задовільний стан плода.

У плаценті запальний процес на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів визначають переважно в базальній пластинці, яка є фрагментом матково-плацентарної ділянки, що відділився разом з послідом від матки у процесі пологів. Мета дослідження - встановити деякі імуногістохімічні параметри стану інвазивного цитотрофобласта запально зміненої базальної пластинки плаценти у вагітних на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів. За допомогою імуногістохімічних і гістологічних методів вивчено 36 спостережень вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і 40 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності і пологів. Досліджено основне місце локалізації специфічного та неспецифічного запалення плаценти - базальну пластинку в жінок основної групи. Встановлено, що у вагітних на тлі урогенітальних інфекцій, у порівнянні з фізіологічною вагітністю в цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки має місце зниження концентрації гормона плацентарного лактогена, активація проапоптичного протеїну ВЛХ на фоні незміненої концентрації протиапоптичного протеїну Bcl-2.

Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що, у свою чергу, призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності. Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв'язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань ЖСО авторами визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп. Згідно з поставленою метою проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6 - 7 та 12 - 14 тижв гестації. До основної групи зараховано 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок, практично здорових. Одержання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу за фізіологічної та ускладненої вагітності допоможе доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції.

Вивчено особливості процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в ендометрії, периміоматозній тканині та у міоматозному вузлі жінок з лейоміомою матки. Встановлено, що у периміоматозній тканині відбувається зростання інтенсивності ПОЛ у разі зменшення глутатіон залежного антиоксидантного потенціалу. У тканині міоматозного вузла спостерігались аналогічні тенденції. В ендометрії жінок з лейоміомою матки вміст дієнових кон'югатів перевищував аналогічні показники в контролі в 2,8 разу, а рівень малонового альдегіду мав значну тенденцію до збільшення (27,49 %), крім того, спостерігалося суттєве пригнічення ферментів антиоксидантного захисту.

Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку плацентарної дисфункції (ПД) є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Водночас спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Найважливішу роль у виникненні плацентарної дисфункції відіграє своєчасна діагностика даної патології та прогнозування її розвитку. Тому дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної ПД. Для оцінки функціонального стану формування плацентарного кровообігу на етапі формування первинної ПД на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів авторами застосовано визначення ехографічних параметрів ектраембріональних структур (об'єм жовточного мішка, жовтого тіла, хоріальної, амніотичної порожнини, локалізація хоріона) у жінок основної та контрольної груп. Дослідження проводилось за допомогою трьохмірної програми VOCAL тримірної ехографії. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6 - 7 та 12 - 14 тижн гестації. До основної групи входили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок практично здорових. Дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної ПД.

Багатоплідна вагітність (БПВ) на сьогодні трапляється значно частіше в 1,4 - 2,6 % випадків у сім'ях, де батьки з багатоплідної родини, при цьому вирішальну роль відіграє генотип матері. За останні 10 - 15 років значно підвищилася кількість безплідних пар, що призводить до застосування допоміжних репродуктивних технологій і зростання кількості БПВ. Поряд з цим БПВ асоціюється з підвищенням кількості ускладнень, що супроводжуються з раннього триместру гестації до пологів. Вагомими ускладненнями на різних термінах гестації у жінок цієї групи є: невиношування вагітності, плацентарна дисфункція, синдром фето-фетальної трансфузії (СФФТ), антенатальна загибель плодів, дискордантний ріст близнюків. Доведено кореляційний зв'язок між перебігом БПВ та динамікою рівня гормонів фетоплацентарного комплексу. Згідно з одержаними даними, у вагітних з БПВ рівень прогестерону знижувався на 80 % від вихідного рівня за одноплідної вагітності: це призводить до підвищення ризику передчасних пологів. Зміни показників прогестерону чи плацентарного лактогену хоч би на 10 % від показників норми за одноплідної вагітності слід розцінювати як розвиток плацентарної дисфункції. Моніторинг з ранніх термінів вагітності надасть змогу диференційно підходити до ведення вагітності, пологів, сприяючи зниженню перинатальної захворюваності та смертності у жінок з БПВ. Ретельне ведення таких вагітних, діагностика гормонального фону в антенатальному періоді запобігатиме розвитоку (передчасних пологів, анемії, гестози, затримки розвитку плодів). Рівень гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу за БПВ може слугувати діагностичним критерієм для поглибленого вивчення проблем антенатального догляду у разі БПВ, а також спрогнозувати розвиток гестаційних ускладнень під час вагітності та пологів.