Вперше показано значення переваги еферентного гломерулярного опору над аферентним тонусом ниркових судин в розвитку гіпертензивної нефропатії. Доведено зв'язок між зниженим ендотеліальним нирковим синтезом NO і підвищенням еферентної резистентності нирок у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Встановлено, що недостатня нефропротекторна ефективність еналаприлу обумовлена значним порушенням синтезу NO ендотелієм нирок. Обгрунтовано доцільність визначення стану ниркової гемодинаміки та синтезу NO у хворих на ЕГ. Доведено нефропротекторну ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії, що включає блокаду ренін-ангіотензивної системи, систолічного артеріального тиску та стимуляцію ниркового синтезу NO. Підтверджено зв'язок між недостатнім ступенем нічного зниження артеріального тиску та ураженням нирок. Виявлено негативний вплив зниженого ниркового синтезу NO на добовий ритм артеріального тиску. Встановлено показання щодо призначення комбінованої терапії еналаприлом та небівололом у хворих на ЕГ.

В ходе исследования у 69-ти пациентов с гипертонической болезнью выявлены и проанализированы ранние доклинические маркеры формирования гипертензивной нефропатии. Отмечено, что у больных с артериальной гипертензией и недостаточным синтезом азота оксида в почках, нарушением сосудистой реактивности плечевой артерии значительно чаще определяются нарушения почечного кровотока и достоверно более высокий уровень экскреции альбумина с мочой.

After complex examination of the group of 69 patients with hypertensive disease, the authors determined and analyzed the early preclinical predictors of hypertensive nephropathy formation. The patients with deficient renal nitric oxide synthesis and adisturbed brachial artery vascular reactivity more often displayed renal blood flow changes. They also had the statistically higher levels of urinary albumin excretion.

Розкрито сутність понять орфографії як предмета навчання й орфограми. Охарактеризовано лінгвістичну природу української орфографії. Висвітлено особливості процесу формування орфографічних дій і розглянуто психологічну природу орфографічних навичок. Описано умови формування в учнів орфографічної грамотності, оволодіння орфографічною пильністю. Наведено типи та методику опрацювання орфографічних правил і методику вивчення фонетичних, морфологічних, семантичних та історичних написань. Розглянуто види правописних вправ і методику їх проведення. Приділено увагу списуванню, його видам і вимогам до нього. Розглянуто диктанти, їх види та методику проведення. Охарактеризовано орфографічний розбір.

Проаналізовано методику роботи у початковій школі зі словниками різних типів. Розглянуто значимість такої роботи для формування орфографічної навички.

Проаналізовано ефективні прийоми роботи з учнями молодшого шкільного віку, спрямовані на формування орфографічної навички.

Розглянуто проблеми якості професійної підготовки вчителів, досвід використання сучасних технологій у процесі вивчення методики викладання української мови. Детально описано технологію створення тематичного портфоліо майбутніми вчителями початкових класів, зокрема, з методики вивчення орфографії, оскільки глибоке знання орфографічного матеріалу є однією з вимог до майбутнього фахівця початкової школи.

Рассмотрены проблемы качества профессиональной подготовки учителей, опыт использования современных технологий в процессе изучения методики преподавания украинского языка. Подробно описано технологию создания тематического порфолио будущими учителями начальных классов, в частности, по методике изучения орфографии, поскольку глубокое знание орфографического материала является одним из требований к будущим специалистам начальной школы.

The author of the article arrests attemtion on the problem of quality of the professional training of teachers, shares the experience of using modern technologies in the process of teaching Ukrainian language teaching methodology. The author describesin details the technology of creation of thematic portfolio by the future teachers of primary school, particularly in spelling teaching methodology, because profound knowledge of the spelling material is a requirement of future specialist of primary school.

Проаналізовано ефективні прийоми роботи з учнями молодшого шкільного віку, спрямовані на формування орфографічної навички. Запропоновано вправи та завдання лексичного спрямування з використанням технології ейдетики. Доведено, що ефективність підготовки майбутнього вчителя до формування орфографічної навички у молодших школярів залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки студентів.

Проанализированы эффективнее приемы работы с учащимися младшего школьного возраста, направленные на формирование орфографического навыка. Предложены упражнения и задания лексического направления с использованием технологии эйдетики. Доказано, что эффективность подготовки будущего учителя к формированию орфографического навыка у младших школьников зависит от скоординированности всех компонентов системы профессиональной подготовки студентов.

3 метою зіставлення впливу бета-адреноблокаторів метапрололу та небівололу на ниркову гемодинаміку у хворих на есенційну гіпертензію (ЕГ), обстежено 60 пацієнтів, з яких 30-ти хворим призначено метопролол у дозі 100 - 200 мг на добу, 30-ти - небіволол у дозі 10 мг на добу. Усім хворим до та після курсу терапії (12 тижнів) виконували добове моніторування артеріального тиску (АТ), вимірювали нирковий кровотік (НК) та внутрішньонирковий судинний опір (ВНСО). Встановлено, що обидва препарати ефективно знижували як середньодобовий систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) АТ, так і середньоденний і нічний САТ і ДАТ на 14 - 20 %, а також навантаження тиском на 44 - 67 %. Призначення небівололу сприяло вірогідному збільшенню НК і зменшенню ВНСО переважно за рахунок еферентної вазодилатації.

У 62-х хворих на есенціальну гіпертензію досліджено порушення ниркового кровотоку (НК) та зміни добового моніторування артеріального тиску. За даними вимірювання НК обстежені поділені на дві групи по 31-му пацієнтові в кожній. До першої групи увійшли хворі з показниками НК близькими до нормальних, а до другої - зі значно нижчими від аналогічних у здорових осіб та хворих першої групи. Серед обстежених другої групи виявлено більше хворих із нічною гіпертонією та недостатнім зниженням АТ уночі, ніж серед хворих першої групи. Зниження НК більшою мірою було виявлено у хворих другої групи з більш високим денним і нічним систолічним АТ (САТ) та варіабельністю САТ (ВАР САТ).

Вперше в українській лінгводидактиці розроблено методику формування орфографічних умінь і навичок молодших школярів з урахуванням початку систематичного навчання дітей з шестирічного віку. Доведено доцільність комплексного формування орфоепічних та орфографічних умінь на спільній фонетичній основі, показано шляхи вдосконалення теоретико-практичного підходу до навчання орфографії учнів початкової школи. Набули подальшого розвитку методичні ідеї про підвищення орфографічної грамотності учнів I - VI класів, що є важливим органічним складником їх писемного мовлення. Впроваджено в навчальний процес методику, яка забезпечує міцний зв'язок між фонетичними, графічними й орфографічними знаннями та мовленням школярів.

Розглянуто основні ознаки текстів. Проаналізовано особливості роботи над структурними елементами тексту, вивченням текстів різних типів. Доведено думку, що основне завдання вивчення розділу «Текст» полягає у формуванні в учнів молодшого шкільного віку навичок створення власних текстів. Наголошено, що практично оволодіти цим можна лише за умови постійної уваги до тексту, способів зв’язку між його елементами.

Рассмотрены основные признаки текстов. Проанализированы особенности работы над структурными элементами текста, изучением текстов разных типов. Доказана мысль, что основная цель изучения раздела «Текст» заключается в формировании в учащихся младшего школьного возраста навыков создания собственных текстов. Отмечено, что практически овладеть этим можно лишь при постоянном внимании к тексту, способам связи между его элементами.

The main features of texts are considered. The author analyses the peculiarities of work at structural elements, at studying texts of different types. The idea, that the major task of studying the part «Text» is to form junior pupils’ skills of making their own texts, has been proved here. The author marks that it is possible to master it only by means of constant attention to a text, the methods of connection between its elements.

Мета роботи - оцінити за неішемічної патології серця у хворих старших вікових категорій з електрокардіостимулятором (ЕКС) ефективність довготривалого комплексного лікування постімплантаційної фібриляції передсердь (ФП) на тлі використання ліпосомальних препаратів, визначити смертність і якість життя пацієнтів, динаміку метаболічно-запальних чинників та складових ендотеліальної функції судин. Обстежено 387 хворих віком 65 - 80 років з імплантованим ЕКС. Серед них до дослідження було включено 46 (12 %) осіб (30 чоловіків і 16 жінок) з неішемічною постімплантаційною ФП. Час появи ФП з моменту встановлення ЕКС - до 12 міс. До дослідження ввійшли пацієнти без ознак стенозуючого атеросклерозу вінцевих артерій серця, а основними показаннями до імплантації ЕКС були атріовентрикулярна блокада II або III ступеня, синдром "тахі-бради" із синкопе, наявність бінодальної блокади. Ліпосомальні препарати як компоненти комплексної лікувальної програми у разі тривалого терміну використання за рахунок позитивних патогенетичних ефектів, спрямованих на метаболічно-запальні зсуви та порушення ендотеліальної функції судин, надають змогу суттєво знизити частоту і тривалість пароксизмів ФП після імплантації ЕКС у хворих старших вікових категорій. Фосфатидилхолін і кверцетин дозволяють за постімплантаційної ФП у літніх пацієнтів покращити стан їх серцево-судинної системи, покращити якість життя та загальну ефективність як безпосередніх, так і віддалених результатів лікування, загальмувати темпи прогресування хронічної серцевої недостатності, зменшити частоту госпіталізацій і смертності пацієнтів. Висновки: ліпосомальні препарати високоефективні у хворих старших вікових груп з постімплантаційною ФП, їх слід призначати додатково до основного медикаментозного лікування (аміодарон, beta-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, сартани, статини).

Мета дослідження - вивчення характеру перебігу постімплантаційної фібриляції передсердь (ФП) у хворих старших вікових категорій та визначення окремих ланок її патогенетичних побудов. Обстежено 387 пацієнтів віком 65 - 80 років з імплантованим електрокардіостимулятором. Серед них, як об'єкт дослідження було включено 46 (12 %) осіб (30 чоловіків і 16 жінок) з неішемічною постімплантаційною ФП без ознак стенозувального атеросклерозу вінцевих артерій серця. Постімплантаційна ФП у літніх пацієнтів характеризується симптомами запаморочення, неішемічним болем у прекардіальній ділянці, задишкою, стомленням під час фізичного навантаження, переважно надшлуночковою екстрасистолією, дифузними змінами, гіпертрофією міокарда та дилатацією порожнин лівих відділів серця, діастолічною дисфункцією лівого шлуночка, різними класами шлуночкових порушень ритму, легеневою гіпертензією, наявністю дегенеративних змін клапанів серця. У пацієнтів старших вікових категорій з постімплантаційною ФП формується складний багатофакторний комплекс патологічних порушень, який виявляється змінами реологічних властивостей крові (гіперв'язкістю, гіперагрегацією формених елементів), стану білково-ліпідного метаболізму та міокардіального ремоделювання, наявністю системного запалення і ендотеліальної дисфункції судин.

Розглянуто проблему формування професійної готовності майбутніх учителів в умовах педагогічного коледжу до формування текстотворчих умінь (ТТУ) учнів молодшого шкільного віку. Розглянуто шляхи поєднання теоретичної підготовки студентів із сучасної української мови, методики навчання української мови для організації текстотворчої діяльності учнів початкової школи та набуття грунтовних умінь і навичок щодо професійної комунікативної та текстологічної компетентності. Досліджено філософсько-психологічні передумови формування в молодших школярів ТТУ. Розглянуто особистісно орієнтований підхід як чинник формування ТТУ. Запропоновано концептуальну модель підготовки майбутніх учителів до організації текстотворчої діяльності молодших школярів в умовах компетентнісного підходу. Охарактеризовано поняття "педагогічна технологія", "технологія підготовки майбутнього вчителя початкових класів до формування в молодших школярів текстотворчих умінь". Надано рекомендації з проблеми впровадження технології формування в молодших школярів ТТУ в систему підготовки та перепідготовки вчителів початкових класів.

Науково обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування текстотворчих умінь у молодших школярів. Визначено принципи формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу і закономірності формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів; розкрито й уточнено сутність базових понять дослідження "текстотворча діяльність", "текстотворча компетентність", "лінгводидактична система підготовки студентів педагогічного коледжу". Створено модель формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу, запропоновано ефективні технології підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь; визначено рівні сформованості в учнів текстотворчих умінь та текстотворчої компетентності у майбутніх учителів початкових класів. Розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь. Лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь охарактеризовано як складний, відкритий динамічний комплекс, який охоплює мету, зміст освіти, педагогічне цілепокладання, технології, методи, засоби, а також взаємодію суб'єктів освітнього процесу на засадах рівноправного партнерства. Змістовий аспект пропонованої лінгводидактичної системи підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів текстотворчих умінь передбачає введення спецкурсу "Формування в учнів початкових класів умінь працювати з текстом: теорія і практика", завданнями якого визначено: 1) розширення знань студентів щодо понять "текст", "текстотворча діяльність", усвідомлення функційних можливостей, виховного потенціалу тексту в системі лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; 2) формування у студентів умінь організовувати учнів до роботи з текстами різних типів; 3) активізація пошуку відповідних форм і методів роботи; 4) розвиток у студентів прагнень до інноваційності, креативності та саморозвитку під час текстотворчої діяльності.