Висвітлено питання епідеміології, етіології і патогенезу, лікування, реабілітації та профілактики сполученої церебральної і кардіальної патології у хворих гіпертонічною хворобою. Описано роль та значення морфофункціональних змін у серцевому м'язі та речовині мозку. Вперше створено класифікацію сполученої цереброкардіальної патології та визначено диференціально-діагностичні критерії оцінки її клінічних форм. Розроблено нові методи лікування та реабілітації хворих (зокрема, методи механотерапії) в умовах стаціонару та реабілітаційного відділення поліклініки.

Наведено сучасні анатомо-фізіологічні дані про черепні нерви, рухову та вегетативну системи, вищу нервову діяльність. Описано методи дослідження функцій нервової системи, її симптомів та основних синдромів. Охарактеризовано безумовні, патологічні та рефлекси орального автоматизму.

Приведены современные анатомо-физиологические данные о черепных нервах, двигательной и вегетативной системах, высшей нервной деятельности. Описаны методы исследования функций нервной системы, ее симптомов и основных синдромов. Охарактеризованы безусловные, патологические и рефлексы орального автоматизма.

Обгрунтовано методику реабілітації рухових порушень у хворих у гострому періоді півкульового ішемічного інсульту. Проаналізовано результати комплексного обстеження 200-т хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Для діагностики та визначення методів подальшого лікування розроблено й апробовано алгоритм обстеження хворого, що включає клініко-неврологічні та нейрофізіологічні методи. Для лікування 112-ти хворих (основна група) у гострому періоді мозкового інсульту застосовано разом з традиційною фармакотерапією метод гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапію та механотерапію (реабілітаційні пристрої), а 88 пацієнтів (контрольна група) одержували лише традиційну фармакотерапію. Експериментально підтверджено ефективність та необхідність проведення комплексного лікування у гострому періоді півкульового ішемічного інсульту з застосуванням методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії для прискорення відновлення рухових функцій. Розроблено спеціальні реабілітаційні пристрої для верхніх і нижніх кінцівок з метою покращання мікроциркуляції та підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах паретичних кінцівок. Обгрунтовано прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності хворих на ішемічний інсульт.

Вивчено соціально-демографічні характеристики донорів крові у містах Хмельницькому, Чернівцях, Рівному за 2003 - 2007 рр. Обгрунтовано необхідність посилення заходів щодо залучення до донорства груп населення залежно від віку, статі та соціальних характеристик.

Систематизовано сучасні теоретичні та ілюстративні матеріали навчальної і монографічної літератури з еволюції та анатомії нервової системи людини. Подано відомості про історію вивчення анатомії нервової системи. Висвітлено сучасні дані про філогенез та онтогенез, вищу нервову діяльність, особливості морфології центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. Описано основні методи дослідження функцій нервової системи, симптомів та синдромів за ураження різних її відділів.

Спостережено 73 хворих на ішемічний інсульт (38 чоловіків, 35 жінок) віком від 30-ти до 60-ти років з локалізацією осередку ішемії в домінантній півкулі: у басейні ВСА - 30 хворих, у басейні СМА - 35, кіркових гілок СМА - 8, із задовільною психологічною установкою, з осередковою симптоматикою. У ранньому відновному періоді, поряд з базисною та диференційованою терапією, використано оксигенобаротерапію, голкорефлексотерапію та механотерапію - реабілітаційні пристрої, запропоновані відразу після покращання загального стану хворих (2 - 6-й день). Такий підхід сприє більш повному та швидкому відновленню рухової функції шляхом активації нервових центрів, покращанню центрального та периферичного кровообігу, залученню хворого до активної участі в ранньому відновному лікуванні.

На підставі результатів дослідження донорської популяції за віком, статтю, соціальним станом у 2003 - 2007 рр. визначено особливості змін в окремих донорських групах і напрямках мотивації донорства у зв'язку із соціально-економічним розвитком суспільства. Обгрунтовано необхідність оптимізації заходів щодо залучення населення до донорства.

Обгрунтовано оптимізовану модель служби крові на регіональному рівні. Виявлено системні проблеми організації служби крові на регіональному рівні. Досліджено функціональні резерви здоров'я, психологічні особливості потенційних донорів, рівень їх фізичного розвитку та соматичного здоров'я, як індикатори можливої участі у донорстві та чинники ризику, які негативно впливають на формування здоров'я потенційних донорів. Обгрунтовано необхідність медико-соціальної реабілітації донорів і потенційних донорів. Визначено шляхи покращання стану фізичного та психологічного здоров'я донорів і потенційних донорів.