Індекс рубрикатора НБУВ: П60-334.33

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості внутрішньої будови кристалів, питання з'ясування причин набуття природними кристалами певної зовнішньої форми.

Рассмотрены особенности внутреннего строения кристаллов, вопросы выяснения причин приобретения природными кристаллами определённой внешней формы.

Розглянуто головні види нерудної мінеральної сировини (агрохімічну, гірничотехнічну, будівельну, гірничорудну, гірничохімічну та нерудну сировину для металургії), а також геологічну будову найважливіших родовищ неметалічних корисних копалин (НКК) України. Наведено їх систематику та класифікацію, а також перспективи гірночорудної мінерально-сировинної бази НКК країни порівняно зі світовими даними. Висвітлено питання використання даної сировини.

Рассмотрены основные виды нерудного минерального сырья (агрохимическое, горнотехническое, строительное, горнорудное, горнохимическое и нерудное сырье для металлургии), а также геологическое строение важнейших месторождений неметаллических полезных ископаемых (НПИ) Украины. Приведены их систематизация и классификация, а также перспективы развития горнорудной минерально-сырьевой базы НПИ страны по сравнению с мировыми данными. Освещены вопросы использования данного сырья.

Results of scientific and technological pilot project carried out in 2007 for the implementation of modern satellite technologies of high precision positioning for geodetic and cadastre survey, support of the land management in Ukraine are presented. The prototype of information and measuring GPS/GNSS-system that realizes the network (area) differential VRS error corrections of satellite observations and grants the information services on all the territory of currently served region was made. Using the measurements of GPS/GNSS station network (Kiev, Chernigov, Priluki of the Chernigov region) and user's GPS observations experimental tests were carried out. It is shown that centimeter/sub-decimeter accuracy of positioning (using both single- and dualfrequency user GPS r-ceivers) in a mode of post-processing is achieved in an operative range of the GPS/GNSS network with the baselines 130 - 150 km. DGPS/RTK mode of positioning could provide geodetic RTK surveying with accuracy of 2 - 5 cm in the radius of 20 km around the nearest GPS base station.

Наведено дані про головні види нерудної мінеральної сировини, геологічну будову найважливіших родовищ неметалічних корисних копалин України, їх систематику та класифікацію. Проведено оцінку ресурсного потенціалу України у порівнянні зі світовим. Увагу приділено каменебарвній, гірничохімічній, гірничорудній, гірничотехнічній, будівельній, агрохімічній сировині, а також сировині для металургії, мінеральних фарб, новим та нетрадиційним видам сировини (бітум, шунгіт, нефелінові породи, маршаліт, воластоніт, ставроліт).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.23*02*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА378621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хронічних дослідах на голодних безпородних собаках з вживленими у фундальний відділ шлунка фістульними трубками вивчено вплив таурину на вміст компонентів аденілової системи в шлунковому соці і плазмі крові. Встановлено, що дебіт компонентів аденілової системи в шлунковому соці під впливом таурину в дозі 7 мг/кг значно збільшувався на початку експерименту, а в другій половині досліду зменшувався як під час застосування таурину в дозі 1,4 мг/кг за 15 хвилин або за 2 години до ін'єкції гістаміну, так і в дозі 7 мг/кг за 14 годин до введення стимулятора. Окремо введений таурин не викликав вірогідних змін концентрації компонентів аденілової системи в плазмі крові, а за спільної дії з гістаміном значення цього показника збільшувались.

Проаналізовано механізм діяльності оптових продовольчих ринків, розкрито їх особливості та основні завдання. Визначено умови діяльності суб'єктів, які працюють на оптових ринках продовольчої продукції, вимоги до якості й складу продукції, що реалізовується виробниками, можливості, яким сприяє діяльність таких ринків. Висвітлено наслідки діяльності оптових ринків для виробників і споживачів. Визначальними наслідками створення оптових продовольчих ринків є: сприяння підвищенню економічної ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, виведення з тіні та легалізація товаропотоків сільськогосподарської продукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.23*02-64 + Р281.7/9-29 + Р413-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву, визначений за допомогою уран-свинцевого ізотопного методу за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації, встановленим тим самим методом за уранінітом. Це, разом із геологічними спостереженнями, вказує на послідовний та одноактний характер розвитку процесу уран-рідкісноземельного зруденіння калій-уранової формації, який починається формуванням гранітоїдів, проходить через стадію метасоматичних змін вмісних порід під впливом флюїдів і завершується формуванням зруденіння.

У хронічних дослідах на собаках з фістулами шлунка вивчено вплив таурину та ендогенного оксиду азоту на шлункову секрецію, а також зміни секреторного процесу під дією таурину за умов блокади синтезу оксиду азоту. Впродовж 1,5 год досліду вимірювали інтенсивність секреції шлункового соку та вміст у ньому соляної кислоти, пепсину, загального білка та компонентів аденілової системи. Блокада NO-синтази L-NAME зумовлює збільшення об'єму секретованого шлункового соку, стимульованого гістаміном, на 160 %, дебіту соляної кислоти на 156,4 %, пепсину - на 184,1 % у порівнянні з контролем. Введення таурину збільшує кількість шлункового соку, стимульованого гістаміном, на 129,3 %, вмісту в ньому соляної кислоти - на 151,4 %, пепсину - на 172,2 %, загального білка - на 60,5 % щодо контролю. Блокада синтезу оксиду азоту не змінює впливу таурину на шлункову секрецію, стимульовану гістаміном. Отже, ендогенний оксид азоту гальмує шлункову секрецію та не залучений до регуляторних ефектів таурину на секреторну функцію шлунка.

У гострих дослідах на щурах з канюльованою загальною жовчною протокою досліджено вплив аміліну на рівень секреції жовчі та спектр жовчних кислот у ній. Показано, що амілін, введений підшкірно, у дозі 1 мг/кг, не змінює об'єм секретованої жовчі. При цьому у жовчі збільшується концентрація таурохолевої кислоти, а таурокон'югатів хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот зменшується, глікохолатів - залишається незмінною, а вільних жовчних кислот зменшується. Такий перерозподіл жовчнокислотного спектра призводить до збільшення коефіцієнта кон'югації. Амілін змінює в секретованій жовчі співвідношення між три- та дигідроксихолановими кислотами, що призводить до збільшення коефіцієнта гідроксилювання. Це надає підстави стверджувати, що гормон посилює процеси кон'югації та гідроксилювання в гепатоцитах, покращуючи детергентні властивості жовчі, а саме її здатність утримувати холестерин у розчиненому стані. Амілін у найменшій ефективній дозі не змінює концентрацію глюкози в крові щурів.

Таурин у дозах 1,4 і 7 мг/кг маси тіла тварини стимулює секреторну функцію шлунка у собак. Під впливом амінокислоти на фоні пропорційного дозозалежного збільшення об'єму шлункового соку і вмісту вільної соляної кислоти в ньому збільшення дебіту пепсину за умови дії таурину в дозі 1,4 мг/кг було практично таким, як і за умов застосування амінокислоти в дозі 7 мг/кг. При цьому дебіт загального білка після введення таурину в дозі 1,4 мг/кг суттєво збільшувався, тоді як під час застосування амінокислоти в дозі 7 мг/кг практично не відрізнявся від контрольного. Ці результати можуть свідчити про перерозподіл синтезу білкових компонентів шлункового соку на користь специфічних ферментів, які забезпечують травну функцію. Вміст компонентів аденілової системи в шлунковому соці під впливом таурину в дозі 1,4 мг/кг залишався незмінним, а під дією таурину в дозі 7 мг/кг маси тіла збільшувався. Збільшення дебіту компонентів аденілової системи може бути пов'язане з інтенсивним соковиділенням і вимиванням їх із секреторних клітин шлунковим соком.

У гострих дослідах на щурах із канюльованою загальною жовчною протокою досліджено вплив кальцитоніну на рівень холерезу та спектр коніюгатів білірубіну в жовчі щурів. Показано, що кальцитонін у дозах 200 та 800 нг/кг маси тіла збільшує об'єм секретованої жовчі, що свідчить про холеретичний ефект гормону. Під час застосування гормону в дозі 200 нг/кг маси тіла спостережено статистично вірогідне зменшення абсолютного вмісту неконіюгованого білірубіну, а дебіт сульфату білірубіну достовірно збільшується. Після застосування кальцитоніну в дозі 800 нг/кг маси тіла абсолютний вміст сульфату білірубіну, моноглюкуроніду та моноглюкуронідмоноглюкозиду білірубіну статистично вірогідно збільшується. Достовірних змін абсолютного вмісту диглюкуроніду білірубіну при дії кальцитоніну в обох дозах не спостерігається.

Особливості секреторних функцій шлунка та печінки щурів вивчали за умов експериментального хронічного панкреатиту, який моделювали за допомогою L-аргініну. Базальну шлункову секрецію досліджували в хронічних спробах за методом аспірації на 10-ту та 63-тю доби, а підшлункову та печінкову - в гострих дослідах на 13-ту та 68-му доби після останнього введення L-аргініну. Встановлено, що характер секреторної відповіді органів травного тракту залежить від тривалості перебігу патології. На 10-ту добу функціональний стан секреторного апарату шлунка у щурів із хронічним панкреатитом характеризується посиленням кислотоутворення та секреторною недостатністю слизпродукуючих клітин. На 13-ту добу у разі збільшення об'ємів панкреатичного та печінкового секретів відбувається перерозподіл у спектрі холатів, який свідчить про погіршення детергентних властивостей жовчі, пригнічення кислого шляху біосинтезу жовчних кислот та кон'югації холанових кислот з таурином. Через 2 міс перебігу патології загальний дефіцит амінокислот у шлунковому соку корелює з екзокринною недостатністю підшлункової залози. При цьому кислотність шлункового вмісту частково відновлюється, натомість рівень секреції білків та слизу продовжує знижуватись. У печінці пригнічуються процеси гідроксилювання, а також кон'югації жовчних кислот з амінокислотами, що свідчить про порушення синтетичної та детоксикаційної функцій залози.

За допомогою семіотичних одиниць досліджено мовленнєву картину представників сучасного літературного процесу. Проаналізовано особливості поетичного мовлення з погляду лінгвосеміотики для досягнення нових знань про знакове мислення та мовлення.

Наведено відомості про проблеми типізації гранітоїдних утворень та їх можливого металогенічного навантаження. Серед існуючих принципів класифікації найбільш прийнятною з погляду металогенії залишається міжнародна типізація гранітів з виділенням I- та S-типів, що була запропонована австралійськими вченими B.W. Chappell, A. J. R. White [Chappell, White, 2001]. Вона певним чином відповідає принципам регіональної класифікації, що була запропонована І. Б. Щербаковим [Щербаков, 2005] для типізації гранітоїдів Українського щита з виділенням апобазитової та апопелітової серій гранітів. Згідно з класифікацією B. W. Chappell, A. J. R. White, орогенні граніти можуть бути розподілені на підставі складу протоліту на продукти плавлення переважно вивержених (I-тип) або осадових (S-тип) материнських порід. До гранітоїдів I-типу відносяться відміни, які змінюються за складом від тоналітів (кварц-діоритів) до гранодіоритів і характеризуються присутністю біотиту, сфену, амфіболу, клінопіроксену як залізисто-магнезіальні мінерали та магнетит. Гранітоїдні утворення S-типу відповідають за складом різновидам від адамелітів (кварц-монцонітів) до гранітів і характеризуються присутністю мусковіту і червоно-коричневого (багатого на Ti) біотиту та зазвичай гранату, кордієриту. Акцесорні фази представлені монацитом, уранінітом та ільменітом. Серед найважливіших параметрів, які можуть впливати на металогенічну спеціалізацію гранітоїдних комплексів, визначаються: тип гранітного протоліту; можливий тренд еволюції складу; ступінь фракціювання; стан окиснення.

Хронічний панкреатит - запальне захворювання підшлункової залози, якому притаманні прогресуючі зміни морфологічної структури, а також ендокринна і екзокринна недостатність. Мета роботи - дослідити особливості якісного складу жовчі щурів за умов L-аргінінового експериментального хронічного некротичного панкреатиту. Жовчосекреторну функцію печінки вивчали в гострих дослідах на 13-ту та 68-му доби після останнього введення L-аргініну. Встановлено, що характер секреторної відповіді печінки залежить від тривалості перебігу патології. На 13-ту добу спостерігається збільшення об'єму виділеної жовчі, проте концентрація жовчних кислот, фосфоліпідів та вільного холестеролу в ній зменшуються. Натомість концентрації ефірів холестеролу та тригліцеридів зростають. Такі зміни можуть свідчити про дисбаланс основних міцелоутворюючих компонентів жовчі на початку розвитку, або у фазі загострення хронічного панкреатиту. Через два місяці перебігу патології відмічається відновлення рівня холерезу до контрольних показників, однак солюбілізучі властивості жовчі погіршуються - в ній значно зменшується концентрація жовчних кислот, фосфоліпідів та вільного холестеролу, наслідком чого є також зменшення показника потенційної здатності холестеролу до кристалізації. До того ж на 68-му добу в жовчі щурів значно зростає концентрація ефірів холестеролу, тригліцеридів та вільних жирних кислот, що є одним з показників важкості перебігу хронічного панкреатиту.

Хронічний панкреатит характеризується деструкцією секреторної паренхіми підшлункової залози, прогресуючою екзокринною та ендокринною недостатністю, а також різноманітними ускладненнями, зокрема дисфункціями шлунка. За умов патології може змінюватись співвідношення амінокислот у біорідинах. Мета роботи - дослідити особливості спектру вільних амінокислот шлункового соку при експериментальному хронічному некротичному панкреатиті. Хронічний панкреатит у щурів моделювали за допомогою L-аргініну. Шлунковий вміст отримували методом аспірації на 10 та 63 доби після індукції панкреатиту, рівні вільних амінокислот визначали за допомогою методу хроматографії на папері та денситометра ДО-1М. Встановлено, що вираженість змін вмісту амінокислот залежить від тривалості перебігу патології. На 10 добу індивідуальні рівні орнітину, лізину, аргініну, глутамінової кислоти, треоніну, проліну, оксипроліну, валіну та тирозину підвищуються. Як на 10, так і на 63 доби концентрації всіх сірковмісних амінокислот, гістидину та гістаміну, аспарагінової кислоти та аспарагіну, гліцину, аланіну, лейцину та ізолейцину, фенілаланіну і триптофану істотно зменшуються, що прогресує з перебігом патології. Як наслідок через 2 місяці після індукції панкреатиту зменшується загальний пул вільних амінокислот шлункового соку. Ці зміни супроводжуються вираженим амінокислотним дисбалансом. Перерозподіл у спектрі вільних амінокислот шлункового вмісту, імовірно, впливає на екзокринну функцію шлунка.

Досліджено золоторудну мінералізацію в контактово-метасоматичних породах Бандурківського рудопрояву, що локалізується у межах Братського синклінорію на заході Інгульського мегаблоку. Розглянуто геологічні умови положення рудопрояву у регіональних геолого-тектонічних структурах. Охарактеризовано основні типи вмісних порід та положення золоторудної мінералізації в розрізі глибоких свердловин. Досліджено особливості поведінки самородного золота, його типові парагенезиси та асоціації. Серед останніх - сполуки Bi, Te, As (бісмутин, мальдоніт, телуриди Bi, льолінгіт, арсенопірит, нікелін, герсдорфітта ін.), які є постійною складовою полімінеральних субмікроскопічних зростків - агрегатів із самородним золотом. За результатами мікрозондового аналізу виявлено, що переважає "скарнове" високопробне золото, а в січних тілах мікроклінових гранітів присутнє низькопробне субмікроскопічне "арсенопіритове" золото. Констатовано, що у формуванні золоторудної мінералізації значну роль відіграє вуглецева речовина.