Визначено оптимальні показники якості роботи комплексу бурякозбиральних машин, із застосуванням яких значно зменшуються втрати вирощеного врожаю цукрових буряків, а також зберігаються технологічні якості коренеплодів у процесі механізованого збирання. Наведено вимоги щодо встановлення нормативів та допустимої межі втрат цукроносної маси під час зрізу гички, викопуванні коренеплодів. Викладено методику математичної обробки результатів експериментальних досліджень.

Определены оптимальные показатели качества работы комплекса свеклоуборочных машин, с применением которых значительно уменьшаются потери выращенного урожая сахарной свеклы, а также сохраняются технологические качества корнеплодов при механизированной сборке. Приведены требования по установлению нормативов и допустимого предела потерь сахарной массы при срезе гички, выкапывании корнеплодов. Изложена методика математической обработки результатов экспериментальных исследований.

Розглянуто питання підвищення продуктивності цикорію та удосконалення технологічного процесу збирання на основі вивчення та оптимізації агрофізичних властивостей коренеплодів. Визначено фактори впливу на урожайність і якість зібраної сировини. Встановлено аналітичні залежності між розмірно-масовими параметрами коренеплодів цикорію та закономірності розміщення рослин цикорію у рядках залежно від густоти їх насадження, які дозволяють підвищити ефективність вирощування. Розроблено та запропоновано для практичного використання агротехнічні заходи, що забезпечують підвищення урожайності та зниження втрат коренеплодів під час збирання. Удосконалено існуючі способи вирощування та збирання коренеплодів цикорію та розроблено вихідні вимоги на коренезбиральну машину.

Розглянуто питання методології закладання польових дослідів з деревними біоенергетичними культурами. Наведено біологічні й екологічні особливості верб і тополь, особливості створення та експлуатації їх енергетичних плантацій. Запропоновано методики фенологічних спостережень, визначення біометричних показників рослин, інтенсивності проходження фізіологічних процесів у листках, дослідження кореневих систем енергетичних плантацій, дослідження мікроклімату і грунтів енергетичних плантацій, методики розрахунку енергетичної та економічної ефективності вирощування деревної енергетичної сировини.

Встановлено, що урожайність біомаси міскантусу збільшується завдяки садінню ризомів за гребневим способом з квадратно-гніздовим розміщенням ризом у ранні строки та оптимальною глибиною садіння 8…10 см. Вплив факторів строків та глибини посіву насіння проса прутоподібного на врожайність біомаси спостерігається лише в перший рік вегетації, у подальшому тенденція зберігається за рахунок різниці густоти стояння рослин, що визначається польовою схожістю насіння. Збільшення маси ризомів та їх густота садіння сприяє підвищенню врожайності біомаси. Оптимальною густотою стояння є 20 - 22 тис. шт/га при масі ризомів 40 - 50 г.

Наведено результати багаторічних досліджень з інтродукції високопродуктивних сортів енергетичної верби шведської та польської селекції. На основі системного аналізу відібрано три сорти шведської селекції, які забезпечують найвищий енергетичний потенціал в умовах України. Подано результати досліджень з впливу сортових особливостей, способів садіння живців та доз мінеральних добрив на продуктивність і вихід енергії з біомаси верби за умов плантаційного її вирощування.

Для забезпечення максимального захисту посівів сільськогосподарських культур від несприятливих для їх росту і розвитку кліматичних чинників потрібно створити оптимальну кількість полезахисних лісових смуг та пов'язаних з агроландшафтами насаджень. Зокрема, для лісостепової зони України за оптимальної потреби наявно менше половини, що свідчить про нагальну потребу в додатковому їх створенні. Обгрунтовано доцільність формування швидкорослих та поліфункціональних насаджень, які в поєднанні з певними деревостанами можуть використовуватися як польові лісосмуги з урахуванням особливостей їх формування й бути перспективними для використання у бджільництві та в якості біопалива. З цією метою запропоновано формування моделі штучного насадження з можливою подальшою її експлуатацією з використанням багатофункціональних видів дерев, які окрім здійснення функції вітро-, водо- та пилозатримання будуть виконувати й інші господарські завдання. Для прискореного створення таких насаджень доцільно використати змішані 6 - 8-рядні насадження, де середні 2 - 3 ряди висаджуються із залученням деревних порід, у т. ч. з використанням видів сировинно-цінних для бджільництва. Ці насадження з обох боків доповнюються утвореними смугами енергетичних культур, які мають значення для бджільництва та є цінним ресурсом для отримання паливної сировини. Для цього доцільно висаджувати на одному гектарі 10 - 12 тис. шт. живців тополі (Populus sp.), 1250 шт. рослин павловнії (Paulownia tomentosa Steud.) з шириною міжрядь 2 x 4 м та 17 - 18 тис. шт. живців енергетичної верби (Salix viminalis L.). Також є можливою часткова або повна заміна живців тополі на живці робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) та липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). Створення подібних насаджень поблизу населених пунктів сприятиме їхньому значному сировинному використанню та буде досить ефективним для здійснення їх основної функції щодо екологічної стабілізації агроландшафтів поблизу населених пунктів громад.

На основі комплексних наукових досліджень з урахуванням біологічних, агротехнічних, технологічних та економічних особливостей розроблені елементи технології вирощування енергетичної верби в умовах різних агрокліматичних зон України. В результаті вперше розроблена технологія вирощування енергетичної верби, яка забезпечує урожайність за трирічний цикл ЗО - 50 т/га сухої біомаси. Детально розглядаються агротехнічні вимоги до виконання технологічних операцій, обгрунтована економічна ефективність технології вирощування енергетичної верби та використання біосировини на тверде біопаливо.

Висвітлено питання зміни кліматичних умов Тернопільської області та стану розвитку кормовиробництва та тваринництва. Обґрунтовано залежність обсягів виробництва кормових культур від біотичних, абіотичних та антропогенних факторів. Проаналізовано агрометеорологічні та господарсько-економічні зміни, які відбулися на Тернопільщині та оцінено їх вплив на вирощування кормових та зернофуражних культур Висвітлено основні тенденції розвитку кормовиробництва Тернопільщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П022 + У9(4УКР)320-28 + У532.0-28

Рубрики:

Агрокліматологія

Економіка окремих країн і частин світу

Світова економіка сільського господарства в цілому

Шифр НБУВ: ВА869279 Пошук видання у каталогах НБУВ