Висвітлено усталені погляди щодо статусу оказіонально-обрядового фольклору на різних етапах розвитку, аспекти дослідницької діяльності українських вчених з даної тематики: В.Петрова, І.Срезневського, В.Харитонової, Ф.Колесса та інших. Детально охарактеризовано групу традиційних термінів на означення творів утилітарно-сакрального фольклору: заклинання, замовляння, шептання, молитви, примовки.

Освещены установившиеся взгляды относительно статуса оказионально-обрядового фольклора на разных этапах развития, аспекты исследовательской деятельности украинских учёных по данной тематике: В.Петрова, И.Срезневского, В.Харитоновой, Ф.Колесса и других. Подробно охарактеризована группа традиционных терминов на определение произведений утилитарно-сакрального фольклора: заклинания, заговаривания, шептания, молитвы, присказки.

Проаналізовано тексти народних молитов, замовлянь, заклинань, примовок та інших типологічно споріднених утворень, які розглянуто як самостійний вид української обрядової творчості. Базуючись на найбільш важливих досягненнях української та зарубіжної фольклористики, з'ясовано інваріантну структуру цих утилітарно-сакральних утворень як "ментифактів" фольклорного мовлення, виділено систему інваріантних апелятивних і експлікативних одиниць (формул) безсюжетного та сюжетного типів. У межах парадигматики обряду охарактеризовано функціональні особливості оказіональних творів у аспекті хронотопу, виконавця й адресата.

Досліджено українські магічно-сакральні тексти (МСТ) - народні молитви, замовляння, примовки та інші типологічно споріднені утворення, на означення яких використано поняття "оказіонально-обрядовий фольклор" (ООФ). Висвітлено магічно-сакральний фольклор та його місце в жанрово-родовій системі усної словесності. Розглянуто традиційні терміни та дефініцію, приділено увагу історії дослідження структурних і функціональних особливостей українського ООФ в XIX - XX ст. Вивчено інваріантну структуру МСТ та проаналізовано два типи фольклорного мовлення (апеляцію й експлікацію). З'ясовано апелятивні та експлікативні інваріантні одиниці (формули). Визначено функціональні рівні ООФ, які пов'язані з категоріями часу, простору, виконавця та адресата.

Розглянуто працю М. Крушевського, у якій висловлено його погляди на особливості народних молитов і замовлянь. На підставі аналізу фольклорних текстів зі збірника Л. Майкова стверджено, що більшість із них не є молитвами, котрі передбачають божество, до якого звертається виконавець фольклору. Навпаки, у них відсутня теоцентрична ідея, і тому вони належать до замовлянь. Їх ключовим елементом учений вважав побажання, яке обов'язково має здійснитися. Відзначено також, що погляди на народні молитви та замовляння М. Крушевський сформував під впливом філософії первісного мислення й асоціативної психології. Крім того, у дослідженні частково використано методологію порівняльної міфології, яку розробляв О. Афанасьєв та інші представники міфологічної школи.

Вміщено матеріал відповідно до вимог програм курсу "Лексикологія" для студентів інституту іноземної філології, які вивчають французьку мову як основну. Він складається з тринадцяти лекцій, де висвітлено базову тематику французької мови. Значну увагу приділено самостійній роботі студентів, а саме кожну лекцію доповнено питаннями для самоконтролю та тестовими завданнями.

Досліджено прагматичну функцію числових символів-ідеограм у межах усного послідовного перекладу. Увагу зосереджено на первинній і вторинній кодифікаціях чисел від 0 до 10 у французьких фразеологічних виразах, звичайних повідомленнях та у секретних повідомленнях. Показано відповідність числових символів ідеограм їхньому значенню і прагматичній функції у випадку усного послідовного перекладу.