Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4Укр)

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж69786 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історіографічні проблеми становлення і розвитку вітчизняної історико-педагогічної науки, основні етапи і загальні тенденції в розвитку змісту і тематики відповідних досліджень в українській науці. Зазначено необхідність широкого розгортання історіографічних досліджень в історії педагогіки.

Наведено історіографічний аналіз розвитку вітчизняної історико-педагогічної науки у період з другої половини ХІХ ст. - початку 1990-х рр. Вперше розглянуто історію педагогіки як предмет історіографічного дослідження, а також як цілісний феномен, який містить такі складові: історію школи й освіти, педагогічні персоналії, історію педагогічної думки. Висвітлено основні етапи та періоди становлення та розвитку вітчизнянної історії педагогіки. Проаналізовано особливості формування історії педагогічної думки в другій половини ХІХ ст. - 1916 р., а також у радянській історико-педагогічній літературі в період з 1930 - 1980-х рр.

Приведен историографический анализ развития отечественной историко-педагогической науки в период со второй половины ХІХ ст. - начала 1990-х гг. Впервые рассмотрена история педагогики как предмет историографического исследования, а также как целостный феномен, включающий следующие составные: история школы и образования, педагогические персоналии, история педагогической мысли. Определены основные этапы и периоды становления и развития отечественной истории педагогики. Проанализированы особенности формирования истории педагогической мысли в период со второй половины ХІХ ст. - 1916 г., а также в советской историко-педагогической литературе в период с 1930-х - первой половины 1980-х гг.

Проведено систематизацію, класифікацію та узагальнення знань з історії вітчизняної історико-педагогічної науки. Розвиток даної науки представлено сукупністю послідовних етапів: друга половина XIX - 1916 р. - становлення її основ; 1917 - 1920-ті рр. - формування нових тенденцій; 1930-ті - перша половина 1980-х рр. - розвиток на засадах марксистської методології; друга половина 1980-х рр. - середина 1990-х рр. - формування національної науки та переосмислення історико-педагогічного процесу з нових методологічних позицій, що відрізняються змістом, основними характеристиками та тенденціями, включаючи соціокультурні та антропологічні основи та внутрішні чинники: зміни педагогічного дискурсу та наукової парадигми. На підставі проблемно-тематичного підходу розглянуто історіографію розвитку історико-педагогічної науки, визначено її складові: історію школи та освіти; педагогічні персоналії; історію педагогічної думки.

Проаналізовано творчий доробок визначного українського вченого Б.Д. Грінченка. Висвітлено проблеми українського шкільництва, визначено аксіологічні домінанти педагогіки вченого, культуро- та мовознавчий аспекти його творчої спадщини. Розкрито основні засади сімейного виховання в родині Грінченків, педагогічні основи виховання у працях вченого. Розглянуто питання використання дитячих оповідань Б.Д. Грінченка у формуванні особистості учня початкових класів, його роль в українському національному відродженні.

Проанализировано творческое наследие выдающегося украинского учёного Б.Д. Гринченко. Освещены проблемы украинского школьного дела, определены аксиологические доминанты педагогики учёного, культуро- и языковедческий аспекты его творческого наследия. Раскрыты основы семейного воспитания в семье Гринченко, педагогические основы воспитания в трудах учёного. Рассмотрены вопросы использования детских рассказов Б.Д. Гринченко в формировании личности ученика начальных классов, его роль в украинском национальном возрождении.

Досліджено питання диференціації навчання засобами шкільного підручника у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., періоду активної розбудови шкільництва і підручникотворення в Україні. Зроблено висновок, що в цей період окремі спроби зовнішньої диференціації підручників здійснювались у напрямі забезпечення національно-культурних потреб представників різних народів, у тому числі українців, врахування соціальної специфіки навчання дітей у сільській та міській місцевості, особливостей навчання дітей двох вікових груп: молодших школярів та учнів середньої школи.

Исследованы вопросы дифференциации обучения средствами школьного учебника во второй половине ХІХ – начале ХХ в., периода активного роста школ и создания учебников на Украине. Сделан вывод, что в данный период некоторые попытки внешней дифференциации учебника осуществлялись в направлении обеспечения национально-культурных потребностей представителей разных народов, в том числе и украинцев, учитывалась социальная специфика обучения детей в сельской и городской местности, особенности обучения детей двух возрастных групп: младших школьников та учащихся средней школы.

Висвітлено основні питання диференціації навчання засобами шкільних підручників у період 1917 - 1920-х рр. Відображено тенденції розвитку українського підручникотворення, що були пов'язані зі змінами в освіті за умов національної революції. Досліджено особливості та напрями диференціації, зокрема за мовними та соціальними ознаками. Зазначено, що в добу Української революції утверджувалась диференціація у змісті навчальних книг з українознавчих предметів, які раніше не включались до шкільної програми. Підкреслено, що водночас зберігалась диференціація у змісті навчальних книг, що сформувалась у дореволюційний період, зокрема, орієнтація підручників на конкретну категорію учнів.

Освещены основные вопросы дифференциации обучения средствами школьных учебников в период 1917 - 1920-х гг. Проанализирован массив аутентичных источников исследуемого периода, учебников и пособий. Отражены тенденции в разработке украинских учебников, которые были связаны с изменениями в образовании в условиях национальной революции. Исследованы особенности и направления дифференциации, в частности по языковым и социальным признакам. Отмечено, что во время Украинской революции утверждалась дифференциация в содержании учебных книг по украиноведческим предметам, которые ранее не включались в школьную программу. Подчеркнуто, что одновременно сохранялась дифференциация в содержании учебных книг, которая сформировалась в дореволюционный период, в частности, ориентация учебников на конкретную категорию учеников.

Highlights the key issues of differentiation of instruction by means of textbooks in the period 1917-1920's. Analyzed by an array of authentic sources of the investigated period, textbooks and manuals. The trends in the development of Ukrainian textbooks that have been associated with changes in education in the national revolution. The features and areas of differentiation, particularly in language and social status. It is noted that during the Ukrainian revolution asserted differentiation in the content of textbooks on Ukrainian Study subjects who had not previously been included in the school curriculum. Emphasized that while continued differentiation in the content of textbooks, which was formed in the pre-revolutionary period, in particular, focus on a specific category of books students.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4УКР)

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж14642 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито розвиток диференційованого підходу до шкільного навчання як складного загальнопедагогічного та загальнодидактичного явища педагогічної дійсності кінця XIX - першої третини XX ст. Розширено усталені поняттєво-термінологічні та сутністі виміри його сприйняття з охопленням психологічних засад його реалізації, й соціалізаційних детермінт і суто педагогічних складників. Розкрито розвиток диференційованого підходу до шкільного навчання як складного загальнопедагогічного та загальнодидактичного явища педагогічної дійсності кінця XIX - першої третини XX ст. Диференціацію розкрито як чинник і складову навчального процесу у шкільних навчальних закладах України через відбиття у змісті освіти, у профільності навчання, у науково-методичному апараті тощо.

Обгрунтовано періодизацію розвитку історіографії вітчизняної історико-педагогічної науки. Зазначено, що чітке розмежування періодизації історії педагогічної думки та історії діяльності громадських освітніх товариств, історії дитячого руху надасть можливість чіткої структуризації досліджуваної проблеми. Окреслено історичні, лінгвістичні аспекти використання понять "доба", "період", "етап". Констатовано необхідність адекватного використання відповідної термінології та понять. Зазначено, що хронологія, періодизація та термінологія в історико-педагогічних працях є взаємопов’язаними поняттями. Вказано на необхідність та доцільність визначення хронологічних меж дослідження, орієнтованих на внутрішню сутність висвітлюваного педагогічного феномену.

Обоснована периодизация развития историографии отечественной историко-педагогической науки. Отмечено, что четкое разграничение периодизации истории педагогической мысли и истории деятельности общественных просветительских обществ даст возможность четкой структуризации исследуемой проблемы. Определены исторические, лингвистические аспекты использования понятий "сутки", "период", "этап". Констатирована необходимость адекватного использования соответствующей терминологии и понятий. Обосновано, что хронология, периодизация и терминология в историко-педагогических трудах являются взаимосвязанными понятиями. Указано на необходимость и целесообразность определения хронологических границ исследования, ориентированного на внутреннюю сущность освещаемого педагогического феномена.

The paper highlights new approaches to identify and study the chronological limits of historical and pedagogical process which develop byits own internal set of laws. Architectonics of event and phenomena’s periodization in history of pedagogy is presented. Conceptual approaches to definition of criteria of terminology using are described in connecting with the chronological limits and periods of research in history of pedagogy.

Запропоновано здійснити цілеспрямоване коригування джерельної бази історико-педагогічних досліджень та розширити їх предметне поле. Розроблено підходи щодо систематизації джерельної бази з погляду багатовекторності джерел. Виділено розмаїття історико-педагогічних джерел з урахуванням активності їх використання науковцями. Зауважено, що починаючи історіографічний аналіз педагогічного процесу чи явища, дослідник має розробити класифікацію опрацювання джерел за обраною ним темою. Відзначено, що завершенням історіографічної розвідки мають стати висновки стосовно тенденцій висвітлення процесу та наслідків, які він мав для подальшого розвитку педагогічної теорії та практики.

Предложено осуществить целенаправленную корректировку источниковой базы историко-педагогических исследований и расширить их предметное поле. Разработаны подходы к систематизации источниковой базы с точки зрения многовекторности источников. Выделено разнообразие историко-педагогических источников с учетом активности их использования учеными. Отмечено, что начиная историографический анализ педагогического процесса или явления, исследователь разработать классификацию обработки источников по выбранной им теме. Отмечено, что завершением историографической разведки должны стать выводы относительно тенденций освещения процесса и последствий для дальнейшего развития педагогической теории и практики.

Asked to carry out a targeted adjustment of the source base of historical and educational research and expand their subject field. Developed approach to the systematization of the source base in terms of multi-vector sources. Highlighted the diversity of historical and pedagogical sources, while the activity of their use by scientists. Noted that since the historiographical analysis of the educational process or phenomenon the researchers developed a classification process sources on their chosen topic. Indicated that the completion of the investigation should be historiographical conclusions about trends in lighting process and the impact that it is for the further development of educational theory and practice.

Розкрито питання диференціації навчання засобами шкільного підручника у 1940 - 1950 рр. Висвітлено зміни у вітчизняному підручникотворенні у контексті зрушень в освітній парадигмі. Досліджено напрями зовнішньої диференціації за віковими особливостями школярів і національними потребами учнів в УРСР.

Раскрыты вопросы дифференциации обучения средствами школьного учебника в 1940 – 1950 гг. Освещены изменения в отечественном учебниковедении в контексте трансформации образовательной парадигмы. Исследовано направление внешней дифференциации, в частности в соответствии с возрастными особенностями и национальными потребностями школьников учащихся в УССР.

The article deals with the questions of study differentiation by means of school textbook in 40-50s of the XX century. Changes in the national textbooks making in the context of changes in the educational paradigm are explained. Directions of external differentiation by the age peculiarities of pupils and national needs of pupils in the USSR are examined.

Висвітлено особливості розвитку процесів диференціації в організації шкільної освіти України в період - кінець 30-х - 80-ті рр. XX ст. Із сучасних методологічних позицій висвітлено освітню політику держави щодо зовнішньої та внутрішньошкільної диференціації в галузі середньої освіти та її ідеологічне підгрунтя. Розкрито внесок українських психологів у вивчення та поглиблення індивідуалізації шкільного навчального процесу. Висвітлено питання відображення дифереційованого підходу в трансформації змісту початкової та середньої освіти. Розглянуто ідеї видатного українського педагога В. О. Сухомлинського щодо індивідуального підходу до дитини в процесі її навчання та виховання.