Наведено результати вивчення продуктивності сорту соняшнику Кавказець та гібриду Харківський 49 у післяукісних і післяжнивних посівах за умов Півдня України залежно від способів передпосівної підготовки грунту, сівби та густоти рослин. Вирощування соняшнику другою культурою після озимого ріпаку дає змогу одержати повноцінний урожай товарного насіння, підвищити сумарний вихід продукції обох культур та ефективність використання орної землі. Гібрид Харківський 49 є більш продуктивним, ніж сорт Кавказець, у всіх варіантах дослідів.

Вивчено особливості вегетації та продуктивність післяукісних кормових культур у сумісних посівах для забезпечення кукурудзи протеїном та збільшення виробництва повноцінних зелених кормів у літній період.

Розглянуто теоретичні аспекти та практичні питання підвищення продуктивності однорічних агроценозів у проміжних посівах для конвеєрного виробництва кормів у степовій зоні України. На підставі експериментальних даних визначено оптимальні параметри вирощування кормових культур на поливних землях. Особливу увагу приділено добору видового складу даних культур, комплексу технологічних прийомів вирощування двох - трьох урожаїв за рік, динаміці водоспоживання, споживанню елементів живлення протягом вегетаційного періоду. Запропоновано методику економічної та біоенергетичної оцінки вирощування кормових культур залежно від агротехнологічного комплексу.

Рассмотрены теоретические аспекты и практические вопросы повышения продуктивности агроценозов в промежуточных посевах при конвейерном производстве кормов в степной зоне Украины. На основе экспериментальных данных определены оптимальные параметры выращивания кормовых культур на поливных землях. Особое внимание уделено подбору видового состава данных культур, комплексу технологических приемов выращивания двух - трех урожаев в год, динамике водопотребления, потреблению элементов питания на протяжении вегетационного периода. Предложена методика экономической и биоэнергетической оценки выращивания кормовых культур в зависимости от агротехнологического комплекса.

Розроблено напрями інтенсифікації польового кормовиробництва на засадах ефективного використання зрошуваних земель, створення однорічних агроценозів та підвищення їх продуктивності у проміжних посівах за умов застосування комплексу агротехнологічних заходів з метою збільшення виробництва кормів, покращання їх якості та раціонального використання біокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду у степовій зоні України. Установлено закономірності росту й розвитку кормових культур, особливості формування адаптованих до умов зрошення агроценозів та продуктивності посівів і якості корму залежно від технологічних прийомів, зокрема, добору видового складу з використанням високопродуктивних сортів і гібридів, оптимізації строків та способів сівби, норм висіву компонентів у сумішках, рівня мінерального живлення та вологозабезпечення. Розроблено моделі взаємозв'язку продуктивності посівів кормових культур та їх сумішок з високобілковими компонентами за умов конвеєрного виробництва кормів на зрошуваних землях.

Обгрунтовано теоретичні, науково-методичні, технологічні й організаційно-економічні основи вирощування ріпаку на зрошуваних землях південного Степу України. Описано технологію виробництва культури для забезпечення раціонального використання грунтово-кліматичного потенціалу регіону, оптимізації витрат всіх видів агроресурсів, одержання високих еколого-економічних показників під час вирощування та використання ріпаку для виробництва біопалива. Проаналізовано агроекологічний стан зрошуваних земель та особливості захисту довкілля під час вирощування ріпаку. Надано економічне та енергетичне обгрунтування агротехнологічних заходів виробництва ріпаку під час зрошення.

Наведено результати польових, лабораторних і камеральних досліджень з вивчення особливостей формування продуктивності ріпаку озимого залежно від схем внесення азотних добрив. Проаналізовано статистичні експериментальні дані за допомогою рівнянь регресії, визначено коефіцієнти кореляції, які відображають взаємозв'язок мінерального живлення з інтенсивністю проходження продукційних процесів.

Приведены результаты полевых, лабораторных и камеральных исследований по изучению особенностей формирования продуктивности рапса озимого в зависимости от схем внесения азотных удобрений. Проанализированы статистические экспериментальные данные с помощью уравнений регрессии, определены коэффициенты корреляции, отражающие взаимосвязь минерального питания с интенсивностью прохождения продукционных процессов.

З'ясовано поняття державного імунітету, взято до уваги дві основні теорії державного імунітету, через призму яких проаналізовано сучасний стан державного імунітету України як учасниці міжнародного приватного права. Запропоновано шляхи розв'язання проблеми транзиту (переходу) України як суб'єкта міжнародного приватного права зі стану пострадянського абсолютного державного імунітету до сучасного функціонального.

Досліджено принципи формування та розвитку відкритих просторів міст. Удосконалено типологію та класифікацію відкритих просторів міст, розроблено моделі функціонально-просторової організації основних типів відкритих просторів міст, сформульовані загальні принципи формування та розвитку і спеціальні принципи функціонально-просторової організації відкритих просторів міст, визначені прийоми та надані практичні рекомендації щодо їх організації. Сформульовано визначення понять «відкритий простір міста», «фізичний простір міста», «соціальний простір міста», проаналізовано їх взаємозв’язок; наведено багаторівневу систему відкритих просторів міст та ряд їх характерних особливостей. Проведено аналіз науково-теоретичного та практичного досвіду, виділено ключові аспекти при їх дослідженні; зроблений аналіз основних історичних періодів формування відкритих просторів міст та виявлено їх вплив на сучасний стан питання. Розкрито проблеми функціонування відкритих просторів міст та визначено питання, які потребують дослідження. Удосконалено існуючі типи відкритих просторів міст за рахунок введення просторів (територій) без чіткої фізичної та функціональної організації, а також складних відкритих просторів міст та їх класифікацію, а також розроблено загальну модель функціонально-просторової організації системи відкритих просторів міст та окремі моделі функціонально-просторової організації її складових. Визначено загальні принципи формування та розвитку відкритих просторів міст та спеціальні принципи їх функціонально-просторової організації, а також прийоми, що їх розкривають. Виділено основні, додаткові та супутні функції для таких типів відкритих просторів міст, як двір, вулиця, площа та парк; запропоновані рекомендації щодо функціонально-просторової організації даних просторів; результати досліджень впроваджені у проєктах відкритих просторів міст на території України.