Розглянуто проблеми захисту дітей від негативних інформаційних впливів, проаналізовано світові та українські дослідження з використання Інтернету дітьми. Проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу і традиційну практику перепідготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Розглянуто питання формування ІКТ-компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних спеціальностей у закладах вищої освіти. Увагу приділено підготовці майбутнього вчителя до професійної діяльності за допомогою хмаринних технологій у закладах вищої освіти. Запропоновано шляхи підвищення мотивації майбутніх фахівців з інформаційних технологій до вивчення фахових дисциплін. Розглянуто змішане навчання як основу формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. Увагу приділено також відкритим операційним системам і вільному програмному забезпеченню як платформі викладання інформаційних технологій у навчальних закладах України. Розглянуто термінологічні аспекти підготовки фахівців з логістики.

Охарактеризовано сучасне навчально-методичне забезпечення, яке допоможе оволодіти теоретичними основами інновацій Нової української школи та усвідомити особливості інноваційних змін у початковій школі та сучасних методик навчання певних предметів у 3 - 4 класах Нової української школи з урахуванням особливостей другого циклу початкової освіти. Подано алгоритми роботи з сучасними онлайн-ресурсами, ідеї та рекомендації для їх використання в освітньому процесі.

Проаналізовано досвід впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі реалізації всеукраїнського інноваційного проєкту "Я - дослідник". Розглядаються поняття навчально-дослідницької діяльності, готовності до її здійснення та різні аспекти організації такої діяльності в освітньому процесі. Визначено теоретико-методологічні складники (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний) готовності: учнів - до здійснення навчально-дослідницької діяльності та вчителів - до організації такої діяльності. Охарактеризовано рівні готовності до дослідницької діяльності: високий, достатній та базовий. Представлено результати досліджень стану готовності до дослідницької діяльності здобувачів освіти з використанням ІТ- та STEM-технологій за визначеними складниками, показниками та рівнями. Подано опис педагогічних умов впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти, як-от: удосконалення змісту навчального забезпечення та створення сучасного навчального контенту на основі дослідницького методу навчання та STEM-підходів; розроблення й реалізація комплексу управлінських рішень в експериментальних закладах на основі партнерської взаємодії не лише всіх учасників освітнього процесу, а й місцевої влади, роботодавців, представників бізнесу та інших стейкхолдерів; створення науково-методичного супроводу для підготовки вчителів та набуття ними практичного досвіду з розвитку дослідницької компетентності здобувачів освіти на основі STEM- та ІТ-підходів; участь команд шкіл у різноманітних фестивалях, конкурсах, змаганнях, інших мотиваційних заходах STEM та дослідницького напрямів. Представлено комплекс інноваційних освітніх продуктів, до якого увійшли навчальні та навчально-методичні посібники серії "Я - дослідник" для середньої ланки освіти, дидактична система природничо-математичної початкової освіти "Я - дослідник 2.0" у першому циклі початкової школи. Висвітлено перспективні тенденції подальшого впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі дидактичної системи природничо-математичної початкової освіти "Я - дослідник 2.0".

Дослідження присвячено проблемі розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів в умовах проектної діяльності. Проаналізовано стан розробленості проблеми у наукових джерелах, уточнено зміст основних дефініцій дослідження. Вперше визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів в умовах проектної діяльності. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів в умовах проектної діяльності, що представлено як складник системи професійного розвитку вчителів початкових класів, основою якої є процес конструювання та реалізації проектів в інформаційному освітньому середовищі. Структурними складниками технології є методологічні підходи та теоретичні основи технології, змістово-процесуальні основи, діагностика результатів, що розглядаються у взаємозв’язку і нерозривній єдності. Розроблено та обґрунтовано критерії розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів, а саме: мотиваційно-ціннісний; когнітивний; операційно-діяльнісний; рефлексійий. Здійснена дослідно-експериментальна робота з упровадження педагогічних умов розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів в умовах проектної діяльності та аналіз отриманих результатів за визначеними критеріями засвідчили наявну значну динаміку основних характеристик цифрової компетентності вчителів початкових класів.