Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0в01

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.0 + Ю225.6 + Ю223.7 + Ю215.1

Рубрики:

Філософія в релігії

Ірраціональне в пізнанні

Знання та віра

Проблема бога. Теодицея

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3в60

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто одну з особливостей філософії Г. С. Сковороди - діалогізм як жанрову форму виразу думки та її внутрішню структуру. Проаналізовано чотири основні типи діалогів, які зустрічаються у творах Г. С. Сковороди та які є чотирма модусами логоморфічного способу світосприйняття та відрізняються від розуміння поняття "діалог" у сучасній філософії. Інший важливий аспект діалогічного мислення Г. С. Сковороди полягає у широкому використанні природної символіки.

Розглянуто важливий феномен сучасної естетичної думки, що пов'язаний із специфікою художнього освоєння історії і використання художньої наррації у формуванні сучасної історичної свідомості. Запропоновано концепцію специфіки художньої універсалізації історичного досвіду людства.

Здійснено естетико-філософський аналіз специфіки художнього освоєння історії. Доведено, що моделювання історичної дійсності в мистецтві відбувається відповідно до категорій загально-людського переживально-оцінювального досвіду, визначеного в естетичних критеріях, що призводить до універсалізації змісту конкретної історичної дійсності на рівні переживання та моральної оцінки. Розглянуто специфіку видів і жанрів мистецтва як форми художнього відображення історичної дійсності, а художній твір як її остаточну модель, що створює ефект її переносу з твору на історичну реальність, яка в ньому відображена.

Досліджено художню культуру як систему діалогічних відносин, що мають людинотворчий характер. Показано сутність і механізми функціонування "художнього діалогу".

Розглянуто стратегії викладання філософських дисциплін, зокрема принцип подолання "інтелектуального провінціалізму" на основі культури "історико-філософської діалогіки". Визначено цільовий принцип філософської освіти, яким має бути розбудова "онтології індивідуальності" на основі актуалізації свідомого самовизначення студента у "горизонталі" граничних смисложиттєвих цінностей. Наведено системні принципи, які становлять основу стратегій викладання філософських дисциплін. Зазначено, що одним з методологічних імперативів університетської філософії є дослідження можливостей діалогу різних світових типів і парадигм, що становить її власне проблемне поле, яке залишається малодослідженим. Узагальнено значення феномену освіти, який набуває характеру діяльності, що забезпечує процес вирішення суперечностей між аспектами соціального та індивідуального в освіті суб'єкта і є філософським принципом, що набуває найгострішої екзистенційної форми.

Рассмотрены стратегии преподавания философских дисциплин, в частности принцип преодоления "интеллектуального провинциализма" на основе культуры "историко-философской диалогики". Определен целевой принцип философского образования, каким должно быть развитие "онтологии индивидуальности" на основе актуализации сознательного самоопределения студента в "горизонтали" предельных смысложизненных ценностей. Представлены системные принципы, составляющие основу стратегий преподавания философских дисциплин. Указано, что одним из методологических императивов университетской философии является исследование возможностей диалога различных мировых типов и парадигм, что составляет ее собственное проблемное поле, которое остается малоисследованным. Обобщено значение феномена образования, который приобретает характер деятельности, обеспечивающей процесс разрешения противоречий между аспектами социального и индивидуального в образовании субъекта и является философским принципом, приобретает острейшей экзистенциальной формы.

The strategies of teaching of philosophical disciplines, in particular the principle of overcoming the "intellectual provincialism" on the basis of culture "historico-philosophical dialogic. Defined target principle of philosophical education, what should be the development of "ontology of individuality on the basis of conscious self-actualization of the student in" horizontal limit values. Presented system principles that form the basis of strategies of teaching philosophy courses. Indicated that one of the methodological imperatives of university philosophy is to explore the possibilities of dialogue of various world styles and paradigms, that is its own problem field, which remains little studied. Generalized meaning of the phenomenon of education, which assumes the character of its activities to ensure the process of resolving the contradictions between social and individual moments in the formation of the subject and is a philosophical principle, becomes acute existential form.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.16

Рубрики:

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано принципи мислення класика української філософії Г.Сковороди. Показано їх органічний зв'язок із діалогом як формою, яка безпосередньо відповідає кордоцентричній і христоцентричній філософії, а завдяки цьому набуває змістовного, смислопороджуючого характеру. Визначено сутнісні елементи такого типу мислення, зокрема, ієрархічність рівнів, опосередкованість символічними структурами, вкоріненість у містичному досвіді, інтеріорізованість діалогічних процесів, а відтак - внутрішню діалогічність самої людини як особистості. Висвітлено перспективу осмислення спадщини українського філософа як важливого попередника традиції "філософії діалогу" XX ст.

Проанализированы принципы мышления классика украинской философии Г.Сковороды. Показана их органическая связь с диалогом как формой, которая непосредственно отвечает кордоцентрической и христоцентрической философии, а благодаря этому приобретает содержательный, смыслопорождающий характер. Определены сущностные элементы такого типа мышления, в частности, иерархичность уровней, опосредованность символическими структурами, укорененность в мистическом опыте, интериоризированность диалогических процессов, а соответственно - внутренняя диалогичность самого человека как личности. Освещена перспектива осмысления наследия украинского философа как важного предшественника традиции "философии диалога" XX в.

Здійснено концептуалізацію некласичного підходу до розуміння сутності художнього твору на підставі його глибинної онтології як феномена культури та глибинно-психологічних аспектів його рецепції. Наведено визначення загальнокультурної онтології твору, що пов'язана з його генезою, як специфічної культурної форми. Проаналізовано універсальну предметність художного твору як форми відтворення межових смислів людського світовідношення. Досліджено універсальний спосіб дії твору мистецтва на становлення людської особистості.

Осуществлена концептуализация неклассического подхода к пониманию сущности художественного произведения на основе его глубинной онтологии как феномена культуры и глубинно-психологических аспектов его рецепции. Приведено определение общекультурной онтологии произведения, связанной с его генезой, как специфической культурной формы. Проанализирована универсальная предметность художественного произведения как формы восстановления граничных значений человеческого мироотношения. Исследован универсальный способ действия произведения искусства на становление человеческой личности.

Проаналізовано проблему "присутності" та "відсутності" людини в культурно-цивілізаційному просторі сучасності. Розглянуто українську специфіку суб'єктивації людини в епоху постмодерну. Охарактеризовано кризу людини "інформаційного суспільства". Висвітлено особистість в контексті ідей діалогічних традицій. Приділено увагу феномену поліфуркації. Простежено еволюцію ціннісних орієнтацій сучасної української молоді за умов соціокультурних змін. Обгрунтовано концептуальні форми рецепції взаємодії художнього та соціального прогресу в сучасному цивілізаційному розвитку. Досліджено виховний процес та формування естетичних цінностей молоді в українському культурному дискурсі в період глобалізації та інформаційної революції. З'ясовано трофічні ідеали сучасної бюрократії. Надано характеристику мовної стихії людського світу.