Розроблено методику активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів економічного профілю у процесі вивчення фізики, розкрито її взаємозв'язок з формуванням у студентів фахового інтересу. Обгрунтовано можливість формування економічного мислення в процесі вивчення фізики. Удосконалено методику навчання фізики у коледжах економічного профілю на лекційних і практичних заняттях на основі фахової спрямованості курсу фізики. Запропоновано систему дієвих методів і засобів та умови їх реалізації, що забезпечують активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Вивчено та проаналізовано організацію діяльності органів місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг населенню України, а також кадрове забезпечення діяльності даних органів. Запропоновано напрями підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг населенню України на базі вдосконалення нормативних основ і порядку й умов надання таких послуг. Сформульовано пропозиції щодо покращення організації діяльності органів місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг населенню, а також щодо кадрового забезпечення даних органів на базі наявного позитивного закордонного досвіду.

Розглянуто поняття, предмет і систему трудового права України. Окреслено суб'єкти трудового права. Приділено увагу укладанню та трудового договору та порядку прийняття на роботу. Розкрито поняття соціальний діалог у трудових відносинах. Охарактеризовано правове регулювання робочого часу та часу відпочинку. Подано інформацію про структуру заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці".

Рассмотрены некоторые особенности изучения математики в средних и высших учебных заведениях I - II ступени аккредитации.

Порушено та проаналізовано питання кадрової політики в Україні, кадрового забезпечення органів державного управління та органів місцевого самоврядування високопрофесійними працівниками.

Розглянуто питання надання адміністративних послуг громадянам України органами місцевого самоврядування. Подано загальну характеристику порядку та умов упровадження і реалізації послуг, наданих населенню нашої держави. Проаналізовано ефективність надання адміністравних послуг населенню України органами місцевого самоврядування.

Досліджено стан проблеми у філософській, історико-педагогічній, психолого-педагогічній науках та сучасній освітній практиці. Обгрунтовано підходи та принципи відбору і конструювання змісту освіти з безпеки життєдіяльності у ВНЗ. Запропоновано технологію формування компетенцій з безпеки життєдіяльності у фахівців економічного спрямування.

Досліджено поняття адміністративного примусу як одного із видів державно-правового примусу. Розкрито особливе місце адміністративного примусу в державно-управлінській діяльності як методу впливу на неправомірну поведінку громадян.

Необхідність боротьби з адміністративними правопорушеннями в різних сферах зумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань, пов'язаних із застосуванням адміністративного примусу. Адміністративні правопорушення не спричиняють великої суспільної небезпеки, але вони дезорганізують діяльність державної влади, посягають на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, завдають шкоду суспільним відносинам. Правопорушення становлять безпосередню загрозу суспільним відносинам, що охороняються, завдають їм шкоди.

Визначено поняття, суть заходів адміністративного примусу. Здійснено класифікацію заходів адміністративного примусу за певними критеріями. Зазначено специфіку підстав застосування адміністративного примусу.

Розглянуто теоретико-методичні засади розвитку працеохоронної компетентності майбутніх фахівців з механічної інженерії як умови подальшого ефективного фахового становлення. Розроблено модель формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців з механічної інженерії у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти. Наведено методику розвитку працеохоронної компетентності майбутніх фахівців з механічної інженерії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(45УКР4-4ВІН-2В) + Ч421(45УКР4-4ВІН-2В)

Рубрики:

Організація вищої освіти

Шкільна педагогіка (теорія освіти, навчання та виховання)

Шифр НБУВ: ВА840538 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науково аргументовано та розроблено концептуально-методологічні засади підготовки майбутніх фахівців механічної інженерії до працеохоронної професійної діяльності. Підтверджено ефективність підготовки майбутніх фахівців механічної інженерії до працеохоронної професійної діяльності за умови реалізації такої на запропонованих у дослідженні теоретичних і методичних засадах. Розкрито сутність і зміст працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії, визначено компоненти (когнітивний, мотиваційний, діяльнісно-технологічний, рефлексивний), критерії, показники та рівні її сформованості. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії. Теоретично розроблено й експериментально перевірено комплексну структурно-функціональну модель формування працеохоронної компетентності майбутніх фахівців механічної інженерії. Уточнено особливості реалізації запропонованої моделі з урахуванням вимог до професійної підготовки фахівців на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти. Експериментально перевірено та підтверджено за допомогою методів математичної статистики дієвість розробленої структурно-функціональної моделі формування працеохоронної компетентності шляхом її впровадження у навчальний процес ЗВО технічного профілю.

Актуальність розглянутого питання полягає в тому, що сучасному соціальному середовищу притаманний надзвичайно швидкий темп розвитку техніки і технологій. Здійснюється впровадженням інноваційних технологій практично в усі сфери життя і виробництва. Відповідно має зреагувати і система вищої освіти, метою якої є підготовка сучасного компетентного фахівця, здатного до роботи в умовах інновацій. Особливості використання мобільних технологій в освітньому середовищі вищої школи стали об'єктом низки наукових досліджень. Однак невирішеними залишаються питання активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти з використанням мобільних технологій, доцільного поєднання мобільних і традиційних технологій навчання у процесі підготовки майбутніх фахівців, що і зумовило вибір напряму наукового дослідження та формулювання його мети. Проаналізовано переваги (організація інтерактивної взаємодії учасників навчального процесу; зменшення витрат на технічне оснащення лабораторій; забезпечення наочності; надання віддаленого доступу; можливість моделювання виробничих ситуацій тощо) та недоліки (малий розмір екрана; низький рівень захисту конфіденційної інформації; висока вартість мобільних пристроїв із сучасними можливостями тощо) використання мобільних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано приклад використання мобільного додатка Android Studio для вдосконалення викладання дисципліни "Основи охорони праці". На початковому етапі створено лабораторну роботу, яка дає змогу досліджувати параметри мікроклімату виробничого середовища в різних виробничих ситуаціях. Перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми вбачаємо в розширенні функцій пропонованої лабораторної роботи із врахуванням специфічних умов праці (на будівництві, під час виконання зварювальних і монтажних робіт тощо) та розробленні системи лабораторних робіт з охорони праці з використанням мобільних додатків.

Висвітлено загальні основи безпеки життєдіяльності. Проаналізовано комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Приділено увагу питанням запобігання ризикам і надзвичайним ситуаціям, організації дій для усунення їх негативних наслідків, проблемам організації та управління безпекою життєдіяльності. Розглянуто особливості життєдіяльності людини в умовах пандемії.

Проаналізовано різні аспекти проблеми особистісно-професійного становлення майбутнього педагога: формування професійної самосвідомості, професійної ідентичності, професійної відповідальності, професійно-педагогічної компетентності, педагогічної майстерності, спрямованості на творчу самореалізацію у професійній діяльності, готовності до професійного саморозвитку та ін. Розкрито освітній потенціал нових галузей педагогічної науки (едукології), а також особливості застосування інноваційних методів (сторітеллінгу, кейс-методу) у професійній підготовці майбутніх педагогів. Проаналізовано процес формування спрямованості майбутніх педагогів на творчу самореалізацію у професійній діяльності. Висвітлено практику використання сторітеллінгу як методу навчання у підготовці здобувачів вищої освіти (за освітньою програмою 011 "Освітні, педагогічні науки"). Запропоновано шляхи покращення професійної підготовки студентів закладів вищої освіти. Досліджено практичні аспекти формування професійної відповідальності майбутнього вчителя. Висвітлено особливості підготовки майбутніх учителів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Досліджено соціально-психологічні особливості становлення професійної самосвідомості особистості студента.

Актуальність розглянутого питання полягає в тому, що інноваційний розвиток суспільства вимагає відповідної реакції і від освітнього середовища. Забезпечити запит на компетентних фахівців з творчим мисленням можливо лише шляхом вдосконалення методологічних засад вищої освіти, зокрема впровадженням інтегративного підходу, який спрямовано на подолання ізольованого викладання освітніх компонентів і формування єдиної системи знань у свідомості студентів. Аналіз вітчизняних та закордонних публікацій засвідчив наявність стійкого зацікавлення проблемою інтеграції в освіті, що додатково підтвердило актуальність започаткованого дослідження. Обгрунтовано, що забезпечення якості вищої освіти можливе завдяки сприйняттю інтегративності як одного з ключових принципів сучасної дидактики, але водночас вимагає побудови освітніх систем із новими властивостями та функціями. Виокремлені рівні реалізації інтеграції у професійній підготовці (встановлення міжпредметних зв'язків, поєднання різних форм навчальних занять і забезпечення міждисциплінарної інтеграції) та вимоги для її ефективного впровадження. Наведено власний досвід впровадження інтегративного підходу, який зреалізовано в процесі підготовки майбутніх фахівців у галузі машинобудування (на прикладі інтеграції професійних та працеохоронних дисциплін). Виявлено ускладнення, які при цьому виникали (відсутність координації між освітніми компонентами програми, нерівномірність знань та умінь студентів, труднощі взаємодії між викладачами різних дисциплін тощо), запропоновано шляхи їх усунення. Перспективи подальшого вивчення зазначеної проблеми вбачаємо у продовженні започаткованого дослідження у контексті пошуку оптимальних шляхів формування та реалізації міждисциплінарних освітніх завдань, а також оновлення принципів науково дослідної роботи студентів, зважаючи на вимоги інтегративного підходу.