Наведено порівняльне ретроспективне дослідження результатів морфологічного, радіонуклідного обстежень і радіойодотерапії хворих на диференційований рак щитовидної залози, постраждалих від аварії на ЧАЕС, у порівнянні з іншими групами хворих з "чистих" і забруднених регіонів України. Проаналізовано дані 294 хворих з позитивним ефектом комбінованого лікування. Встановлено, що група постраждалих від аварії на ЧАЕС, відрізнялась від пацієнтів, які мешкали в "чистих" і забруднених регіонах, більшою кількістю чоловіків, молодшим віком, переважанням хворих з папілярним раком, метастазами в регіонарні лімфовузли та легені. Розбіжностей в ефективності радіойодотерапії у різних групах не виявлено. Тактика комбінованого лікування хворих на диференційований рак щитовидної залози, постраждалих від аварії на ЧАЕС, не повинна відрізнятися від тактики лікування раку, що розвинувся спонтанно, за умов відповідного індивідуального підходу.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Ключ. слова: диференційовані форми раку щитоподібної залози, радіойодтерапія, осередкові поглинуті дози
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на сучасному етапі загальновизнан метод лікування диференційованого раку щитовидної залози - тотальна тиреоїдектомія та ад'ювантна терапія радіоактивним йодом. Вивчено вплив радіоактивного йоду, застосованого в діагностичних і лікувальних дозах, на стан імунної системи хворих на рак щитовидної залози. Комплексне імунологічне обстеження проведено напередодні та через 1,3 та 6 міс. після введення радіофармпрепарату у двох групах хворих: у 19 пацієнтів, які одержували діагностичну дозу йоду-131, та у 47-ми - після радіойодтерапії. Вивчено проліферативний потенціал і інтерлейкін-2-продукуючу активність лімфоцитів периферичної крові, цитотоксичність природних кілерних клітин і нейтрофілів, рівень циркулюючих імунних комплексів. Встановлено, що найбільші порушення в системі імунітету спостерігаються через місяць після введення йоду-131, а зміни окремих імунологічних показників зберігаються протягом усього періоду спостереження - 6 міс. Наголошено, що зміни в імунній системі виявляються навіть під час введення невеликих доз радіойоду, які застосовуються у разі діагностичної сцинтиграфії.

Отмечено, что на современном этапе основные методы лечения дифференцированного рака щитовидной железы - тотальная тиреоидэктомия и адъювантная терапия радиоактивным йодом. Изучено влияние радиоактивного йода, примененного в диагностических и лечебных дозах, на состояние иммунной системы больных раком щитовидной железы. Комплексное иммунологическое обследование проведено до и через 1,3 и 6 мес. после введения радиофармпрепарата у двух групп больных: у 19-ти пациентов, которые получали диагностическую дозу йода-131, и у 47-ми - после радиойодтерапии. Изучены пролиферативный потенциал и интерлейкин-2-продуцирующая активность лимфоцитов периферической крови, цитотоксическая активность природных киллерных клеток и нейтрофилов, а также уровень циркулирующих иммунных комплексов. Наиболее значимые нарушения в системе иммунитета выявлены через 1 мес. после введения йода-131, а изменения некоторых иммунологических показателей сохраняются на протяжении всего периода наблюдения - 6 мес. Подчеркнуто, что изменения в иммунной системе выявляются даже при введении небольших доз радиойода, которые применяются при диагностической сцинтиграфии.

Nowadays, total thyroidectomy and adjuvant therapy with radioactive iodine are generally admitted as methods of treatment of differentiated thyroid cancer. There is insufficient evidence of radioiodine side effects on patient's body, including radioiodine impact on the immune system. The authors have carried out a combined immunological study before administration, and in 1, 3, and 6 months after administration of radioiodine pharmaceutical preparation in two groups of patients: in 19 patients who received a diagnostic dose of iodine-131, and in 47 patients after radioiodine therapy. The following indices were studied: proliferative potential and interleukin-2-producing activity of peripheral blood lymphocytes, cytotoxicity of natural killer cells and neutrophils, and level of circulating immune complexes. The results obtained suggest substantial changes in immune system of patients who received radioiodine therapy. The most significant disturbances in immune system were reported in one month afterI-131 administration,

Ключ. слова: рак щитовидной железы, дифференцированные формы, тиреоидэктомия, радиойодтерапия, дистанционная лучевая терапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: дифференцированный рак щитовидной железы, тиреоидэктомия, радиойодтерапия, остаточная ткань щитовидной железы
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты комбинированного лечения 153-х больных с дифференцированными микрокарциномами щитовидной железы. Все больные распределены на две группы: получавшие радиойодтерапию (РЙТ) в сочетании с супрессивной гормонотерапией левотироксином натрия и только супрессивную гормонотерапию. Показания к проведению РЙТ были у 37,2 % больных. Наличие в 16,2 % наблюдений патогистологических, а в 5,2 % - сцинтиграфических признаков регионарного метастазирования, несмотря на хирургическое лечение, свидетельствует о необходимости проведения послеоперационной диагностической сцинтиграфии. РЙТ обеспечивает более еффективное и быстрое по сравнению с использованием супрессивной гормонотерапии достижение атиреоидного состояния, необходимого для адекватного наблюдения. К решению вопроса о проведения РЙТ у больных с дифференцированной микрокарциомой щитовидной железы необходимо подходить индивидуально с учетом результатов патогистологического исследования и данных диагностической сцинтиграфии. Агрессивная терапевтическая тактика показана при начальных признаках распространения процесса.

В целях изучения эффективности радиойодтерапии (РЙТ) дифференцированного рака (ДР) щитовидной железы (ЩЖ) в зависимости от сроков ее проведения после операции проанализированы результаты лечения 376-ти больных в возрасте от 18-ти до 76-ти лет. У больных только с остаточной тканью (ОТ) ЩЖ эффективность первого курса РЙТ - 82,6 - 96,1 %, девитализация ОТЩЖ и метастазов в регионарных лимфатических узлах (МЛУ) и легких (МЛ) достигнута у 72,7 - 81,6 % больных. Число курсов РЙТ составило в среднем 2,5 - 6,3, средняя суммарная активность на одного больного 11 - 33,8 ГБк. Тенденция к увеличению числа курсов и суммарной активности у больных с регионарными и отдаленными метастазами обусловлена увеличением массы ткани опухоли при увеличении продолжительности периода между тиреоидэктомией и РЙТ. Срочность проведения РЙТ необходимо устанавливать, исходя из анализа факторов риска.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-52

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-43

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-56

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 54 хворих на диференційований рак щитовидної залози, яким було проведено тиреоїдектомію, вивчено вплив радіойодтерапії на здатність мононуклеарів периферичної крові до відповіді на дію неспецифічних мітогенів. Для стимуляції бласттрансформації використано фітогемаглютинін, конканавалін А та ліпополісахарид. Встановлено достовірне зниження здатності до проліферації лімфоцитів периферичної крові пацієнтів після тиреоїдектомії. Проведення радіойодтерапії викликало подальше пригнічення проліферативної активності мононуклеарів, яке зберігалося для T-лімфоцитів протягом 6 міс, а для B-лімфоцитів - 1 міс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-52

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, что использование сцинтиграфии в комбинации с гамма-детекцией с последующей биопсией сторожевых лимфатических узлов является важным направлением ядерной медицины и хирургической онкологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.13

Рубрики:

Пухлини грудної клітини та грудної порожнини

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему підвищення ефективності радіойодотерапії (РЙТ) за умов комплексного лікування диференційованого раку щитовидної залози (ДРЩЗ) шляхом індивідуального планування лікувальних активностей йоду-131 на підставі опосередкованої поглинутої дози (ОПЗ), що створюються за діагностичної сцинтиграфії, та з урахуванням ефекту тиреоїдного станінгу. Розроблений спосіб РЙТ дозволяє збільшити ефективність першого курсу більше, ніж на 90 % без необгрунтованих променевих навантажень і матеріальних витрат. Запропоновано прогностичні показники ефективності першого курсу радіойодотерапії на підставі сцинтиграфічних даних, визначено їх порогові значення, що дозволило поліпшити прогнозування результатів радіоабляції залишкової тканини щитовидної залози (ЗТЩЗ). Вивчено вплив термінів проведення РЙТ після хірургічного лікування та діагностичної сцинтиграфії на її ефективність. Установлено, що проведення РЙТ протягом перших трьох діб після діагностичної сцинтиграфії вірогідно підвищує ефективність першого курсу лікування. Проаналізовано чинники, що зумовлюють планування РЙТ. Установлено, що однією з причин, які визначають результати застосування розрахункових лікувальних активностей йоду-131, є ефект тиреоїдного станінгу. Проведено кількісний аналіз ефекту тиреоїдного станінгу, що дозволило визначити способи його корекції. Вивчено ефект тиреоїдного салфстанінгу, з'ясовано необхідність його врахування за умов планування лікувальних активностей йоду-131. З використанням значного за обсягом клінічного матеріалу проаналізовано ОПД у залишковій тканині ЩЗ і регіонарних метастазах за умов РЙТ ДРЩЗ. Розроблено

Досліджено вікову залежність активності натуральних кілерних (NK) клітин у прооперованих хворих на диференційований рак щитовидної залози (ДРЩЗ) без віддалених метастазів напередодні та через 6 діб, 1, 3 та 6 місяців після курсу радіойодотерапії (РЙТ). До 1-ої групи увійшли 26 молодих пацієнтів, середній вік яких становив 28,6±1,1 року. Групу 2 склали 33 хворих старшого віку (середній вік - 52,6±1,5 року). Більшість хворих обох груп одержали 1 - 2 курси РЙТ. Активність NK-клітин визначали у цитотоксичному тесті. Оцінювання реакції проводили з використанням спектрофотометрії. Було виявлено, що в 1-ій групі активність NK-клітин протягом 3-х місяців після РЙТ не має істотних відмінностей у порівнянні з вихідним значенням, а через 6 місяців – збільшується, що відрізняє динаміку активності NK-клітин після РЙТ у хворих 2-ої групи, у яких вона знижена в усі терміни після РЙТ у порівнянні з вихідним значенням. У хворих 2-ої групи активність NK-клітин значно нижча, ніж у хворих 1-ої групи, що свідчить про вікову залежність показника, а також про нижчий рівень захисних можливостей NK-клітин.

Исследовали возрастную зависимость активности NK-клеток у прооперированных больных дифференцированным раком щитовидной железы (ДРЩЖ) без отдаленных метастазов накануне и через 6 суток, 1, 3 и 6 месяцев после курса радиойодтерапии (РЙТ). В 1-ую группу вошли 26 молодых пациентов, средний возраст которых был 28,6±1,1 года. Группу 2 составили 33 больных старшего возраста (средний возраст - 52,6±1,5 года). Большинство больных обеих групп получили 1 - 2 курса РЙТ. Активность NK-клеток определяли в цитотоксическом тесте. Оценку реакции проводили с использованием спектрофотометрии. Было выявлено, что в 1-ой группе активность NK-клеток в течение 3-х месяцев после РЙТ не имеет существенного отличия относительно исходного значения, через 6 месяцев показатель повышается, что отличает динамику активности NK-клеток после РЙТ у больных 2-ой группы, у которых она снижена во все сроки после РЙТ. У больных 2-ой группы динамика активности NK-клеток значительно ниже, чем у больных 1-ой группы, что свидетельствует о возрастной зависимости показателя, а также о более низком уровне защитных возможностей NK-клеток.

The authors were studying the age dependence of NK-cell activity in patients operated on for a differentiated thyroid cancer without distant metastases before and after 6 days, 1, 3, and 6 months of a radioiodine therapy (RIT) course. Group 1 included26 young patients aged 28.6 + 1.1 years on average. Group 2 comprised 33 elderly patients aged 52.6 + 1.5 years. Most patients in both groups received 1-2 RIT courses. NK-cell activity was determined by a cytotoxic test using spectrophotometry. There wasno significant difference in NK-cell activity in patients of group 1 after 3 months of RIT in relation to initial value. After 6 months, the rate was restored, which distinguishes the dynamics of NK-cell activity after RIT in patients of group 2, for which this rate was decreased for all periods after RIT compared to initial value. In patients of group 2 the dynamics of NK-cell activity was much lower than in group 1, suggesting an age dependence of the rate, as well as a more significant decrease in NK-cell protective features for fighting the disease and its complications.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-436

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-436

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ