Висвiтлено матерiали щодо основних факторiв, які впливають на динамiку чисельностi шкiдникiв. Розглянуто методи облiку та прогнозу масового розмноження шкiдникiв озимої пшеницi.

Результати дослiджень свiдчать, що внесення мiнеральних добрив у рiвному спiввiдношеннi N:P:K у дозi 50 - 51 кг/га дiючої речовини та гною з розрахунку 20 т/га сприяло одержанню вищої врожайностi кращої якостi зерна озимої пшеницi за тривалого вирощування її на постiйнiй дiлянцi.

У процесі досліджень вивчено вплив різних доз добрив на щільність популяції звичайного бурякового довгоносика за умов вирощування цукрових буряків на беззмінних посівах. Результати досліджень свідчать, що підвищення норм внесення мінеральних добрив сприяє зниженню щільності звичайного бурякового довгоносика. Застосування мінеральних добрив у збалансованих дозах справляє токсичну дію на шкідників, підвищує компенсаторні здатності рослин, через що знижує шкідливість цілої низки небезпечних комах. Агротехніка вирощування цукрових буряків відіграє важливу роль у чисельності звичайного бурякового довгоносика.

Викладено результати вивчення впливу попередника на динаміку чисельності злакових попелиць у посівах пшениці озимої. В результаті досліджень виявлено, що попередники істотно впливають на щільність злакових попелиць. Вірний добір попередника дає змогу різко обмежити шкідливість численної групи потенційних, головним чином, спеціалізованих шкідників. Впровадження науково обурунтованої сівозміни не потребує значних коштів і є головним профілактичним заходом попередження масових розмножень шкідників. У зв'язку зі складними метеорологічними умовами останніх років та спільною дією еколого-економічних чинників доцільний постійний моніторинг посівів пшениці озимої.

У процесі досліджень вивчено вплив еколого-економічних чинників на динаміку чисельності й шкідливість кукурудзяного метелика за умов вирощування кукурудзи на беззмінних посівах. Проведено спостереження за зміною рівня урожаю та забур'яненості, які відбуваються, в основному, через збільшення заселеності рослин цим шкідником. У зв'язку з постійними змінами цих показників є необхідність вивчення розвитку та поширення кукурудзяного метелика.

Встановлено, що основними видами, які шкодять посівам є ковалик степовий, ковалик посівний і ковалик темний. Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків на щільність і поширення основних комах-шкідників у даних посівах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.63-5 + П415.6

Рубрики:

Твердокрилі (Coleoptera)

Агротехнічні методи захисту рослин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі досліджень встановлено, що до небезпечних грунтоживучих шкідників, які завдають шкоди посівам пшениці озимої, належить озима совка. Викладено результати вивчення впливу беззмінних посівів пшениці озимої на щільність популяції озимої совки. Результати досліджень свідчать, що у беззмінних посівах пшениці озимої відбувається накопичення чисельності шкідника, у зв'язку з чим кількість їх у посівах перевищує економічний рівень шкодочинності. Порівнюючи одержані показники щільності на беззмінних посівах із показниками у сівозміні, видно, що чергування культур сприяє зниженню щільності озимої совки у цих посівах.

Наведено історичні відомості про масові розмноження основних видів комах-шкідників цукрових буряків в Україні та інших регіонах. Узагальнено й значно доповнено історичні відомості про масові розмноження комах-шкідників цукрових буряків. Показано регіональну й глобальну синхронізацію масових розмножень останніх у просторі та часі. Наведені матеріали є основою для вивчення закономірностей багаторічної динаміки популяцій та розробки прогнозів масових розмножень названих видів шкідників цукрових буряків у різних регіонах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.6 + П491.121.03

Рубрики:

Комахи-шкідники

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано циклічність масових розмножень шкідників цукрових буряків в Україні. Дослідниками доведено, що масові розмноження комах-шкідників трапляються циклічно (а не періодично) впродовж усієї історії землеробства. Синхронність їх популяційних циклів пов'язана із різкими змінами сонячної активності. Масові розмноження основних шкідників цукрових буряків в Україні циклічні, хоча не періодичні. До того ж сонячну активність рекомендується використовувати для прогнозування початку чергових масових розмножень.

Наведено історичні відомості про масові розмноження основних шкідників цукрових буряків у Лівобережному Лісостепу України (назва видів, роки масових розмножень у просторі й часі). На основі міжсистемного методу прогнозування розроблено алгоритми часового розмноження основних шкідників цукрових буряків, а саме: совки озимої, метелика лучного, совки капустяної, совки-гамма і довгоносика звичайного, а також прогноз початку наступних спалахів їх чисельності на період до 2018 року.

Встановлено роль ландшафтно-екологічних детермінантів динаміки популяцій окремих шкідників буряків цукрових у Центральному Лісостепі України. Розроблено алгоритми прогнозування популяційних циклів комах у названому регіоні. Уперше здійснено оцінювання ландшафтно-екологічного різноманіття Полтавської області та досліджено його динаміку на основі даних дистанційного зондування поверхні Землі. Показано залежність рівня варіювання динаміки шкідливих комах від ландшафтно-екологічного різноманіття. Встановлено залежність між щільністю та заселеністю полів шкідників буряку цукрового. З'ясовано просторовий характер детермінації часових патернів динаміки шкідників і композитний характер динаміки чисельності шкідників на регіональному рівні. Обгрунтовано інформаційну цінність показників швидкості зміни рослинного покриву для прогнозування динаміки чисельності шкідників.

Наведено дані щодо впливу динаміки рослинного покриву на чисельність шкідливих комах. Встановлено, що динаміка рослинного покриву протягом попереднього та поточного років впливає на швидкість приросту чисельності популяцій шкідників у поточному році у порівнянні з минулим. Кількісно цей вплив оцінено за допомогою регресійного аналізу. Для якісної оцінки характеру впливу динаміки рослинності на чисельність шкідників буряків цукрових запропонано динамічні карти наступних видів: листової попелиці, звичайного та сірого бурякових довгоносиків, бурякової та лободової щитоносок. Цей інструмент надає змогу візуалізувати складний характер процесів, які визначають динаміку чисельності комах, у тому числі шкідливих.

Розглянуто доцільність та необхідність використання технологій точного землеробства в разі виділення екологічно стабільних територій для виробництва органічної продукції. Наведено результати досліджень доводять, що для зниження витрат на отримання одиниці якісної сільськогосподарської продукції та зменшення навантаження на навколишнє середовище створюються й використовуються точні технології на базі агрономічної системи урожайності. Для досягнення мети необхідно чітко встановити критерії та екологічні еталони для територій, враховуючи не лише характеристики грунтів, але й антропогенний вплив. Поєднання нових наукових технологій та останніх досягнень в аграрній галузі надає змогу розробити систему точного виробництва, як комплекс заходів вдосконалення процесів землеробства й рослинництва, основним завданням яких є виділення екологічно стабільних сировинних зон для виробництва органічної продукції.

Розглянуто доцільність та необхідність агроекологічної оптимізації та визначення інтегрального показника екологічного стану Полтавської області. Наведені результати досліджень доводять, що методологія визначення інтегрального показника стану Полтавщини у системі стійкого розвитку селітебних територій надає можливість оптимізувати територію області для виробництва органічної продукції. Для досягнення мети використано методики науковців, що дозволяють провести ранжування і встановити критерії антропогенного впливу на екологічний стан довкілля.

Поводження з відходами є однією з найбільш важливих еколого-економічних та соціальних проблем регіонального розвитку. Запропоновано методичні підходи до оцінювання ризику здоров'ю населення від забруднення довкілля під час поводження з твердими відходами, які включають комплексну інвентаризацію викидів забруднюючих речовин та оцінку експозиції; визначення ризику миттєвих токсичних ефектів та ризику хронічного впливу з урахуванням сукупної дії забруднюючих речовин на організм людини; розрахунок екологічного ризику з урахуванням економічного збитку від забруднення довкілля; прогноз соціально-економічного розвитку регіону за різних технологічних рішень у сфері поводження з твердими відходами у залежності від рівня екологічного ризику. Проведено оцінку впливу існуючої системи поводження з твердими відходами на здоров'я населення на прикладі Полтавської області надала змогу встановити, що найбільший ризик для здоров'я, як і економічний збиток від забруднення навколишнього середовища складає перший сценарій - існуюча ситуація. Найбільш ризикованим і небезпечним для здоров'я населення є будівництво сміттєспалювальних заводів, тобто четвертий сценарій є неприйнятним для області. Обгрунтовано, що найменш ризикованим і безпечним для здоров'я населення та навколишнього середовища в області є будівництво чотирьох сміттєсортувальних станцій або двох заводів із компостування.

Запропоновано методичні засади щодо оцінки та прогнозування ресурсно-екологічної безпеки в контексті розвитку екологічної складової національної економіки. Зокрема, вони включають адаптивну модель оцінювання та прогнозування стану ресурсно-екологічної безпеки за допомогою методів таксономічного аналізу та головних компонент, індикативного управління, визначення факторних навантажень, які найбільше впливають на безпеку. Також запропоновано систему підтримки прийняття рішень для реалізації оптимального управління, реалізація яких дозволяє виявити особливості та тенденції розвитку даної сфери і скоригувати фінансові потоки, які спрямовані на фінансування природоохоронних ресурсозберігаючих заходів. Установлено обернену залежність між зростанням економічної безпеки держави та спадом ресурсно-екологічної безпеки, що вказує на сировинну орієнтацію економіки України, отримання прибутку за рахунок вилучення природних ресурсів та погіршення якості природного середовища. Практичне застосування розробленого підходу можливе в рамках програмно-цільового методу управління при розробці та реалізації держаних програм, спрямованих на підвищення стійкості як ресурсно-екологічної безпеки, так і економічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх ризиків та загроз.

Мета статті - дослідження і визначення типів землекористування та показників ландшафтноекологічного різноманіття території Полтавської області за даними дистанційного зондування Землі (Global Land Cover 2000 Project). Для визначення типів використання земель у межах досліджуваної території був використаний метод аналізу даних дистанційного зондування Землі (GLC 2000). Наведено дані щодо ландшафтно-екологічного різноманіття типів покриву Полтавської області за даними дистанційного зондування Землі. В результаті проведених досліджень та відповідних розрахунків було встановлено, що найбільше ландшафтноекологічне різноманіття характерне для східних і центральних районів Полтавської області. Найбільше воно є характерним для Решетилівського та Великобагачанського районів, які знаходяться в центрі досліджуваної області, а найменші показники ландшафтного різноманіття були характерні для Чорнухінського, Семенівського, Глобинського та Кобеляцького районів. Рівень ландшафтного різноманіття в умовах Полтавської області передусім визначається співвідношенням агроекосистем до ландшафтних комплексів інших типів. Здійснено оцінку ландшафтно-екологічного різноманіття Полтавської області та досліджено його динаміку на основі даних дистанційного зондування поверхні Землі MODIS. Аналіз типів покриву земної поверхні у межах Полтавської області показав значну розораність території та її зайнятість агроекосистемами. Ландшафтне різноманіття формувалося за рахунок ріллі, територій з мозаїкою ріллі й трав'янистого покриву та територій з розрідженим рослинним покривом. Компоненти природних екосистем були зосереджені у заплавах річок регіону та представлені заплавними лісами, лугами та болотами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П038 + П212.1-280.3 + Н931.103-5

Рубрики:

Екологія ґрунтів

Пшениця

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ