Вивчена вага ниркових дисплазій у формуванні та клінічних проявах уроджених вад розвитку нирок (УВРН) у дітей. Доведена можливість й необхідність діагностики та лікування диспластичних форм УВРН. Розроблені та впроваджені в клінічну практику нові й модифіковані відомі методи діагностики (комп'ютерна ренангіографія, біопсія, біохімічні методи) та лікування (селективно-сегментарна резекція нирки, уретеро-пієлоуретероанастомози із збереженням вимикнутого сечоводу, трансвезікальна медіальна уретероцистенеостомія та ін.). Вперше розроблені принципи та способи консервативної терапії дітей із нирковими дисплазіями. Для оптимізації діагностики та лікування розроблена комп'ютерна лікувально-діагностична програма ЛДКП-2. Використання розроблених принципів та методів діагностики й лікування дозволило більш ніж чим у 3 рази поліпшити результати лікування дітей із УВРН.

Проанализированы демографические изменения последних лет в Запорожской области, которые подтверждает тенденцию к снижению количества детского населения. Определены основные проблемы детской хирургии на фоне этих изменений: задачи хирургии подросткового возраста, недостаточный уровень хирургической помощи сельскому населению, недостатки первичной и своевременной диагностики хирургических заболеваний у детей. Предложены пути повышения качества оказания хирургической помощи детям области.

Представлен анализ результатов обследования и лечения 378 девочек подросткового возраста, госпитализированных с подозрением на острый аппендицит. Выявлена зависимость уровня ошибочной диагностики от стадии менструального цикла у данной категории пациентов.

Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 38 дітей з різними ступенями мегауретеру. Підтверджена ефективність ендоскопічного лікування мегауретеру шляхом бужування та стентування сечоводів. Обгрунтовано показання і розроблено методику ендоскопічного стентування розширеного сечоводу при мегауретері, як альтернативи оперативному втручанню.

Представлено широкий літературний огляд результатів наукових досліджень, проведених в Україні та за кордоном щодо фізіологічної та патофізіологічної ролі оксиду азоту в регулюванні фізіологічної функції організму. Висловлено думку, що на початкових етапах розвитку ішемічного ушкодження тканин оксид азоту надає протекторну дію, а в разі тривалого розвитку ішемічного процесу - виконує роль нейроагресора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.14-5

Рубрики:

Гнійна хірургія (Хірургія дитячого віку)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен клинический случай туберкулезного шейного лимфаденита у ребенка школьного возраста. Акцентировано внимание педиатров на необходимости детального, целенаправленного сбора туберкулезного анамнеза с целью установления возможного тубконтакта у больных с клиникой лимфаденита.

На кафедре детских болезней ЗГМУ предложен, апробирован и активно применяется с 2017 г. метод комбинационного обучения. Он сочетает в себе компоненты как активного очного, так и дистанционного (электронного) обучения. Метод зарекомендовал себя как более рациональный и эффективный по сравнению с традиционными методами.

Гетерохрония - разновременность закладки и темпа развития органов у потомков человека, животных и растений по сравнению с предками. Аномалии развития органов мочевыводящей системы (ОМВС) составляют более 40 % среди врождённых заболеваний детского возраста. Нарушение уродинамики и связанные с этим изменения внутриорганного крово- и лимфообращения создают условия для возникновения неспецифического воспаления. Применение стандартных методов лечения в большом проценте случаев приводит к неудовлетворительным результатам и, как следствие, к органоуносящим операциям. Цель работы - патогенетическое обоснование использования малоинвазивных методик для коррекции гетерохронии ОМВС, проведение дифференциальной диагностики между дисплазией и гетерохронией ОМВС, а также разработка и внедрение методов, направленных на миниинвазивное устранение нарушений уродинамики и снижение уровня возможных осложнений. Материалы и методы. Исходя из теории гетерохронии в клинике детской хирургии КУ "Запорожская городская многопрофильная детская больница № 5" разработана и внедрена с 2008 г. в практику методика эндоскопического лечения обструктивныхуропатий, устраняющая задержку мочи с помощью эндоскопических технологий. Методика операции при мегауретере: производили наполнение мочевого пузыря по катетеру физиологическим раствором хлорида натрия. Проводили оценку состояния устьев обоих мочеточников. В стенозированное устье с определённым усилием вводили пластиковый проводник диаметром 1 мм. По нему через стенозированный участок мочеточника проводили баллонный дилататор или катетер Фогарти 4,5 Fr. Чаще прибегали к высокому стентированию. Зону стеноза определяли по ультразвуковому сканированию. Такая же методика применялась и при гидронефрозе. Результаты. Предлагаемые тактики лечения используются в клинике детской хирургии с 2008 г. Пролечено 72 ребёнка от 3 месяцев до 7 лет. Результаты оценивались по четырёхбалльной системе через год после начала лечения: "отлично" 25 (34,7 %); "хорошо" - 22 (30,5 %); "удовлетворительно" - 11 (15,3 %); "неудовлетворительно" - 14 (19,4 %). Положительный результат достигнут у 59 (81,9 %) пациентов. Отрабатываются дальнейшие диагностические и лечебные программы. Выводы: эндоскопическое восстановление уродинамики позволяет провести дифференциальную диагностику между гетерохронией и дисплазией ткани, используя фактор времени. Преимуществами предлагаемой тактики лечения обструктивных уропатий у детей являются техническая простота, малоинвазивность, максимальная физиологичность и уменьшение частоты послеоперационных осложнений.

Цель работы - оценка эффективности сегментарно-селективной резекции почки как органосохраняющего метода оперативного лечения терминальных стадий врожденного гидронефроза у детей. С 1987 г. по настоящий момент в клинике детской хирургии г. Запорожье пролечено 32 ребёнка с терминальными стадиями врожденного гидронефроза в возрасте от 1 года до 17 лет, средний возраст составил 4 года 2 мес.; мальчиков было 13, девочек - 19. Больных оценивали по четырехбалльной системе: "отлично" - 8; "хорошо" - 10; "удовлетворительно" - 11. Неудовлетворительный результат получен у одного ребенка, которому была выполнена первичная нефрэктомия, на основании интраоперационных данных. Отдаленные результаты оценивали в сроки от 5 до 20 лет. Проводились рентгенологические, ультразвуковые, уродинамические исследования. Проведенные исследования подтвердили неравномерность, очаговость поражения почечных структур, вследствие сегментарной почечной дисплазии, различия в кровоснабжении отдельных участков почки, гетерохронии сегментов почки. Даже при поздних стадиях гидронефроза у детей сохраняются участки нормально функционирующих почечных структур, которые могут развиваться и выполнять возложенную на них функцию. Предложенная методика позволяет восстановить пассаж мочи и сохранить почку. Положительный результат достигнут у 31 пациента. Предложенный метод является альтернативой органоуносящим операциям и позволяет значительно сократить число неудовлетворительных результатов оперативного лечения у детей с поздними стадиями заболевания. Функциональная возможность оперированной почки во многом определяется выраженностью адаптивных процессов оперированного органа и организма в целом.

Окончательное формирование функциональных систем организма ребенка завершается в ходе постнатального онтогенеза. Для создания оптимальных условий функционирования органа необходимо либо снижение уровня требований к незрелой функциональной системе, либо создание новых условий функционирования, при которых продляется фактор времени созревания. В настоящее время для лечения обструктивных уропатий наиболее часто используется хирургический метод. Перспективной альтернативой открытого хирургического лечения обструктивного мегауретера является эндоскопическое стентирование мочеточника, основанное на оценке явлений диспропорции роста и дисфункции созревания тканей и органов мочевыделительной системы. Цель работы - обоснование и внедрение в практику малоинвазивных эндоскопических дренирующих методик, направленных на восстановление уродинамики путем использования внутрипросветного полихлорвинилового дренажа (стента). Исследована возможность стентирования с определением размеров устья мочеточника. Обследовано 32 ребенка в возрасте от рождения до трех лет. Проведен ретроспективный анализ ранее пролеченных 41 пациента с обструктивным уретерогидронефрозом. Установлено, что оптимальный возраст для эндоскопической коррекции интрамурального отдела мочеточника - до 3-х месяцев жизни, когда с большим эффектом можно провести телескопическое бужирование с дилатацией интрамурального отдела скомпрометированного мочеточника с калибровкой устья и стентированием мочеточника соответствующим стентом. Ретроспективно проведенный анализ ранее пролеченных пациентов позволил определить такую же зависимость. Так, из 41 пациента с обструктивным уретерогидронефрозом положительный результат достигнут у 29 (70,73 %) детей до года и 6 (14,63 %) старше года. Невозможность проведения эндоскопической коррекции устья и стентирования мочеточников в возрастной группе до года была отмечена только у 1 (2,43 %) пациента, тогда как в группе от 1 года до 3 лет - у 5 (12,19 %) пациентов. Выводы: предлагаемая тактика лечения обструктивных уропатий у детей имеет преимущества по отношению к открытым оперативным методам в технической простоте, малоинвазивности, максимальной физиологичности, уменьшении частоты послеоперационных осложнений. При этом необходимо помнить, что эффективность эндоскопического стентирования нижних отделов мочеточника зависит от возраста ребенка. Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов).

3а 10 років (2010 - 2020 рр.) проліковано 46 дітей з епітеліальним куприковим ходом. У 40 (87 %) дітей були куприкові кісти з куприковою норицею, у 6 (13 %) хворих нориці не було. Превалювала кількість хлопчиків - 32 (67 %), дівчат - 14 (33 %), що відповідає даним літератури. За віком хворі розподілені так: до 10 років - 6 (13 %) хворих, 10 - 14 років - 8 (17 %), від 14 років - 32 (70 %) хворі. Кількість гнійних ускладнень за цей період зменшилася вдвічі (з 12 до 6 %). Оскільки характер застосованих оперативних втручань за цей час суттєво не змінився, то позитивний результат, на думку авторів, отримано внаслідок удосконалення старих і впровадження нових методів ведення перед- і післяопераційного періодів (ПОП). Проведено аналіз передопераційної підготовки, відображено деякі етапи оперативного втручання, деталізовано правила ведення ПОП. Зроблено акцент на важливості таких методів лікування дітей з епітеліальним куприковим ходом. До операції: проведення фістулографії як вкрай важливого методу діагностики; застосування гіпоалергенних депіляторних кремів із метою підготовки операційного поля. Операція: проведення та завершення операції без лігатур в операційній рані завдяки ретельному гемостазу, що унеможливлює виникнення лігатурних фістул у ПОП. Після операції: заборона сидіти протягом двох тижнів і виконання правил асептики в ділянці операційної рани забезпечує зазвичай первинне загоєння. Виконання вказаних особливостей у лікуванні дітей з епітеліальним куприковим ходом надає змогу отримати задовільний кінцевий результат.

У дитячій урології активно розвиваються та впроваджуються в практику мініінвазивні методики діагностики та лікування, засновані на імунологічних і біохімічних дослідженнях стану як тубулярного апарату паренхіми нирки, так і органів усієї сечовивідної системи. Мета роботи - вивчити клініко-лабораторні методи діагностики, що надають змогу прогнозувати ефективність лікування за показниками функціонального стану органів сечовивідної системи. Проведено дослідження сироватки крові 130 дітей віком від 1 до 48 міс: 15 дітей, яким проведено ендоскопічне лікування; 28 дітей, пролікованих відкритим оперативним методом; 87 дітей без обструкції сечовивідних шляхів. При порівняльному аналізі маркерів окисної деструкції білків (альдегідфенілгідразону - АФГ, кетонфенілгідразону - КФГ) і метаболітів оксиду азоту (монооксиду азоту - NO, NO-синтази - NOS) до і через 3 - 6 міс після відновлення уродинаміки виявлено зниження проявів оксидативного стресу зокрема, NO - у 58,13 %, NOS - у 51,16 %, АФГ - у 69,76 %, КФГ - у 69,76 %. Незважаючи на поліпшення уродинаміки, відсутність позитивної динаміки показників маркерів окисної деструкції білків (АФГ і КФГ) у 30,23 %, метаболітів оксиду азоту (NO - у 34,88 %, NOS - у 41,86 %) указує, що функціональна здатність нирок у певної кількості пацієнтів не покращується. Встановлено, що дослідження вмісту маркерів оксидативного стресу та стану антиоксидантної системи, зокрема NO, NOS, АФГ і КФГ, у сироватці крові дітей після корекції уродинаміки є інформативними маркерами функціонального стану нирки. Наведені дані свідчать про необхідність ранньої діагностики первинного обструктивного мегауретера в дітей та застосування етапного лікування залежно від ступеня уродинамічної декомпенсації. Під час оцінювання ефективності лікування саме показники функціонального стану органів сечовивідної системи слід ураховувати як основні маркери позитивного або негативного результату лікування дитини. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.