Розглянуто біофізичні засади фізіологічних процесів у серцево-судинній системі, наведено найпростіші технічні відомості, що лежать в основі будови сучасної медичної апаратури функціональної діагностики. Розкрито медико-клінічні базові аспекти методів оцінки діагностичної інформації. Охарактеризовано прилади дослідження скорочувальної (механічної) роботи серця та гемодинаміки кровоносної системи людини.

Рассмотрены биофизические основы физиологических процессов в сердечно-сосудистой системе, приведены простейшие технические сведения, лежащие в основе строения современной медицинской аппаратуры функциональной диагностики. Раскрыты медико-клинические базовые аспекты методов оценки диагностической информации. Охарактеризованы приборы исследования укороченной (механической) работы сердца и гемодинамики кровеносной системы человека.

Рассмотрены проблемы валидации аналитических методик, используемых в различных медико-биологических исследованиях. Проведеный анализ современной нормативной базы, затрагивающей вопросы разработки процессов валидации, показал, что в отличие от современных производственных процессов, которые, в большинстве своем, регламентируются и документируются в соответствии с системой Международных стандартов ISO серии 9000, лабораторные исследования проводятся без надлежащей систематизации и стандартизации. Предложены подходы к созданию планов валидации биоаналитических методик.

Рассмотрены процедура валидации биоаналитической методики определения глюкозы с помощью биохимического анализатора. Проведена аттестация данной методики в Проблемной лаборатории морфофункциональных исследований Национального фармацевтического университета. Рассмотрены тесты, применяемые при этом, и приведены результаты экспериментальных оценок. Доказано, что методика определения глюкозы в биопробах с помощью анализатора-фотометра биохимического "BPC BioSED" соответствует регламентированным характеристикам и критериям, а измеренные с помощью нее параметры соответствуют должным.

Досліджено питання підвищення достовірності контролю пульсацій артеріального тиску (ПАТ). Створено нові прилади та методи обробки даних сигналів. Запропоновано модель руху елементів шкіряного покриву під дією ПАТ, на базі якої розглянуто динамічні характеристики приймачів ПАТ типу "воронка" та оклюзійну манжету. Проаналізовано динамічні характеристики пневмотракту передачі ПАТ, розроблено активний приймач та компенсаційний пневмотракт. Модифіковано коливальну систему з кварцовим резонатором, модульованим міжелектродним зазором і коригувальним елементом, здобуто аналітичні вирази, які визначають її параметри, оптимальне значення коригувального елемента, що лінеаризує характеристику перетворення. Вперше запропоновано спектральний метод визначення контурно-часових діагностичних параметрів і наведено модель ділянок артеріального русла у вигляді поліноміальних і цифрових фільтрів. Розроблено та практично реалізовано вимірювальний канал ПАТ і багатоканальну систему пульсометричних досліджень.

Клинические испытания I фазы инновационного лекарственного средства и исследования биоэквивалентности референтного и генерического лекарственного средства - исследования, где субъектом является здоровый доброволец (за исключением некоторых групп лекарственных средств). Они не являются терапевтическими исследованиями, поэтому здоровые добровольцы получают денежную компенсацию за неудобства. Опрошены специалисты в сфере клинических испытаний с целью определения факторов дискомфорта при проведении исследований при участии здоровых добровольцев. Проведен анализ результатов, определены показатели дискомфорта и их группы для оценки неудобств участия здоровых добровольцев в клинических испытаниях I фазы и биоэквивалентности.

Проведен анализ особенностей новой, разработанной в Проблемной лаборатории морфофункциональных исследований Национального фармацевтического университета, методики изучения влияния дестабилизирующих факторов на модели костного мозга крыс. Для выявления источников неопределенности и оценки их влияния на конечный результат измерений построена диаграмма Ишикавы. С учетом этого выбраны и обоснованы приемлемые для оценки показатели, а также количественные характеристики. Приведены применяемые при валидации тесты и результаты полученных экспериментальных оценок.

В соответствии с требованиями ICH GCP и действующих регуляторных требований, спонсор клинического испытания отвечает за выбор места проведения исследования и исследователей. Проведено анкетирование специалистов в сфере клинических исследований, систематизированы специфические требования и разработаны критерии оценки места проведения клинических испытаний при участии здоровых добровольцев. Разработанные критерии позволяют спонсорам клинических испытаний или его представителям (контрактным исследовательским организациям) еще на этапе подготовки клинического испытания адекватно оценить возможности места проведения исследования, осуществить обоснованный выбор места проведения исследования, а также выбрать исследователей для проведения клинических исследований І фазы или исследований биоэквивалентности лекарственных средств.

Определены основные составные процесса разработки и исследований новых генерических лекарственных средств, обоснована и создана концептуальная модель разработки и исследований генерических лекарственных средств с учетом требований GMP, GCP и GLP. Предложенные методические подходы могут гарантировать получение достоверного подтверждения эквивалентности и взаимозаменяемости генерического и инновационного лекарственных средств.

Проанализированы и определены теоретические подходы к задаче планирования измерительных экспериментов при проведении клинических испытаний лекарственных средств. На базе предложенных теоретических подходов разработаны математические модели отдельных измерительных экспериментов, входящих в клинические испытания, с учетом этого выбраны и обоснованы приемлемые для оценки показатели. Рассмотрены причины возникновения неопределенностей при проведении клинических испытаний.

Проведено аналіз задач, що ставляться під час планування обробки результатів клінічних досліджень, який показав необхідність створення комплексної методики статистичної оцінки переносимості лікарськи засобів (ЛЗ) з урахуванням аспектів оцінки невизначеності вимірювань. Розроблено три статистичні моделі оцінки стану пацієнта (добровольця) під час визначення переносимості/безпечності ЛЗ, які можуть використовуватися залежно від цілей та завдань клінічних досліджень. На базі цих моделей створені алгоритми оцінки параметрів, показників, а також їх невизначеностей. Запропоновано алгоритми розрахунку оцінок критеріїв переносимості ЛЗ та інтегрального показника.

Проведен анализ особенностей оценки неопределенности результатов клинических испытаний. Рассмотрены причины и источники их возникновения, и проведена классификация видов неопределенностей. Предложены подходы к оценке неопределенностей при условии наличия множества количественных и качественных параметров. Выделены возможности реализации процедуры менеджмента неопределенности для планируемых в клинических испытаниях лабораторных и клинических измерений. Учтены особенности расчета неопределенности порядковых величин.

Запропоновано концепцію наукового аналізу клінічних випробувань (КВ), в рамках якої створені дві системи показників: фактори впливу та відгуки КВ, а також проведено їх класифікацію. Обгрунтовано загальну лінійну математичну модель планування КВ та оцінки його базових показників. Для оцінки впливу нового ЛЗ для різних дизайнів КВ розроблено моделі аналізу впливу лікувального фактора всередині групи та між групами пацієнтів. Подальша клінічна верифікація та інтерпретація цих моделей дозволить прогнозувати на початку випробування можливі результати впливу ЛЗ на різні групи показників стану пацієнтів та запобігатиме появі недостовірних оцінок КВ.

Запропоновано методику оцінки переносимості під час дослідження біоеквівалентності (БЕ) лікарських засобів, під час розробки якої обгрунтовано узагальнену структурну схему проведення дослідження згідно з вимогами ICH GCP і алгоритм статистичного планування та проведення оцінки переносимості/безпеки. Показано особливості та можливості реалізації цього алгоритму. Для змішаної моделі визначення показників під час дослідження БЕ розроблено методику оцінки переносимості та обгрунтовано кількісну шкалу оцінки еквівалентності переносимостей. Запропоновано схему формування об'єднаних масивів даних для кожного з показників у разі перехресної моделі дослідження БЕ та методику статистичного порівняння безпеки однократного прийому генерика та референтного лікарського засобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 с13

Рубрики:

Фармакологія

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено необхідність наукового обгрунтування підходів до створення стандартної операційної процедури (СОП) та розробки методичних засад із побудови системи регламентуючої документації на місці проведення дослідження (МПД). З метою стандартизації документування процесів клінічного випробування запропоновано загальну модель розробки СОП, яка дозволяє уніфікувати та удосконалити процес її створення і складається з 9 основних етапів: колективне обговорення та визначення виконавців; створення робочої версії; рецензування; корегування; затвердження; оцінка якості; навчання персоналу; впровадження та внесення до бази СОП; періодичний перегляд та оновлення. Наведено рекомендації щодо реалізації кожного складового етапу моделі, а також визначено дії та відповідальність персоналу, залученого до процесу розробки СОП. Проведено детальний аналіз щодо вибору стилю викладення СОП залежно від її функціонального призначення та визначено ключові елементи структури СОП. Запропоновані методичні підходи є теоретичною базою для створення системи регламентуючої документації на МПД та ефективного управління нею.

Получение достоверного результата клинического испытания и необходимость его распространения на генеральную совокупность больных требует решения задачи привлечения достаточного количества лиц к участию в исследовании в качестве объектов наблюдения в составе группы, участники которой получают исследуемое лекарственное средство, или в составе контрольной группы. Для определения базовых показателей для расчета почасовой компенсации проведен анкетный опрос здоровых добровольцев и экспертов-специалистов, а также анализ его результатов. С помощью метода попарных сравнений и процедуры итерационного уточнения групповой оценки обработали результаты экспертного опроса специалистов. На основе полученных результатов выделили 9 показателей и установили значимость каждого из них в виде единиц дискомфорта. Разработали и обосновали методику расчета финансовой компенсации за участие в клинических испытаниях для здоровых добровольцев, которая является важной составляющей системы стимулирования их участия в таких исследованиях. Предложены 2 способа расчета финансовой компенсации: первый - почасовая компенсация за время, потраченное на клинические испытания, второй - почасово-премиальная компенсация за возможный дискомфорт от участия в клинических испытаниях в соответствии с морально-этическими правилами проведения исследований с участием людей в качестве объектов наблюдения.

Виявлення ризиків має важливе значення під час належного планування клінічного випробування (КВ), тому що при цьому здійснюється аналіз інформації стосовно можливих невідповідностей, що дозволяє розробити відповідну програму дій і вжити заходів для їх мінімізації та запровадити основу для подальшої реалізації концепції управління ризиками для якості. З метою виявлення факторів, які потенційно можуть негативно вплинути на якість даних КВ, проведено дослідження, в результаті якого визначено та проаналізовано 12 базових факторів, що можуть негативно вплинути на ризик виникнення невідповідностей під час реєстрації та аналізу даних у КВ і на якість усього дослідження в цілому, та проведено їх деталізацію із виділенням складових блоків елементів. Для проведення експертної оцінки можливого впливу базових факторів розроблено анкету, яка включала в себе характеристики кваліфікації та досвіду опитуваних і спеціальні питання щодо оцінки ризиків. Проаналізовано склад групи експертів за основними показниками та здійснено оцінку значущості впливу 12 базових факторів у всій групі та підгрупах експертів, розподілених за досвідом участі у КВ. Зазначено, що для проведення подальшого аналізу цих факторів і визначення імовірності виникнення ризиків можливих невідповідностей під час реєстрації та аналізу даних у КВ необхідно розподілити експертів на вищезазначені підгрупи. Це дозволить досягти найвищий рівень внутрішньогрупової узгодженості експертів та одержати всебічну оцінку взаємозв'язку 12 факторів впливу і можливих ризиків. Враховуючи рівень компетентності та досвідченості експертів із досвідом участі у КВ, оцінки цієї підгрупи експертів представляють найбільший інтерес для даного дослідження та мають стати предметом подальшого аналізу.

Вперше обгрунтовано та розроблено підходи до забезпечення наскрізної методології дослідження лікарських засобів (ЛЗ) за умов провадження положень GLP. Запропоновано концептуальні засади планування клінічних випробувань (КВ) і комплекс математичних моделей оцінювання базових показників ЛЗ - переносимості та ефективності. Обгрунтовано наукову методологію планування, організації та оцінювання результатів KB, розроблено комплекс методик статистичного оцінювання переносимості ЛЗ для KB і досліджень біоеквівалентності, а також оцінювання ефективності ЛЗ. Проведено валідацію запропонованих методик за умов реальних досліджень ЛЗ. Вперше розроблено методичні засади побудови системи управління даними у KB, запропоновано моделі взаємодії персоналу, обгрунтовано вимоги щодо управління даними на місці проведення дослідження і підходи до забезпечення їх належної обробки. Проведено дослідження факторів стимулювання участі добровольців у КВ. Обгрунтовано систему стимуляції участі у КВ пацієнтів і здорових добровольців, запропоновано методики розрахунку грошової компенсації за участь у KB.

Рассмотрены особенности проведения измерений при клинических исследованиях. Проанализированы факторы, воздействующие на измеряемые параметры в лабораторно-клинических условиях. Предложена модель измерений при клинических исследованиях, учитывающая влияние нелечебных факторов. Выделены и классифицированы причины и источники неопределенностей, возникающих при измерениях критериев оценки свойств новых лекарственных средств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.6 + Р514.31-5

Рубрики:

Противірусні препарати

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ