Зазначено, що ефективність деескалаційної антибіотикотерапії у новонароджених не достатньо вивчена. Досліджено клінічну ефективність деескалаційної антибіотикотерапії у 189-ти новонароджених, які знаходилися на лікуванні в регіональному відділенні інтенсивної терапії. Оцінено вплив двох різних програм антибіотикотерапії на кінцеві результати виходжування немовлят (виживання або смерть). Новонародженим (81 дитина) основної препарат "Тиєнам" призначали першим або другим курсом, але не пізніше третього дня після народження або переводу дитини у відділення. У 106-ти немовлят контрольної групи використовували стандартні схеми антибіотикотерапії. Групи не відрізнялись масою тіла, гестаційним віком та частотою наявних основних перинатальних факторів ризику, але лікування з використанням штучної вентиляції легенів (ШВЛ) достовірно частіше призначалось дітям основної групи. Загальне виживання новонароджених в групах суттєво не відрізнялось. За результатами логістичного регресивного аналізу деескалаційна антибіотикотерапія достовірно зменшувала ризик смерті новонароджених, які лікувалися з застосуванням ШВЛ, в середньому на 80 %.

Указано, что эффективность деэскалационной антибиотикотерапии у новорожденных недостаточно изучена. Целью работы было изучение клинической эффективности деэскалационной антибиотикотерапии у 189-ти новорожденных, находившихся на лечении в региональном отделении интенсивной терапии.Оценивали влияние 2-х различных программ антибиотикотерапии на конечные результаты выхаживания младенцев (выживание или смерть). Новорожденным (81-му ребёнку) основной группы тиенам назначали первым, либо вторым курсом, но не позднее третьего дня после рождения или перевода ребенка в отделение. У 106-ти младенцев контрольной группы использовали стандартные схемы антибиотикотерапии. Группы не различались по массе тела, гестационному возрасту и частоте встречаемости основных перинатальных факторов риска, однако лечение с использованием искусственной вентиляции легких (ИВЛ) достоверно чаще назначалось детям основной группы. Общее выживание новорожденных в группах существенно не отличалось. По результатам логистического регрессирования анализа деэскалации антибиотикотерапия достоверно уменьшала риск смерти новорожденных, лечившихся с использованием ИВЛ, в среднем, на 80 %.

Розкрито основні завдання педіатричної служби в Україні. Висвітлено питання етики, деонтології та професійних якостей фельдшера й акушерки. Увагу приділено анатомо-фізіологічним особливостям новонародженої та недоношеної дитини, вигодовуванню грудної дитини, харчуванню дітей старшого шкільного віку. Описано етіологію, патогенез, клінічну картину, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику основних соматичних і інфекційних хвороб дитячого віку. Розкрито принципи догляду за хворою дитиною, надання їй допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі.

Раскрыты основные задачи педиатрической службы в Украине. Освещены вопросы этики, деонтологии и профессиональных качеств фельдшера и акушерки. Уделено внимание анатомо-физиологическим особенностям новорожденного и недоношенного ребенка, выкармливанию грудного ребенка, питанию детей старшего школьного возраста. Описаны этиология, патогенез, клиническая картина, осложнения, диагностика, лечение и профилактика основных соматических и инфекционных болезней детского возраста. Раскрыты принципы ухода за больным ребенком, оказания ему помощи на догоспитальном этапе и в стационаре.

Висвiтлено фiзiологiчне значення олiгосахаридiв у функцiональному харчуваннi немовлят, а також пiдсумованi результати найважливiших клiнiчних дослiджень, які засвiдчили клiнiко-мiкробiологічну ефективнiсть продуктiв дитячого харчування, збагачених пребiотичною сумiшшю олiгосахаридiв, що складалася з 10 % довголанцюгових фруктоолiгосахаридiв i 90 % галактоолiгосахаридiв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-52

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати мультицентрового дослідження, яке проведено у 6 наукових центрах в Україні. Вивчено показники фізичного розвитку та здоров'я дітей, особливості біоценозу кишок та захисних факторів залежно від виду вигодовування в перші місяці життя. Показано, що застосування суміші "Нутрилон 1", яка містить олігосахариди, забезпечує показники розвитку дітей, мікробної колонізації кишок і факторів захисту подібно до ефекту грудного вигодовування.

Передчасний допологовий розрив оболонок плода (ПДРОП) залишається провідною причиною передчасних пологів і може негативно впливати на перинатальні наслідки. Проаналізовано особливості акушерського анамнезу, перебігу вагітності та пологів у 623 жінок, які народили передчасно. У 266 (42,7 %) вагітних причиною передчасних пологів був ПДРОП. Перинатальні наслідки порівнювали у 304 дітей, які народились від матерів з ПДРОП, і 407 немовлят від жінок, у яких передчасні пологи розпочались внаслідок інших причин. Сформовані групи немовлят не відрізнялись за масою тіла при народженні і терміном гестації. Діти від матерів з ПДРОП народжувались у кращому стані, рідше вимагали первинної реанімації, переведення у відділення інтенсивної терапії новонароджених і лікування з використанням штучної вентиляції легень. Показники їх смертності були істотно нижчими. Групи новонароджених істотно не відрізнялись за захворюваністю на респіраторний дистрес-синдром і пневмонію. Ані очікувальна, ані активна акушерська тактика у жінок з ПДРОП в терміні гестації 34 - 37 тижнів не мала переваг в контексті поліпшення перинатальних наслідків. Одержані результати свідчать про відсутність негативного впливу ПДРОП на постнатальну адаптацію новонароджених за умови надання адекватної медичної допомоги матері і дитині.

Висвітлено реалізацію певних підходів до надання медичної допомоги екстремально недоношеним немовлятам, що не лише істотно впливає на їх виживання і показники здоров'я в наступні вікові періоди, але й на їх сім'ї, систему охорони здоров'я і суспільство загалом. У частині розвинених країн світу розроблено спеціальні клінічні настанови, призначені для допомоги лікарям і батькам у прийнятті обгрунтованих рішень стосовно надання медичної допомоги новонародженим з критичною життєздатністю. Відповідно до сучасних стандартів, проведення інтенсивної терапії показано всім таким немовлятам з терміном гестації від 25 тиж, паліативна допомога - у разі терміну гестації менше 23 тиж, а індивідуальний підхід з урахуванням стану дитини після народження і бажання батьків - у випадку терміну гестації 23 - 24 тиж.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.413.3-52

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34-52

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено й оптимізовано систему надання медичної допомоги новонародженим з найпоширенішими захворюваннями легень шляхом розробки нових підходів до профілактики та лікування дихальної недостатності (ДН) на підставі комплексного дослідження основних ланок патогенезу легеневого ураження. Представлено дані про сучасну епідеміологію захворювань легень у новонароджених. Показано можливість поєднаного використання показників активності лактат-дегідрогенази та вмісту сечової кислоти у крові як чутливих і специфічних постнатальних біохімічних маркерів перинатальної асфіксії у недоношених новонароджених. Визначено роль перинатальної гіпоксії, процесів пероксидного окиснення ліпідів і зсідання крові, а також стану антиоксидантного захисту в механізмах розвитку неонатальних захворювань легень. Запропоновано концепцію вторинного вільнорадикального ураження легень, пов'язаного з дією перинтальної асфіксії. Доведено, що розвиток декомпенсованого оксидантного стресу у недоношених дітей з важким ураженням легень може спричиняти клінічну неефективність препаратів екзогенного сурфактанту. Засвідчено, що використання ацетилцистеїну в комплексному лікуванні недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом захищає легені від вторинного ураження та вірогідно поліпшує кінцеві результати лікування даної категорії немовлят. Розроблено комплексний підхід до профілактики та лікування гострих захворювань легень у новонароджених, який базується на сучасній технології прогнозування та діагностики перинатальної гіпоксії, удосконаленні сучасних методів терапії ДН, профілактиці та лікуванні вторинного ураження легень із застосуванням антиоксидантів.

Патогенетично обгрунтувано та проведено оцінювання ефективності диференційного застосування фенспіриду й антигомотоксичних препаратів у комплексному лікуванні хворих з загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) I - II стадії залежно від типу імунних порушень. Відзначено зростання основних показників реологічної характеристики крові у 74 % хворих на ХОЗЛ, а в 32 % спостерігалося значне їх збільшення (в 1,5 раза), що відображує активність запалення та порушення мікроциркуляції. Виявлено дисбаланс системного імунітету, що супроводжувався гіперцитокінемією зі зростанням рівня протизапального інтерлейкіну-4 у 5,3 раза та протизапального фактора некрозу пухлин-alpha - в 1,5 раза як показників активності запалення. Доведено, що застосування фенспіриду сприяє нормалізації реологічних характеристик крові.

Наведено основні завдання педіатричної служби в Україні. Висвітлено питання етики, деонтології та професійних якостей фельдшера й акушерки, роль фельдшера в організації профілактичної та лікувальної допомоги дітям. Увагу приділено анатомо-фізіологічним особливостям новонародженої, недоношеної дитини та догляду за нею. Розглянуто питання вигодовування грудної дитини та харчування дітей старшого віку. Описано етіологію, патогенез, клінічну картину, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику основних соматичних та інфекційних хвороб дитячого віку, принципи догляду за хворою дитиною, надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у стаціонарі.

Розглянуто основні завдання педіатричної служби в Україні. Висвітлено питання етики, деонтології та професійних якостей фельдшера й акушерки, розкрито роль фельдшера в організації профілактичної та лікувальної допомоги дітям. Розкрито анатомо-фізіологічні особливості новонародженої, недоношеної дитини та догляду за нею. Розглянуто питання вигодовування грудної дитини та харчування дітей старшого віку. Описано етіологію, патогенез, клінічну картину й ускладнення, діагностику, лікування та профілактику основних соматичних та інфекційних хвороб дитячого віку. Розкрито принципи догляду за хворою дитиною, надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі й у стаціонарі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.412-52

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано вплив пребіотичного комплексу олігосахаридів GOS/FOS Immunofortis під час штучного вигодовування дітей першого року життя на становлення мікробіоценозу кишок, імунологічні показники, параметри фізичного розвитку, рівень гострої інфекційної захворюваності та частоту проявів харчової алергії. Встановлено, що вигодовування немовлят в перші 6 міс життя сумішшю, збагаченою Immunofortis, забезпечує імуномодулюючий ефект, подібний до ефекту грудного молока, а саме: поліпшує показники біоценозу кишок, зменшує частоту кишкових і респіраторних інфекцій, а також може захищати від розвитку алергічних захворювань протягом перших 18 міс життя. Цей вплив з великою імовірністю можна пов'язувати з модифікацією кишкової мікрофлори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34-3

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Від своєчасності та якості надання реанімаційної допомоги після народження значною мірою залежить не лише виживання немовлят в перші дні життя, але й їх подальший розвиток і показники здоров'я в наступні вікові періоди. У 2010 р. Міжнародною конференцією із серцево-легеневої реанімації і невідкладної кардіологічної допомоги було затверджено рекомендації з реанімації новонароджених, які грунтувались на нових наукових даних. У цих рекомендаціях переглянуто останній чинний протокол реанімаційної допомоги новонародженим 2005 р. Проведений міжнародною групою експертів ретельний аналіз результатів численних наукових досліджень став підставою для внесення до рекомендацій кількох змін, які торкаються не лише виконання окремих реанімаційних процедур, але і загальних підходів до надання реанімаційної і післяреанімаційної допомоги новонародженим. У даному огляді висвітлено найважливіші положення останнього Міжнародного наукового консенсусу з реанімації новонароджених.

Зазначено, що відсутність єдиних загальноприйнятих в Україні діагностичних критеріїв бронхолегеневої дисплазії (БЛД) значною мірою визначає суттєві відмінності частоти захворювання, за даними різних авторів. Актуальним залишається пошук об'єктивних маркерів, які б дозволяли передбачати виникнення цього захворювання ще на ранніх етапах його розвитку. У проспективному когортному дослідженні встановлено частоту БЛД за клінічним і фізіологічним визначеннями та запропоновано ранні прогностичні критерії формування цього захворювання. У дослідження залучено 102 немовлят з масою тіла під час народження менше 1500 г і гестаційним віком менше 32 тиж. Діагноз БЛД встановлювали за Jobe та Bancalari, 2001, (клінічне визначення) і Walsh зі співавт., 2003, (фізіологічне визначення). Залежно від концентрації кисню, яку потребували немовлята в перші 14 днів життя, їх розподілили у 3 групи: "стало низької концентрації кисню", "погіршення функції легень" і "ранньої та стійкої легеневої дисфункції". 25,5 % дітей мали БЛД за клінічним визначенням; із них 26 % - середньої тяжкості і 8,7 % - тяжку форму захворювання. За фізіологічним визначенням частота БЛД зменшувалась майже втричі та становила 7,8 %. Найчастіше БЛД формувалась у дітей із "ранньою та стійкою дисфункцією легень" (81 %) або з "погіршенням функції легень" (55 %). Таким чином, частота БЛД за різними визначеннями суттєво відрізнялась.

Розглянуто законодавчі засади охорони материнства та дитинства в Україні, питання організації акушерської допомоги. Викладено сучасні підходи до ведення фізіологічної вагітності, методики пре- та інтранатального визначення стану плода, принципи ведення післяпологового періоду. Наведено підходи до діагностики, тактики ведення та лікування вагітних з різною екстрагенітальною патологією, гострою хірургічною патологією, захворюванням жіночих статевих органів тощо. Подано детальну інфоормацію про фізіологічні та патологічні пологи. Значну увагу приділено основним акушерським операціям, техніці виконання місцевих процедур. Розкрито акушерську тактику, у тому числі розродження шляхом кесаревого розтину, методи профілактики та лікування акушерських кровотеч, ДВЗ-синдрому й акушерського травматизму. Акцентовано на питаннях підтримки грудного вигодовування, порушення та ускладнення лактації. Подано детальну характеристику фізіологічного періоду новонародженості.