На сегодня в мире и в Украине, в частности, встала проблема использования традиционных моторных топлив, поскольку их запасы исчерпываются, и растет их стоимость. Поэтому актуальным стал поиск новых альтернативных видов топлива. Одним из таких видов является использование отходов спиртовой промышленности, в часности сивушных масел, как добавок к бензинам и дизельному топливу. Эти добавки улучшают ряд эксплуатационных показателей, повышают их октановое и цетановое числа и не имеют отрицательного воздействия на состав отработавших газов.

З метою дослідження процесу руйнування гірських порід і динаміки бурового інструменту на базі бурового верстата СБА-500 створено буровий стенд. Миттєві значення параметрів процесу буріння: осьової сили, обертового моменту, проходки на долото, дискретне значення частоти обертання долота та миттєві значення вібраційних прискорень корпуса долота і обертача стенда фіксувались у аналоговій і цифровій формах інформаційно-вимірним комплексом. Сигнали від обертових давачів аналогових сигналів передавались інформаційно-вимірному комплексу вертикальним струмознімачем спеціальної конструкції з мідно-графітовими щітками. Під час проведення досліджень зміна жорсткості і коефіцієнта демпфування бурового інструменту здійснювалась незалежно одне від одного спеціальними наддолотними пристроями.

Установлено, що розподіл імовірності напрацювання на відмову модулів ливарних автоматичних ліній (ЛАЛ) та систем керування ними описується законом Вейбула - Гнеденка, а розподіл імовірності часу відновлення - гамма-розподілом, що свідчить про складність процесів, які призводять до їх відмов. Указані двопараметричні закони дозволяють оцінювати надійність модулів ЛАЛ на етапах проектування та експлуатації. Розроблено математичні діагностичні моделі процесу зношування роликів рольганга та руху опок на рольгангу, які дають змогу описати явище "втикання" вантажу в ролик і "падіння" вантажу на ролик рольганга, що призводить до зносу роликів, а також визначити вплив швидкості руху опоки на величину зносу. Розвинуто імітаційне моделювання процесу зношування роликів рольганга з використанням факторного експерименту та визначено закономірності зміни діаметра роликів (величину їх об'ємного зносу), зумовлені впливовими чинниками. Установлено взаємозв'язок діаметра роликів рольганга з тривалістю робочого циклу ЛАЛ та її продуктивністю та обгрунтовано вибір величини тривалості циклу як діагностичної ознаки, на якій базується метод контролю працездатності модуля транспорту (МТ) ЛАЛ, що дозволяє одержати об'єктивну та ймовірну інформацію про технічний стан МТ ЛАЛ та на її підставі проводити ремонт за фактичною потребою з урахуванням основного економічного показника ЛАЛ - продуктивності. Розроблено процедури визначення критичного значення діагностичної ознаки та її точності, врахування яких дає змогу уникнути виникнення аварійних ситуацій, зумовлених зміною технічного стану модуля транспорту ЛАЛ.

З використанням розробленого технічного забезпечення записано пульсації течії відпрацьованих газів газомоторокомпресорів (ВГ ГМК) та двоцилідрового дизельного двигуна з оцінкою похибок вимірювань, визначено та класифіковано основні характеристики зазначених пульсацій. Одержано експериментальні апроксимаційні залежності амплітуд пульсацій тиску та температури ВГ дизеля від частоти обертання колінчастого вала та режиму навантаженості двигуна, які дозволили кількісно оцінити вплив амплітуди та частоти пульсацій тиску і температури течії ВГ на інтенсивність тепловіддачі. Експериментально доведено та кількісно оцінено інтенсифікацію тепловіддачі від пульсуючої течії ВГ до циліндричної металевої поверхні залежно від амплітуди та частоти пульсацій тиску та температури течії, одержано критеріальне рівняння для визначення середнього коефіцієнта тепловіддачі, що відкриває нові шляхи підвищення ефективності використання теплоти ВГ ГМК. Визначено константи критеріального рівняння тепловіддачі течії ВГ на базі принципу Лежандра за умов проведення експерименту з одночасною зміною всіх впливових чинників.

Висвітлено будову, технологію, технічні характеристики та особливості обслуговування устаткування нафтогазового технологічного транспорту. Описано підіймальні, насосні, змішувальні, трубоукладальні, пересувні установки, цементовози, компресорні станції, установки для контролю та депарафінізації свердловин. Розкрито особливості експлуатації мобільних установок для гідророзриву пластів. Розглянуто умови експлуатації та головні вимоги до транспортної бази мобільних установок для буріння і ремонту свердловин.

Для проведення досліджень на буровому стенді ІФНТУНГ розроблено і виготовлено пристрої зміни динаміки процесу буріння, конструкція яких дозволяє змінювати жорсткість та коефіцієнт демпфірування пружного елемента незалежно одне від одного. Для зміни коефіцієнта демпфірування компоновки бурильного інструмента використано серійні вертикальні гідравлічні поглиначі коливань КВЗ-ЛИИЖТ, у конструкцію яких були внесені деякі зміни.

Наведено розподіл дорожньо-транспортних пригод (ДТП) в Україні за видами, кількість загиблих і поранених залежно від виду пригоди та число загиблих на 100 ДТП. Згідно з цими даними найбільша кількість ДТП припадає на наїзди на пішоходів і зіткнення. Наведено шляхи зменшення кількості ДТП і їх попередження. Зображено діаграму розподілу ДТП в Україні за видами станом на 2010 рік. Наведено кількість ДТП, що сталися за участі пішоходів за місцем їх скоєння. Згідно зі статистичними даними можна зробити висновок про те, що близько 30 % пригод відбулися на перехрестях. Визначальним при цьому є рівень складності перехрестя. Проаналізовано існуючий метод визначення складності нерегульованого перехрестя. Проведено розрахунок складності нерегульованого перехрестя вулиць Пасічна-Галицька-Тролейбусна м. Івано-Франківськ за існуючою методикою та з урахуванням фактора "пішохода". Запропоновано удосконалений метод визначення складності нерегульованого перехрестя з урахуванням фактора "пішохода". Надана оцінка складності перехрестя з урахуванням фактора "пішохода" надасть можливість об'єктивніше оцінювати складність перехресть і приймати заходи щодо зменшення складності перехрестя, а отже, - зменшення аварійності на перехрестях.

Вивчалась гідротермальна мінералізація в соляно-купольних структурах, зокрема в соляних штоках Дніпровсько-Донецької западини. Майже всі досліджені мінерали мають гідротермальний генезис. Мінеральні асоціації як в соляних породах, так і в брекчіях мають подібний склад, що свідчить про їх однакове походження. Гідротермальний процес відбувався у три стадії: дорудну, рудну і пострудну. Деякі мінерали, такі як альбіт, мусковіт, мікроклін, давсоніт та інші в солях зустрічаються вперше. Зокрема тунісіт є другою знахідкою у світі. Розвиток гідротермальної активності в соляних і брекчійованих породах має практичне значення, оскільки може бути використаним як пошуковий критерій на рудні та нерудні корисні копалини в соляних куполах Дніпровсько-Донецької западини.

Питання парагенезису органічного вуглецю та ртутного зруденіння вивчалося на прикладі Слов'янського родовища (південно-східна частина Дніпровсько-Донецької западини). Рудні тіла представлено тонкозернистим кіноваром та приурочено до тектонічної брекчії поблизу контакту брекчійованих порід і кам'яної солі. Гідротермальні мінеральні асоціації розвинуті як в навколишніх рудовмісних породах, так і в галогенних утвореннях. Відзначено значне поширення органічної речовини (в теригенних і галогенних породах), у складі якої з певною умовністю виділено високо-, середньо- та низькотемпературні утворення: антраксоліт, графіт, оксикерити, в'язкі бітуми, ювеліт, а також рідкі та газоподібні органічні виділення. Найтісніше з ртутними прожилками асоціюють тверді та в'язкі бітуми. Утворення основної маси кіновару пов'язується з наявністю геохімічних пасток у верхніх частинах розрізу брекчійованих порід. Геохімічний бар'єр сформувався шляхом розчинення у приповерхневих водах сірководню, поява якого, імовірно, є результатом процесу відновлення сульфатів. Цей процес інтенсивно стимулювався органічною речовиною.

Питання використання альтернативних видів палива на автомобільному транспорті в даний час досить актуальне. Особливо це стосується Карпатського регіону. Техніко-експлуатаційні показники двигунів у гірських умовах значною мірою залежить від густини повітря, яка змінюється з висотою над рівнем моря. Це особливо відбивається на роботі двигунів, що працюють на газовому пальному. Зміна параметрів навколишнього середовища призводить до зміни коефіцієнта наповнення, коефіцієнта залишкових газів та інших параметрів, що впливає на ефективну потужність, крутний момент і, звичайно, питому ефективну витрату палива і, в кінцевому результаті, на зниження техніко-економічних показників роботи автомобілів. Запропоновано аналітичні дослідження основних техніко-експлуатаційних показників роботи двигуна 3M3-5234.10 на газовому вуглеводневому паливі і бензині за умов високогір'я та порівняльну оцінку аналогічних показників за звичайних умов. Зроблено висновок та аналіз одержаних результатів для подальших лабораторних та експлуатаційних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: О35-082 н631

Рубрики:

Автотракторні двигуни (автомобільні та тракторні двигуни)

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливості оптимізації алгоритму обробки вимірювальної інформації турбінних лічильників газу. Визначено стандартні невизначеності основних джерел з використанням результатів експериментальних досліджень лічильників на установки природного газу. Розроблено методику калібрування лічильників газу, в якій викладено концепція оцінки випадкової складової похибки турбінних лічильників шляхом обліку виду закону розподілу результатів вимірювання об'єму. Показано, що використання розробленої методики дозволяє істотно підвищити точність турбінних лічильників газу.

На основі досліджень трибологічних характеристик металополімерних пар тертя гальмівних механізмів у виробничих та лабораторних умовах встановлено закономірності зміни: циркулюючих трибострумів у парах тертя сірий чавун-полімери барабанно- та стрічково-колодкових гальм від температури на поверхні фрикційних вузлів та кількості циклів гальмувань; динамічного коефіцієнта тертя від циркулюючих трибострумів; лінійного зносу пар тертя гальмівних пристроїв від генерованих трибострумів у зоні контакту двошарових структур метал-полімер.

На основі досліджень трибологічних характеристик металополімерних пар тертя гальмівних механізмів у виробничих та лабораторних умовах встановлено закономірності зміни: циркулюючих трибострумів у парах тертя сірий чавун-полімери барабанно- та стрічково-колодкових гальм від температури на поверхні фрикційних вузлів та кількості циклів гальмувань; динамічного коефіцієнта тертя від циркулюючих трибострумів; лінійного зносу пар тертя гальмівних пристроїв від генерованих трибострумів у зоні контакту двошарових структур метал-полімер.

Щоб зменшити залежність паливно-енергетичного комплексу України від імпорту світлих нафтопродуктів необхідно впроваджувати виробництво і реалізацію альтернативних чи відновлювальних видів палив. Крім зменшення впливу від країн-імпортерів використання відновлювальних видів палив дозволить зменшити кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах тим самим покращити екологічну ситуацію в нашій державі. Перспективним альтернативним паливом для використання в двигунах є спирти та відходи від їх виробництва у чистому вигляді, та в сумішах з бензинами та дизельними паливами у певних співвідношеннях. Оскільки використання спиртів та сполук на їх основі на серійних бензинових двигунах без суттєвих змін в конструкції можливе лише при обмеженому додаванні їх до основного палива. Здійснено комплексну оцінку можливості використання сивушних масел як добавок до товарних палив. За результатами досліджень нами встановлено, що для бензинів оптимальним, з точки зору техніко-експлуатаційних показників, є додавання сивушних масел до бензину А-92 у кількості 12 %. У випадку використання сивушних масел у дизельних паливах оптимальний їх вміст до 10 % об'ємних. За результатами досліджень екологічних та техніко-експлуатаційних показників двигуна ЗИЛ-130 при додаванні сивушних масел до товарного бензину А-92 у кількості від до 12 % об. знижується вмісту СО у відхідних газах ДВЗ на 9,3 %, вміст вуглеводнів на 10,2 % та оксидів азоту на 16,9 %. У результаті збільшення вмісту сивушних масел в дизельному паливі до 10 % спостерігається концентрації вуглеводнів до 10 % та оксидів азоту на 1,9 % у відхідних газах двигуна Д21А1.