Обоснована необходимость рассмотрения эволюции языка с позиций лингвосинергетики, в частности, сквозь призму параметров управления. Указано, что иерархически организованные уровни языковой мегасистемы управляются различными параметрами и различаются степенью динамизма происходящих в них изменений.

В фокусе внимания находится лингвистический аспект современного процесса глобализации. Анализ изменений в лингвальном ландшафте планеты, в том числе и роль английского языка в этих изменениях, проведен с позиций синергетической методологии.

Отстаивается правомерность методологического перехода научного мышления от бинарных оппозиций анализа к триадам как минимальным структурным единицам синтеза. Рассмотрены понятия "фрактал", "фрактальность", изменившие традиционное представление о границах системы. Выдвинуто предположение, что фрактальность является одним из принципов языковой организации и что структура паттерна самоподобия (фрактальности) выражает пропозицию и лингвистически представлена предикативными отношениями.

Розроблено принципово новий напрям вивчення проблем еволюції мови - діахронічну лінгвосинергетику, об'єктом вивчення якої є перехідні явища в мові, мовна система в стані критичності її розвитку, в так званому режимі з загостренням. Охарактеризовано предметну сферу діахронічної лінгвосинергетики і систему методологічних принципів дослідження, визначено категорійний апарат нової, процесуально зорієнтованої метамови аналізу. Описано синергетичні властивості англійської мови. Доведено, що в основу мовної організації покладено фрактальний принцип формотворення, що забезпечує інтеграцію компонентів системи мови. Визначено та запропоновано для введення до наукового обігу поняття "фазовий простір мови" та "простір станів фонетичної системи". Залучення принципів синергетичного аналізу уможливило розбудову якісно нової концепції мовного розвитку. До механізмів еволюції англійської мови уналежнено зміну параметричного патерна мовної мегасистеми та синхронізацію темпів змін, що відбуваються у підсистемах мови.

С позиций диахронической лингвосинергетики изложен новый взгляд на кельтский пласт в системе английских антропонимов.

Рассмотрена история английского языка как объект исследования в диахронической лингвосинергетике. Изучен информационно-когнитивный аспект самоорганизации речевых произведений. Охарактеризовано синергетическое напряжение в идеостиле Дж. Джойса. Проанализирова контекстуальная синонимия имен прилагательных как синергетический феномен на материале немецкого публицистического дискурса. Определены синергетические параметры структурной организации и развития словообразовательной системы современного английского языка. Уделено внимание лингвосинергетическим аспектам реализации принципа неопределенности на материале художественных текстов британских постмодернистов.

Рассмотрено становление синергетики, выделены концептуально-методологические основы лингвосинергетики. Очерчены аппликативный потенциал, задачи и базовый категориальный аппарат лингвосинергетики. Представлена методика синергетического анализа исторических изменений в фонетической, морфемной и лексической подсистемах английского языка. Охарактеризованы с новых методологических позиций вопросы заимствования и грамматикализации как механизмов языковых изменений. Смоделированы некоторые механизмы языковых изменений, описаны основные экстралингвальные факторы эволюции английского языка в разные периоды его истории. Освещен лингвистический аспект глобализации, затронута проблема сохранения национальных языков. Определена роль английского языка в меняющемся лингвальном ландшафте планеты.

Освещены некоторые из основных граней концепции текста, изложенной в публикациях профессора И. М. Колегаевой.

Висвітлено деякі з основних граней концепції тексту, викладеної в публікаціях професора І. М. Колегаєвої.

The article reveals a few of the main aspects of the text theory, developed by professor I. M. Kolegaeva in a number of her publications.

Подано інформацію про напрями наукової діяльності й основні публікації професора І. М. Колегаєвої. Розглянуто словотворчі процеси в сучасній англійській мові. Окреслено новітні напрями лінгвістичного пошуку, наведено грунтовний аналіз категорій художнього тексту та текстів масової комунікації. Увагу приділено динаміці концептосистем і лексико-семантичних полів. Проаналізовано структурну організацію оригінального й адаптованого художніх текстів.

Рассмотрена возможность применения синергетической методологии к ономасиологическим исследованиям. Исходя из тезиса о том, что онимы в рамках лексической подсистемы конкретного языка представляют собой открытую, динамичную, изменчивую систему, обладающую синергетическими характеристиками.

Представлено основні напрями синергетичних досліджень у філології, закладені українськими лінгвістами: синергетика тексту і дискурсу, синергетика словотворення, діахронічна лінгвосинергетика, синергетика поетичного ідіолекту і медійного дискурсу. Базові поняття синергетики використано для виявлення механізмів самоорганізації у мовній системі і дискурсі та синергії літературних творів. Описано передумови самоорганізації у мові та мовленні, у літературних текстах на рівні, що дає змогу застосовувати для подальших досліджень увесь інструментарій синергетичної парадигми і виявити конкретні механізми самоорганізації в об'єктах вивчення лінгвістики та філології у цілому.

Представлены основные направления синергетических исследований в филологии, заложенные украинскими лингвистами: синергетика текста и дискурса, синергетика словообразования и синтаксиса, диахроническая лингвосинергетика, синергетика поэтического идиолекта и медийного дискурса. Базовые понятия синергетики использованы для выявления механизмов самоорганизации в языковой системе и дискурсе, в проявлении синергии литературных произведений. Предпосылки самоорганизации в языке и речи описаны на уровне, позволяющем применить для дальнейших исследований весь инструментарий синергетической парадигмы и выявить конкретные механизмы самоорганизации в объектах изучения лингвистики и филологии в целом.

Розглянуто ґеміновані приголосні у фонетичній системі німецької мови. Зокрема, висвітлено теоретичне підґрунтя вивчення ґемінованих приголосних фонем у сучасній лінгвістиці; описано умови появи ґемінованих приголосних у діахронічному аспекті на матеріалі німецької мови; визначено фонематичний статус ґемінованих приголосних у фонологічній системі сучасної німецької мови; розроблено методику комплексного дослідження ґемінованих приголосних. Описано особливості перекладу текстів офіційно-ділового стилю (на матеріалі англійської мови). Увагу приділено лексико-семантичним маркерам позитивної та негативної емотивності в кінематографічному жанрі теленовели, проведено українсько-німецькі паралелі. Розкрито поняття "ґендер" у лінгвістиці та основні терміни сучасної ґендерології.