Проведено ендоскопічне обстеження порожнини носа у 39-ти хворих з патологією передньої групи навколоносових пазух і виявлено зміни внутрішньоносових структур, що перешкоджали нормальному проходженню повітряного потоку крізь порожнину носа. У всіх пацієнтів проведено спіральну комп'ютерну томографію структур носа та навколоносових пазух. Малоінвазивні хірургічні втручання у зоні остіомеатального комплексу, на носових раковинах і носовій перегородці виконано за супутньої патології передньої групи навколоносових пазух. Показано позитивний вплив проведеного лікування, що сприяло видужанню 31-го хворого, поліпшенню (тривалій ремісії) загального стану у 5-ти пацієнтів, у 3-х осіб ефект був відсутній. З'ясовано, що своєчасно проведена ендоскопічна мікрохірургічна корекція патологічних структур порожнини носа, зони остіомеатального комплекса та середнього носового ходу дозволяє одержати позитивні результати комплексної терапії та запобігти переходу гострого процесу у хронічний. Встановлено, що відновлення функції носового дихання та аерації передньої групи навколоносових пазух сприяє поліпшенню репаративних процесів у їх слизовій оболонці.

При эндоскопическом обследовании полости носа у 39-ти больных с патологией передней группы околоносовых пазух были выявлены изменения внутриносовых структур, которые препятствовали нормальному прохождению воздушного потока через полость носа. У всех пациентов проведена спиральная компьютерная томография структур носа и околоносовых пазух. Малоинвазивные хирургические вмешательства в зоне остиомеатального комплекса, на носовых раковинах и носовой перегородке выполнялись при сопутствующей патологии передней группы околоносовых пазух. В результате проведенного лечения выздоровление наступило у 31-го больного, улучшение (длительная ремисия) - у 5-ти, эффект отсутствовал у 3-х. Показано, что своевременно выполненная эндоскопическая микрохирургическая коррекция патологических структур полости носа, зоны остиомеатального комплекса и среднего носового хода позволяет получить положительные результаты комплексной терапии и предотвратить переход острого процесса в хронический. Выявлено, что восстановление функции носового дыхания и аэрации передней группы околоносовых пазух способствует улучшению репаративных процессов в их слизистой оболочке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.68-56

Рубрики:

Пухлини ЛОРорганів (онкооторинолярингологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.68-56

Рубрики:

Пухлини ЛОРорганів (онкооторинолярингологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено оригінальні способи діагностики та диференціальної діагностики непухлинних захворювань кісток і порожнин лицьового черепа. Розроблено спіральну комп'ютерну томографію (СКТ) диференціально-діагностичних критеріїв запальних процесів щелеп, кістозних осередків доброякісної природи, гострих і хронічних синуситів. Вивчено діагностичну роль та розроблено показання щодо використання СКТ за обстеження хворих із патологією щелеп. Запропоновано нові підходи щодо підвищення ефективності діагностики та моніторингу перебігу захворювань та травматичних пошкоджень лицьового черепа. Обгрунтовано оптимальний комплекс променевих методів дослідження.

Відображено результати оптимізації методики побудови базисних площин у разі тривимірної цефалометрії та стереотопометрії. Проаналізовано архівні дані спіральних комп'ютерно-томографічних досліджень 24-х пацієнтів віком від 1 до 18-ти років. Обробку рентгенологічних даних проведено у комп'ютерній програмі SurgiCase CMF. Продемонстровано, що запропонована методика побудови базисних площин дозволяє оптимізувати діагностику з метою подальшого планування лікування аномалій розвитку лицевого скелета.

Цель работы - сравнить диагностическую информацию о состоянии сосудов головного мозга у больных с артериальной гипертензией (АГ), полученную при обследовании пациентов на 4- и 128-срезовых компьютерных томографах. Обследованы 88 пациентов в возасте 21 - 75 лет, которые в зависимости от уровня суммарного сердечно-сосудистого риска были распределены на 4 группы: 62 больных обследованы на 4-срезовом, а 26 - на 128-срезовом томографе. При проведении обследований на 4-срезовом МСКТ протокол Cerebral СТА использовали у 38, а программу Sure Start - у 24 пациентов. На 128-срезовом КТ к 11 пациентам применена программа Neuro-DSACT, а к 15 - Carotid-DSACT. Выводы: методы МСКТ-ангиографии у больных с АГ позволяют точно и достоверно выявить изменения сосудов головного мозга. Преимуществом обследования пациентов на 128-срезовом СКТ является использование меньшего количества контрастного вещества - в среднем на 30 % по сравнению с расходами при обследованиях на 4-срезовом КТ - и снижение дозы облучения в среднем на 47,4 %, а также захват большего участка сканирования в поперечной плоскости по сравнению с исследованием на 4-срезовом КТ.

Зазначено, що для вступу України в Болонський простір і перехід на Європейську предметно-модульну систему (ECTS) необхідно глибоко проаналізувати і врахувати відмінності та недоліки вищої освіти в Україні. Підготовка наших спеціалістів повинна відповідати стандартам кваліфікації ЄС.

За допомогою методу комп'ютерної томографії (КТ) та спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) обстежено 204 пацієнти з патологією щелепно-лицевої ділянки: переломи нижньої щелепи - 25; травматичні пошкодження лицевого черепа - 32; остеомієліт щелеп - 28; пухлини та пухлиноподібні утвори щелеп - 30; захворювання слинних залоз - 13; одонтогенний синуїт - 46; ангіоми м'яких тканин обличчя - 12; об'ємні утвори шиї - 10; дефект зубного ряду - 8. Використання КТ та СКТ під час планування лікування цих хворих дозволило визначити характер ураження, його особливості, співвідношення об'ємних утворів з навколишніми структурами та розповсюдженість їх. Ці дані мали велике значення для вибору методу лікування та прогнозу захворювань.

Представлено проблеми підвищення якості медичної освіти, важливість використання алгоритмів у навчальному процесі. Наведено визначення діагностичного алгоритму. Показано, що основною задачею є визначення головних ознак, вирішальних симптомів задачі діагностичного алгоритму. Виділено етапи мислення, що призводять до визначення діагнозу. Відзначено, що в системі до- та післядипломного навчання лікарів алгоритми можуть знайти дуже широке використання: на лекції, семінарах, практичних заняттях, під час організації контролю знань і вмінь. Використання алгоритмів дозволяє виховувати економічне діагностичне мислення студентів і курсантів, раціонально використовувати навчальний час, організувати процес навчання з урахуванням фаху майбутніх лікарів, підвищувати ефективність засвоєння знань.

Представлено результати оцінки відновних процесів у періапікальних тканинах у разі їх деструктивних змін за допомогою аналізу оцифрованих внутрішньоротових прицільних рентгенограм зубів до та через 12 місяців після ендодонтичного лікування. У процесі даного лікування використано матеріали для пломбування кореневих каналів Форедент та Акросіл. Проведено визначення коефіцієнту співвідношення показників середньоарифметичної щільності ураженої та здорової ділянок періапікальних тканин зуба, що дозволило оцінити результати лікування.

Зазначено, що архітектоніка кісткової тканини є одним з найбільш суттєвих факторів, що визначають ефективність проведення імплантації. На думку більшості авторів, найкращим методом вирішення питань дентальної імплантології є ортопантомографія, яка не дозволяє одержати достовірних даних про стан альвеолярного відростка. Проведено спірально-комп'ютерно-томографічне обстеження 54 пацієнтів (26 чоловіків та 28 жінок у віці 32 - 55 років) з дефектами зубних рядів. У результаті обстеження в 6 пацієнтів виявлено патологію верхньощелепних пазух. В 4 випадках діагностовано значну атрофію альвеолярного відростка верхньої щелепи, що потребувало операції синусліфтингу. Вивчено можливості спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) у візуалізації анатомічних варіантів розташування верхньощелепових пазух та нижньощелепного каналу, вивченні топометричних показників кісткової тканини щелеп, виборі місця встановлення імплантів, контролі за ремоделюванням біоматеріалу та остеоінтеграцією в ньому імплантатів. Особливою перевагою СКТ є можливість вивчення якісних показників кісткової тканини щелеп (щільності її) шляхом побудови профілю та гістографії.

За даними спірально-комп'ютерного томографічного (СКТ) дослідження лицевого черепа проаналізовано анатомічні варіанти структур порожнини носа та приносових пазух. Серед анатомічних варіантів найчастіше виявлено викривлення носової перегородки (НП) - 13 випадків (27,08 %) і поєднання викривлення НП і шипів її - 13 випадків (27,08 %). Остеофіти, шипи НП у випадку її серединного розташування візуалізовано в трьох випадках (6,25 %). Ф-подібне потовщення НП спостережено у двох пацієнтів (4,17 %). Запропоновано методику диференціальної діагностики інфільтративних і проліферативних змін слизової оболонки носа за допомогою СКТ обстеження та адреналінового тесту (патент на винахід N 77510). Серед варіантів розвитку приносових пазух виявлено: підвищену пневматизацію клиноподібної пазухи - у 12-ох пацієнтів (25 %), лобової пазухи - у 8-и пацієнтів (16,67 %) і гайморової пазухи - у 2-ох (4,17 %). В інших пацієнтів під час СКТ обстеження візуалізовано відсутність чи зменшення об'єму приносових пазух. Серед них: аплазія лобової пазухи - 2 випадки (4,17 %), гіпоплазія лобової пазухи - 1 (2,08 %), гіпоплазія гайморової пазухи - 2 (4,17 %).

Наведено шляхи підвищення якості післядипломної медичної освіти лікарів-рентгенологів. Показано можливість упровадження сучасних новітніх технологій у навчальний процес під час проведення циклу спеціалізації з рентгенології. Відзначено вагомість використання персональних комп'ютерів, мультимедійних технологій, інформації з Інтернету під час проведення лекцій і практичних занять. Зазначено щодо необхідності практичної роботи курсантів із сучасною апаратурою для засвоєння вмінь і навичок зі спеціальності "Рентгенологія". З метою підвищення зацікавленості лікарів-курсантів до освоєння теми, стимулювання їх до інформаційного пошуку, вміння узагальнювати, виділяти головне в навчальному процесі використовуються різні методики проведення семінарських занять. Зокрема, це семінар-дискусія, семінар-конференція, семінар у вигляді ділових ігор. Таким чином, різноманітність методів подачі матеріалу та контролю за його засвоєнням у процесі проходження циклу спеціалізації з рентгенології на кафедрі підвищує ефективність занять і зацікавленість лікарів до поглибленого оволодіння професійними знаннями.

Наведено дані спірально-комп'ютерно-томографічної діагностики хронічних синуситів. Ускладнення синуситів виявлено у 10,78 % хворих. Чутливість спіральної комп'ютерної томографії становить 98,2 %, точність - 90 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.421 + Р668.62

Рубрики:

Операції на зубах

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначення мікрощільності кісткової тканини скелета та альвеолярного відростка у 46 хворих на генералізований пародонтит із супутнім захворюванням щитовидної залози підтвердило можливість впливу структурно-функціональних порушень кісткової системи на перебіг генералізованого пародонтиту.

Представлено проблеми підвищення якості медичної освіти, важливість горизонтальної міждисциплінарної інтеграції фундаментальних й клінічних наук, застосування інтерактивних методів навчання, зокрема міждисциплінарної наукової конференції з елементами лекції та дискусії. Наведено навчально-виховні цілі студентської міждисциплінарної наукової конференції, технологічні форми й методи, методичний сценарій впроваджуваної технології. Доведено, що саме інтерактивні методи навчання є ефективним засобом формування загальних компетенцій, посилюють зацікавленість студентів, підвищують ефективність засвоєння знань.

Висвітлено вирішення дискутабельного питання про можливості покращання якості викладання радіології студентам-стоматологам на кафедрах радіології. Показано досвід навчального процесу за кредитно-модульною системою зі студентами 3 курсу стоматологічного факультету. Запропоновано розширити до чотирьох годин тематику практичних занять з професійною орієнтованістю по променевій діагностиці в стоматології. Розширено до двох лекцій питання променевої діагностики в стоматології. Таким чином оптимізується забезпечення стандартів, згідно з якими лікар-стоматолог повинен вміти оцінити можливості та обрати оптимальний метод променевої діагностики захворювань.

Успіх лікування пацієнтів з використанням внутрішньо-кісткових дентальних імплантів залежить насамперед від ретельного планування і передопераційної підготовки. Мета дослідження - клінічно обгрунтувати ефективність використання спіральної комп'ютерної томографії як методу додаткового обстеження пацієнтів із дефектами зубних рядів. Проведено спірально-комп'ютерно-томографічне обстеження 97 хворим віком 30 - 55 років, яким планувалася дентальна імплантація. У 6 (12 %) хворих встановлено патологію верхньощелепних пазух, у 5 (10 %) - значну атрофію альвеолярного відростка у місці передбачуваної імплантації, а операція підняття дна гайморової пазухи була показана у 17 (34 %) випадках. Виявлено можливості спіральної комп'ютерної томографії у візуалізації анатомічних варіантів розташування верхньощелепних пазух та нижньощелепного каналу, у визначенні ділянок з недостатнім об'ємом, у виборі місця встановлення імплантів і контролю за ремоделюванням біоматеріалів та остеоінтеграції в ньому імплантів. Доведено перевагу спіральної комп'ютерної томографії можливістю вивчення якісних показників мікрощільності кісткової тканини.

Наведено новий підхід до лікування хворих на гострий риносинуїт (ГРС), заснований на оцінюванні функції співусть навколоносових пазух і пов'язаної з нею клініко-ендоскопічної симптоматики. Показано взаємозв'язок функціонального стану співусть з тяжкістю основних клініко-ендоскопічних проявів. Суть нового підходу полягає у призначенні базової медикаментозної терапії препаратом з комплексною дією, тропним до слизової оболонки дихальних шляхів, а корекція лікування проводиться з урахуванням стану одного з основних факторів розвитку та перебігу захворювання - функції співусть навколоносових пазух. Монотеранія базовим препаратом надає змогу досягти повного лікування у всіх хворих з функціонуючим співустям (54,3 %). Для досягнення аналогічного результату пацієнти з частково (30,4 %) або повністю блокованим (15,2 %) співустям потребують призначення додаткової терапії системними деконгестантами і антибактеріальними препаратами. Відсутність поліпрагмазії разом з раннім клінічним ефектом сприяє швидкому поліпшенню якості життя та досягненню високої ефективності лікування.