Здійснено аналіз еволюції терміна ергонім. Запропоновано уточнення до створення та функціонування ергонімної термінології. Розроблено денотатно-номінативну класифікацію ергонімної лексики, а також детальну методику дослідження ергонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі. Висвітлено структурні особливості ергонімів. Проаналізовано мотиваційну структуру ергоніміконів Києва, Лондона та Москви. З'ясовано шляхи походження ергонімів. Систематизовано, класифіковано й описано результати вільного асоціативного експерименту, встановлено структуру асоціативного поля ергонімів української, англійської та російської мов, а також виокремлено гештальтні ядра ергонімних асоціативних полів.

Описано результати вільного асоціативного експерименту зі встановленням семантичних гештальтів асоціативного поля ергонімів м. Київ. Описано методику проведення вільного асоціативного експерименту, укладено асоціативний словник ергонімів.

Розглянуто особливості функціонування ергонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі. Останнім часом виникла потреба дослідження власних назв на позначення груп людей - ергонімів. На першому етапі дослідження здійснено аналіз еволюції терміна ергонім, запропоновано уточнення до створення і функціонування ергонімної термінології, а також розроблено денотатно-номінативну класифікацію ергонімної лексики. На другому етапі висвітлено структурні особливості ергонімів, проаналізовано мотиваційну структуру ергоніміконів м. Києва, Лондона та Москви, а також з'ясовано шляхи походження ергонімів. На третьому етапі дослідження проведено вільний асоціативний експеримент, систематизовано, класифіковано й описано результати експерименту, а також встановлено структуру асоціативного поля ергонімів української, англійської та російської мов. Мета дослідження полягає у визначенні лінгвістичної природи ергонімів, їх системному описі за денотатно-номінативним, структурним, мотиваційним, генетичним характером, а також в актуалізації механізмів їх концептуалізації, категоризації та фреймування у ментальному лексиконі. Об'єктом дослідження є власні назви на позначення груп людей в українській, англійській та російській мовах. Предметом дослідження є структурно-семантичні, мотиваційні, генетичні та когнітивні особливості ергонімів в українській, англійській та російській мовах. Матеріалом дослідження є 3000 ергонімів, обраних з інформаційних та рекламних матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, а також результати вільного асоціативного експерименту загальною кількістю 2904 реалізації. У результаті розвідки ергоніми були розділені на 6 класів за їх провідною функцією; за структурою ергоніми були розділені на однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні; дослідження мотиваційної структури ергоніміконів дозволило виокремити 12 класів ергонімів з огляду на природу їх мотивованості; аналіз результатів опитування респондентів дозволив виокремити 9 різних типів реакцій на стимули-ергоніми.

Докладно репрезентовано методику проведення дослідження ергонімної лексики. Дослідження ергоніміконів виконане у руслі когнітивної ономастики, пріоритетним завданням якої є вивчення відображення власних назв у ментальній свідомості носіїв певної мови. Тому в роботі діалектично поєднуються підходи та методи традиційної ономастики та новітнього когнітивного напряму, який стосується дослідження всіх аспектів ментального буття онімів.

Вивчено особливості функціонування ергонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі на матеріалі української, англійської та російської мов. Висвітлено структурні та мотиваційні особливості ергоніміконів Києва, Лондона та Москви. З'ясовано шляхи походження ергонімів, описано результати вільного асоціативного експерименту, а також виокремлено гештальтні ядра ергонімних асоціативних полів.

Досліджено особливості походження та семантичні наповнення терміна "ергонім". З метою усунення термінологічної амбівалентності здійснено розмежування терміна ергонім та багатьох інших, які повністю або частково дублюють його значення. Чітко окреслено та дефіновано базові терміни дослідження: ергонім - штучна власна назва об'єднання людей з певною метою; ергоніміка - розділ ономастики, який вивчає власні назви об'єднань людей; ергонімія - сукупність ергонімів; ергонімний - маючий відношення до ергонімів; ергонімікон - репертуар власних назв на позначення об'єднань людей певного етносу, періоду. Мета статті - здійснення аналізу еволюції терміна "ергонім", усунення термінологічних розбіжностей стосовно досліджуваного розряду власних назв, а також запропонувати уточнення до створення і функціонування ергонімної термінології. Об'єктом дослідження є власні назви на позначення груп людей. Предметом дослідження послугували семантика та походження терміна "ергонім". Джерельною базою дослідження є 3000 ергонімів (по 1000 на українській, англійській та російській мовах), обраних з інформаційних та рекламних матеріалів друкованих та електронних ЗМІ. Практична цінність роботи полягає у з'ясуванні термінологічного апарату дослідження ергонімів.