Висвітлено питання соціалізації як соціально-педагогічної проблеми. Наведено загальну характеристику людини як суб'єкта й об'єкта соціалізації, визначено мега-, макро- та мезофактори соціалізації. Розглянуто виховання як соціальний інститут соціалізації, описано особливості соціалізації у зарубіжних країнах. Виявлено основні чинники духовно-ціннісної орієнтації людини в життєдіяльності виховної організації.

Освещены вопросы социализации как социально-педагогической проблемы. Приведена общая характеристика человека как субъекта и объекта социализации, определены мега-, макро- та мезофакторы социализации. Рассмотрено воспитание как социальный институт социализации, описаны особенности социализации в зарубежных странах. Выявлены основные факторы духовно-ценностной ориентации человека в жизнедеятельности воспитательной организации.

Проаналізовано проблему інтеграції осіб з вадами розвитку (ВР) у суспільство. Визначено повсякденний спосіб життя як чинник соціалізації особистості. Висвітлено культурно-дозвіллєву практику в системі соціальної реабілітації молодих інвалідів у ВНЗ. Розглянуто питання фізичного виховання студентів з ВР у спеціальних групах, використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі студентів з ВР у контексті підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці та відео-методик як інноваційної технології викладання іноземної мови. Описано особливості психологічної готовності студентів з ВР до самостійної роботи у процесі навчання, соціальні технології в організації їх інклюзивного навчання. Розкрито значення фахової практики в формуванні спеціаліста з фізичної реабілітації.

Проанализирована проблема интеграции личности с дефектами развития (ДР) в общество. Определен повседневный способ жизни как фактор социализации личности. Освещена культурно-досуговая практика в системе социальной реабилитации молодых инвалидов в ВУЗ. Рассмотрены вопросы физического воспитания студентов с ДР в специальных группах, использования компьютерных технологий в учебном процессе студентов с ДР в контексте повышения их конкурентоспособности на рынке труда и видео-методик как инновационной технологии преподавания иностранного языка. Описаны особенности психологической готовности студентов с ДР к самостоятельной работе в процессе обучения, социальные технологии в организации их инклюзивного обучения. Раскрыто значение специальной практики в формировании специалиста по физической реабилитации.

На засадах соціологічних концепцій соціалізації та інвалідизації обгрунтовано новий підхід до аналізу специфічних груп осіб з вадами здоров'я. Визначено причини соціальної дезадаптації даних осіб, розкрито руйнівні наслідки їх ексклюзії, описано бар'єри соціально-психологічного, матеріального, побутотового та морального характеру на шляху їх інтеграції у суспільство. Висвітлено стратегічні завдання розвитку інклюзивної освіти. Запропоновано соціальну модель інвалідності, алгоритм розвитку професійно-цільових установок особистості та модель інклюзивного навчання осіб з функціональними обмеженнями здоров'я.

На основе социологических концепций социализации и инвалидизации обоснован новый подход к анализу специфических групп лиц с недостатками здоровья. Определены причины дезадаптации данных лиц, раскрыты разрушительные последствия их эксклюзии, описаны барьеры социально-психологического, материального, бытового и морального характера на пути их интеграции в общество. Освещены стратегические задачи развития инклюзивного образования. Предложены социальная модель инвалидности, алгоритм развития профессионально-целевых установок личности и модель инклюзивного обучения лиц с функциональными ограничениями здоровья.

У дисертації розглядаються актуальні проблеми формування особистості в умовах інституціоналізації вітчизняної приватної вищої школи. Доводиться, що виховний потенціал приватних вузів України має великі ресурсні можливості щодо підготовки висококваліфікованих спеціалістів, орієнтованих на ринкові зміни. Аналізуються основні фактори становлення майбутніх фахівців, зокрема, педагогіка партнерства, співпраця головних суб'єктів навчально-виховного процесу у приватних вузах, їх спрямованість на діалогічну взаємодію. Здійснюється порівняльний аналіз внутрішньоособистісних характеристик студентів приватних та державних вузів, їх орієнтації на якості, необхідні спеціалісту за сучасних умов. Дається розгорнута характеристика основних завдань, напрямів та форм виховної роботи в приватних вузах, їх концептуальних засад, зокрема, положень полікультурного виховання.

Вирішено наукову проблему щодо соціологічної концептуалізації інтегрованої освіти осіб з фізичними обмеженнями й обгрунтовано модель інклюзивної освіти для них. Визначено термін "людина з функціональними обмеженнями здоров'я", виділено інституціональні аспекти медико-соціальної моделі інвалідизації, запропоновано соціологічний дискурс інтеграції як процесу дестигматизації осіб з вадами здоров'я, їх включення в єдину соціальну систему активної взаємодії зі здоровими людьми. Виявлено бар'єри соціально-психологічного, матеріального, побутового та морального характеру у контексті їх інтеграції у суспільство й обгрунтовано доцільність взаємної динамічної адаптації, що передбачає зміну, підлаштовування студентів і середовища від потреби студентів-інвалідів. Розроблено категорію "валеологічна рівність", яка розглядається як сприйняття "іншої" людини (інваліда) як рівної та з іншим світосприйняттям, стилем життя та особливими потребами. Описано модель інклюзивного навчання за умов мультидисциплінарного соціального супроводу, що вирішує головні питання адаптації та інтеграції осіб з функціональними обмеженнями здоров'я, надає їм повноцінно самореалізуватись. На основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду організації освіти для осіб з вадами здоров'я та результатів емпіричних досліджень обгрунтовано стратегічні завдання розвитку інклюзивної освіти як важливого етапу інтеграції, її поглиблення і розширення. Розроблено систему рекомендацій щодо осіб з інвалідністю у суспільство засобами освіти у напрямках переорієнтації системи спеціальної корекційної освіти на інтеграційну "відкриту" форму в масових навчальних закладах,

побудови безбар'єрного середовища для реалізації концепції незалежного життя, формування неупередженого нестереотипізованого ставлення здорових членів суспільства до людей з інвалідністю. Розкрито змістовні аспекти нового соціологічного напрямку - соціології інвалідності. Розроблено інтегровану модель інклюзивної освіти молоді з функціональними обмеженнями здоров'я. Описано складові комплексної програми соціального супроводу підготовки та навчання в інтегрованому середовищі, зокрема, медичну, психологічну, інформаційну, соціальну, педагогічну, комунікаційну.

Показано сутність різних соціологічних підходів до дослідження особливостей життєдіяльності осіб з функціональними обмеженнями здоров'я, доведено перспективність використання комплексного соціологічного підходу для визначення соціально-психологічних аспектів самоідентифікації цієї категорії населення та її сприйняття оточенням.

Розкрито сутність, функції та ціннісні аспекти інклюзивної освіти. Обгрунтовано наукові підходи до соціалізації й освіти дітей з обмежиними можливостями. Вивчено передумови та чинники підвищення якості інклюзивної освіти. Досліджено потенціал евалюції такої освіти в контексті єдності її аспектів.

Здійснено теоретичне і методичне обгрунтування засад - формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, професійної підготовки майбутніх фахівців із якості освіти та розкрито аспекти формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у ЗВО. Розроблено теоретичні та методичні основи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу у системі післядипломної освіти, а також теоретико-практичні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища. Методологічно обгрунтовано розвиток правової компетентності адміністраторів вищої школи у системі післядипломної освіти. Проаналізовано особливості модернізаційних процесів у освітній діяльності на основі обгрунтованих наукових здобутків науковців, положень законодавства щодо застосування компетентнісного і білінгвального підходів з використанням жестової і української мови. Розглянуто теорію творчої самореалізації як феномен та окремий об'єкт наукового дослідження основ евристичного навчання на засадах концепції творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття "полікультурна освіта", процес його становлення, досліджено історичні етапи розвитку мультикультуризму, проведено аналіз розвитку ідей полікультурності. Досліджено формування виконавської майстерності майбутніх бакалаврів з акторського мистецтва драматичного театру і кіно у фаховій підготовці. Актуалізовано проблеми проведення навчальних тренінгів як ефективної системи професійної адаптації у ЗВО.

Визначено на основі онлайн-опитування директорів шкіл головні проблеми, які виникають при прийнятті управлінських рішень в екстремальній ситуації, зумовленій війною в Україні. Ідентифіковано соціальні ризики та непередбачувані виклики, які постають перед директорами українських закладів загальної середньої освіти при виконанні функціональних обов'язків під час війни. Виявлено, що в сучасній ситуації до функцій директора школи належать не тільки традиційні з організації освітнього процесу, але й ряд нових, зумовлених актуальною ситуацією щодо гарантування безпеки всіх учасників процесу, забезпечення їхньої різнобічної підтримки, юридично правильного оформлення освітньої діяльності в умовах воєнного стану тощо. Показано, що зміна функціоналу директора закладів загальної середньої освіти під впливом значущих подій і суспільних запитів не є випадковим явищем, викликаним воєнним станом, а історичною закономірністю, притаманною розвиткові української освіти від самих витоків її створення. Показано, що визначений професійним стандартом "Директор закладу загальної середньої освіти" перелік функцій і компетентностей не охопив всього обсягу процесів, що забезпечує директор закладу загальної середньої освіти, зокрема його управлінських дій в умовах екстремальних ситуацій, тобто реалізації функції антикризового управління, яка потребує відповідної підготовки. У цьому зв'язку результати проведеного дослідження дозволяють судити, що в нинішній ситуації повномасштабного військового вторгнення Росії на територію суверенної України директори шкіл потребують посиленої правової підготовки, поглиблення фінансової грамотності, психологічної та інших видів підтримки. Розроблено рекомендації для наближення навчання в системі підвищення кваліфікації директорів закладів загальної середньої освіти до нових запитів, зумовлених потребами у поглибленні знань для прийняття ефективних управлінських рішень в умовах війни, зокрема щодо посилення юридичної складової навчальних планів; введення тренінгових курсів з відпрацюванням кейсів обміну власним досвідом розв'язання непересічних питань в особливих ситуаціях; підготовки до роботи в екстремальних ситуаціях як стрижневого компоненту блоку психологічних дисциплін; поглиблення фінансової обізнаності в умовах невизначеності фінансування; ознайомлення з фандрайзингом, потреба в якому загострилася під час війни та залишатиметься актуальною в повоєнних умовах відновлення економіки країни; доцільності розроблення інноваційного курсу з посилення формування національної ідентичності, національної стійкості, відданості та ціннісного поля українського народу не через традиційне передання знань щодо історичних фактів і кращих літературних творів, а через усвідомлення історичної місії українців у боротьбі за своє право на життя в незалежній державі.