Описано загальні принципи побудови і програмування мікропроцесорних контролерів. Висвітлено функціональні можливості, технічну структуру, технологічні мови програмування промислових контролерів.

Описаны общие принципы построения и программирования микропроцессорных контролеров. Освещены функциональные возможности, техническая структура, технологические языки программирования промышленных контролеров.

Викладено питання автоматизованого контролю технологічних параметрів, автоматичних систем регулювання. Розглянуто методи та засоби вимірювання температури, тиску, а також методи і прилади вимірювання рівня рідин і сипучих матеріалів. Охарактеризовано основні принципи побудови мікропроцесорних контролерів. Висвітлено основні положення програмування контролерів MODICON TSX. Наведено приклади виконання фрагментів програм на мовах Lidder Diagram, Instrasction List та Structured Text. Приділено увагу загальній структурі контролерів фірми Schneider Electric.

Изложены вопросы автоматизированного контроля технических параметров, автоматических систем регулирования. Рассмотрены методы и средства измерения температуры, давления, а также методы и приборы измерения уровня жидкостей и сыпучих материалов. Охарактеризованы основные принципы построения микропроцессорных контроллеров. Освещены основные положения программирования контроллеров MODICON TSX. Приведены примеры выполнения фрагментов программ на языках Lidder Diagram, Instrasction List и Structured Text. Особое внимание уделено общей структуре контроллеров фирми Schneider Electric.

Охарактеризовано основні принципи побудови мікропроцесорних контролерів (МК). Викладено питання технічного та програмного забезпечення МК Ломіконта (мікропроцесорного пристрою, архітектура якого оптимізована для розв'язання задач автоматичного керування різноманітними технологічними процесами) та Реміконта-130 - компактного малоканального багатофункціонального контролера, призначеного для автоматичного регулювання та логічного керування даними процесами. Розглянуто їх функціональні можливості, фізичну структуру, технологічну мову програмування, режим роботи, схеми під'єднання.

Охарактеризованы основные принципы построения микропроцессорных контроллеров (МК). Изложены вопросы технического и программного обеспечения МК Ломиконта (микропроцессорного устройства, архитектура которого оптимизирована для решения задач автоматического управления разнообразными технологическими процессами) и Ремиконта-130 - компактного малоканального контроллера, предназначенного для автоматического регулирования и логического управления данными процессами. Рассмотрены их функциональные возможности, физическая структура, технологический язык программирования, режим работы, схемы подсоединения.

Розглянуто мікропроцесорні контролери MODICON TSX, зокрема, їх загальну та фізичну структури, модулі дискретних і аналогових входів, лічильників, блоки живлення. Описано технологічну мову програмування Ladder Diagram (LD), мови структурованого тесту (Structured Text), інструкцій (Instruction List), "Графсет" (Grafcet). Наведено приклади виконання фрагментів програм, зокрема, логічних і програмних інструкцій, інструкцій з числами, функціональних блоків.

Рассмотрены микропроцессорные контроллеры MODICON TSX, в частности, их общая и физическая структуры, модули дискретных и аналоговых входов, счетчиков, блоки питания. Описаны технологический язык программирования Ladder Diagram (LD), языки структурированного теста (Structured Text), инструкций (Instruction List), "Графсет" (Grafcet). Приведены примеры выполнения фрагментов программ, в частности, логических и программных инструкций, инструкций с числами, функциональных блоков.

Запропоновано методику вибору оптимальної продуктивності цукрового заводу в системі управління дифузійною станцією для оптимізації загальних втрат цукру під час зберігання та перероблення сировини.

Розроблено програмний комплекс "Optima" для розрахунку хімічного складу та проектування рецептур хлібобулочних виробів зі збалансованим хімічним складом, який можна успішно використовувати для прогнозування харчової цінності хліба з застосуванням нетрадиційних видів сировини.

Наведено можливі шляхи вдосконалення існуючих автоматизованих систем управління брагоректифікаційною установкою, зокрема контурів управління епюраційною колоною, для забезпечення стабільно високої якості спирту за змінної якості бражки. Запропоновано новий принцип управління епюраційною колоною, який базується безпосередньо на підтримці показників якості епюрату.

Розглянуто механізм обробки інформації технологічного процесу та видачі рекомендацій оператору дифузійної станції цукрового заводу.

Наведено реалізацію системи прогнозування параметрів роботи дифузійної станції цукрового заводу, що включає в себе моделі розрахунку показників роботи дифузійної станції.

Проведено системний аналіз технологічного процесу виробництва хліба та системи управління ним за допомогою одного з методів структурного аналізу та проектування складних систем, а саме методології SADT (Structured Analysis and Design Technique). Розроблено діаграму процесу хлібобулочного виробництва.

Запропоновано методику розробки та використання імітаційних моделей об'єктів управління, розроблених на базі стандартних (МЕК 61131) мов програмування програмованих логічних контролерів (ПЛК), для відлагодження програмного забезпечення ПЛК та SCADA/HMI. Запропоновано формули та наведено приклади програм типових імітаційних блоків для ПЛК, які програмуються програмним пакетом UNITY PRO.

Розроблено алгоритмічне, математичне і програмне забезпечення автоматизованої системи підтримки прийняття рішення, яка на основі аналізу і обробки інформації про показники якості борошна формує рішення-рекомендації оператору-технологу про доцільність використання того чи іншого поліпшувачів залежно від хлібопекарських властивостей борошна, яке планується переробляти під час виготовлення хлібобулочних виробів.

Проведено аналіз технологічного процесу хлібопекарського виробництва як складної динамічної системи з слабко формалізованими параметрами. Розроблено параметричні схеми окремих стадій процесу. На основі методів нейронних мереж розроблена прогнозуюча модель технологічного процесу приготування хлібобулочних виробів, яка призначена для використання її в підсистемі оперативної корекції системи управління.

Наведено основні якісні характеристики борошна та параметри технологічних процесів, які впливають на якість готового виробу. Розглянуто необхідність прогнозування результатів виконання основних технологічних операцій. Запропоновано підходи до автоматизованого керування якістю хлібобулочних виробів.

Наведено підходи, що реалізуються для розподіленого рівня керування технологічними процесами. Висвітлення цих підходів необхідне для кращого розуміння процесів, які відбуваються у процесі формування керуючої дії, особливо для випадків, коли розробники програмного забезпечення промислових АСУ застосовують для налаштування системи велику кількість параметрів. Такий підхід доцільний під час роботи кваліфікованих вузькоспеціалізованих фахівців із значним стажем роботи, але й для них знання внутрішніх процесів надасть змогу структурувати дані для більш гнучкої роботи.

Розглянуто сучасні міжнародні стандарти з розробки інтегрованих автоматизованих систем керування. Визначено сферу дії стандартів у контексті ієрархічної моделі підприємства, а також еталонної моделі пристроїв RAMI платформи Industry 4.0. Суть стандартів визначено через призму основних описових моделей: означення продукту, ресурсів, планів-графіків і фактичних показників виробничої діяльності. Означення продукту передбачає ієрархічне представлення продуктів на різних рівнях керування. Увагу приділено опису такого типу ресурсів, як обладнання, що є сполучною ланкою для всіх наведених стандартів. В ієрархії планування ERPMES(MOM)-SCADA (з точки зору стандарту ISA-95) прослідковується декомпозиція загальних виробничих планів підприємства до конкретних робіт на рівні АСКТП. Проаналізовано призначення фактичних показників виробництва на рівні MES/MOM з урахуванням KPI. Через загальні схеми діаграми взаємозв'язку діяльностей та інформаційні потоки між функціями показано узагальнену картину операційної діяльності підприємства на рівні MES/MOM.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.148.1*87

Рубрики:

Acinetobacter

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано постановку задачі використання тензорного аналізу для моделювання процесів, що використовуються в автоматизованій системі управління підприємством, на прикладі ділянки молокопереробного підприємства. Наведено приклад використання технологічних параметрів і показників роботи технологічної ділянки як компонентів багатомірного простору процесів виробництва, а також приклад необхідності перетворення одержаного тензора з урахуванням умов ведення технологічного процесу. Доведено необхідність зміни базису та необхідність об'єднання тензорів, а також проведення операцій над ними при моделюванні процесів для системи автоматизації.

Проаналізовано адаптивну систему оптимального керування роботою апарата II сатурації та визначено якісні і кількісні показники ефективності функціонування адаптивної системи оптимального керування при її реалізації за допомогою генетичних алгоритмів. Проведено імітаційні дослідження з використанням класичного генетичного алгоритму, а також досліджено модифікований генетичний алгоритм з додаванням у класичний генетичний алгоритм гібридної функції, а саме: метод рою часток (МРЧ). Результати моделювання підтвердили, що розроблена адаптивна система оптимального керування апаратом II сатурації є високоефективною. Найкращі інтегральні критерії якості для апарата II сатурації були досягнуті, коли класичний генетичний алгоритм був об'єднаний з гібридною функцією МРЧ.

Здійснено концептуальний опис електротехнологічного комплексу цукрового заводу (ЦЗ) як складної технологічної системи для оцінки параметрів, які необхідно дослідити на виробничому об'єкті в контексті подальшого керування ними. Показано, що керування процесом виготовлення цукру характеризується певною ієрархією в просторі та часі: ЦЗ - цех/відділення - окремий апарат. Процес керування цукровим виробництвом (ЦП) має неперервний характер і складається з неперервних функцій керування. На ЦП майже не автоматизовані функції керування енергоефективністю виробництва на рівні головного механіка та головного інженера. Для опису в термінах UML процесу функціонування ЦЗ виділено основні стадії й операції: зберігання та підготовка, дифузійне відділення, станція дефекосатурації, випарна станція, конденсатне господарство, продуктове відділення. Для відображення статики та динаміки системи використано основні типи діаграм класів (показує статичну структуру системи), взаємодії (показує часову послідовність використання об'єктів), стану (визначає послідовність станів об'єкта залежно від зовнішніх дій). Опис станів надає змогу описати модель поведінки об'єкта при отриманні різних енергетичних потоків і взаємодії його з іншими. UML-діаграми надають змогу описати складний процес функціонування технологічного комплексу ЦЗ, причому таким чином, щоб були помітні всі зв'язки між цехами, теплові й енергетичні потоки між ними, оцінити параметри, які необхідно дослідити на виробничому об'єкті в контексті подальшого керування ними.