Надано аналіз стану здоров'я, соціального та медичного анамнезу 259-ти практично здорових вагітних. Зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення системи спостереження за вагітними з урахуванням сучасних екологічних, економічних та ендогенних чинників. Запропоновано та впроваджено у практику систему лікувально-оздоровчих заходів із включенням природних, санаторних, медикаментозних методів та показано ефективність, що проявлялася у зниженні кількості виникнення ускладнень під час вагітності, пологів і післяпологового періоду як для породіллі, так і плода та новонародженого.

Наведено дані про перебіг післяпологового періоду у 21 жінки з лейоміомою матки. За допомогою ультразвукової діагностики вивчено процеси інволюції матки та лейоматозних вузлів на 5 - 6-ту добу пуерперію та через 6 міс. після пологів. Одержані дані свідчать, що зменшення об'єму пухлини мало місце у всіх обстежених, за цього лактація зберігалась до 6-ти міс. і більше у 52,4 % жінок.

Наведено дані дослідження з метою оцінки ефективності застосування препарату "Колпотрофін" для лікування жінок з травмами, одержаними під час пологів. Запропонована методика лікування засвідчила хороші результати терапії. На тлі прийому препарату спостережено поліпшення самопочуття породілей, зменшення набряків, нівелювання почуття дискомфорту і болю, суттєве поліпшення мікробного пейзажу піхви тощо. Віддалені результати обстеження пацієнток (через 2 міс.) засвідчили ефективність застосування естрогенного препарату місцевої дії у 86,7 % випадках, що дозволяє рекомендувати "Колпотрофін" для комплексної терапії даного контингенту жінок.

Наведено обгрунтування доцільності внесення змін до існуючих нормативів щодо спостереження за вагітними в Україні у зв'язку зі значним зростанням кількості виявлених патологічних змін у молочних залозах у жінок активного репродуктивного віку. Запропоновані організаційно-лікувальні заходи дозволять зменшити кількість акушерських та перинатальних ускладнень у цих жінок та сприятимуть ранньому виявленню й корекції патологічних змін у молочних залозах.

Під час скринінгового ультразвукового дослідження молочних залоз у вагітних груп ризику у 81,4 % виявлено фіброзно-кістозну хворобу молочних залоз. Одержані результати свідчать про наявність значних відхилень у перебігу гестації в цієї когорти хворих.

Проведено комплексне дослідження стану гомеостазу, перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого та віддалені наслідки вагітності та пологів у здорових жінок з урахуванням більшості сучасних чинників, що мають вплив на стан здоров'я жінки в період гестації. Показано, що впродовж останнього десятиріччя відбулись негативні зміни щодо збільшення кількості акушерських ускладнень у практично здорових вагітних, більш раннього їх прояву та більш суттєвих наслідків для матері та дитини на тлі загального зменшення народжуваності в Україні та несприятливих умов в соціальній сфері. Встановлено, що основними видами ускладнень у сучасних практично здорових вагітних є анемія, загроза переривання вагітності, кольпіт. Виявлено певні порушення в імунологічному та гормональному забезпеченні вагітності та значну бактеріальну забрудненість статевих шляхів у здорових жінок, що найбільш виражені у II триместрі вагітності. Вперше знайдено корелятивний зв'язок між рівнем естрогенних гормонів, станом материнсько-плодового кровотоку та показниками імунологічного забезпечення вагітності, між рівнем сироваткового заліза та кількістю білка в раціоні вагітної. Визначено найбільш вагомі чинники та їх комбінації для практично здорових жінок щодо розвитку у них найпоширеніших ускладнень вагітності (анемія, загроза переривання вагітності та їх поєднання). Науково обгрунтовано ефективність застосування профілактично-лікувальних заходів у здорових вагітних за триместрами вагітності з використанням природних, медикаментозних та фізичних засобів.

У 66 жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз (ФКХМЗ) і 20 здорових жінок у динаміці вагітності досліджено взаємозв'язок рівня гормонів (естрадіолу, пролактину, кортизолу, тиреотропного гормону) та факторів росту - ФР (інсулінподібного фактора росту-1 та епідермального фактора росту) у крові. Установлено, що кореляційний зв'язок між рівнем гормонів і ФР значно порушується: знижується між естрадіолом, пролактином і ФР та посилюються між кортизолом, тиреоотропним гормоном і ФР. Ці зміни мають мінливий характер, залежать від терміну вагітності та форми ФКХМЗ і разом зі зміною концентрацій гормонів і ФР у крові можуть сприяти морфологічним і функціональним порушенням в системі мати - плацента - плід, прогресуванню проліферативних процесів у молочних залозах.

Наведено результати мікробіологічного обстеження піхви та фекалій у 106 вагітних з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз і 25 вагітних без захворювання молочних залоз (група порівняння). Встановлено високий рівень дисбіотичних змін на слизовій піхви і кишечнику, що може негативно вплинути на стан плода та новонародженого.

Доведено ефективність лікувальних заходів у вагітних з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз, які мали зміни нейроендокринних і психоемоційних стресорних реакцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.215

Рубрики:

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено мікробіологічне дослідження піхви в I і II половину вагітності в 137 жінок із доброякісними захворюваннями молочних залоз. Із них у 43,8 і 46,5 % випадків виявлено кандидозний вульвовагініт. Проведене лікування Ліваролом довело його достатню ефективність і рекомендовано до широкого застосування в акушерській практиці з наступним відновленням біоценозу пробіотиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.2

Рубрики:

Патологічне акушерство

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити перебіг безсимптомної бактеріурії вагітних та ефективність лікувальних заходів у разі застосування традиційних, регламентованих чинними нормативними документами МОЗ України [1], методів лікування у порівнянні з терапією, доповненою другим етапом корекції, спрямованої на усунення та рецидивування дисбіотичних порушень сечостатевої системи.

Надано сучасних наукових досліджень стосовно перинатальних ускладнень за умов переношеної вагітності та запізнілих пологів.

В результате исследований установлено наличие гипогалактии и короткий период кормления младенцев грудью. На основе полученных данных разработан комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленный на пролонгирование лактации и нормализацию гормонального гомеостаза, психоэмоционального состояния и микроэкологии организма этих женщин. Впервые разработанный комплекс лечебно-профилактических мероприятий не требует значительных затрат, способствует пролонгированию лактации, регрессу доброкачественных объемных образований в молочных железах. Применение данного комплекса позволило нормализовать и пролонгировать лактацию у 64,3 % женщин с фиброзно-кистозной болезнью молочных желез и улучшить гормональный баланс, микроэкологию кишечника и влагалища, психоэмоциональное состояние женщин и получить регрессию объемных доброкачественных образований в молочных железах по данным УЗИ у 85,7 % обследованных женщин.

Оцінено зміни адаптаційних реакцій у практично здорових вагітних за сучасних екологічних умов. Зроблено висновки про необхідність визначення груп ризику.

За даними ретроспективного клініко-статистичного аналізу 130 історій пологів у жінок з переношуванням вагітності (на базі клінічного архіву ДУ "ІПАГ НАМН України" за 2008 - 2012 рр.), частота переношування вагітності склала 10,8 %. Найбільш значущими факторами ризику переношування вагітності визначено: обтяжений акушерський анамнез (65 %); ускладнений перебіг даної вагітності (95,6 %); екстрагенітальні захворювання (66,1 %).

Надано дані та теоретично обгрунтовано особливості співвідношення прогестерон/естрогени у різні терміни вагітності та визначено оптимальні терміни розродження для жінок з переношуванням вагітності в інтересах збереження здоров'я матері та новонароджених. Актуальність проблеми переношування вагітності зумовлена значною кількістю ускладнень у пологах, високим показником хірургічних методів розродження, які в подальшому можуть призводити до порушень репродуктивної функції жінки, а також високої перинатальної захворюваності та смертності.

Актуальність проблеми зумовлена високою частотою виникнення у вагітних інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), наслідком яких стають ускладнення гестаційного періоду та пологів. Частота ІСШ становить від 4 до 18 %. Безсимптомна бактеріурія - це один із найчастіших проявів ІСШ у вагітних, який характеризується бактеріальною колонізацією сечовивідних шляхів спричиняє розвиток пієлонефриту (28 % в порівнянні з 1,4 % у невагітних жінок), пов'язана з серйозним ризиком акушерської та перинатальної патології, а також необхідністю тривалої адекватної терапії.

Надано дані та теоретично обгрунтовано особливості секреції кортизолу, пролактину та гіпофізарно-тиреоїдних гормонів у випадку переношування вагітності. Актуальність проблеми переношування вагітності зумовлена значними змінами у фізіології складної біологічної системи мати - плацента - плід, які призводять до численних ускладнень перебігу запізнілих пологів, а також до високої неонатальної захворюваності та перинатальної смертності переношених дітей.