Висвітлено особливості виходжування та лікування новонароджених дітей з урахуванням чинних наказів, протоколів і алгоритмів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Наведено інформацію про анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини, види харчування плода протягом внутрішньоутробного розвитку, лактацію, ентеральне харчування, внутрішньоутробні інфекції, захворювання шкіри, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечової системи, жовтяниці, кон'юктивіти у новонароджених.

Освещены особенности выхаживания и лечения новорожденных детей с учетом действующих приказов, протоколов и алгоритмов, утвержденных Министерством охраны здоровья Украины. Приведена информация об анатомо-физиологических особенностях недошенного ребенка, видах питания плода на протяжении внутриутробного развития, лактации, энтеральном питании, внутриутробных инфекциях, заболеваниях кожи, органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, мочевой системы, желтухе, коньктивитах у новорожденных.

В результате исследований установлена активизация процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) у беременных при сахарном диабете без адекватного повышения активности антиоксидантной защиты (АОЗ). Выявленное у обследованных новорожденных снижение активности компонентов АОЗ на фоне накопления продуктов ПОЛ является одним из патогенетических факторов нарушений гемостаза.

Найбільш суттєві зміни ліпідного обміну на тлі дегенеративних процесів в печінці виявлено у новонароджених з проявами тромбогеморагічного синдрому. Такі порушення негативно впливають на функціональний стан печінки, спричиняють погіршення структурно-функціональних характеристик клітинних мембран і системи згортання крові, що призводить до несприятливого перебігу раннього неонатального періоду.

Зазначено, що у новонароджених, які перенесли асфіксію, виявлено зниження концентрації 2,3-дифосфогліцерату, що може бути чинником погіршення показників стійкості еритроцитів до деформації, посилює їх гемоліз, утруднює дисоціацію оксигемоглобіну і ускладнює перебіг неонатальної адаптації дітей. Рекомендовано включення у комплексну терапію препаратів, які нормалізують метаболічні процеси та стабілізують стан клітинних мембран, що сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації дітей, які перенесли гіпоксію та асфіксію.

Предложенная система организационных и лечебно-профилактических мероприятий для женщин, больных сахарным диабетом, с признаками антифосфолипидного синдрома (АФС) состоит из двух этапов: предгравидарная подготовка женщин группы высокого риска АФС к беременности и тактика ведения беременности у таких женщин. Доказанная эффективность комплекса лечебно-профилактических мероприятий позволяет рекомендовать его для внедрения в практику работы родовспомогательных учреждений.

С целью изучения удельного веса геморрагических осложнений проанализировано 217 патологоанатомических протоколов вскрытия. Анализ позволил определить частоту и локализацию кровоизлияний (КИ) у детей от матерей с сахарным диабетом. Чаще всего КИ обнаружены в эпендиму (38,8 %), желудочек мозга (30,8 %), паренхиму мозга - (30,8 %), отмечена также высокая частота КИ в плевру, эпикард и надпочечники.

За результатами досліджень у новонароджених з діабетичною фетопатією виявлено порушення гемодинаміки, більш виражені у дітей з проявами тромбогеморагічного синдрому, що проявлялось гіпердинамічним типом кровообігу, вираженою тахікардією, підвищенням ударного та хвилинного об'єму кровообігу на тлі гіпертрофії міокарда і зменшення об'єму шлуночка. Такі зміни супроводжуються високим питомим периферичним опором судин, що свідчить про низьку ефективність кровообігу та надмірне навантаження на серцево-судинну систему та міокард. Дослідження мозкового кровообігу виявило порушення резистентності та мікроциркуляції судин мозку.

Установлены факторы риска развития тромбогеморрагических осложнений (ТГО) у детей с диабетической фетопатией (универсальная ангиопатия у матери, гипоксия плода, эндотелиальная дисфункция у женщины, декомпенсация сахарного диабета, рождение ребенка в состоянии асфиксии, недоношенность, осложнение хода раннего неонатального периода респираторным дистресс-синдромом, нарушениями микроциркуляции, отечным синдромом). Количественная интегральная оценка этих факторов позволяет на каждом из трех этапов обследования (антенатальном, интранатальном, неонатальном) выделить группу высокого риска по развитию ТГО и своевременно применить комплекс лечебно-профилактических мероприятий.

Наведено результати клініко-статистичного аналізу 400-т історій пологів та карт розвитку новонароджених, матері яких хворі на цукровий діабет (ЦД). Встановлено високу частоту проявів геморагічних ускладнень новонароджених (до 46 %). Сукупність одержаних даних дозволила зробити висновок, що стадія компенсації ЦД у матері, наявність у неї судинної патології, ускладнення вагітності прееклампсією та внутрішньоутробною гіпоксією плода є провідними чинниками розвитку геморагічних порушень у новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-3 + Р716.216.415.160.23-3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Цукровий діабет у вагітних

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована целесообразность включения в комплекс лечебно-профилактических мероприятий для беременных, больных сахарным диабетом, с плацентарной недостаточностью препаратов милдронат и кверцетин. Показана эффективность предложенной терапии, которая проявилась улучшением гормональной функции плацентарного комплекса (повышение уровня эстриола и прогестерона), уменьшением проявлений эндотелиальной дисфункции (снижение уровня эндотелина, которое привело к снижению коэффициента эндотелин-1/оксид азота), что оказало положительное влияние на состояние гемодинамики и, соответственно, состояние плода, в 3 раза снизилась частота рождения детей с признаками микросомии, течение раннего неонатального периода реже осложнялось дезадаптационными синдромами.

Проведені дослідження 34 дітей з внутрішньоутробною затримкою росту протягом першого року життя показали високу загальну захворюваність цього контингенту. На тлі загального відставання приросту маси тіла, зниження рефлексів та м'язового тонусу у 7 дітей виявлено органічні порушення ЦНС; відмічено високу частоту анемій, значний рівень інфекційних та гнійно-запальних захворювань, дисбактеріозів та алергій. Перинатальна енцефалопатія у 1 дитини та гідроцефалія (1 дитина) призвели до інвалідизації.

В результаті ультразвукового обстеження 80 вагітних із затримкою розвитку плода різного ступеня тяжкості встановлено, що це ускладнення вагітності розвивається в результаті декомпенсованої хронічної плацентарної недостатності, на яку вказують ознаки передчасного старіння плаценти та численні патологічні включення. Виявлено також порушення гемодинаміки матково-плацентарно-плодового комплексу, в які втягуються не тільки матково-плацентарний, а й плодово-плацентарний кровообіг. Про порушений стан плода свідчать випадки нульового або реверсного кровотоку, низька оцінка біофізичного профілю плода.

Патоморфологічні дослідження плаценти показали більш виражені порушення у разі поєднання цитомегаловірусного та герпесвірусного інфікування (порушення циркуляції, амніоніт оболонок і хоріонічної пластинки, васкуліт опорних ворсин і судин пуповини, дрібні вогнищеві ущільнення). Виражені порушення в плаценті відповідали більш тяжкому стану дітей при народженні та високій частоті дизадаптаційних синдромів, тобто такі зміни у плаценті можуть бути прогностичною ознакою порушення стану новонароджених.

Висвітлено принципово новий погляд на аріанство першої чверті IV ст. як на антитринітарне філософсько-релігійне вчення. Доведено, що воно зробило значний позитивний вплив на зміцнення позицій християнської Церкви. Проаналізовано визначення впливу попередніх вчень та філософських доктрин на формування аріанства. Відтворено цілісну картину релігійно-політичного середовища, в якому з'явилось вчення Арія. Показано, що аріанство відігравало важливу роль у суспільно-політичному житті Римської імперії та на певний час набуло статусу офіційної християнської доктрини.

Розроблено концепцію розвитку тромбогеморагічних ускладнень у дітей від жінок з цукровим діабетом на підставі визначення анте-, інтра- та неонатальних факторів ризику. Вперше у дітей з діабетичною фетопатією досліджено стан судинно-тромбоцитарної, коагуляційної, фібринолітичної та антизгортуючої ланок системи гемостазу у їх взаємозв'язку в динаміці раннього неонатального періоду. З'ясовано роль порушень окремих ланок системи згортання крові в розвитку тромбо-геморагічних ускладнень. Визначено зв'язок порушень метаболічної адаптації, судинного фактора, функціонального стану печінки, порушень мікроциркуляції та мозкового кровообігу з виникненням геморагічного синдрому. Досліджено патогенетичний механізм розвитку тромбо-геморагічних ускладнень у новонароджених, матері яких хворі на цукровий діабет, створено математичну модель та алгоритм прогнозування ризику цих ускладнень. Розроблено мікрометод оцінки стану системи гемостазу новонароджених, а також систему організаційних, прогностично-діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти та тяжкості геморагічних ускладнень.

Висвітлено історію становлення аріанства в Римській імперії на початку IV ст. Увагу приділено визначенню ролі християнства в релігійно-ідеологічних пошуках у римському суспільстві на межі III - IV ст., впливу "аріанської суперечки" на політичне та релігійне життя імперії. Проаналізовано конкретно-історичні умови виникнення аріанства та способи вирішення дискусії, спричиненої цим ученням. Висвітлено роль імператора Константина у подоланні внутрішньоцерковної кризи.

Освещена история становления арианства в Римской империи в начале IV в. Уделено внимание определению роли христианства в религиозно-идеологических поисках в римском обществе на рубеже III - IV вв., влиянию "арианского спора" на политическую и религиозную жизнь империи. Проанализированы конкретно-исторические условия возникновения арианства и способы решения дискуссии, вызванной этим учением. Освещена роль императора Константина в преодолении внутрицерковного кризиса.

Основну увагу акцентовано на розробці стратегій і методів проведення історичних досліджень та пошуку ретроспективної інформації, а також розміщення необхідних для роботи історика джерел і результатів наукових пошуків у мережі інтернет. Досліджено головні засади розбудови сайтів історичної проблематики, вироблено підходи до роботи з історичною інформацію. Обрано формат зберігання текстів, сформовано структуру інформаційного забезпечення ресурсу, окреслено принципи структурування й опису даних в інформаційних таблицях. Вперше досліджено засоби взаємодії користувачів-науковців з базами даних, що містять історичну інформацію, визначено принципи та основні складові дослідницьких ресурсів історичного спрямування. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку інтернет-ресурсів в історичній науці.

У результаті досліджень встановлено, що найбільш діагностично значущими ознаками можливості розвитку мікросомії за цукрового діабету у жінок є такі показники, як підвищення співвідношень ендотелін-1/NO у I та II половині вагітності та тромбоксан/простациклін у II половині, чутливість і специфічність яких досягає 90 %.

У новонароджених від матерів з токсоплазменною інфекцією виявлено клінічні та нейросонографічні ознаки перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС), які можуть свідчити не тільки про безпосередній вплив токсоплазменної інфекції на стан нервової системи, але й про комплексну дію несприятливих факторів антенатального та інтранатального періоду. Лентикулостріарну васкулопатію, поренцефалічні кісти, кістозні зміни судинних сплетінь, вентрикулодилатацію та розширення зовнішніх лікворових просторів поряд з іншими структурними змінами мозкових структур можна розглядати як специфічні ознаки внутрішньоутробного інфікування та, відповідно, використовувати як діагностичні тести зазначеної патології у новонароджених. Показано, що нейросонографія є високоінформативним методом діагностики ураження ЦНС новонароджених внаслідок внутрішньоутробного інфікування.