Показано, що в ангармонічній шаруватій гратці специфічні інтерференційні процеси, що виникають в режимі локалізації, приводять до суттєвих перенормувань зворотнього часу життя фононів. Цей механізм може мати перевагу над стандартним ангармонічним механізмом. Обговорено питання про коефіцієнт згасання низькочастотного звуку в діелектрику з діагональним непорядком.

Проаналізовано особливості температурної поведінки сталої гратки та коефіцієнта теплового розширення кристалів кремнію в рамках моделі зарядів на зв'язках. З необхідною кількісною точністю описано коефіцієнт теплового розширення та фактор Грюнайзена для природного складу ізотопів. Докладно обмірковано вплив композиції ізотопів на значення сталої гратки.

Проаналізовано комплексне лікування 21-го хворого з наслідками електротравм передпліччя та кисті. В залежності від ступеня ураження тканин, диференційовано використовували методики реконструктивно-відновних втручань на м'яких тканинах і функціональних структурах уражених сегментів. У перед - та післяопераційний періоди здійснювали активну розробку рухів. Такий підхід дозволив у 66,6 % випадків повністю відновити функцію кисті, а в ішних - значно її покращити.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа 54-х наблюдений рассмотрены вопросы оптимизации восстановительного лечения больных с местно-распространенными внемозговыми опухолями. Показана роль реконструктивно-восстановительных операций в зависимости от локализации, размеров и характера роста опухоли, а также роль лучевой терапии в комплексном восстановительном лечении. Рациональный комплексный подход к проведению реабилитационных мероприятий является фактором повышения эффективности лечения с обеспечением удовлетворительного качества жизни больных с местно-распространенными внемозговыми опухолями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141-5

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности течения ожоговой болезни (ТОБ) у пострадавших с ожогами, полученными в результате воздействия комбинированного этиологического фактора в условиях чрезвычайной ситуации. Обследованы 15 пострадавших в результате террористического акта (ожоги площадью от 15 до 45 % поверхности тела II - III АБ степени, ожог дыхательных путей, дымовая токсическая ингаляция, отравление продуктами горения) и 20 здоровых доноров. Возраст пострадавших - от 15-ти до 45-ти лет. Исследования проведены на 7 - 8-е сутки с момента травмы в стадии ожоговой токсемии (СОТ), на 19 - 21-е сутки - в стадии септикотоксемии и через 2 месяца после получения травмы. В связи с комбинированным этиологическим фактором поражения отмечено раннее развитие полиорганной недостаточности, связанное с развитием аутоагрессивных реакций уже в СОТ, что обусловливает атипичное ТОБ. Сделан вывод, что декомпенсация фагоцитарных систем естественной резистентности в стадии ожоговой реконвалисценции повышает риск вторичного инфицирования и развития аутоагрессивных осложнений в более поздние сроки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144 + Р458.141

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано особливості перебігу опікової рани і формування рубцевої тканини. Доведено клінічну ефективність використання препаратів крем Карипаїн, гель Карипаїн Ультра, про що свідчило поліпшення клітинно-тканинної взаємодії, метаболізму сполучної тканини, перебудови рубцевої тканини.

Цель работы - изучить количество, вид и клинические проявления осложнений при использовании технологии растяжения тканей, разработать тактику их профилактики и лечения. 116 больных пролечены с использованием технологии растяжения тканей для закрытия рубцовых дефектов мягких тканей. Имплантировано 245 экспандеров. 72 (29,4 %) осложнения возникли у 25 (21,5 %) больных. Определены виды осложнений соответственно каждому этапу хирургического лечения и составу растягиваемых тканей. В зависимости от вида осложнения на каждом этапе определены варианты клинического течения и разработаны тактические принципы профилактики и лечения. Выводы: количество осложнений зависит от возраста пациента, анатомической локализации растягиваемых тканей, состава лоскута, способа его формирования и фиксации.

Обобщен опыт лечения 24 пациентов по поводу деформации и контрактуры шеи с использованием растянутых лоскутов с осевым типом кровообращения. Всего имплантировано 43 экспандера. Осуществляли растяжение кожно-фасциальных лоскутов на шее и груди. В лоскуты обязательно включали питающую артерию. Шейно-плечевые лоскуты с включением надключичной артерии применены у 25 (58,1 %) больных, шейно-грудные лоскуты с включением поверхностной артерии шеи - у 12 (27,91 %), затылочно-шейные лоскуты на мышечно-кожных прободающих сосудах затылочной артерии - у 6 (13,95 %). Разработаны методы имплантации расширителя, режимы растягивания, перемещения пластического материала и его фиксации. Донорские участки закрывали частью растянутых тканей, оставленных на месте после формирования лоскутов. Лоскуты фиксировали путем механического соединения тканей с формированием дубликатуры из деэпидермизированного участка рубца или с полипропиленовой сеткой, которые выполняли роль плотного каркаса. В последующем формировался крепкий соединительнотканный замок, который надежно удерживал перемещенные растянутые ткани. При использовании сложносоставных васкуляризированных лоскутов нагноение возникло в 3 (6,97 %), частичный некроз - в 2 (4,64 %) наблюдениях. Включение в лоскуты питающих сосудов дает возможность формировать лоскуты больших размеров с небольшой степенью риска возникновения некроза. Использование растянутых перфорантных лоскутов позволяет достичь положительного результата в 95,3 % наблюдений - в ближайшем и в 81,82 % - в отдаленном периоде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.6 + Р454.6

Рубрики:

Рубці при хірургічних операціях. Рубці шкіри при хірургічних операціях

Розсічення та з'єднання тканин

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена клиническая эффективность препарата реамберин в коррекции метаболической гипоксии у пострадавших с тяжелой термической травмой в стадии ожоговой септикотоксемии. Установлена высокая эффективность препарата в коррекции нарушений в системе антиоксидантной защиты организма, его значительная антитоксическая активность. Установлена роль реамберина в сохранении функционирования систем гуморальной детоксикации и антимикробной резистентности у пострадавших с тяжелой термической травмой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454

Рубрики:

Оперативна хірургія. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено актуальні проблеми хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями та контрактурами з використанням методу розтягування тканин за рахунок удосконалення існуючих і розробки нових методів пластики клаптями з розтягнутих тканин на основі використання нових методів формування, переміщення та фіксації пластичного матеріалу. Розроблено нові способи імплантації тканинних розширювачів, нові методи формування, переміщення та фіксації клаптів з розтягнутих тканин на підставі експериментальних і клінічних досліджень. Зазначено, що впровадження запропонованих оптимізованих методів розтягування тканин дозволило покращити результати лікування за рахунок збільшення кількості позитивних результатів з 69,2 % до 91,9 % у найближчому та з 67,9 % до 92,6 % у віддаленому періодах.

Цель работы - улучшить результаты хирургического лечения больных с ожоговыми контрактурами шеи путем использования растянутого надключичного кожно-фасциального лоскута с включением надключичной артерии. Проведены анатомические и клинические исследования. Изучение топографической анатомии надключичной области, определение источников кровоснабжения и топографических вариантов расположения сосудов, особенностей техники формирования и перемещения надключичных лоскутов проведено на 5-ти нефиксированных трупах мужского и женского пола в возрасте от 38-ми до 55-ти лет. Материал клинических исследований - 13 пациентов в возрасте от 5-ти до 56-ти лет. Всем больным для устранения контрактур шеи применили растянутый надключичный кожно-фасциальный лоскут с включением надключичной артерии. У 8-ми больных использовали лоскуты с 2-х сторон, у 5-ти - с одной. Всего растянули и использовали 21 надключичный лоскут. Показана возможность формирования кармана для расширителя независимо от анатомических особенностей отхождения питающего сосуда, что позволило формировать "лоскут-пропеллер" с выделением ножки, а также лоскут на широком основании. Выводы: при устранении ожоговых контрактур шеи при неповрежденных кожных покровах надплечий следует использовать кожно-фасциальный лоскут с включением надключичной артерии. Это позволило достичь хороших результатов лечения в 69,3 % случаев и удовлетворительных - в 30,7 % в ближайший период и в 90,8 % случаев в отдаленный период.

Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями ліктьового суглоба за допомогою використання подовженого зовнішнього клаптя плеча та передпліччя (КПП) на основі перфорантних судин шляхом його розтягування. Робота грунтується на анатомічних і клінічних дослідженнях. Вивчення топографічної анатомії плеча та передпліччя, визначення джерел кровопостачання і топографічних варіантів розташування судин, особливості техніки формування та переміщення подовженого зовнішнього КПП на основі перфорантних судин здійснили на 10-ти верхніх кінцівках 5-ти нефіксованих трупів чоловічої та жіночої статі віком від 43-х до 72-х років. Матеріал клінічної частини становили 12 пацієнтів віком від 7,5 до 46-ти років. У всіх хворих для усунення деформацій ліктьового суглоба застосували розтягнутий подовжений зовнішній КПП на основі перфорантних судин. Усього розтягнули і використали 12 клаптів. Показано можливість розтягування тканин зовнішньої поверхні плеча, ліктьового суглоба з приєднанням до них тканин передпліччя, зі значним збільшенням розмірів клаптя, а також включенням у нього постійних перфорантних судин та нерва. Визначено можливості переміщення клаптів зі збереженням судинно-нервових зв'язків з материнським ложем і первинним його закриттям. Висновки: для усунення післяопікових контрактур ліктьового суглоба за неушкоджених шкірних покривів зовнішньої поверхні верхньої кінцівки необхідно використовувати розтягнутий подовжений зовнішній КПП на основі перфорантних живлячих судин. Це надало змогу досягти добрих результатів лікування у 75 % випадках у найближчий період, задовільних - у 25 % та відповідно в 77,6 та 22,4 % випадків у віддалений період.

Досліджено можливості формування розтягнутого потилично-шийного клаптя на основі септокутанних пронизних судин потиличної артерії та поперечної артерії шиї. В єдине судинне русло об'єднували ключові пронизні артерії з пронизними гілками поперечної артерії шиї та надлопаткової артерії (задній потиличний клапоть) або пронизними гілками грудо-надплечової та міжребровими пронизними гілками внутрішньої грудної артерії (передній потиличний клапоть). Такий клапоть є одним з варіантів при реконструкції шиї після опіків за умови дефіциту пластичного матеріалу.

Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями молочних залоз шляхом використання об'єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин. Робота передбачала анатомічні та клінічні дослідження. Вивчення топографічної анатомії бічної поверхні грудної клітки, визначення джерел кровопостачання, топографічних варіантів розташування судин, особливостей техніки формування та переміщення клаптів здійснили на 5 нефіксованих трупах жіночої статі віком від 43 до 72 років. Матеріал клінічної частини - 16 пацієнток віком від 3,5 до 21,0 року. В усіх хворих для усунення деформацій молочних залоз використали об'єднані розтягнуті клапті із залученням бічної артерії грудної клітки як ключової судини та судинної мережі перфорантних судин прилеглих тканин - середніх перфорантних судин V - VII міжреберних артерій та перфорантів грудоспинної артерії. Показано можливість формування кишені для розширювача і використання об'єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин. Висновки: дані анатомічних та клінічних досліджень з використання об'єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин надали змогу одержати у найближчий та віддалений періоди добрі (17 (72,3 %) та 10 (71,4 %) відповідно) і задовільні (5 (22,7 %) та 4 (28,6 %)) результати лікування.

Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями обличчя в різних зонах шляхом використання розтягнутих об'єднаних клаптів на основі перфорантних судин. У дослідження було залучено 10 пацієнтів (7 чоловічої статі та 3 жіночої) з деформаціями обличчя віком від 10 до 49 років (середній вік - 24,8 року). Всім пацієнтам проведено реконструкцію рубцевих дефектів залежно від анатомічних зон обличчя з використанням попередньо розтягнутих об'єднаних клаптів на основі септокутанних і м'язових перфорантних гілок від артеріальних судин з підглазничної артерії, поперечної артерії обличчя, лицьової та верхньощелепної артерій. Використання об'єднаних розтягнутих клаптів на основі перфорантних судин у різних анатомічних зонах обличчя надало змогу одержати добрий (7 (70,0 %)), задовільний (2 (20,0 %)) та незадовільний (1 (10,0 %)) результати у найближчий період. У 6 хворих, доступних для спостережень у віддалений період, відзначено добрі результати лікування. Висновки: показано можливість формування кишені для розширювача та використання розтягнутих об'єднаних клаптів обличчя в різних зонах на основі перфорантних судин під час лікування хворих з післяопіковими деформаціями.