Вивчено етіопатогенез серозного та катарального маститу, а також вплив лазерного випромінювання, антибіотиків, новокаїну на неспецифічну реактивність організму корів, хворих на мастит. Визначено ефективність лазеротерапії у порівнянні з іншими лікувальними методами. За допомогою проведених досліджень доведено, що у разі запалення молочної залози в крові спостерігаються суттєві порушення морфо-біохімічного складу, зміни факторів неспецифічної реактивності організму, імунодефіцитного стану. Вперше проведено тривале вивчення динаміки морфо-біохімічних, імунологічних показників і показників неспецифічної резистентності крові корів, хворих на мастит, у ході лікування їх лазерним приладом СТП-5, мастилексом, який містить гентаміцин і цефалексин, та з використанням новокаїнової блокади. Обгрунтовано перевагу лазера над загальноприйнятими методами лікування маститу. Доведено, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання від напівпровідникового діоду є високоефективним засобом під час лікування корів, хворих на серозний і катаральний мастит. Визначено позитивну дію лазерного випромінювання на морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів. Встановлено доцільність використання патогенетичних методів лікування серозного та катарального маститу замість етіотропних.

Подано методику проведення мікроструктурного аналізу, біохімічні та хіміко-токсикологічні методи контролю якості та безпеки харчових продуктів, гігієни та санітарії виробництва і переробки продукції, тобто положення Кодексу Аліментаріус і системи контролю якості та безпеки харчових продуктів. Описано методи відбору м'яса, біохімічні та хіміко-токсикологічні методи контролю якості та безпеки харчових продуктів, а також методи визначення вітамінного складу. Розглянуто гігієну і санітарію виробництва та переробки продукції. Описано санітарні вимоги до молокопереробних підприємств, ветеринарно-санітарні вимоги у рибній переробній промисловості та у процесі виробництва і переробки м'яса птиці та яєць. Розглянуто Кодекс Аліментаріус і управління якістю продукції.

Описано методику проведення післязабійної ветеринарно-санітарної експертизи туш і внутрішніх органів. Подано інформацію про санітарне оцінювання продуктів забою за інфекційних та інвазійних захворювань. Детально розглянуто питання відбіру проб, органолептичних та лабораторних досліджень м'яса, ковбасних виробів, м'ясних консервів, молока, молочних продуктів, риби, меду. Наведено правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів, правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів, яєць, риби, інструкцію із застосування позначки придатності та ветеринарних штампів та інші нормативні акти і документи, прийняті на сьогодні законодавчими органами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л951.1-101 + Л951.2-101

Рубрики:

Овече молоко

Козине молоко

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П662-642 + П817.12

Рубрики:

Козівництво

Експертиза молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчити вплив застосування "Літосорбу" на санітарну якість молока кіз. Для досліду було сформовано 4 групи дійних кіз по 5 голів у кожній. Протягом тижня двічі на день після доїння для обробки вимені зранку та ввечері козам всіх груп застосовували препарат "Літосорб" (цеоліт активований наночастинками срібла) з різними мазевими основами (для першої групи кіз був свинячий жир, для другої - персикове масло, третьої - вазелінове масло, четвертої - вазелін). Зовнішнє застосування "Літосорбу" з різними мазевими основами спричинило токсичну дію на молочну залозу кіз, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці. Кількість соматичних клітин у молоці кіз першої групи дещо збільшилася, а в другій, третій та четвертій групах зросла у 1,7; 2,5 та 5,6 разів відповідно. Бактеріальне забруднення козиного молока збільшилося у першій групі майже в 4,8 рази, у третій - у 2,8 рази, у четвертій групі - в 7 разів, і лише у другій групі воно зменшилося у 2 рази.

Вивчено вплив препаратів із наночастинками срібла на фізико-хімічні показники, кількість соматичних клітин і бактеріальне забруднення молока кіз. Козам (4 групи по 5 тварин у кожній) після доїння застосовували препарати цитрату срібла (40 %) з різними мазевими основами (крем для дітей, свинячий жир, обліпихова олія, обліпихова олія та ланолін водний - з першої по четверту групи відповідно). Зовнішнє застосування препаратів спричинило токсичну дію на молочну залозу, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці. Ранковий надій молока кіз у першій групі зменшився на 0,7 %, у другій, третій та четвертій групах - збільшився на 25,8, 27,7 та 10,2 %, відповідно. Жирність молока у 2-ій групі - знизилася на 0,21 %, а в 1-й, 3-й та 4-й групах і підвищилась на 0,63, 0,17 та 0,46 %, відповідно. Вміст білку і лактози зменшився у молоці кіз всіх груп на 0,01 - 0,11 % і на 0,05 - 0,17 %, відповідно. Кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз першої групи збільшилася більше, ніж удвічі, у другій і четвертій групах збільшилася на 73,8 та 15,4 %, відповідно. І лише в третій групі цей показник зменшився на 20,9 %. Бактеріальне забруднення перших порцій молока збільшилося у першій групі майже у 2,8 разу, у другій - в 2,5 разу, у третій групі - в 6 разів, і лише в четвертій групі воно зменшилося на 35,4 %. Збільшення кількості соматичних клітин козиного молока не завжди супроводжувалось збільшенням бактеріального забруднення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л92-924

Рубрики:

Виробництво м'яса і м'ясних продуктів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити ефективність використання настою гранату, як антиоксиданта, під час виготовлення кров'яної ковбаси. Вивчали зразки кров'яної ковбаси: I - ковбаса без додавання настою (контроль), II - дослідна кров'яна ковбаса з додаванням настою кірок гранату до маси фаршу, III - кров'яна ковбаса з додаванням настою перетинок гранату до маси фаршу. Лабораторні дослідження ковбас проводили з першої по п'яту та на десяту добу. За органолептичними показниками з першої по третю добу всі проби ковбас відповідали вимогам діючої нормативно-технічної документації. За даними сенсорного аналізу саме контрольна та кров'яна ковбаса з додаванням настою перетинок гранату мали відмінну органолептичну якість. На десяту добу показник pH зменшився в контрольній пробі на 19,8 %, в пробі кров'яної ковбаси з настоєм перетинок гранату на 20,6 %, а в пробі з настоєм кірочок гранату на 20,3 % відносно п'ятої доби. Встановлено недоцільність використання настою гранату, як антиоксиданта, під час виготовлення кров'яної ковбаси тому, що у разі бактеріоскопії продукту з настоєм гранату виявлено в 2,39 - 2,63 разу більше мікроорганізмів відносно контрольного зразка на 10-ту добу зберігання.

Для підвищення м'ясної продуктивності курчат-бройлерів під час відгодівлі використовували кормову добавку (КД) у вигляді препаратів на основі гумінових похідних натрієвих та калієвих сполук в різних дозах та способах застосування. В результаті двох пролонгованих дослідів було експериментально відпрацьовано оптимальну схему використання КД. Максимальний приріст живої ваги на 9,7 % відносно контролю індукувала КД на підставі калієвого гумінового препарату в кількості 10 % до раціону з водою і відповідно 9,1 % з кормом. Натрієві гумінові препарати були менш ефективними за калієві, за згодовування в кількості 10 % до раціону з водою приріст живої маси підвищувався на 6,7 % відносно контролю і відповідно на 5,7 % з сухим кормом. За порівняння біохімічних і гематологічних показників дослідних і контрольної груп курчат-бройлерів на 5 добу життя, тобто стартові значення їх гомеостазу, статистично значущої різниці не встановили. Безпосередньо перед дослідом і використанням КД фізіологічні потенції усіх курчат були рівними і їх кількісні показники входили в єдину і тотожну генеральну сукупність значень. У період використання гумінових сполук, які позитивно впливали на метаболічні і фізіологічні процеси макроорганізму, а також надавали цілеспрямованої корекції і оптимізації мікробіоти кишечнику, було зафіксовано достовірно відмінні показники приросту живої маси тіла курчат між дослідними і контрольною групами, причому з достовірною різницею в дії калієвих і натрієвих солей гуматів і способів їх згодовування. З'ясовано, що калієві сполуки гуматів більш ефективні ніж натрієві, а згодовування з водою краще, ніж з сухим кормом. Але головним є те, що кількісні показники фізіологічного стану курчат дослідних і контрольної груп мало відрізнялись між собою, а в деяких випадках були рівнозначні. Це свідчить про фізіологічність впливу КД і їх безпечність для макроорганізму, і, як наслідок, це забезпечує одержання біохімічно повноцінної м'ясної сировини високої санітарної якості. Тобто у разі використання КД біохімічні та гематологічні показники крові в дослідних та контрольній групах стабільно знаходились в межах фізіологічної норми, що безперечно доказує, що добавки не є надмірно сильним фізіологічним стресором і при цьому забезпечують нормергічне функціонування всіх систем і органів макроорганізму, а підвищений приріст живої маси тіла курчат дослідних груп не впливає негативно на санітарну якість і біохімічний склад м'ясної продукції. Мікробіота кишечнику в дослідних групах одержувала препарат, який проявив пребіотичні потенції і створив умови для нормалізації якісного складу мікрофлори, про що свідчить ізоляція сигнальних мікробіонтів і показників санітарного благополуччя макроорганізму, таких як Aerococcus viridans та Mycobacterium vaccae, а також непатогенних варіантів кишкової палички.

Висвітлено сучасну українську історіографію розвитку аграрної освіти та науки на Придніпров'ї ХІХ - ХХІ ст. Розглянуто гуманітаристику, гуманітарне знання, гуманітарний дискурс, гуманітарні науки для вдосконалення навчання фахівця-аграрія. Увагу приділено лінгвістичній підготовці фахівців-аграріїв як компоненті сучасної гуманітаристики. Визначено пріоритетні напрями формування стійкості потенціалу беззбиткового розвитку сільськогосподарських підприємств. Висвітлено коротку історію розвитку систем землеробства та сівозмін. Розглянуто історію становлення та сучасний стан основного обробітку ґрунту. Проаналізовано діяльність лісового господарства Дніпропетровської області за індикаторами сталого розвитку тощо.