Обгрунтовано можливість моделювання тепломасообміну компостування біомаси рослин за допомогою рівнянь хімічних реакцій розпаду глюкози. Моделюванням аеробних умов процесу компостування глюкози проведено теоретичний розрахунок тепломасообміну між контейнером та довкіллям. Досліджено тепломасообмін компостування тростини, сіна та трави за допомогою лабораторного контейнера. Розроблено математичну модель розрахунку аераційних і теплоізоляційних параметрів для контейнера, що використовується за холодних кліматичних умов.

На підставі механічних процесів, кінетики сушіння та характеристик теплообміну запропоновано метод розробки багатоступінчастої гвинтової сушарки, який перевірено шляхом порівняння з експериментальним сушінням свинячого гною.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Рассмотрены результаты исследований по совершенствованию системы автоматического регулирования частоты (САРЧ) вращения дизелей с турбонаддувом с целью улучшения их топливной экономичности и снижения дымности отработавших газов. Обоснована методика выбора САРЧ автотракторных и комбайновых двигателей в зависимости от условий их эксплуатации. Описан исследуемый универсальный регулятор с переключением режимов регулирования, ограничителя дымления и отрицательного корректора для топливных насосов распределительного типа НД. Приведены методика дорожных испытаний, сравнительный анализ результатов лабораторных и экплуатационных испытаний, перспективное направление развития системы автоматического регулирования и управления дизелей.

Рассмотрена история возникновения древнейших земледельческих цивилизаций и причины разрушения природных ландшафтов. Обоснована необходимость мелиорации земель, использования удобрений, средств защиты растений, возобновления гумуса в почве, рекультивации нарушенных земель. Произведена агрохимическая и медико-биологическая оценка загрязнения почв и растительной продукции излишками удобрений, пестицидов, тяжелыми металлами, радионуклидами, а также рассмотрено их поведение в почвах. Изложены методы исследований загрязненности почв, растений, процессов метаболизма и фитотоксичности гербицидов, нитратов, путей миграции тяжелых металлов, формирования экологической нагрузки на организм человека и животных, изучения мутагенности пестицидов. Предложены рекомендации по оптимизации агроэкологических условий, реанимации радиоактивно загрязненных почв веществами-комплексообразователями, биологическими антагонистами, подбором культур, адсорбентами, по защите почв от загрязнения выбросами автотранспорта. Приведены результаты агроэкомониторинга почв при разных типах загрязнения их и растительной продукции и указано на необходимость ведения генетического мониторинга и реабилитации условий жизни населения.

Розглянуто питання класифікації гумусу як дисперсної системи. Відзначено, що методи вилучення з грунтів гумусових речовин та їх очистки від мінеральних домішок можуть різко змінювати властивості грунтів. Обгрунтовано механізм здатності гуматів незворотно адсорбуватися на від'ємно заряджених глинистих часточках. Описано механізм і хімізм об'єктивної оцінки якості гумусу в орних грунтах - показник реакційної здатності гумусу, його динаміки.

Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Висвітлено питання агроекології, екотоксикології, агробіотехнології, сільськогосподарської радіології рослин і тварин. Окреслено напрями вдосконалення екологічного картографування агроландшафтів. Вивчено вплив різних систем удобрення на мікробіологічний режим дерново-підзолистого грунту. Розглянуто мінливість біологічних і господарсько-цінних ознак сортів льону-довгунцю залежно від методів добору рослин у первинному насінництві. Охарактеризовано продуктивність багаторічних трав залежно від режиму їх скошування та удобрення за умов осушуваних торфовищ Лісостепу.

Висвітлено проблеми та завдання агрокваліметрії, еволюцію якості технологічних процесів засобів землеробства від давнього збиральництва до сучасного рослинництва. Обгрунтовано агрокваліметричні показники під час створення сільськогосподарської техніки, екологічні та загальні інженерно-агрономічні аспекти агрокваліметрії, параметри технологічної ситуації та якості у світових фітотехнологічних системах і галузях виробництва рослинної продукції, причому фітотехнологічні процеси та якість їх виконання розглянуто як функцію властивостей рослин та умов їх вирощування. Визначено основні закономірності фітотехнологічних систем як базисних з метою розробки нових технологій, обгрунтування параметрів технологічних ситуацій і показників якості у технологіях вирощування культурних рослин і збирання врожаю. Розкрито принцип технологічної відповідності техніки і технології як закономірність, яку необхідно враховувати під час впровадження нової техніки та нових технологій виробництва сільськогосподарських культур. Наведено характеристику агрокваліметричних методів і засобів, методичні особливості та метрологічне забезпечення їх застосування. Значну увагу приділено агрокваліметрії механізованих технологічних операцій за обов'язковими технологічними процесами виробництва рослинної продукції: підготовкою грунту, насіннєвого та садильного матеріалів, сівбою, посадкою, доглядом за рослинами та збиранням врожаю. Досліджено тенденції перспектив підвищення якості робіт у рослинництві та розвитку методів і засобів агрокваліметрії з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у галузях приладо- і сільгоспмашинобудування, а також питання сертифікації

продукції АПК, зокрема, у рослинництві.

Проаналізовано дані багаторічних метеорологічних спостережень, на підставі яких надано характеристику стану агрокліматичних ресурсів Полтавщини, можливостей їх використання для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва.

Викладено основні методи агрохімічного аналізу, подано стислу характеристику мінеральних та органічних добрив. Запропоновано методику розрахунку доз добрив на запланований урожай з урахуванням виносу та коефіцієнтів використання поживних речовин.

Розглядаються основні напрямки діяльності Служби охорони грунтів України, еколого-технологічні проблеми меліорації земель гумідної зони країни, а також функціонально-екологічні параметри грунтоутворення, його діагностика та класифікація. Висвітлюються науково-методичні основи та система грунтово-екологічного забезпечення режимів зрошення, запропоновано шляхи збереження родючості грунтів та підвищення продуктивності землеробства тощо.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

Наведено результати досліджень з питань охорони навколишнього середовища та меліорації. Висвітлено стан і перспективи протиерозійного захисту грунтового покриву України, ландшафтно-екологічні методи захисту грунтів від ерозії, а також сучасні методи грунтових обстежень. Аналізуються особливості використання природних кормових угідь при реформуванні земельних відносин в умовах радіоактивного забруднення території. Представлено рекомендації щодо підвищення родючості осушених лучних грунтів шляхом їх удобрення продуктами очистки водоймищ, запропоновано методи відтворення та збереження родючості дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу, а також охарактеризовано еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення тощо.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

Наведено розрахункові формули, методики електро-водообліку на насосних станціях, що використовуються для створення алгоритмів функціонування інформаційно-дорадчих систем оперативного контролю та управління технологічними процесами на меліоративних системах.

Наведено дані щодо вивчення рівнів підгрунтових вод на дренованих ділянках у господарстві, їх впливу на меліоративний стан зрошуваних земель, а також подано технічну характеристику дренованих ділянок та ефективності їх експлуатації.

Проаналізовано схеми пристроїв для сортування картоплі та розроблено їх класифікацію. Запропоновано напрямок створення нових конструкцій пристроїв.

Проаналізовано окремі існуючі способи відновлення деталей до початкових розмірів, наведено рекомендації щодо застосування зварювально-паяльного способу з наступним оплавленням різними джерелами тепла.