Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено причини виникнення тріщин у зонах термічного впливу (ЗТВ) за різних температур. Доведено вплив вмісту кальцію в металі на ураженість ЗТВ тріщиноподібними дефектами. Розроблено тривимірну динамічну модель теплообміну у зварювальній ванні та ЗТВ, що дозволяє розрахувати форму та розміри зварювальної ванни й області двофазного стану металу на основній та кінцевій ділянках шва. На підставі даних математичного моделювання теплообміну й обробки результатів промислових експериментів отримано емпіричні співвідношення, які зв'язують основні характеристики шва та ванни рідкого металу з характеристиками режиму тридугового зварювання під флюсом. Апробовано методику вибору оптимального, за декількома критеріями процесу зварювання, режиму для зварювання зовнішних швів газонафтових труб великого діаметра.

На підставі всебічного аналізу різноманітних фактичних матеріалів обгрунтовано тезу про визначальну, пріоритетну роль земств у розвитку шкільної справи, започаткуванні системи демократичної загальнонародної освіти. Розглянуто діяльність земських органів самоврядування щодо реалізації головних принципів реформування системи народної освіти: демократизації, гуманізації, демонополізації, деуніфікації; перетворення початкових навчальних закладів в автономні громадські установи. Показано значення земської початкової школи як своєрідної "лабораторії", де апробовувалися новітні форми та методи викладання, навчально-виховної роботи, вроваджувалися прогресивні педагогічні ідеї. Прослідковано закономірності еволюції народної школи за схемою: громадська - земсько-громадська - земська - земсько-державна. З використанням результатів систематизації та аналізу інформації щодо джерел і напрямків фінансування системи початкової освіти, виявлено динаміку зростання земських видатків на освіту українських повітів і губерній, типологію земських освітніх кошторисів. Показано поступову трансформацію земських підходів щодо суті власної освітньої місії, відмову від пасивної співучасті та перехід до розробки фундаментальних засад освітньої концепції та здійснення активної, систематичної, цілеспрямованої політики самоврядних інституцій у галузі освіти.

Дисертацію присвячено проблемі формування інтелектуальної культури учнів за допомогою математики, а саме, шляхом раціонального вибору і використання у навчальному процесі методів навчання в залежності від рівня навченості школярів. Обгрунтовано сутність, структуру і критерії сформованості інтелектуальної культури старшокласників. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування інтелектуальної культури учнів, яка грунтується на принципах цілеспрямованості, мотиваційної забезпеченості, активізації пізнавальної діяльності учнів, поопераційно-системного формування вмінь, зворотнього зв'язку, та технологію оцінки вихідного рівня інтелектуального розвитку школярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: И-1 + И133

Рубрики:

Гірнича справа

Підривні роботи

Шифр НБУВ: Ж22833 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед методів нанесення покриттів процес дугової металізації є найтехнологічнішим за тепловою ефективністю, відносною вартістю покриттів (вартість в 3 - 10 разів дешевше покриттів, одержуваних іншими методами) із забезпеченням їх високої міцності. Інтенсивне нагрівання частинок напилюваного матеріалу в процесі дугової металізації є основною причиною зниження вмісту деяких компонентів складу. Втрати легуючих елементів складають: марганцю - 30 %, кремнію - 20 %, а також вуглецю до 60 %, На сьогодні відсутні системні рішення щодо запобігання при дуговій металізації інтенсивного вигоряння з металу легуючих елементів і насичення шару, що наноситься, газами атмосфери. Кінцевою метою дугової металізації, як і інших процесів обробки матеріалів, є отримання виробів із заданими властивостями, які визначаються процесами деформації і теплообміну у разі контакту крапель розпалюваного матеріалу з основою, а також фізико-хімічною взаємодією крапель з газовою атмосферою під час руху до основи. Таким чином, зміни основних параметрів процесу металізаційної швидкості, температури в двофазному потоці, інтенсивності надходження газів в метал крапель, дає можливість прогнозувати властивості покриттів, що і досліджувалося в роботі. На підставі результатів досліджень, які показують наявність розрідження в зоні функціонування дуги, а також можливості ефективнішого використання кисню розпилювального струменя, запропоновано створення комбінованого повітряно-розпилювального струменя, що складається з центральної частини - повітряно-порошкової (введення легуючих порошків) і зовнішньої - розпилювальної.

У світовій практиці застосування понад 50 % займають металеві покриття, що наносяться методом електродугової металізації, яка має такі переваги: висока продуктивність, простота обладнання, низька енергоємність, можливість отримання покриттів з високими експлуатаційними властивостями за рахунок застосування недефіцитних і недорогих дротів промислового виробництва. При дуговому напиленні має місце інтенсивне окислення металу, який розпилюється киснем повітря, що призводить до значного вигоряння легуючих елементів та значно знижує якість нанесеного покриття. Багато робіт науковців спрямовано на вдосконалення конструкцій розпилювальних головок електродугових металізаторів, що передбачає вдосконалення конструкції повітряного сопла шляхом використання вставок і пристроїв, що забезпечують зміну в повітряно-розпилювальному потоці та призводить до значного удорожчання процесу. Відомі розпилювальні головки не суттєво знижують окисний вплив розпилювального повітря, не забезпечують ресурсозбереження за рахунок зменшення витрати розпилювального повітря і витрат електроенергії на його отримання. Мета дослідження - зниження окислення часток металу, при дуговій металізації для отримання покриттів із зазначеними властивостями та застосування ресурсозбереження. З метою зниження окисного впливу повітряно-розпилювального струменя на рідкий метал електродів розроблений метод пульсуючої подачі повітря в зону плавлення електродів. Представлено пристрій для створення пульсуючого розпилювального потоку повітря при електродуговому напиленні. Висновки: показано, що при використанні різних перетинів клапана пульсатора для створення пульсуючого розпилювального потоку для дугової металізації, спостерігаються зміни в обсязі повітря та маси кисню розпилювального струменя в кілька разів.

З метою зниження окисного впливу розпилювального струменя на рідкий метал торців, які плавляться, раніше запропонований і розроблений спосіб періодичного (пульсуючого) впливу на рідкий метал електродів повітряного розпилювального струменя з урахуванням того, що пауза між моментами дії потоку дозволяє забезпечити плавлення електродів з обмеженим обсягом повітря. Представлено пристрій, розроблений таким чином, що забезпечує отримання пульсацій потоку з різною частотою і тривалістю, отримані дані про вплив пульсуючого потоку на технологічні характеристики покриттів, зокрема, значне зниження втрат легуючих елементів. В якості вирішення проблеми енергозбереження при дуговій металізації розглянуто питання про використання кисню повітряного розпилювального струменя з метою отримання зносостійких покриттів з високою міцністю зчеплення за рахунок утворення твердих оксидів з недефіцитних порошків металів і сплавів. Зважаючи на обмежений діапазон складів дротів суцільного перетину, запропоновано застосування порошкових дротів, що складаються з маловуглецевої оболонки і стрижня з недефіцитних, поширених порошків металів і феросплавів, що забезпечують отримання високо зносостійких покриттів з підвищеною міцністю зчеплення. В якості досліджуваного було взято економно-легований порошковий дріт ПП-ММ-2, розроблений на кафедрі автоматизації та механізації зварювального виробництва Приазовського державного технічного університету. Розглянуто вплив частоти пульсацій розпилювального потоку повітря при дуговій металізації на мікроструктуру і величину мікротвердості покриттів, отриманих шляхом застосування порошкових дротів.

Висвітлено сучасні парадигми розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагога. Визначено модель, з'ясовано фактори й особливості розвитку інформаційно-цифрової компетентності фахівців в умовах післядипломної педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру інформаційно-цифрової компетентності педагога. Увагу приділено дистанційному навчанню в закладах освіти, комп'ютерно-технологічним засобам розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагога, інфомедійній грамотності як складовій інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.033.05-1

Рубрики:

Електрометалізація металів

Шифр НБУВ: РА448166 Пошук видання у каталогах НБУВ