Дисертацію присвячено питанням удосконалення методики і методології збору та аналізу статистичної інформації щодо соціального розвитку регіонів різного рівня ієрархії (областей, адміністративних районів, населених пунктів, районів великих міст). Дана оцінка можливості використання існуючих статистичних форм звітності для дослідження розвитку регіону. Запропонована система показників для комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіону. Розроблено інструментарій вибіркових спостережень умов життя населення регіону. Виявлені характерні риси розподілу доходів населення, визначено ступінь соціально-економічної диференціації різних верств населення регіону. Складена методика та проведена оцінка соціальної привабливості регіону.

Розкрито суть статистики як науки, особливості статистичної методології, основні поняття та категорії статистики. Розглянуто методи збору статистичної інформації, програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження, сутність помилок спостереження та контроль даних спостереження. Запропоновано метод статистичних групувань і таблиць, методологію обчислень абсолютних, відносних і середніх показників та їх використання в економіко-статистичному аналізі. Розглянуто статистичні методи та показники структури явища, що вивчається, такі як побудова й аналіз варіаційних рядів, визначення показників центру розподілу, рівня варіації ознаки, форми розподілу. Описано характеристики, види та способи обчислення економічних індексів, а також види та методологію побудови статистичних таблиць і графіків.

Розглянуто структуру та зміст програми навчальної дисципліни "Педагогіка сімейного виховання". Наведено загальний огляд розвитку сім'ї як соціального інституту в його історичному аспекті. Висвітлено проблеми державної сімейної політики, надано загальну характеристику шлюбно-сімейної ситуації на Україні. Розкрито зв'язок сімейної педагогіки з іншими науками. Описано методи, умови та джерела сімейного виховання. Показано роль батьків у формуванні та розвитку особистості дитини. Увагу приділено традиціям сімейного виховання, розкрито його напрями (розумове, моральне, громадське, трудове й естетичне виховання). Розглянуто систему батьківського контролю й особливості материнської любові. Розкрито питання взаємодії сім'ї та школи.

Досліджено специфіку поетики абсурду в творах М. Куліша та її деяку суголосність естетиці експресіонізму, екзистенціалізму, театрові абсурду, сучасним спробам екзистенціалістсько-абсурдистських трактувань творів В. Шекспіра, М. Гоголя, А. Чехова, а також простежено діалогічні зв'язки п'єс М. Куліша з творами Мольєра, М. Гоголя, М. Хвильового, М. Булгакова, естетикою експресіонізму Леся Курбаса. Поетика абсурду М. Куліша репрезентує світ як безглуздість, недоладність, відсутність смислу та логічності. Людина в такому світі постає позачасовою абстракцією, приреченою на пошуки неіснуючого сенсу, її хаотичні дії серед руїн позначені повторюваністю, монотонністю, безцільністю, безвихідністю, її механіко-математичний характер зв'язаний з послабленням фабули, психологізму, загальмованістю сценічного темпоритму, монологізмом, відкритістю фіналів. Встановлено, що у комедіях М. Куліша найповніше виявляють себе такі стильові домінанти поетики абсурду, як стильовий прийом "гри у життя" ("Отак загинув гуска"); бюрократична фантасмагорія як інтертекст ("Хулій Хурина"); стильова домінанта гротескної символіки ("Мина Мазайло"); естетика божевілля ("Народний Малахій"); апокаліптична образність ("Маклена Граса"). Проаналізовано й інші засоби абсурду: пародія, сновидність, містичність та ірреальність художнього простору, алогізм слів і вчинків персонажів, їх некомунікабельність, відсутність причинно-наслідкових зв'язків.

Розкрито сутність соціальної адаптації - процесу, що забезпечує сприйняття та прийняття індивідом норм, цінностей, правил життя соціального середовища, підготовку до самостійної життєдіяльності та працевлаштування. Досліджено її соціальний і педагогічний аспекти стосовно дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. З'ясовано категорії дітей, які належать до соціальної групи знедолених. Простежено генезис становлення соціальних інститутів опікування знедоленими дітьми. Охарактеризовано мережу дитячих притулків і сирітських будинків, основні цілі їх діяльності, типи внутрішньої організації в даний період. Визначено зміст, форми та засоби соціальної адаптації знедолених дітей.

Розкрито сутність поняття "соціальна адаптація", показано роль сім'ї у формуванні в дитини механізмів соціальної адаптації. Окреслено чинники, які впливають на успішність цього процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.203.2

Рубрики:

Хірургічне лікування гастродуоденальних кровотеч

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто соціальну політику в Україні як основу державної молодіжної політики. Вивчено професійно-етичні основи соціальної роботи. Охарактеризовано партнерство із закладами соціальної сфери у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи. Приділено увагу формуванню готовності у зазначених фахівців до роботи з біженцями і вимушено переселеними особами. Проаналізовано соціально-педагогічну роботу з сім'єю як напрям сімейної соціальної політики. Узагальнено образи людини з особливими потребами у масовій свідомості від античності до ХХІ ст.

Розглянуто проблеми та перспективи органічного та мінерального живлення грунтів степової зони упродовж 2000 - 2014 рр. Встановлено, що за останні 15 років у середньому на 1 га посівної площі вносилось 29 кг мінеральних добрив і 0,2 т гною, що відповідно у 5 і 80 разів менше від рекомендованих для умов Степу оптимальних значень. Запропоновано шляхи зниження негативного балансу гумусу та поживних речовин. Визначено, що у середньому надходження поживних речовин з органо-мінеральних добрив та інших джерел утричі менші, ніж їх винос, а втрати гумусу в 2,5 раза більші за їх утворення. Вказано на необхідність вжиття заходів зі збереження та відтворення родючості грунтів, відновлення балансу гумусу і поживних речовин завдяки збалансованому застосуванню органо-мінеральних добрив та інших альтернативних заходів.

Розкрито теоретичні та методичні основи побудови статистичних показників. Наведено напрями застосування основних статистичних методів: групування, вибіркового, індексного, кореляційного та динамічного аналізу, які використовуються при дослідженні суспільних явищ і процесів, зокрема у фінансово-економічній діяльності суб'єктів господарювання. Наведено приклади та завдання практичного спрямування, вміщено українсько-англійський словник основних термінів статистичної науки.

Встановлено, що впродовж останніх 25 років за умов Південного Степу відбулися суттєві зміни гідротермічних показників, які призвели до зміщення оптимальних строків сівби у бік пізнішого періоду. Наведено результати експериментальних досліджень життєздатності насіння та проростків озимих культур (пшениця, ячмінь, тритикале) за умов екстремально посушливого літньо-осіннього періоду 2011 р., що має важливе науково-практичне значення для розробки стратегії посівної кампанії. Обгрунтовано, що за умов різкої посухи у передпосівний період, а також за відсутності гарантованої продуктивної вологи в орному шарі грунту на момент оптимальних строків сівби, посів озимих слід проводити наприкінці допустимо пізніх строків, з підвищеною нормою висіву (на 15 - 20 %), на глибину 5 - 7 см, у межах 75 % від планової площі.

Увагу приділено технологічним прийомам догляду за посівами пшениці озимої та ячменю озимого. Висвітлено питання догляду за посівами ріпаку озимого. Охарактеризовано сучасні технології вирощування ярих культур. Окремо розглянуто особливості вирощування гороху, нуту, гірчиці, льону олійного, соняшника та сорго. Подано інформацію про післяжнивні посіви сої, проса та гречки за зрошення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-462 + П213.6-462

Рубрики:

Пшениця

Соя

Шифр НБУВ: РА449549 Пошук видання у каталогах НБУВ