Розглянуто явища, що виникають у процесі оволодіння людиною професійною педагогічною майстерністю. Викладено концептуальні основи процесу професійної підготовки та висвітлено їх вплив на професійне самовиховання студентів. Проаналізовано концептуальні основи педагогічної діяльності, яка виступає провідним чинником професійного самовиховання майбутніх учителів. Розкрито психологічні передумови ефективного професійного самовиховання майбутніх учителів.

Рассмотрены явления, которые возникают в процессе овладения человеком профессиональным педагогическим мастерством. Изложены концептуальные основы процесса профессиональной подготовки и освещено их влияние на профессиональное самовоспитание студентов. Проанализированы концептуальные основы педагогической деятельности, которая выступает ведущим фактором профессионального самовоспитания будущих учителей. Раскрыты психологические предпосылки эффективного профессионального самовоспитания будущих учителей.

Висвітлено сутність соціально-педагогічного патронату в системі дошкільної освіти, спроектовано модель його здійснення. Розкрито зміст і форми роботи соціального педагога з родинами в контексті забезпечення дошкільної освіти на основі соціально-педагогічного патронату. Охарактеризовано такі методологічні інноваційні педагогічні технології, як система індивідуального виховання М. Монтессорі, педагогіка розвитку здібностей О. Декролі, гуманно-особистісна технологія Ш.О. Амонашвілі, технологія раннього й інтенсивного навчання грамоти та лічби М.О. Зайцева.

Освещена сущность социально-педагогического патроната в системе дошкольного образования, спроектирована модель его осуществления. Раскрыто содержание и формы работы социального педагога с семьями в контексте обеспечения дошкольного образования на основе социально-педагогического патроната. Охарактеризованы такие методологические инновационные педагогические технологии, как система индивидуального воспитания М. Монтерссори, педагогика развития способностей О. Декроли, гуманно-личностная технология Ш.А. Амонашвили, технология раннего и интенсивного обучения грамоты и счета Н.А. Зайцева.

Подано узагальнюючу історико-педагогічну та теоретичну характеристику становлення, розвитку проблеми адаптації в психолого-педагогічній літературі. Розроблено та теоретично обгрунтовано модель системного дослідження процесу адаптації студентів до умов життєдіяльності, експериментально доведено ефективність її використання з метою діагностики особливостей перебігу адаптаційного періоду. На підставі результатів діагностичного дослідження представлено психолого-педагогічну програму роботи з першокурсниками та доведено позитивний вплив формуючого експерименту на перебіг процесу адаптації студентів.

Проаналізовано внесок В. Сухомлинського у визначення сутності змісту педагогічного оптимізму. Доведено, що в основу оптимізму учителя й учня вчений покладав радість світовідчуття, світосприймання, гуманізм відносин між суб’єктами навчання та виховання.

Проанализирован вклад В. Сухомлинского в определение сущности и содержания педагогического оптимизма. Доказано, что в основе оптимизма учителя и ученика ученый видел радость мировосприятия, мироощущения, гуманизм отношений между субъектами учебного процесса и воспитания.

The article analyses contribution of V. Sukhomlynsky to determination of essence of content of pedagogical optimism. The author proves happiness of world attitude, world perception and humanism between subjects of education to be laid into the basis of teacher’s and student’s optimism.

Розглянуто особливості студентської дезадаптації в процесі навчання. Запропоновано результати експериментального дослідження, які підтверджують актуальність та практичнунеобхідність дослідження окремих питань.

Рассмотрены особенности студенческой дезадаптации в процессе обучения. Предложены результаты экспериментального исследования, которые подтверждают актуальность и практическую необходимость исследования определенных вопросов.

З'ясовано, що на сучасному етапі проблема відновлення та збереження культури народу перебуває в центрі уваги суспільства. Здійснено аналіз проблеми полікультурного виховання на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Висвітлено наукові підходи до полікультурного виховання дітей дошкільного віку.

Выяснено, что на современном этапе проблема восстановления и сохранения культуры народа находится в центре внимания общества. Выполнен анализ проблемы поликультурного воспитания на основе отечественного и зарубежного опыта. Освещены научные подходы к поликультурному воспитанию детей дошкольного возраста.

The analysis of the problem of multicultural upbringing on the basic of national and foreign experience has been done in the article. Scientific approaches to the multicultural upbringing of the children of preschool age have been lightened.

Викладено теоретичні засади професійної підготовки майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дітьми. Здійснено порівняльний аналіз досвіду підготовки майбутніх вихователів у зарубіжних країнах до роботи з дезадаптованими дітьми. Розглянуто концептуальну модель підготовки майбутнього вихователя дошкільних навчальних закладів до професійної діяльності. Розкрито зміст і організацію його підготовки до роботи з дезадаптованими дітьми за умов ступеневої освіти. Перевірено ефективність впровадження моделі професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми.

Розглянуто теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до професійної діяльності з дезадаптованими дітьми. На підставі застосування поліпарадигмального підходу науково обгрунтовано концепцію підготовки майбутнього вихователя такого закладу до професійної діяльності, змістовою основою якої є авторська модель, що містить взаємозалежні та взаємодоповнювальні підсистеми: організаційно-діагностичну, змістово-діяльнісну та рефлексивно-прогностичну. Упроваджено систему підготовки майбутнього вихователя до професійної діяльності на основі використання стандартизованих і валідизованих діагностичних методів та інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено структурні компоненти професійної готовності майбутнього вихователя до роботи з дезадаптованими дошкільниками (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-технологічний, інформаційно-комунікативний і рефлексивно-самоосвітній). Науково-методичні засади реалізації авторської моделі відтворено та деталізовано в межах педагогічного експерименту, який підтвердив ефективність авторської моделі. Результати дослідження впроваджено в практику діяльності ВНЗ і ДНЗ України.

Обгрунтовано за результатами проведення формувального експерименту, який проводився протягом 2009 - 2013 рр., прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми. Виокремлено компоненти, рівень сформованості яких свідчить про якість підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми, а саме: мотиваційно-ціннісний (спрямованість на досягнення, мотиваційна переконаність, наявність позитивної мотивації до вивчення адаптованих технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей), когнітивно-технологічний (самостійність, професійна компетентність і точність виконання дій, знання сучасних методів діагностики та технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей), інформаційно-комунікативний (поінформованість майбутніх вихователів ДНЗ про комунікативну діяльність, комунікативна готовність до діалогу і схильність до комунікації, дієвість використання адаптованих технологій взаємодії з дошкільниками) і рефлексивно-самоосвітній (потреба у вдосконаленні особистісних характеристик і професійних якостей; здатність до самоосвітньої діяльності та саморозвитку; здатність до рефлексії, самоконтролю та корекції процесу та результату роботи з дезадаптованими дітьми).

Обоснованы по результатам проведения формирующего эксперимента, который проводился в течение 2009 - 2013 гг., прогностические направления подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений (ДУЗ) к работе с дезадаптированными детьми. Выделены компоненты, уровень сформированности которых свидетельствует о качестве подготовки будущих воспитателей ДУЗ к работе с дезадаптированными детьми, а именно: мотивационно-ценностный (направленность на достижение, мотивационная убежденность, наличие положительной мотивации к изучению адаптированных технологий развития, обучения и воспитания дезадаптированных детей), когнитивно-технологический (самостоятельность, профессиональная компетентность и точность выполнения действий, знание современных методов диагностики и технологий развития, обучения и воспитания дезадаптированных детей), информационно-коммуникативный (осведомленность будущих воспитателей ДУЗ о коммуникативной деятельности, коммуникативная готовность к диалогу и склонность к коммуникации, действенность использования адаптированных технологий взаимодействия с дошкольниками) и рефлексивно-самообразовательный (потребность в совершенствовании личностных характеристик и профессиональных качеств, способность к самообразованию и саморазвитию, способность к рефлексии, самоконтролю и коррекции процесса и результата работы с дезадаптированными детьми).

In the article by the results of forming experiment, which was conducted during 2009-2013, prognostic directions of preparation of the future educators of pre-school educational establishments to the work with deadapted children have been grounded. The author singles out components, which level of maturing indicates the quality of preparation of the future educators of pre-school educational establishments to the work with deadapted children, namely: motivation-valuable, (directed to the achievement, motivational conviction, presence of positive motivation to the study of adapted technologies of development, teaching and upbringing deadapted children).

З'ясовано, що на сучасному етапі у ході підготовки фахівців у вищій школі країн Європи студенти визначають вузький набір дисциплін для забезпечення майбутньої трудової діяльності в конкретній спеціальності, що відображається в отриманому дипломі. Розкрито особливості підготовки педагогів дошкільної освіти у країнах Скандинавії, пов'язані зі значною роллю держави та державної політики у сфері виховання. Відзначено, що модульна організація навчального процесу в Бельгії дозволяє студентам варіювати рівні освіти та професійної підготовки. Перевагою системи вищої освіти Нідерландів названо наступність і взаємозв'язок усіх її ланок, а також існування Інтернаціонального бакалаврату. Зосереджено увагу на системах вищої педагогічної освіти у Великій Британії, Франції, Ізраїлі, Туреччині. Аргументовано зростання ролі Азіатсько-Тихоокеанського регіону як великого регіонального центру, що нарощує зусилля в галузі міжнародної освіти. За результатами дослідження виявлено, що реформи в освіті зарубіжних країн спрямовані на посилення гнучкості та варіативності системи вищої освіти, сприяння розвитку різнотипних закладів і різнобічних напрямів підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Установлено, что в наше время при подготовке специалистов в высшей школе стран Европы студенты определяют узкий набор дисциплин для обеспечения будущей трудовой деятельности в конкретной специальности, что отображается в полученном дипломе. Представлены особенности подготовки педагогов дошкольного образования в странах Скандинавии, связанные со значительной ролью государства и государственной политики в сфере воспитания. Отмечено, что модульная организация учебного процесса в Бельгии позволяет студентам варьировать уровни образования и профессиональной подготовки. Сильной стороной системы высшего образования Нидерландов названа преемственность и взаимосвязь всех ее звеньев, а также существование Интернационального бакалавриата. Сосредоточено внимание на системах высшего педагогического образования в Великобритании, Франции, Израиле, Турции. Аргументировано возрастание роли Азиатско-Тихоокеанского региона как крупного регионального центра, наращивающего усилия в области международного образования. По результатам исследования выявлено, что реформы в образовании зарубежных стран направлены на усиление гибкости и вариативности системы высшего образования, содействие развитию разнотипных заведений и разносторонних направлений подготовки будущих специалистов дошкольного образования.

It has been established that in our time during training of specialists in higher education in Europe, students determine a narrow set of disciplines to ensure future employment in a particular specialty what is displayed in the diploma. The features of preparation of preschool pedagogues in the Nordic countries were shown, related to a significant role of the state and the state policy in the sphere of education. Noted that the modular organization of educational process in Belgium allows students to vary the levels of education and training. The succession and interrelation of all its units, as well as the existence of the International Baccalaureate were called the strong point of the higher education system of the Netherlands. The attention was focused on systems of higher pedagogical education in the UK, France, Israel and Turkey. The increasing role of the Asia-Pacific region as a major regional center, stepping up efforts in the field of international education was argued. According to the study found that the reforms in the education of foreign countries are aimed at increasing flexibility and variability of the higher education system, the promotion of different types of institutions and diverse areas of future specialists of preschool education training.

Розкрито теоретичні підходи з досліджуваної проблеми, інтерпретовано погляди різних дослідників. Розглянуто різні підходи щодо визначення поняття "тест", "дидактичний тест" та їх класифікацій, особливості складання тестів закритої форми й їх компоненти для студентів бакалавріату зі спеціальності "Дошкільна освіта", основні традиційні форми тестових завдань, принципи побудови відповіді. Описано основні правила, яких необхідно дотримуватися у процесі формулювання завдань для тих, хто буде проходити тестування.

Раскрыты теоретические подходы по исследуемой проблеме, интерпретированы взгляды разных исследователей. Рассмотрены разные подходы к определению понятия "тест", "дидактический тест" и их классификации, особенности составления тестов закрытой формы и их компоненты для студентов бакалавриата по специальности "Дошкольное образование", основные традиционные формы тестовых заданий, принципы построения ответа. Описаны основные правила, которые необходимо соблюдать в процессе формулирования задач для тех, кто будет проходить тестирование.

The author reveals theoretical approaches on the problem under research, interprets the views of different researchers. She acquaints with various approaches as for determination of the notion "test", "didactic test" and their classifications, peculiarities of making tests of the closed form and their components for the students-bachelors on speciality "Pre-School Education", basic traditional forms of test tasks, principles of construction of the answer. The author describes main rules, which must be followed in the process of forming tasks for those who will be tested. She offers the results of her own research, which prove topicality and practical necessity of research of some questions.

Презентовано результати контрольного експерименту щодо з'ясування стану рівнів готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дезадаптованими дітьми за одним із її компонентів - рефлексивно-автодидактичним. Уточнення терміна "автодидактика" надає підстави використовувати його у значенні "самоосвітня діяльність". Зважаючи на це, поняття "рефлексивно-автодидактичний компонент" готовності визначено як потребу та здатність до самоосвіти та саморозвитку. Зазначено, що успішність засвоєння програм професійної підготовки майбутніми вихователями ДНЗ визначається цілісною системою готовності, структурними компонентами якої є: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-фаховий, інформаційно-комунікативний, рефлексивно-автодидактичний. На основі експериментального дослідження визначено та подано в таблиці динаміку рівнів готовності майбутніх вихователів до роботи з дезадаптованими дітьми за рефлексивно-автодидактичним компонентом. За результатами порівняльного аналізу показників оволодіння майбутніми вихователями вміннями за рефлексивно-автодидактичним компонентом на початку та наприкінці експерименту зроблено висновок про позитивні зміни в експериментальній групі.

Представлены результаты контрольного эксперимента по выяснению состояния уровней готовности будущих воспитателей ДОУ к работе с дезадаптированными детьми по одному из ее компонентов - рефлексивно-автодидактическому. Уточнение термина "автодидактика" дает основание использовать его в значении "самообразовательная деятельность". Исходя из этого, понятие «рефлексивно-автодидактический компонент» готовности определено как потребность и способность к самообразованию и саморазвитию. Указано, что успешность усвоения программ профессиональной подготовки будущими воспитателями ДОУ определяется целостной системой готовности, структурными компонентами которой являются: мотивационно-ценностный, когнитивно-профессиональный, информационно-коммуникативный, рефлексивно-автодидактический. На основании экспериментального исследования определена и представлена в таблице динамика уровней готовности будущих воспитателей к работе с дезадаптированными детьми по рефлексивно-автодидактическому компоненту. По результатам сравнительного анализа показателей овладения будущими воспитателями умениями по рефлексивно-автодидактическому компоненту в начале и в конце эксперимента сделан вывод о позитивных изменениях в экспериментальной группе.

The article offers the results of the control experiment on determination of the state of the levels of readiness of the future educators of pre-school educational establishments to the work with maladjusted children according to the reflexive-autodidactic component. The component is regarded as a constituent or an element of the system of professional preparation. The author reveals theoretical approaches to the problem, and interprets the views of the other researchers. She pays attention to systematic self-educative activity, which is effective means of mastering professional preparation of the future educator. The author offers the results of her own research, proving topicality and practical necessity of certain questions study. The article concludes that the comparative analysis of the levels of readiness of the future educators of pre-school educational establishments to work with maladjusted children according to the reflexive-autodidactic component at the beginning and in the end of the pedagogical experiment shows positive changes in the experimental group. Such dynamics, in its turn, confirms the correctness of selected means of formative influence.

Розглянуто питання професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми. Проаналізовано наукові дослідження, підходи педагогів та психологів до вирішення цього питання. Охарактеризовано базові поняття процесу підготовки майбутніх вихователів зазначених навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми.

Раскрыты вопросы профессиональной подготовки будущего воспитателя к работе с дезадаптированными детьми. Проанализированы научные исследования, подходы педагогов и психологов к решению данного вопроса. Охарактеризованы базовые понятия процесса профессиональной подготовки будущих воспитателей указанных учебных заведений к работе с дезадаптированными детьми.

The article deals with the topical problem of professional training of the future educator to the work with deadapted children. The most typical features of the problem of training of the future educators have been determined, scientific researches, approaches of teachers and psychologists to the solving of this question have been analyzed, basic concepts of the process of professional training of the future teachers of preschool educational institutions to the work with deadapted children have been characterized.

Здійснено аналіз різних теоретичних поглядів на проблему компетентнісного підходу як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ. Зазначено, що компетентнісний підхід – це підхід до визначення результатів навчання, що базується на їх описі в термінах компетентностей і є ключовим методологічним інструментом реалізації мети Болонського процесу. Визначено, що під компетентнісним підходом розуміється спрямованість освіти на формування в студента компетенцій за допомогою професійних і соціальних завдань в освітньому процесі. Компетентнісний підхід передбачає підвищення суб’єктності самого студента в навчальному процесі, пов’язаної з умінням орієнтуватися в потоці інформації і рефлексією, тобто формуються поведінкові моделі – коли випускник здатний не просто відтворити інформацію (знання), а й самостійно орієнтуватися в ситуації і кваліфіковано вирішувати завдання, що постають перед ним. З’ясовано, що реалізація компетентнісного підходу неможлива без посилення практичної спрямованості професійної освіти за умов збереження її фундаментальності. Проаналізовано категорії "компетенція", "компетентність" та "професійна компетентність". Визначено, що компетентність майбутнього вихователя розглянуто як окремий вид професійної педагогічної компетентності в галузі дошкільної освіти, який тісно пов’язаний і взаємообумовлений з іншими видами психолого-педагогічної компетентності майбутніх вихователів цього профілю, та виступає результатом оволодіння низкою професійних компетенцій, обумовлених як специфікою роботи з дітьми, так і особливостями процесу соціального розвитку дошкільників.

Осуществлен анализ различных теоретических взглядов на проблему компетентностного подхода как одного из инструментов профессиональной подготовки будущих педагогов в ВУЗ. Отмечено, что компетентностный подход - это подход к определению результатов обучения, основанный на их описании в терминах компетенций и является ключевым методологическим инструментом реализации цели Болонского процесса. Определено, что под компетентностного подхода понимается направленность образования на формирование у студента компетенций с помощью профессиональных и социальных задач в образовательном процессе. Компетентностный подход предполагает повышение субъектности самого студента в учебном процессе, связанной с умением ориентироваться в потоке информации и рефлексией, то есть формируются поведенческие модели - когда выпускник способен не просто воспроизвести информацию (знания), но и самостоятельно ориентироваться в ситуации и квалифицированно решать задачи, стоящие перед ним. Установлено, что реализация компетентностного подхода невозможна без усиления практической направленности профессионального образования при сохранении его фундаментальности. Проанализированы категории "компетенция", "компетентность" и "профессиональная компетентность".

Analysis of different theoretical views to the problem of competence-based approach, as one of the instruments of professional training of the future pedagogues in higher educational establishment has been done in the article. It is mentioned that competence-based approach – is the approach to determine the results of teaching, based on their description in the terms of competences, and it is the key methodological instrument of realization of the aim of Bologna process. It is determined that competence-based approach means directivity of education to forming of the student competences, with the help of professional and social tasks in educational process.

Висвітлено наукові підходи щодо використання кейс-стаді як інтерактивного методу взаємодії в процесі підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (ДНЗ). Зазначено, що згідно з контекстним підходом кейс-стаді відноситься до квазіпрофесійної діяльності, і застосування цього методу сприяє оволодінню студентами майбутньою професійною діяльністю. Наголошено, що кейс-статі − це метод навчання, призначений для вдосконалення навичок й одержання досвіду у вирішенні практичних ситуацій; за допомогою нього студенти та викладач беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій або завдань. Охарактеризовано види кейсів і типи завдань до них. Розкрито тенденції та підходи запровадження методу case-study в практику підготовки майбутніх вихователів ДНЗ. Виокремлено критерії оцінювання результатів навчання студентів із застосуванням кейс-методу. Окреслено причини безсистемного, ситуативного і непослідовного використання в практиці підготовки майбутніх вихователів інтерактивних методів взаємодії студентів і викладача. Констатовано, що саме особистість викладача, який запроваджує інтерактивні методи навчання, значною мірою визначає успішність і результативність виконаної роботи.

Освещены научные подходы по использованию кейс-стади как интерактивного метода взаимодействия в процессе подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений (ДУЗ). Отмечено, что согласно с контекстным подходом кейс-стади относится к квазипрофессиональной деятельности, и применение этого метода способствует овладению студентами будущей профессиональной деятельностью. Отмечено, что кейс-стади – это метод обучения, предназначенный для совершенствования навыков и получения опыта в решении практических ситуаций; с помощью него студенты и преподаватель участвуют в непосредственном обсуждении деловых ситуаций или задач. Охарактеризованы виды кейсов и типы задач к ним. Раскрыты тенденции и подходы внедрения метода case-study в практику подготовки будущих воспитателей ДУЗ. Выделены критерии оценки результатов обучения студентов с применением кейс-метода. Определены причины бессистемного, ситуативного и непоследовательного использования в практике подготовки будущих воспитателей интерактивных методов взаимодействия студентов и преподавателя. Констатировано, что именно личность преподавателя, который вводит интерактивные методы обучения, в значительной мере определяет успешность и результативность проделанной работы.

Deals with scientific approaches to the use of case studies as an interactive method of cooperation in the training of future teachers of preschool educational institutions (preschool). It is noted that according to the contextual approach case-study relates to kvaziprofesiynoyi activity, and this method helps mastering future professional activities. Emphasized that the case-sex - a method of training designed to improve the skills and gain experience in solving practical situations; with the help of his students and teachers participating in direct discussion of business situations or problems. Characterized types of cases and types of tasks to them. Reveals trends and approaches introduction of case-study method into practice the training of future kindergarten teachers. Thesis there is determined the criteria for assessment of learning outcomes of students using the case method. Outlined causes indiscriminate, situational and inconsistent use in the practice of training future teachers of interactive methods of interaction between students and teacher. Stated that the personality of the teacher who introduces interactive teaching methods, largely determines the success and effectiveness of the work done.

Здійснено аналіз різних форм педагогічної роботи щодо подолання проявів дезадаптації майбутніх вихователів у вузі. Розкрито особливості феномена адаптації-дезадаптації підлітків у різних галузях психолого-педагогічної науки, труднощі підліткового віку, зазначено, що на сучасному етапі під дезадаптацією розуміється сукупність ознак та проявів, які свідчать про невідповідність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Визначено деякі характеристики соціального статусу студента перших курсів. Суттю такого статусу можна вважати оволодіння нормами і функція ми майбутньої професійної діяльності. Відмінними рисами соціального статусу можуть бути: усвідомлення нової якості в своїй соціальній позиції, підвищене почуття власної гідності;прагнення закріпитися в цій новій для себе позиції; прагнення домогтися перших успіхів, які підтверджують нову, більш високу, позицію; інтерес і старанність у виконанні навчальної та іншої роботи в стінах педагогічного вузу; різноманітність навчальних і позакласних інтересів. Проаналізовано підходи щодо впливу чинників (освітнього, сімейного, середовищного, соматичного, психічного, вікового, коригувально-профілактичного) на соціальну дезадаптацію, дано коротку характеристику зазначеного феномена.

Осуществлено анализ различных форм педагогической работы по преодолению проявлений дезадаптации будущих воспитателей в вузе. Раскрыты особенности феномена адаптации-дезадаптации подростков в различных отраслях психолого-педагогической науки, трудности подросткового возраста; указано, что на современном этапе под дезадаптацией понимается совокупность признаков и проявлений, свидетельствующих о несоответствии взаимодействия человека с окружающей средой. Определены некоторые характеристики социального статуса студента первых курсов. Сущностью. такого статуса можно считать овладение нормами и функциями будущей профессиональной деятельности. Отличительными чертами социального статуса могут быть: осознание нового качества своей социальной позиции, повышенное чувство собственного достоинства; стремление закрепиться в этой новой для себя позиции; стремление добиться успехов, подтверждающие новую, более высокую, позицию; интерес и усердие в выполнении учебной и другой работы в стенах педагогического вуза; разнообразие учебных и внеклассных интересов.

йAnalysis of different forms of pedagogical work as for overcoming deadaptation of the future teachers in higher educational establishment has been done in the article. Peculiarities of the phenomenon of adaptation-deadaptation of teenagers in different spheres of psychological-pedagogical science, problems of teenagers have been revealed, it is mentioned that at the modern period deadaptation is understood as a combination of features and manifestations, which prove non-conformity of interaction of a person with the environment. Some characteristics of social status of a student of the first year of study have been determined.

Висвітлено теоретико-методологічні засади педагогічної майстерності на основі концептуальних ідей академіка I. A. Зязюна, проблеми освіти дорослих в умовах ціложиттєвого навчання, практико-орієнтовані підходи до професійної майстерності фахівців. Окреслено перспективи розвитку концепції неперервної освіти дорослих. Розглянуто професійно важливі якості сучасного вчителя як творчої особистості. Обгрунтовано модель професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дошкільниками. Проаналізовано безробіття як соціально-економічну проблему України, визначено шляхи її вирішення. Подано інформацію щодо впровадження андрагогічної технології у процес професійної підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профілю під час здобуття другої вищої освіти. Висвітлено шляхи оптимізації педагогічної освіти та перспективи її розвитку. Визначено роль українознавства в моральному та патріотичному вихованні особистості.

Обгрунтовано стратегії реформування підготовки майбутніх фахівців початкової та дошкільної освіти у контексті реалізації концепцій Нової української школи, розвитку педагогічної освіти. Висвітлено інноваційні підходи до організації освітнього процесу в університетах України та зарубіжних країн. Розглянуто модернізацію професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні. Охарактеризовано формування мовної особистості майбутніх фахівців початкової освіти в умовах нової української школи. Визначено екологічну підготовку майбутніх фахівців початкової освіти у контексті освітніх реформ.

Здійснено фундаментальне дослідження проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (спеціальність 012 Дошкільна освіта) до роботи з дітьми раннього віку в сенсорно збагаченому середовищі. Обґрунтовано концепцію та педагогічну систему підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, яка базується на синергетичному, середовищному, діяльнісному, системному, партисипативному підходах, закордонному та вітчизняному досвіді з урахуванням світових тенденцій вищої педагогічної освіти. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови; спроєктовано структурно-функціональну модель, що охоплює такі підсистеми: проєктувальну, процесуальну; етапи професійної підготовки (пропедевтичний, мотиваційний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, професійної реалізації), структурні компоненти, педагогічні умови, засоби, форми, методи; результативну (рівні, критерії, показники, моніторинг підготовки майбутніх педагогів до роботи в сенсорно збагаченому середовищі). Розкрито етапи формувального експерименту та динаміку розвитку досліджуваного феномена.