Приведена статистически обоснованная процедура валидации фотоколориметрической методики количественного определения рибофлавина во внутриаптечной заготовке (0,02 % водный раствор рибофлавина). Валидацию аналитической методики проводили по схеме, приведеной в ГФУ. Рассмотрены следующие параметры: диапазон применения, специфичность, воспроизводимость, линейность, робасность, сходимость, правильность, внутрилабораторная точность, что позволило определить возможность применения методики, исследуемой для анализа 0,02 % водного раствора рибофлавина.

Розглянуто валідацію та вдосконалення методик ідентифікації та кількісного визначення рибофлавіну, піридоксину гідрохлориду, кислоти нікотинової, кислоти аскорбінової у лікарських формах аптечного виготовлення, що підлягають обов'язковому хімічному контролю відповідно до вимог ДФУ. Модифіковано методики ідентифікації та кількісного визначення досліджуваних водорозчинних вітамінів у заготовках аптечного виготовлення. Запропоновано нові спектрофотометричні способи кількісного визначення рибофлавіну, піридоксину гідрохлориду, кислоти нікотинової у розчинах аптечного виготовлення. На основі статистичної обробки результатів за валідаційними характеристиками було проведено порівняльну характеристику титриметричних методик кількісного визначення кислоти аскорбінової. На основі валідованих методик сформовано інформаційні листи про нововведення в системі охорони здоров'я, які впроваджено у роботу аптек і лабораторій з аналізу лікарських засобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.9

Рубрики:

Рецептура

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За статистичними даними щодо випадків побічної дії лікарських препаратів, у тому числі екстемпоральних лікарських засобів, встановлено, що значна їх кількість викликана прийомом дози, що перевищує верхні границі максимально допустимої терапевтичної дози. Однією з розповсюджених причин прийому завищених доз є припущення помилок під час виписування письмових та електронних рецептів. Провізор та фармацевт мають найбільшу можливість виправити хибні призначення лікарів, оскільки під час відпуску готових та екстемпоральних лікарських засобів вони перевіряють прописані дози. Обгрунтовано необхідність доповнення та оновлення таблиць вищих разових та вищих добових доз активних фармацевтичних інгредієнтів ДФУ, введення загальної статті, яка б пояснювала правила розрахунку максимальних рекомендованих терапевтичних доз, та створення електронної бази даних максимальних рекомендованих терапевтичних доз для електронних систем ведення історії хвороби та виписування електронних рецептів.

Одним зі шляхів посилення контролю за якістю лікарських засобів, що виготовляються в аптеках, є впровадження нових та актуалізація наявних статей ДФУ на екстемпоральні лікарські засоби. Надано порівняльну характеристику статей Фармакопей країн світу щодо розрахунку добових доз активних фармацевтичних інгредієнтів у лікарських засобах, обговорено основні поняття та пояснення, що мають бути включені до таблиці. Проведено систематичне обговорення концепції оновлення та доповнення таблиці вищих разових і добових доз отруйних та сильнодіючих лікарських засобів аптечного виготовлення для дорослих, яка наведена у ДФУ.

На сегодняшний день в практике производственных аптек возник ряд противоречий и вопросов по поводу исследования стабильности, установления сроков годности и условий хранения экстемпоральных лекарственных средств и активных фармацевтических ингредиентов, которые используют при их изготовлении. Проведен обзор нормативной базы Украины касательно установления срока годности экстемпоральных лекарственных средств, а также анализ мирового опыта касательно подходов определения стабильности и даты истечения срока их годности. Материалами исследования были статьи ГФУ и Фармакопеи США, Приказы Министерства здравоохранения Украины, руководства Международной конференции по гармонизации, Конвенции фармацевтических инспекций по организации системы качества экстемпоральных лекарственных средств в межбольничных аптеках, Надлежащей фармакопейной практики, в которых приведены основные требования к определению срока годности и условиям хранения стерильных и нестерильных экстемпоральных лекарственных средств. С помощью методов анализа, синтеза и обобщения данных проведено сравнение подходов к установлению стабильности и максимальных сроков годности стерильных и нестерильных экстемпоральных лекарственных средств. Таким образом, были выявлены руководящие принципы для установления сроков годности экстемпоральных лекарственных средств, такие как проведение экспериментальных исследований, использование данных научной литературы, учет рисков контаминации, типа дисперсионной среды экстемпоральных лекарственных средств, а также учет сроков годности ингредиентов.

На сьогодні в Україні питання вивчення стабільності лікарських засобів аптечного виготовлення є актуальними. Увагу необхідно звернути на дослідження стабільності внутрішньоаптечних заготовок, у тому числі концентрованих розчинів. Висвітлено проблему вивчення стабільності внутрішньоаптечної заготовки розчину кальцію хлориду 20 % аптечного виготовлення. Під час проведення досліджень використовували органолептичні (візуальні), хімічні, фізико-хімічні та статистичні методи аналізу. Експеримент проводили на базі кафедр фармацевтичної хімії та якості стандартизації та сертифікації ліків НФаУ. Для розчину кальцію хлориду аптечного виготовлення визначено методи контролю якості, досліджено стабільність розчину протягом 28 діб за органолептичними, фізичними та хімічними показниками, запропоновано метрологічні характеристики методики комплексонометричного визначення кальцію хлориду у концентрованому розчині. Висновки: вперше для розчину кальцію хлориду 20 % аптечного виготовлення запропоновано методи контролю якості відповідно до вимог ДФУ та досліджено стабільність розчину у часі.

Для химического анализа в условиях аптек экстемпоральных лекарственных средств, содержащих кислоту никотиновую, предложены методики идентификации и количественного определения. Для предложенных методик контроля качества определены условия выполнения анализа и исследованы валидационные характеристики. По результатам валидации методик идентификации и количественного определения кислоты никотиновой в составе лекарственных средств аптечного приготовления доказано, что методики могут быть корректно воспроизведены и пригодны для использования в условиях аптек.

Практика изготовления и контроля качества лекарственных средств (ЛС) аптечного изготовления (АИ) отлична во всем мире. Отсутствует и общий подход к созданию систем обеспечения качества ЛС, изготовляемых в условиях аптеки, что обусловливает существование ряда рисков и проблем, связанных с их качеством и безопасностью. Исходя из опыта стран мира, современными подходами к обеспечению качества ЛС АИ являются внедрение надлежащих практик формирование фармакопейной концепции, создание национальных формуляров и разработка монографий для экстемпоральных ЛС. Цель - проведение сравнительного анализа монографий на ЛС АИ, приведенных в фармакопеях и национальных формулярах стран мира. Детально было проведено сравнение структуры монографий для ЛС АИ, которые приведены в Британской фармакопее, фармакопее США, Национальных формулярах Франции, Германии и Малайзии. В результате проведенного анализа были выделены наиболее характерные структурные части монографий для ЛС АИ, такие как: состав, технология изготовления, требования общей статьи фармакопеи, допуски содержания ингредиентов, свойства, испытания, количественное определение, срок годности, маркировка, условия хранения, показания к применению. На сегодняшний день в Украине остаются открытыми вопросы формирования монографий на ЛС АИ. В Украине, необходимо рассмотреть возможность создания Национального формуляра, который бы включал все особенности изготовления и контроля качества ЛС в условиях аптеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.523 + Р282.51

Рубрики:

М'які лікарські форми

Контроль за якістю ліків при аптечному виготовленні

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вопросы стандартизации лекарственных средств (ЛС) аптечного изготовления являются актуальными как в Украине, так и за рубежом. На сегодняшний день в Украинском научном фармакопейном центре качества ЛС при поддержке сотрудников Национального фармацевтического университета проводят работу по пересмотру раздела фармакопеи Украины "5.N.1. Экстемпоральные лекарственные средства" и подготовке дополнительных статей. Цель работы - обоснование структуры и формата монографий на ЛС аптечного изготовления для внедрения в национальную часть ГФУ. Исследования проводили с использованием данных фармакопей и национальных формуляров стран мира, а также опыта стандартизации экстемпоральных ЛС в Украине и СССР. В ходе исследования были сформулированы общие положения по разработке монографий на лекарственные средства аптечного изготовления, обсуждена структура монографий. Для каждого пункта описаны требования и приведены примеры. Для монографий ГФУ предложена такая структура: название, состав, допуски содержания, технология изготовления, ссылки на соответствие общим статьям фармакопеи, свойства (описание), идентификация, испытания, количественное определение, срок годности, маркировка, условия хранения, ссылки на регуляторные документы, замечания. С целью систематизации процедуры разработки монографий составлен порядок проведения работ. Порядок разработки монографий включает в себя обоснование выбора объекта, изучение данных литературы, изучение основных стадий технологии изготовления, оценку методов контроля качества, экспериментальные исследования, вывод о соответствии ЛС требованиям, протоколы валидации методов контроля качества, изучение стабильности, разработку проекта монографии. В результате проведенных исследований предложены структура, формат, этапы и порядок разработки монографий на ЛС аптечного изготовления для введения в ГФУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.51

Рубрики:

Контроль за якістю ліків при аптечному виготовленні

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рецептура та технологія виготовлення лікарських засобів (ЛЗ) в аптеках складалися сторіччями, і з першого погляду не викликають сумнівів щодо якості, сумісності інгредієнтів, стабільності пза зберігання чи використання. Враховуючи сучасні тенденції до забезпечення якості та стандартизації ЛЗ, якість виготовлення препарату може бути доведена шляхом системного підходу, який грунтується на фармацевтичній системі якості. Мінливість умов виготовлення, технологічного обладнання у різних аптеках, відмінність навичок персоналу вимагає розробки визначених стандартів, правил та узагальненої стратегії забезпечення якості ЛЗ аптечного виготовлення. Мета роботи - визначення критичних факторів та розробка стратегії забезпечення якості ЛЗ аптечного виготовлення. Матеріали дослідження - нормативна база України, міжнародні документи, керівництва та власні дослідження стосовно вимог виготовлення та контролю якості ЛЗ аптечного виготовлення. У роботі використано методи: системного аналізу, бібліосемантичний, узагальнення даних. Досягнення належної якості ЛЗ аптечного виготовлення може бути представлене у вигляді покрокового процесу, який передбачає дотримання належних процедур виготовлення, а також знання особливостей ЛЗ, розуміння процесів, ідентифікацію ризиків та їх оцінку, мінімізацію та впровадження системи управління якістю для документації, обладнання та персоналу. За результатами аналізу технологічних схем було визначено критичні фактори та побудовано діаграму Ішикави. Визначено складові загальної стратегії забезпечення якості ЛЗ аптечного виготовлення: аналіз рецепту, персонал, нормативна база, методична база, умови виготовлення та обладнання, документація, відпуск, властивості АФІ та допоміжних речовин, дизайн виготовлення, виготовлення, тара та упаковка, контроль якості, стабільність, маркування. Дану діаграму причин і наслідків можна використовувати як шаблон для ідентифікації ризиків під час виготовлення та контролю якості ЛЗ аптечного виготовлення та за їх кількісної оцінки. Запропонована загальна система забезпечення якості є необхідною для організації та оптимізації процесів моніторингу виготовлення та контролю якості, впровадження коригувальних та запобіжних заходів, відстеження причин, невідповідностей та запобігання їх повторенню, управління змінами, визначення можливостей вдосконалення, проведення аудиту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11 + Р281.7/9

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11 + Р281.7/9

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка методик для проведення розширеного аналізу за методом високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ) шавлії лікарської листя (Salvia officinalis L.): ідентифікації флавоноїдів і фенілпропаноїдів, кількісного визначення кислоти розмаринової та тесту на мінімальний вміст кислоти розмаринової. Дослідження проведено за методом ВЕТШХ (2.8.25, ДФУ) в автоматичній системі ВЕТШХ CAMAG, результати оброблено за допомогою ПЗ VisionCats, CAMAG, Швейцарія. На одній пластинці проведено ідентифікацію та порівняння флавоноїдів і фенілпропаноїдів із використанням шести зразків шавлії лікарської листя - визначено специфічні маркерні зони та їх хроматографічні профілі. У тій самій рухомій фазі запропоновано методику кількісного визначення маркера - кислоти розмаринової, а також тест на мінімальний вміст кислоти розмаринової (не менше 0,4 %). Відповідно до результатів кількісного визначення зразків шавлії лікарської листя, кількість кислоти розмаринової була у межах 5,83 - 15,94 мг/г за детектування за допомогою сканера і 5,99 - 16,27 мг/г за детектування за допомогою візуалайзера. Всі 6 досліджуваних зразків шавлії лікарської мали вміст кислоти розмаринової більший від запропонованого мінімального вмісту (0,4 %), тоді як споріднені види - шавлія ефіопська та шавлія дібровна мали нижчий вміст кислоти розмаринової і не пройшли тест. Встановлено, що запропонований підхід оцінювання якості шавлії лікарської листя за допомогою розширеного аналізу відбитків ВЕТШХ флавоноїдів і фенілпропаноїдів уможливлює проведення паралельної ідентифікації, кількісного визначення та тесту на мінімальний вміст для декількох зразків на одній пластинці та може бути альтернативою сучасним фармакопейним підходам.

Викладено особливості створення державної фармакопейної концепції якості лікарських засобів, виготовлених в аптеках (JIЗBA), шляхом розробки науково обгрунтованих методологічних підходів, що полягає у написанні загальних фармакопейних статей та окремих монографій на JIЗBA до Державної фармакопеї України (ДФУ). Вперше визначено підхід до розробки монографій JIЗBA, структуру та формат монографій. Проведено системні дослідження з оцінки ризиків при виготовленні та контролі якості рідких лікарських форм (ЛФ), визначено загальну стратегію забезпечення якості ЛЗВА. Розроблено підходи до стандартизації виготовлення ЛЗВА, валідації виготовлення. Наведено теоретичне обгрунтування й експериментальне підтвердження придатності та коректності деяких методів експрес-аналізу для ідентифікації та кількісного визначення рідких ЛЗВА. Теоретично обгрунтовано підхід дослідження стабільності ЛЗВА, апробовано при визначенні термінів та умов зберігання 16-ти рідких ЛЗВА у трьох ЛФ. Уперше науково обгрунтовано розробку та впровадження до національної частини ДФУ статті "Розрахунки при виготовленні лікарських засобів в аптеках", таблиці "Максимальні рекомендовані терапевтичні дози активних фармацевтичних інгредієнтів для дорослих". На основі розроблених підходів створено та впроваджено до ДФУ монографії на концентровані розчини, виготовлені в аптеках.