Проаналізовано різні аспекти процесу структурно-семантичного дослідження лексики. Висвітлено теорію лінгвістичного детермінізму. Визначено стан і завдання щодо укладання автоматизованого тезауруса української мови.

Проаналізовано лінгвістичні парадигми, становлення семасіології на основі принципів лінгвістичного детермінізму. Висвітлено співвідношення мови та мислення в аспекті когнітивної лінгвістики та лінгвістичного детермінізму. Описано основні ознаки лінгвістичного детермінізму в контексті абсолютизації системності та диференціації раціонального і емоціонального у становленні свідомості (мислення) та мови. Розглянуто питання взаємодії ментально-раціонального та почуттєво-емоційного у функціонуванні та структурі мови, становлення семасіології у філософсько-психологічному осмисленні.

Проанализированы лингвистические парадигмы, становление семасиологии на основе принципов лингвистического детерминизма. Освещены соотношения речи и мышления в аспекте когнитивной лингвистики и лингвистического детерминизма. Изучены основные свойства лингвистического детерминизма в контексте абсолютизации системности и дифференциации рационального и эмоционального в становлении сознания (мышления) и речи. Рассмотрены вопросы взаимодействия ментально-рационального и чувствительно-эмоционального в функционировании и структуре речи, становления семасиологии в философско-психологическом осмыслении.

На підставі зіставлення, доповнення та уточнення методологічних засад семасіології про сутність і структуру лексичного значення, конотативний компонент, типи лексичних парадигм і моделей світу - наведено цілісну концепцію з використанням, так званого, лінгвістичного детермінізму. Висвітленно проблему взаємовідношення ментального та почуттєвого у науці в другій половині ХХ ст.

На основе сопоставления, дополнения и уточнения основ семасиологии - о сущности и структуре лексического значения, коннотативном компоненте, типах лексических парадигм и моделей мира - приведена целостная концепция с учетом так называемого лингвистического детерминизма. Освещена проблема взаимоотношения ментального и чувственного в науке во второй половине ХХ ст.

Висвітлено основні етапи історії світового мовознавства від класичного до когнітивної лінгвістики та проблеми мовознавства Давнього Сходу, Стародовньої Греції, Давнього Риму, мовознавство епохи середньовіччя та Відродження; виникнення індоєвропеїстики; становлення германістики. Розглянуто питання про формування романських мов. Проаналізовано місце німецького мовознавця, літературознавця, філософа і державного діяча Вільгельма фон Гумбольдта (1767 - 1835 рр.) в історії світового мовознавства. Описано основні напрямки компаративістики ХІХ ст. і структуралізму. Акцентовано увагу на психологізмі, молодограматизмі, соціологізмі, лінгвістичному структуралізмі, празькому функціоналізмі, глосематиці, дескриптивній, структурній, математичній, генеративній, когнітивній, конструктивній, ареальній та функціональній лінгвістиках, психо-, етно-, мета- та соціолінгвістиці, лінгвістичній семіотиці.

Проаналізовано основні етапи історії світового мовознавства, а також лінгвістику ХХ ст. Наведено біографічні дані Вільгельма фон Гумбольдта, В.Вундта, Фердінанда де Соссюра, Н.Хомського, Т.Гамкрелідзе, М.Я.Марра - відомих науковців, наукова спадщина яких знаменувала перехід мовознавства з одного напрямку в інший. Грунтовно проаналізовано методи дослідження мови. Охарактеризовано постать М.С.Трубецького (1890 - 1938 рр.) як основоположника структурно-системного вивчення мови у світовому та європейському мовознавстві. Наведено перелік рефератів з історії лінгвістичних вчень та методології дослідження мови.

Проанализированы основные этапы истории мирового языковедения, а также лингвистика ХХ ст. Приведены биографические данные Вильгельма фон Гумбольдта, В.Вундта, Фердинанда де Соссюра, Н.Хомского, Т.Гамкрелидзе, М.Я.Марра - известных ученых, научное наследие которых знаменовало переход языковедения из одного направления в другое. Проанализированы методы исследования языка. Охарактеризована личность М.С.Трубецкого (1890 - 1938 гг.) как основоположника структурно-системного изучения языка в мировом и европейском языковедении. Предложен перечень рефератов по истории лингвистических учений и методологии исследования языка.

Висвітлено принципи лінгвістичного детермінізму, розкрито методологічну основу структурно-семантичного дослідження семантики мов. Розглянуто питання лексикології в аспекті лінгвістичного детермінізму.

Освещены принципы лингвистического детерминизма, раскрыта методологическая основа структурно-семантического исследования семантики языка. Рассмотрены вопросы лексикологии в аспекте лингвистического детерминизма.

Раскрыта сущность основных понятий психоанализа, языкознания, психолингвистики. Приведены краткие сведения о развитии психоанализа в России, СССР и странах СНГ с момента его появления до настоящего времени, а также деятельности большинства отечественных и мировых психологов, некоторых лингвистов.

Висвітлено історію мовознавства, методи та методологію дослідження мови. Увагу приділено мовознавству Давнього Сходу, китайському й індуському, Стародавньої Греції та Риму, арабському, мовознавству епохи середньовіччя і Відродження. Розглянуто основні напрями компаративістики та лінгвістичного структуралізму, питання генеративної та математичної лінгвістики, психо- та соціолінгвістики, функціональної й етнолінгвістики, менталінгвістики, когнітивної, контрастивної, комунікативної й ареальної лінгвістики, сучасної лінгвістики тексту. Визначено синергетичний (лінгвістичний) детермінізм як нову постмодерну лінгвістичну парадигму.

Відштовхуючись від утверджуваної у попередній розвідці тези про еволюцію мовознавства як зміну лінгвістичних парадигм, еволюцію мови, зокрема трансформацію парадигматики у синтагматику, пояснено дією запозиченого з генетики принципу вертикального перенесення генів, трактованого стосовно мовознавства як принципу вертикального перенесення інформації.

Проаналізовано необхідність у реформуванні освіти в зв'язку зі зміною соціально-економічного укладу держави, невизначеністю принципів функціонування вищої освіти, недиференційованістю ВНЗ згідно з їх призначенням і соціальною значимістю. Розглянуто недоліки в управлінні освітою та запропоновано шляхи подальшого упорядкування системи вищої освіти.

Проанализирована необходимость реформирования образования в связи с изменением социально-экономического строя государства, неопределенностью принципов функционирования высшего образования, недифференцированностью ВУЗ в соответствии с их назначением и социальной значимостью. Рассмотрены недостатки в управлении образованием и предложены пути дальнейшего упорядочивания системы высшего образования.

Розглянуто семасіологію як галузь науки про мову. Обгрунтовано тезу про зміну предмета дослідження у мовознавстві під кутом зору еволюції лінгвістичних парадигм, у яких розрізняються арсенал лінгвістичних категорій і набір методик лінгвістичного аналізу. Констатовано виділення предмета дослідження у мовознавстві за рахунок залучення інших форм функціонування мови, зокрема, комп'ютерних та інтернетівської, як і позавербального компонента когнітивно-комунікативного засобу. Деталізовано тлумачення універсальної категорії у мовознавстві - значення, що аналізується в аспектах прагматичному, синтагматичному та парадигматичному. Зазначено, що автор звертається до генетики, використовуючи принцип вертикального перенесення блоків генів. Це цілком узгоджується з сучасними тенденціями у становленні науки в цілому, зокрема у мовознавстві.