Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.3-29

Рубрики:

Хвороби легень у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано особливості викладання пропедевтичної педіатрії студентам-іноземцям. Окреслено використання різних методик і роль особистості викладача в оптимізації навчального та виховного процесу під час роботи з іноземними студентами.

Розглянуто актуальну проблему - питання оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку. Доведено наявність "безпечного" рівня здоров'я у дітей, який розташований між 4 та 5 рівнями соматичного здоров'я за шкалою експрес-оцінки. Запропоновано алгоритм оцінки стану здоров'я дітей за компенсаторно-резервними можливостями організму, який надасть можливість виявити зміни у стані здоров'я дітей на донозологічному рівні та своєчасно вжити профілактичних заходів.

Мета роботи - виявити фактори ризику формування малої аномалії розвитку серця (МАРС) у дітей і проаналізувати частоту та структуру інших вроджених аномалій у поєднанні з МАРС на підставі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювання. Проведено комплексне обстеження 105 дітей віком від 3-х днів до 15 років. Усі діти були розподілені на 3 вікові групи: I - діти від народження до 3-х років (73 дитини), II - з 4-х до 7 років (16 дітей), III - з 8 до 15 років (16 дітей). Характеристику обстежених дітей проведено з урахуванням перебігу вагітності, пологів, екстрагенітальної патології матерів і захворювань під час вагітності. Проведено інтерпретацію ЕКГ, УЗД серця та охарактеризовано супутню патологію залежно від віку. Клінічна картина у дітей з МАРС характеризувалася відсутністю скарг і клінічної симптоматики. Домінуючими факторами ризику формування МАРС були патологічний перебіг вагітності (65,7 %, провідною патологією була загроза переривання вагітності), патологічний перебіг пологів (35,0 %, у 15 % - за допомогою кесаревого розтину), наявність у вагітних екстрагенітальної патології, а також прояви ГРВІ і загострення TORCH-інфекції в I-му триместрі вагітності (76,4 %). Зроблено висновки, що Структура захворювань пацієнтів з МАРС безпосередньо залежить від віку дітей. Наявність у дітей із МАРС аритмій, тахікардії, брадикардії, укороченого інтервалу PQ потребує нагляду кардіолога.

Мета роботи - встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки мовленнєвого розвитку (МР) дітей, які народилися з дуже та надзвичайно малою масою тіла, та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх МР у 6, 12, 18, 24 і 36 міс життя та встановлено детермінанти, що його визначають. Виявлено, що у 24 міс скорегованого віку затримку МР мають 30,9 % дітей, у 36 міс - майже 25 % дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими модулями, які сприяють затримці мовленнєвого розвитку, виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на першому році життя, фізичний розвиток, соціально-економічний статус родини. Розроблено модель прогнозування затримки МР у ранньому віці у дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні. Зроблено висновки, що запропонована модель має високу специфічність (84,88 %) та помірну чутливість (55,88 %), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині.

Світова статистика та наукові дослідження свідчать, що передчасне народження дітей супроводжується високим ризиком виникнення в них не лише соматичної патології, але й неврологічних і психічних порушень. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку затримки статокінетичного розвитку в ранньому віці дітей, які народилися передчасно, може стати підгрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання. Мета роботи - визначити клініко-генетичні детермінанти формування затримки статокінетичного розвитку дітей, народжених із масою тіла (МТ) менше 1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей із дуже малою та надзвичайно малою МТ. Вивчено їх статокінетичний розвиток у 6, 12, 18, 24 і 36 міс скоригованого віку; встановлено детермінанти, що його визначають. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS. Виявлено, що у 24 міс скорегованого віку затримку статокінетичного розвитку мають 19 %, у 36 міс - 16 % обстежених дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою МТ. Важливими предикторами затримки статокінетичного розвитку виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на другому році життя, значна затримка фізичного розвитку у 6 міс і соціально-економічний статус родини. Встановлено, що найбільша затримка в моторній сфері була в дітей із домінантною генетичною моделлю (GG+AG vs. AA) гена GSTP1. Встановлено, що розроблена модель прогнозування затримки моторного розвитку в ранньому віці має високу специфічність (92,44 %) і помірну чутливість (53,33), що свідчить про можливість її застосування для прогнозування та персоналізованого підходу до лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.