Висвітлено історію вивчення старожитностей в межах Полтавської фортеці на Івановій горі. Описано об'єкти, виявлені в ході робіт, наведено стратиграфічні дані щодо ділянки, господарської діяльності та матеріальної культури українського населення новітньої епохи, джерельну базу вивчення історичної топографії фортеці полкового м. Полтава.

Освещена история изучения древностей в границах Полтавской крепости на Ивановой горе. Описаны объекты, выявленные в ходе работ, приведены стратиграфические данные по участку, хозяйственной деятельности и материальной культуры украинского населения новейшей эпохи, архивная база изучения исторической топографии крепости полкового г. Полтава.

Введено у науковий обіг колекцію старожитностей кінця XVII - XVIII ст., виявлених на території форштадту полкового міста Полтава під час земляних робіт 1992 р.

Освещены материалы разведок 2008 г. на укреплениях позднесредневекового сотенного местечка Белики (теперь пгт Белики Кобелякского р-на Полтавской обл.). Объектом исследования стал слой обожженного грунта, зафиксированный в стратиграфической колонке зачистки вала и интерпретированный как следы набега. Выяснен ряд соответствий этому факту среди исторических событий второй половины XVII - первой половины XVIII вв. На основании изучения военных походов и кампаний на территории края в обозначенный период предполагается, что нападение на казацкий форт, зафиксированное археологически, произошло в одну из следующих дат: 15 (25) мая 1658 г., в начале февраля 1675 г., в конце января 1693 г., в январе 1696 г., в рамках апрель - июль 1709 г. или же в начале февраля 1737 г. Набег мог быть совершен как татарскими ордами, так и частями русской армии. Говорить об этом, как и о более конкретной интерпретации факта вооруженного погрома крепости, пока преждевременно.

Проанализирована коллекция керамической посуды XVI - XVIII вв., найденной во время раскопок на территории Доминиканского монастыря в Виннице в 2013 г. Проанализированный материал представляет два хронологических периода в развитии быта позднесредневековой Винницы. Первый этап - XVI в. - характеризуется небольшим ассортиментом посуды, в котором доминируют прежде всего дымленые горшки, что в целом характерно для Правобережной Украины в этот период. Второй этап - XVII - XVIII вв. - отличается резким увеличением ассортимента посуды, качеством производства и богатством орнаментации. Эти характеристики связываются автором с бытом монахов иезуитского ордена, культура которых презентует образцы распространения в замках Западной Европы. Иезуитский монастырь с начала XVII в. располагался в непосредственной близости к доминиканскому. Разбитая керамическая посуда, в числе других отходов попадала в культурный слой прилегающих территорий. Круг аналогий находкам позволяет проследить тождественность большинства керамических форм XVII - XVIII вв. археологическим находкам из других регионов Украины - Волыни, Слобожанщины, Среднего Поднепровья, Полтавщины, Чегнигово-Сиверщины. Это свидетельствует об унификации быта и культурное единство территорий обоих берегов Днепра.

На прикладі козацької фортеці у Старих Санжарах Полтавського полку розглянуто сотенні містечка Гетьманщини як пам'ятки історії та культури. Спираючись на особливість сотенних містечок у збереженості з усіх їх складових лише фортець, увагу приділено аналізу як аспектам історико-культурного критерію пам'ятки, так і натурно-археологічним дослідженням Старосанжарської фортеці. Показано процес переосмислення функції козацьких фортець від утилітарної до ціннісної.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі регулювання швидкостей головних електроприводів реверсивної універсальної кліті прокатного стану, який включає вимірювання розхилу горизонтальних і вертикальних валків, діаметрів вертикальних і горизонтальних валків, окружної швидкості ведучих горизонтальних валків, розрахунок по проходах при прокатці заготовки обтискань, кутів атягування, розширення, витяжки в горизонтальних і вертикальних валках, завдання окружних швидкостей ведучих горизонтальних валків і залежно від значень розрахованих параметрів прокатки зміну завдання на окружну швидкість відомих валків. Запропоновано спосіб, який дозволить запобігти аварійних режимів, збільшить термін служби електричного і механічного устаткування, наблизить процес до умов вільної прокатки, а отже знизить навантаження на електроустаткування і тим самим забезпечить економію електроенергії. Висновок: запропонований спосіб може бути реалізований на слябінгу 1150 на металургійних комбінатах. При цьому у складі схеми залишаються без зміни горизонтальні валки, вертикальні валки, електропривод горизонтальних валків, електропривод вертикальних валків та існуюча система управління головним електроприводом універсальної кліті. Але в канал завдання частоти обертання валків додатково включається програмно-технічний комплекс з комплектом пристроїв зв'язку з об'єктом, який реалізує обробку сигналів від датчиків і здійснює необхідні розрахунки технологічних параметрів прокатки, завдань окружних швидкостей горизонтальних і вертикальних валків при затягуванні, у режимі одиночної прокатки та в режимі одночасної прокатки в горизонтальних і вертикальних валках.