Проведено морфологічну оцінку лікувального патоморфозу раку шийки матки T1b стадії за використання неад'ювантних методів лікування - лімфотропної поліхіміотерапії, лаферонотерапії у поєднанні із передопераційною кріодеструкцією. Встановлено високу ефективність поєднання цих методів лікування з вірогідним зменшенням вмісту життєздатної пухлинної паренхіми.

Были исследованы патоморфологические изменения в миометрии при состояниях, которые наиболее часто обусловливают акушерские кровотечения - преждевременной отслойке плаценты и атонии матки. Установлено, что при преждевременной отслойке плаценты в миометрии преобладают сосудистые нарушения, а при атонии матки - дистрофические изменения мышечных волокон.

Были исследованы удельный объем и морфофункциональная активность структурных компонентов периферического цитотрофобласта в группе плацент с преждевременной ее отслойкой в сравнении с группой нормальных доношенных плацент. Отмечено достоверное уменьшение объема структур периферического цитотрофобласта - клеточных островков и септ, базальной пластинки и межворсинчатого фибриноида, а также достоверное снижение морфофункциональной активности трофобласта в этих структурах при преждевременной отслойке плаценты.

Представлены современные взгляды на этиологию и патогенез псориаза, клинико-морфологические особенности заболевания, принципы лечения.

Вивчено особливості морфологічних змін регуляторних систем жовчного міхура, зокрема, місцевої ендокринної та імунної систем, за різних форм холециститів. Наукове дослідження проведено з використанням гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних та морфометричних методів. Здійснено клінічне обстеження 135-ти хворих, в яких виявлено хронічний калькульозний і некалькульозний холецистит та його деструктивні форми. У разі наявності хронічного холециститу, особливо у поєднанні з жовчекам'яною хворобою, у слизовій оболонці виявлено зростання кількості ендокринних Ec-клітин у порівнняні з жовчними міхурами без патології, а на ультраструктурному рівні встановлено зростання морфофункціональної активності даних клітин. Показано, що за рахунок секреторної функції ендокринні Ec-клітини впливають на перебіг запалення та проліферацію сполучної тканини в стінці жовчного міхура. За деструктивних форм холециститу встановлено значне зменшення кількості Ec-клітин внаслідок некротичних змін у слизовій оболонці жовчного міхура. Імунну систему жовчного міхура подано міжепітеліальними лімфоцитами, дифузною та вогнищевою інфілтрацією у підслизовій основі слизової оболонки та м'язевій оболонці, яка за хронічного некалькульозного холециститу за щільністю розподілу клітин утричі, а за жовчекам'яної хвороби в шість разів більша у порівнянні з нормою. Встановлено позитивну кореляційну залежність між змінами у місцевій ендокринній та імунній системах жовчного міхура, яка свідчить про їх взаємозв'язок і взаємодію, а також про участь у пато- та морфогенезі хронічних холециститів.

Розглянуто вплив екологічних факторів на економічні відносини домогосподарства з іншими суб'єктами господарювання.

Досліджено категорію економічної та екологічної систем, проведено аналіз їх структури та розглянуто взаємодії екологічної та економічної систем у межах еколого-економічної системи регіону.

Розглянуто поняття еколого-економічного ризику домогосподарства, механізм виникнення та підходи до його оцінки.

Розглянуто поняття "діти з особливими потребами", "діти з особливими освітніми потребами", здійснено спробу їх етимології, наукового дискусу з проблеми технологій правового механізму впровадження та розвитку інклюзивної освіти в Україні. Основну увагу приділено осмисленню міжнародного досвіду і можливостей його використання в практиці соціальної роботи в Україні.

Проведено огляд даних літератури, а також наведено власні дані, що стосуються питання поширеності, діагностики та лікування таких передпухлинних захворювань простати, як простатична інтраепітеліальна неоплазія і атипова дрібноклітинна проліферація. Проведено аналіз клінічного значення цих захворювань як етапів канцерогенезу в аспекті вірогідності малігнізації. Особливу увагу приділено оптимізації діагностики з використанням методу імуногістохімії, що дозволяє стратифікувати групу пацієнтів з передпухлинними процесами простати, виділити підгрупу підвищеного ризику розвитку злоякісного процесу з можливістю більш активної тактики спостереження та лікування. На прикладі власних даних показано кореляційний зв'язок між рівнями експресії AMACR, p67 і Ki67 з одного боку і такими патоморфологічними змінами передміхурової залози, як доброякісна гіперплазія, простатична інтраепітеліальна неоплазія і аденокарцинома. Зроблено висновок про те, що оптимізація тактики ведення пацієнтів з передпухлинними захворюваннями простати тісно пов'язана з індивідуалізацією діагностичного та терапевтичного підходів.

Представлен обзор данных литературы, а также собственные данные, затрагивающие вопросы распространенности, диагностики и лечения таких предопухолевых заболеваний простаты, как простатическая интраэпителиальная неоплазия и атипическая мелкоацинарная пролиферация. Проведен анализ клинического значения этих заболеваний как этапов канцерогенеза в аспекте вероятности малигнизации. Особое внимание уделено оптимизации диагностики с использованием метода иммуногистохимии, что позволяет стратифицировать группу пациентов с предопухолевыми процессами простаты, выделить подгруппу повышенного риска развития злокачественного процесса с возможностью более активной тактики наблюдения и лечения. На примере собственных данных показана корреляционная связь между уровнями экспрессии AMACR, p67 и Ki67 с одной стороны и такими патоморфологическими изменениями предстательной железы, как доброкачественная гиперплазия, простатическая интраэпителиальная неоплазия и аденокарцинома. Сделан вывод о том, что оптимизация тактики ведения пациентов с предопухолевыми заболеваниями простаты тесно связана с индивидуализацией диагностического и терапевтического подходов.

Встановлено особливості рецепторних систем, рівня експресії судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) і онкосупресорного протеїну P53. На підставі проведених імуногістохімічних досліджень із визначенням рівня рецепторів естрогену, прогестерону визначено, що в канцерогенезі пухлин ендометрія важливу роль відіграє не тільки порушення гормонального статусу (рівень гормонів у крові), але і так званий рецепторний дисбаланс безпосередньо в ендометрії. З морфологічної точки зору, різкі відхилення в рецепторному статусі ендометрія можна трактувати як фактор ризику мутацій генетичного апарату і, відповідно, розвитку пухлини. Рівні судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) та онкосупресорного протеїну р53 є важливим діагностичним маркером характеру проліферативного процесу, що надає змогу, в поєднанні з іншими предикторами стану ендометрія, виявити ранні стадії анапластичних змін у клітинах і визначити індивідуальний лікувальний алгоритм.

Дослідження внутрішньоклітинного кровопостачання з трьох місць у разі швидкопрогресуючого деформівного артрозу в молодих чоловіків показало, що по мірі поширення патологічного процесу проходять якісні та кількісні зміни показників васкуляризації в бік їх збільшення, а також якісні зміни судин, особливо артерій і капілярів. Дані гістометрії виявили нерівномірність васкуляризації різних відділів: так у шийці спостерігається достатня кількість судин, що є сприятливим у прогностичному плані для ендопротезування кульшових суглобів.

Наведено результати гістологічного дослідження тканини печінки 45-ти хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) на різних стадіях її розвитку. Алкогольний стеатоз печінки характеризується жировою та гідропічною дистрофією гепатоцитів. У разі хронічного алкогольного гепатиту приєднуються запальна інфільтрація печінкової тканини та різного ступеню некрози. На пізніх стадіях АХП виявлено сполучнотканинне переродження паренхіми печінки, що є структурною основою фіброзу та цирозу печінки. Встановлено, що за АХП у патологічний процес втягуються всі ультраструктурні компоненти клітини: ядро, мітохондрії, гранулярна ендоплазматична сітка.

Проведене дослідження жовчного міхура (ЖМ) за різних форм холециститу гістологічними, гістохімічними та електронно-мікроскопічним методами дало можливість розглянути патогенез ЖКХ із урахуванням стану нейроендокринної та імунної систем. Подібність закономірності змін нейроендокринного імунного апаратів ЖМ та наявність між ними кореляційних зв'язків за різних форм холециститу свідчить про функціональну єдність апаратів і належність їх до систем первинного реагування, оповіщення та захисту організму.

Проведено морфологічну оцінку лікувального патоморфозу раку шийки матки Т1b стадії при використанні неад'ювантних методів лікування - лімфотропної поліхіміотерапії, лаферонотерапії у поєднанні із передопераційною кріодеструкцією. Встановлено високу ефективність поєднання цих методів лікування з вірогідним зменшенням вмісту життєздатної пухлинної паренхіми. Лікувальний патоморфоз у пухлинах після проведення запропонованого комплексу передопераційних лікувальних заходів дозволяє досягти достовірної девіталізації пухлини і корелює з клінічним ефектом.

Представлено дані імуногістохімічного визначення імунокомпетентних клітин та естроген-прогестеронових рецепторів в ендометрії здорових жінок і пацієнток з ендометріозом.

Описано випадок туберкульозного ендометриту, діагностованого за зіскобом з порожнини матки.

Описано випадок актиномікозу з ураженням легенів і печінки, що діагностований на аутопсії.

Проведено дослідження впливу передопераційної внутрішньоартеріальної селективної поліхіміотерапії у поєднанні з променевою терапією та штучною гіперглікемією на патоморфоз раку шлунка. Встановлено високу ефективність даних методів, що підтверджено вірогідним зменшенням життєздатної пухлинної паренхіми у порівнянні тільки з оперативним лікуванням.

Описано рідкісний випадок гематогенного туберкульозу з переважними позалегеневими ураженнями - ізольованого туберкульозу селезінки. Захворювання виявлено лише на аутопсії, у зв'язку з безсимптомним клінічним перебігом.