Розглянуто питання становлення і розвитку компетентнісного підходу до процесу підготовки майбутніх фахівців. Наведено класифікацію компетенцій у сучасній педагогічній теорії і практиці. Проаналізовано особливості формування мотиваційно-ціннісної та рефлексивної компонент природничо-наукової компетенції у майбутніх інженерів. Визначено місце фундаментальних дисциплін у процесі професійної підготовки у технічних ВНЗ.

Рассмотрены вопросы становления и развития компетентностного подхода к процессу подготовки будущих специалистов. Приведена классификация компетенций в современной педагогической теории и практике. Проанализированы особенности формирования мотивационно-ценностной и рефлексивной компонент природоведческо-научной компетенции у будущих инженеров. Определено место фундаментальных дисциплин в процессе профессиональной подготовки в технических ВУЗ.

Висвітлено проблеми розробки та застосування моделей і моделювання у навчальному процесі ВНЗ. Увагу приділено актуальним питанням створення моделі сучасного фахівця, його професійної діяльності та освітньо-професійної підготовки, які реалізуються у вигляді освітньо-кваліфікаційної характеристики й освітньо-професійної програми підготовки у ВНЗ. Подано інформацію про види моделювання, класифікацію структурних елементів професійної діяльності, систему стандартів вищої освіти, національну систему кваліфікацій, алгоритм складання освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця.

Науково обгрунтовано сутність природничо-наукової компетенції, її місце у структурі професійної компетенції, покомпонентну структуру, критерії та рівні сформованості. Розкрито місце та роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійного становлення майбутніх фахівців інженерного профілю. Виявлено особливості моделювання процесу їх професійної підготовки. Визначено педагогічні умови ефективного функціонування системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ. Розроблено та науково обгрунтовано модель реалізації системи формування природничо-наукової компетенції за умов професійної підготовки й експериментально доведено її ефективність.

Розглянуто роль базових знань з природничо-наукових дисциплін для професійної підготовки майбутніх інженерів у вищій технічній школі.

Представлено досвід використання рефлексивних методик у процесі підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю.

Розглянуто питання побудови математичної моделі процесу навчання у вищій школі.

Розкрито роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів, проведено аналіз змісту природничо-наукових дисциплін.

Доведено необхідність моделювання викладачем вищої школи педагогічних технологій у процесі вивчення майбутніми фахівцями інженерного профілю природничо-наукових дисциплін. Уточнено сутність поняття «педагогічна технологія». Виділено суперечності між усвідомленням викладачами потреби використання педагогічних технологій для формування у майбутніх фахівців інженерного профілю природничо-наукової компетенції та недостатністю розробки ефективних технологічних схем, які враховували б специфіку природничо-наукових дисциплін. Розглянуто та сформовано вимоги до наступних технологій: повного засвоєння, проблемного і диференційованого навчання, проектування (метод проектів), тестового контролю, інформаційні та інтерактивні технології. Виявлено певні специфічні риси, які необхідно враховувати для розробки моделі педагогічних технологій під час вивчення природничо-наукових дисциплін у вищій школі, та проведено відбір їх оптимізації.

Доказана необходимость моделирования преподавателем высшей школы педагогических технологий в процессе изучения будущими специалистами инженерного профиля естественнонаучных дисциплин. Уточнена сущность понятия «педагогическая технология». Выделены противоречия между осознанием преподавателями потребности использования педагогических технологий для формирования в будущих специалистов инженерного профиля естествено-научной компетенции и недостатком разработки ефективных технологических схем, которые бы сочетались со спецификой естественно-научных дисциплин. Рассмотрены и сформулированы требования к следующим технологиям: полного освоения, проблемного обучения, дифференцированного обучения, проектирования (метод проектов), тестового контроля, информационные и интерактивные технологии. Выявлены специфические черты, с которыми необходимо считаться при изучении естественнно-научных дисциплин в высшей школе, проведен отбор оптимальных педагогических технологий для формирования естественно-научной компетенции будущего специалиста инженерного профиля.

The necessity of modeling high school teacher teaching technology in the future study of engineering specialists of natural sciences. Clarified the essence of the concept of "educational technology". Highlighted the contradiction between the knowledgeneeds of teachers to use educational technologies for the future formitrovaniya engineering specialists natural-scientific competence and a lack of development efektivnyh technological schemes, which would be combined with the specific science disciplines. Considered and formulated requirements for the following technologies: a complete exploration, problem-based learning, diferentsirovanogo training, design (project method), test control, information and interactive technologies. Revealed specific features that need to be considered during the study estestvennno-disciplines in higher education, conducted the selection of the best educational technology to create natural-scientific competence of the future specialist engineering profile.