Розглянуто найважливіші чинники розвитку особистісно орієнтованого освітнього процесу. Наведено порівняльну характеристику традиційної та інноваційної моделей навчання.

Рассмотрены важнейшие факторы развития индивидуально ориентированного обучения. Приведена сравнительная характеристика традиционной и инновационной моделей обучения.

The article deals with the major factors of development of individually focused training. The comparative characteristic of traditional and innovative models of training is resulted. Corresponding conclusions by results of research are made.

Запропоновано застосування методу індивідуальних освітніх проектів (ІОП), який було створено у кінці ХІХ ст. ІОП - спеціально організований викладачем комплекс дій, що самостійно виконується студентами та завершується створенням творчого продукту з метою орієнтації майбутнього фахівця на самоосвітню діяльність. Виділено та охарактеризовано 4 типи ІОП: дослідницькі, інформаційні, творчі, практичні. Розглянуто етапи створення ІОП (пошуковий, проектний, дослідницький, аналітично-корекційний, презентаційний, рефлексивний). Підсумовано, що створення ІОП студентами математичних спеціальностей створює можливості для самовияву, самореалізації, професійного самовизначення та засвоєння знань на творчому рівні, дає змогу продемонструвати свій інтелект, дозволяє з'ясувати ступінь готовності студента до інноваційної діяльності.

Висвітлено використання можливостей загальноосвітніх функцій нових інформаційних технологій (НІТ) на уроці математики та їх переваги: можливість приділяти увагу побудові та аналізу математичних моделей, проблемам розвитку як аналітичного, так і продуктивного, образного, евристичного мислення, творчих здібностей тощо. Проілюстровано комп'ютерну реалізацію геометричної задачі. Узагальнено недоліки впровадження НІТ: майже відсутній розвиток мовлення, графічної та писемної культури учнів, можливість технологічних помилок під час роботи з педагогічним програмним засобом, надто стисла й одноманітна форма подання матеріалу, обмеження контролю знань кількома формами, наявність спеціальних знань самого вчителя тощо.

З метою максимальної реалізації дидактичних можливостей комп'ютерного тестування висвітлено загальнодидактичні принципи, переваги та вимоги до конструювання таких тестів для студентів. Наведено математичні формули розрахунку індексу складності завдання та показника якості запитання. Розкрито зміст вимог надійності, валідності, зіставлення та об'єктивності, коректності та простоти, дискримінативності, предметної чистоти, оптимальної кількості завдань, стислості у часі. Зазначено, що ступінь сформованості вмінь і навичок під час тестування може бути виявлено лише з перенесенням знань у нові ситуації, тому перевагу мають такі тестові завдання, які змушують студента думати. Визначено вимоги до програми комп'ютерного тесту: заборона одночасно проходити тест під одним ім'ям з різних комп'ютерів, виставлення оцінки за тест після його проходження і збереження її на сервері, кількість і підбір спеціальних ефектів не повинні відволікати увагу студента, забезпечення захисту пакету від неправильних дій тощо.

Висвітлено питання використання тестів (ВК) як спеціально підібраних завдань з системою оцінок, які дозволяють кількісно відобразити результати і здійснити їх об'єктивну числову обробку, для перевірки змістових і технічних знань з математики. Відзначено позитивні (можливість урахування індивідуальних особливостей учня, економія навчального часу, можливість обробки результатів на ЕОМ, справедливість оцінки тощо) та негативні (неможливість простежити логіку учня, категоричність оцінки тощо) аспекти ВК. Визначено характерні особливості тестів та наведено правила їх підготовки. Акцентовано увагу на об'єктивних тестах як на найкращих. Виділено типи тестових завдань з математики (з вибором однієї правильної відповіді, з короткою відповіддю, з розгорнутою відповіддю, з вибором кількох правильних відповідей, на встановлення логічних зв'язків). Змістовний аспект ВК визначено як такий, що стосується адекватного розуміння учнем суті основних математичних фактів; технічний аспект - як уміння реалізовувати знання для розв'язування задач різних типів. Актуалізовано необхідність удосконалення заходів проведення методичної підготовки учителів до ВК, формування уміння складати тестові завдання різних рівнів.

Актуалізовано необхідність і вироблено засоби формування в учнів загальних умінь розв'язування (ЗУР) математичних задач (МЗ). Доведено важливу роль у навчальному процесі розв'язання МЗ. Виділено умови та етапи розв'язування МЗ. На підставі теорії та практики формування в учнів ЗУР зазначено, що такі уміння поділяються на окремі (уміння розв'язувати МЗ певного виду) й загальні (уміння конструювати загальні правила розв'язування окремих груп задач). Наголошено, що за відсутності спеціальних знань про задачі та їх розв'язування, розв'язування великої кількості задач не дає бажаного результату, бо якщо в учня не сформовано загального підходу до задачі, її аналізу, пошуку плану розв'язування, самостійно розв'язувати задачі він не зможе. Описано алгоритмічне та евристичне вміння розв'язувати МЗ.