Представлены результаты клинических наблюдений за 2-а больными атипичной формой марганцевой интоксикации - эфедроновой энцефалопатией.

Представлено аналіз 922 історій пологів жінок з вродженими вадами серця, які народили немовлят у клініках ДУ і ПАГ АМН України протягом 1992 - 2006 рр. Визначено рівень та структуру перинатальної смертності. Встановлено, що при вроджених вадах серця у матері перинатальні репродуктивні втрати значно перевищують їх рівень у загальній популяції (2,07 і 9,6 % відповідно). Більшість померлих дітей були народжені передчасно жінками з вродженими вадами серця та тяжкою стадією серцевої недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.105.0

Рубрики:

Вади серця у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено концентрацию фетоплацентарных гормонов (эстрадиол, прогестерон, плацентарный лактоген) в сыворотке материнской крови у 60 беременных с врождёнными порками сердца с увеличенным лёгочным кровотоком на 34 - 40 неделях беременности и в сыворотке пуповинной крови после рождения плода. Установлено, что определение концентрации эстрадиола и плацентарного лактогена у этих беременных является диагностическим признаком развития дистреса плода. Установлено достоверное снижение концентрации гормонов фетоплацентарного комплекса (естрадиола и плацентарного лактогена) в венозной и пуповинной крови женщин с врождёнными пороками сердца, которые родили детей в тяжелой асфиксии, и тенденцию к повышению концентрации этих гормонов в венозной крови женщин с врождёнными пороками сердца, которые родили детей в умеренной асфиксии.

Розроблено комплексну патогенетично обгрунтовану диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів і допологової підготовки вагітних із вродженими вадами серця, яка включає, крім загальноприйнятої медикаментозної терапії, скерованої на ліквідацію серцевої недостатності, заходи, спрямовані на покращання якості життя та психологічного стану, підвищення толерантності до фізичного навантаження, нормалізацію функції фетоплацентарного комплексу, лікування гіпоксії матері та плода. Основними напрямками для реалізації цього є: фізичне тренування, психологічна реабілітація, арома- та музикотерапія, санаторно-курортна реабілітація.

Представлено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у вагітних із природженими вадами серця. Застосування розробленої системи лікувально-профілактичних заходів та допологової підготовки призвело до зменшення материнської та перинатальної захворюваності серед вагітних з вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю.

Проаналізовано перебіг післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у хворих із вродженими вадами серця (ВВС) залежно від проведених лікувально-профілактичних заходів (ЛПЗ) під час вагітності. Застосування розробленої системи ЛПЗ із використанням сучасних перинатальних технологій дозволяє зменшити частоту ускладнень вагітності та пологів у жінок із ВВС, а також сприяє поліпшенню перебігу післяпологового періоду та становленню лактації у цього контингенту хворих.

Клініко-статистично проаналізовано 303 історії пологів жінок із вродженими вадами серця (ВВС). Переважна більшість вагітних мали серцеву недостатність (СН) I стадії - 82,8 %, у 10,2 % жінок зафіксовано II стадію, у 6,9 % - СН не було. Виявлено залежність частоти та ступеня вираженості ускладнень перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду від стадії СН. Найчастіше вагітність ускладнювалася загрозою переривання (41,9 %), причому це ускладнення достовірно частіше спостерігалось у разі СН I. За II стадії СН достовірно частіше виникали прееклампсія, дистрес плода, затримка його росту, вагітність закінчувалась передчасними пологами. Перебіг пологів відрізнявся значною частотою таких ускладнень як несвоєчасний вилив навколоплодових вод (25,1 %), дистрес плода (15,3 %), кровотеча в III і ранній післяпологовий періоди (10,45 %), оперативне розродження (33,1 %). Виявлено прямо пропорційну залежність частоти наведених ускладнень від стадії СН. Асфіксію плода діагностовано в 49,4 % новонароджених, перинатальна смертність становила 2,091 %. Було 5 випадків материнської смертності (1,65 %), усі померлі страждали на декомпенсовані ВВС.

Наведено дані дослідження стану системи мати - плацента - плід за допомогою доплерометрії, кардіотокографії та біофізичного профілю плода у вагітних з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю. Виявлено достовірне погіршення стану плода прямо пропорційно залежне від стадії серцевої недостатності. За допомогою доплерометрії в жінок з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю, виявлено доклінічні ознаки гіпоксії плода: збільшення максимальної швидкості кровотоку у венозній протоці, що може стати критерієм для включення вагітної до групи підвищеного ризику щодо перинатальної патології.

Зазначено, що проблема вроджених вад серця (ВВС) у вагітних є багатоплановою і залишається дотепер однією з найгостріших у кардіоакушерській клініці, її вирішення можливе лише шляхом поєднання зусиль багатьох спеціалістів - акушерів-гінекологів, кардіологів, кардіохірургів, інтенсивістів-анестезіологів, фахівців із пренатальної діагностики та медицини плода. Проте вже зараз у випадку ВВС сприятливе закінчення вагітності як для матері, так і для плода є загальним правилом із рідкісними, але вкрай болючими виключеннями.

Висвітлено проблеми покращання якості життя, перебігу і перинатальних наслідків вагітності у жінок з вродженими вадами серця шляхом обгрунтування, розробки та впровадження комплексної системи немедикаментозних оздоровчих заходів допологової підготовки та антенатальної охорони плода з урахуванням виявлених особливостей патогенезу ускладнень і факторів, що сприяють їх виникненню. Проаналізовано структуру та причини материнської та перинатальної смертності від екстрагенітальних захворювань в Україні за 20 років, показана роль та місце серед них вроджених вад серця. Розкрито особливості фізичної працездатності, психоемоційного стану та якості життя вагітних з вродженими вадами серця з урахуванням виду вади та стадії серцевої недостатності. Розглянуто особливості функціонального стану основних систем адаптації (стрес-реалізуючих і стрес-лімітуючих) і визначено їх порушення у разі вроджених вад серця у матері. За допомогою ендокринологічних, інструментальних, патоморфологічних досліджень вивчено зміни діяльності фетоплацентарного комплексу. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень плодово-плацентарного кровотоку та прогнозування таких ускладнень як загроза переривання, дистрес та затримка росту плода. Висвітлено особливості скоротливої діяльності матки та механізми їх формування на основі вивчення плацентарних гормонів та їх рецепторів у міометрії. Надано диференційовану патогенетично обгрунтовану систему допологової підготовки та реабілітаційних заходів, яка призводить до покращання якості життя, психоемоційного стану, функції серцево-судинної та інших систем, підвищується толерантність до фізичного навантаження, зменшується плацентарна недостатність, що сприяє зниженню частоти ускладнень вагітності, пологів, материнської та перинатальної патології та смертності серед вагітних з вродженими вадами серця.

На підставі даних доказової медицини та клінічної практики розглянуто предиктори вибору терапії на різних стадіях хвороби Паркінсона. Обгрунтовано показання до призначення прямих агоністів дофамінових рецепторів (на прикладі ропініролу) в різних схемах лікування залежно від стадії захворювання, віку, наявності та прогнозу ускладнень, коморбідних станів, профілю побічних реакцій та фінансових міркувань.

Отмечено, что инфекции мочевыводящих путей (ИМИ) у беременных остаются серьезной проблемой современного акушерства. Особенно важным вопросом является лечение. Все более значительное место в лечении ИМП занимают растительные препараты. Проведен обзор литературы по применению плодов (ягод) клюквы для профилактики и лечения этой патологии. Приведены собственные исследования по использованию препарата лекран 500, содержащего суточную дозу экстракта ягод клюквы. Показана высокая эффективность препарата в профилактике и лечении острого цистита, гестационного пиелонефрита и обострений хронической ИМП.

Цель исследования - изучение течения и результатов беременности у пациенток с высокой легочной гипертензией (ВЛГ). Приведены собственные наблюдения 14 беременных женщин с ВЛГ, а также проведен анализ экспертных и литературных данных. Проанализирована эффективность различных способов лечения и родоразрешения этих женщин. Из 14 состоявшихся родов 6 были преждевременными (42,9 %). У наблюдавшихся пациенток кесарево сечение было предпринято в 64,3 % случаев, роды через естественные родовые пути произошли в 35,7 % случаев. В состоянии асфиксии тяжелой степени родилось 21,4 % детей, умеренной - 35,7 %. Частота гипотрофии плода при высокой легочной артериальной гипертензии составила 57,1 %. Не было ни одного случая материнской и перинатальной смертности.

Мета дослідження - вивчення ефективності та безпечності застосування еноксапарину вітчизняного виробництва (фленокс, ПАТ "Фармак", Україна) у вагітних і породіль з помірним і високим ризиком розвитку венозного тромбоемболізму (ВТЕ). Під наглядом перебували 32 вагітні з груп помірного та високого ризику розвитку ВТЕ (RCOG, 2009). Усім пацієнткам проведено визначення стану венозного кровотоку нижніх кінцівок (дуплексне сканування), загальноклінічні аналізи. Обстеження виконували до початку лікування або перед пологами та на 5 - 7-й день після пологів. Під час вагітності тромбопрофілактику проводили 18 пацієнткам з групи високого ризику розвитку ВТЕ. У післяпологовий період усі 32 пацієнтки отримували препарат фленокс: з групи помірного ризику ВТЕ - протягом 10 днів, з групи високого ризику - 6 тиж. Серед обстежених у 31,25 % вагітних діагностовано вроджені та набуті тромбофілії; 9,4 % вагітних перебували на тривалому постільному режимі, 21,9 % - проводили тромбопрофілактику через наявність важкої кардіальної патології. У 18,75 % діагностовано системний червоний вовчак, у 15,6 % - важку прееклампсію. У 5 пацієнток тромбози та емболії були діагностовані до вагітності, у 3 - під час даної вагітності, у 2 - як в анамнезі, так і за даної вагітності (через пізній початок тромбопрофілактики). Соматичну патологію виявляли у всіх випадках, варикозну хворобу - у 12 (37,5 %) вагітних. Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез визначали у всіх жінок. Найчастіше вагітність ускладнювали: загроза мимовільного викидня (53,1 %) і передчасних пологів (28,1 %), передчасне дозрівання плаценти (43,75 %), анемія (18,75 %). Через природні пологові шляхи народили 62,5 % пацієнток, шляхом кесарева розтину - 37,5 %. Середня крововтрата у вагінальних пологах становила 186 +- 90 мл, під час кесарева розтину - 520 +- 50 мл. Більшість немовлят (68,75 %) народилися у задовільному стані та не мали жодних проявів негативного впливу препарату, зокрема геморагічних ускладнень. Проведене лікування не мало значущого впливу на показники загального клінічного аналізу крові, коагулограми та загального аналізу сечі. Відсутність тромбоутворення у жінок з середнім і високим ризиком розвитку ВТЕ є ознакою ефективності проведеного лікування. Зроблено висновки, що еноксапарин (фленокс) виробництва "Фармак" (Україна) є ефективним і безпечним засобом тромбопрофілактики у вагітних і породіль груп високого та середнього ризику розвитку ВТЕ.

Наведено результати дослідження стану 141 вагітної, що мали операції на серці. Простежено значні зміни центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої здатності міокарда особливо в період максимального гемодинамічного навантаження прооперованих жінок. Встановлено, що зміна показників залежить від виду вад серця та виду оперативного втручання. Встановлені параметри найбільшою мірою змінюються за оперованих вадів серця в період з 26 по 32 тиж гестації. Результати цього дослідження надають змогу вдосконалити тактику ведення вагітності та пологів у жінок, оперованих на серці.

Здійснено аналіз питання вітамінопрофілактики жінок під час вагітності. Розглянуто властивості вітамінів і мікроелементів у разі поєднаного й роздільного їх приймання. Описано особливості та переваги нового вітамінно-мінерального комплексу для вагітних "АлфаВіт Мама". Висновок: додаткове приймання вітамінів та мікронутрієнтів вагітними та годувальницями - науково обгрунтований факт. Принцип ВМК "АлфаВіт Мама" побудовано на роздільному прийманні мікронутрієнтів-антагоністів та поєднанні синергічних вітамінів і мінеральних речовин, що є найбільш ефективним. Це надає змогу рекомендувати його як засіб для поповнення запасу вітамінів для жінок на етапі прегравідарної підготовки, під час вагітності та лактації.

Згідно з даними ВООЗ, 2 - 8 % жінок,які чекають дитину, знаходяться під ризиком прееклампсії - патології, яка є однією з основних причин смертності серед вагітних. Серед основних факторів ризику виділяють підвищений артеріальний тиск. Тривала/хронічна артеріальна гіпертензія підвищує ймовірність прееклампсії у 7 - 8 разів. Відтак, одним із головних завдань при спостереженні за вагітними є своєчасне виявлення ознак прееклампсії та інших ускладнень, обумовлених артеріальною гіпертензією. Надійний скринінговий тест для цієї мети відсутній, тому зазвичай проводиться регулярний моніторинг артеріального тиску та лабораторне дослідження сечі. Проведені дослідження виявили наявність у вагітних зв'язку між підвищенням артеріального тиску та симпатичною активацією автономної нервової системи, яка розраховується за допомогою компоненти частотного домену варіабельності ритму серця - LF/HF. Доведено, що специфічність аналізу варіабельності ритму серця у прогнозуванні преекламптичних станів у вагітних сягає 80 %, що є достатнім для зменшення ризиків для здоров'я матері і дитини. Через те, що єдиним стандартизованим джерелом інформації для аналізу варіабельності ритму серця є електрокардіограма, для постійного моніторингу ризиків підвищення артеріального тиску необхідно використовувати носильні ЕКГ-пристрої та програмне забезпечення для автоматизованої інтерпретації ритмограм. Виявлене з їхньою допомогою різке підвищення LF/HF є підставою для застосування кардіологічних рекомендацій з попередження і лікування прееклампсії та еклампсії. Для вирішення цього завдання були розроблені перший у світі ЕКГ-сенсор для постійної реєстрації RR-інтервалів з однієї руки - SenceBand та хмарна технологія автоматизованої інтерпретації ЕКГ - PRECISE. Сенсор знімає масив RR-інтервалів ЕКГ тривалістю 160 або 330 секунд кожні 10, 30 або 60 хвилин. Отримана інформація обробляється мобільним телефоном з операційними системами iOS або Android та відсилається на сервер відповідно до стандарту ISO/HL7, де лікар має змогу відслідковувати добові тенденції за всім спектром показників варіабельності ритму серця. Використання сенсорів для постійного моніторингу варіабельності ритму серця з однієї руки у вагітних є значно комфортнішим за застосування холтерівських моніторів, "розумного одягу" та ЕКГ-патчів.