Антропогенно-техногенные изменения рельефа оказывают сильное воздействие на природный комплекс в целом. Конкретными данными выражены горнопромышленные нагрузки на поверхность Луганской области, прежде всего на рельеф и современные геоморфологические процессы. Экологическое состояние геоморфологической среды региона определено как критическое.

Рассмотрены вопросы активизации оползневых процессов в Луганской области, происхождения Волго-Донского водораздела, комплексного зондирования территории Волгоградской агломерации по степени антропогенной нагрузки. Освещены проблемы оптимизации социоприродной системы Донбасса. Проанализированы особенности рекреационной избирательности населения Луганской области на примере с.Каменка, региональные особенности Востока и Запада Украины в сфере социальных ценностей. Определены погодно-климатические условия Волгограда в конце ХХ - начале ХХІ вв. Раскрыты современные аспекты развития дорожных ландшафтов Волгоградской области.

Наведено переклад з російської на українську мову понад 1 000 слів наукової та загальновживаної лексики, характерної для фізико-географічних текстів. Надано тлумачення таких понять, як абісаль, баланс зволоження, обертання землі, адири, аретир, вологоадіабатичний градієнт, водний переріз, ожеледь, оглеювання грунтів.

Приведен перевод с русского на украинский язык более 1 000 слов научной и общеупотребимой лексики, характерной для физико-географических текстов. Дано толкование таких понятий, как абиссаль, баланс увлажнения, вращение земли, адыры, арретир, влажноадиабатический градиент, водное сечение, гололед, оглеение почв.

Висвітлено актуальні питання досліджень природно-територіальних і суспільно-географічних комплексів України та суміжних регіонів Російської Федерації. Розглянуто проблеми географічного українознавства в контексті українізації поселень Донбасу. Проаналізовано трансформацію сільського розселення населення, демографічний потенціал, водогосподарську ситуацію, функціонування регіонального ринку продовольчих товарів Луганщини. Увагу приділено демографічним факторам диференціації бідності й особливостям визначення критеріїв депресивності територій. Розкрито суспільно-географічні засади інтегрального вивчення паливно-енергетичного комплексу України, історичні аспекти створення та дослідження природно-заповідних об'єктів, актуальні питання методики викладання географії.

Осещены актуальные проблемы исследований природно-территориальных и общественно-географических комплексов Украины и смежных регионов Российской Федерации. Рассмотрены проблемы географического украиноведения в контексте украинизации поселений Донбасса. Проанализированы трансформация сельского расселения населения, демографический потенциал, водохозяйственная ситуация, функционирование регионального рынка продовольственных товаров Луганской области. Уделено внимание демографическим факторам дифференциации бедности и особенностям определения критериев депрессивности территорий. Раскрыты общественно-географические основы интегрального изучения топливно-энергетического комплекса Украины, исторические аспекты создания и исследования природно-заповедных объектов, актуальные вопросы методики преподавании географии.

Наведено тлумачення основних термінів і понять фізичної географії та суміжних дисциплін, що використовуються у шкільному й університетських курсах географії, а також у науковій та науково-популярній літературі.

Приведено толкование основных терминов и понятий физической географии и смежных дисциплин, используемых в школьном и университетских курсах географии, а также в научной и научно-популярной литературе.

Вперше для східної частини України як регіону з надзвичайною порушеністю геоморфосфери, що впливає на життя та здоров'я населення, здійснено регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Необхідність його проведення зумовлена даними про ступінь ураженості геоморфосфери негативними природними чинниками (особливо ерозією) та рівнем антропогенно-техногенного навантаження на земну поверхню, викликаного, головним чином, вуглевидобувною діяльністю. Удосконалено методику регіонального еколого-геоморфологічного аналізу, зокрема, розроблено засіб визначення шару підземної техногенної денудації. Визначено рівень впливу природних чинників та антропогенно-техногенного навантаження на геоморфосферу та її елементи, обчислено інтегровані показники еколого-геоморфологічної небезпеки регіону, складено серію картосхем. Виконано еколого-геоморфологічне районування досліджуваної території, обгрунтовано напрямки оптимізації природокористування та складено схему заходів щодо поліпшення еколого-геоморфологічної ситуації в регіоні.

Проаналізовано особливості класифікації та типології промислових агломерацій. Розглянуто питання геоморфологічного картографування під час вирішення інженерних завдань. Висвітлено екологічні проблеми лісопарків Львова, еколого-геоморфологічні передумови оцінки рельєфу Ізяславського краю (північної прикордонної зони Придніпровської та Подільської височин). Вивчено вплив сучасних геолого-геоморфологічних процесів на екологічний стан Північного Приазов'я. Описано методи дослідження антропогенних ландшафтів річищ і заплав. Викладено кластерний підхід до стратегій розвитку міст. Визначено основні напрямки використання рекреаційно-туристичного потенціалу Тернопільського Придністров'я.

Проанализированы особенности классификации и типологии промышленных агломераций. Рассмотрены вопросы геоморфологического картографирования при решении инженерных задач. Освещены экологические проблемы лесопарков Львова, эколого-геоморфологические предпосылки оценки рельефа Изяславского края (северной пограничной зоны Приднепровского и Подольского высокогорьев). Изучено влияние современных геолого-геоморфологических процессов на экологическое состояние Северного Причерноморья. Описаны методы исследования антропогенных ландшафтов русел и пойм. Изложен кластерный подход к стратегиям развития городов. Определены основные направления использования рекреационно-туристического потенциала Тернопольского Приднестровья.

Висвітлено проблеми теорії та методології геософії як нетрадиційного напряму суспільно-географічних досліджень. Викладено концепцію людського геопростору (ЛГП) як продукту ландшафтно-етнічної взаємодії на основі духовних чинників, наведено схему його реалізації. Розкрито геософічні аспекти методології українознавства і краєзнавства. Проаналізовано роль та місце України, зокрема південно-східного регіону, в ЛГП.

Окреслено найважливіші історико-географічні передумови євроінтеграційних процесів. Визначено основні аспекти процесів євроінтеграції як геопросторового феномену. Із географічних позицій охарактеризовано значення цих аспектів щодо України. Підкреслено, що розглянуті інтеграційні процеси мають західноєвропейськy, а не загальноєвропейськy сутність.

Висвітлено суть геософічного підходу в суспільно-географічних дослідженнях. Обгрунтовано можливість використання цього наукового підходу в усіх основних галузях суспільної географії. Наведено приклади застосування геософічного підходу в демогеографії - під час вивчення проблем відтворювання населення та міграцій, в економічній географії - у контексті питань реіндустріалізації старопромислових регіонів, у соціальній географії - у дослідженнях геокультурної сфери, в політичній географії - під час аналізу електорально-географічих даних. Доведено, що геософічний підхід належить до постнекласичних методологічних розробок у географії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.0 + Ф(4Нім)403

Рубрики:

Сутність і поняття права

Політика. Політичні науки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.01 + Х0в7

Рубрики:

Право і суспільні відносини. Соціологія права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено суспільно-географічні основи досліджень людського простору (Ойкумени), який є концептуальним об’єктом теософії - суміжної наукової дисципліни, що розвинулася на пограниччі географії та філософії. Вдосконалено теоретичні та методологічні засади теософічних досліджень, обгрунтовано теософічний підхід у суспільній географії, сформульовано об’єктно-предметну сферу теософії, встановлено етапність розвитку теософічних ідей. Запропоновано методи та методику теософічного пошуку, започатковано формування поняттєво-термінологічного апарату теософії, окреслено її міждисциплінарні зв’язки. Визначено рівні організації Ойкумени - космічний, глобальний, національний, регіональний та локальний. Обгрунтовано засади проведення теософічної диференціації, розроблено її термінологію, запропоновано її схему для світу й України. Відповідно до запропонованої схеми теософічної диференціації в межах Землесвіту - головного фрагменту Ойкумени - виділено десять основних і вісім проміжних землесвітів - геоторіальних структур найвищого рангу. Зауважено, що впродовж історичного часу кількість і межі землесвітів постійного змінюються. З теософічних позицій досліджено феномен фронтиру, питання походження назви „Україна”, деякі аспекти реформування адміністративно-територіального устрою України та низку інших географо-українознавчих проблем.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Висвітлено результати наукових досліджень проведених науково-педагогічними працівниками різних установ. Охарактеризовано актуальні проблеми лісового насінництва України. Зроблено порівняння екозбалансованості малих міст Київщини за вартістю відновлення екосистем. Розглянуто природне залісення ярів та балок у Правобережному Лісостепу України. Окреслено актуальні проблеми лісознавства, лісівництва, таксації, лісовпорядкування тощо. Розкрито сучасний стан та перспективи розвитку садово-паркового господарства.

Відзначено, що Кримський півострів посідає непересічне місце в геопросторі Східної Європи. Розглянуто деякі геополітичні та геософічні аспекти різноманіття ландшафтів Криму та їхньої "внутрішньої сутності". Висвітлено історико-географічні особливості розвитку Криму як етнічно мозаїчного регіону. Наголошено на внутрішній неоднорідності Кримського півострова як у природному, так і суспільно-географічному аспектах. Запропоновано один із напрямків адміністративно-територіального реформування Криму після відновлення Україною контролю над ним.

Наведено результати наукових досліджень із геодезії, географії, картографії, фотограмметрії, моніторингу довкілля, геодезичних і GIS-технологій. Висвітлено проблеми визначення геодезичного центру території України. Розкрито особливості створення серії електронних карт ґрунтів Кременецького (Лановецького) району Тернопільської області. Охарактеризовано сучасний стан і проблеми оновлення даних оцінки земель населених пунктів в ОТГ Черкаської області. Увагу приділено формуванню платного землекористування в Україні, проблемі визначення ставок плати за оренду земель державної та комунальної власності, обгрунтуванню використання земель природно-заповідного фонду. Розглянуто процедуру розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Мета дослідження - обгрунтування використання ГІС-технологій для різних потреб розвитку геотуризму. Геотуризм - одна з нових галузей прикладної геології та геоморфології, проте таке визначення унеможливлює розуміння розвитку цих локацій як туристичних об'єктів із необхідними заходами щодо розроблення та просування їх на ринку туристичних послуг. Дослідження можливостей розширеного використання інформаційних технологій у галузі туризму залишається актуальною науково-практичною проблемою. Експериментальні дослідження виконано за матеріалами (цифровими моделями рельєфу) Науково-дослідного інституту геодезії та картографії з використанням пакета SURFAR. Геотуризм як вид екотуризму пов'язаний із пізнанням геопростору та природних процесів у ньому. Здійснено класифікацію підвидів геотуризму, зокрема й за функціональним призначенням об'єктів. Обгрунтовано використання результатів ГІС-досліджень із метою визначення та оцифрування туристичних маршрутів, а також урахування безпекових аспектів проходження маршруту. На прикладі розробленого для науковців і фахівців геотуристичного маршруту на г. Полєнський, розташовану в межах заповідника "Горгани" (Українські Карпати), наведено результати досліджень за допомогою ГІС-технологій для потреб інформаційного забезпечення туристичного маршруту. Запропонований підхід уможливлює створення та точне картування туристичних маршрутів із використанням цифрових електронних карт, оскільки наявний картографічний матеріал є дуже неточним, а інформація застарілою. Використання геоінформаційних технологій у туристичній діяльності розширюватиметься також для виконання конкретних інженерно-технічних завдань, пов'язаних із туризмом. Крім того, показані зображення можуть слугувати попередженням про можливі небезпеки.

Наведено основні відомості з методології наукової роботи. Розглянуто функції методології та принципи наукового дослідження. Висвітлено філософські аспекти наукової роботи. Увагу приділено теоретичному (пояснення, гіпотеза, прогноз, аналіз і синтез) та емпіричному (спостереження, експеримент, моделювання, описування явищ) рівням наукового дослідження. Розглянуто методику дистанційних досліджень земної поверхні.

Розглянуто податкову систему України. Увагу приділено основним податкам в геодезії, землекористуванні, а також використанні нерухомості і в транзакціях з нерухомим майном. Розглянуто також податки та податкову систему як категорії. Наведено класифікацію податків, зборів і платежів податкового характеру. Описано особливості обчислення і сплати податку на прибуток підприємств. Акцентовано на рентній платі, податку на додану вартість, єдиному соціальному внеску тощо.