Висвітлено психологічні умови виникнення та розвитку емоційного вигорання в сім'ї. Розкрито особливості перебігу сімейної кризи, основні принципи профілактики та технології запобігання сімейному вигоранню. Розглянуто критерії залежних відносин у шлюбі, ознаки домашнього трудоголізму, стресовий і нестресовий стилі життя, техніки психологічного захисту в складних ситуаціях сімейної взаємодії.

Освещены психологические условия возникновения и развития эмоционального выгорания в семье. Раскрыты особенности протекания семейного кризиса, основные принципы и технологии предупреждения семейного выгорания. Рассмотрены критерии зависимых отношений в браке, признаки домашнего трудоголизма, стрессовый и нестрессовый стили жизни, техники психологической защиты в сложных ситуациях семейного взаимодействия.

Сім'я відіграє велику роль у житті як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Отже, вивчення впливу шлюбно-сімейних чинників на спосіб життя є важливим кроком у розробленні програми психологічної допомоги щодо вибору підростаючим поколінням здорового способу життя.

Розглянуто проблему емоційного вигоряння, зумовленого шлюбно-сімейними взаєминами. Зроблено спробу визначити соціально-психологічні та індивідуально-особистісні чинники, які суттєво впливають на виникнення та розвиток емоційного вигоряння в сім'ї, а також окреслено можливі шляхи психологічної профілактики цього феномену.

Розглянуто проблему емоційного вигоряння, зумовленого такими дисгармонійними шлюбно-сімейними взаємостосунками, котрі визначаються як залежні. Зроблено спробу дослідити механізм виникнення емоційного вигоряння в залежних сім'ях та визначити соціально-психологічні чинники, що спричиняють його розвиток. Окреслено також шляхи психологічної профілактики і корекції цього феномену.

Розглянуто проблему можливості побудови особистістю образу майбутнього шляхом вибудовування власних шлюбно-сімейних домагань у часі. Визначено поняття шлюбно-сімейних домагань, виокремлено складові їх структури. Здійснено спробу дослідити чинники становлення шлюбно-сімейних домагань особистості й умови формування їх адекватними та конструктивними.

Розглянуто проблему батьківства як життєвого завдання чоловіка. Показано роль батьківства в особистісному самоздійсненні чоловіка в сімейній сфері життя.

Розглянуто життєві завдання особистості, пов'язані зі шлюбом та сім'єю, постановка яких суттєво впливає на процес ймовірної сімейної кризи. На підставі сучасних наукових досліджень в галузі сімейної психології зроблено висновок, що кожний етап розвитку сімейної структури, кожна сімейна криза передбачає постановку життєвих завдань, властивих саме для неї.

Визначено психологічний зміст цивільного й традиційного шлюбу та специфіку шлюбного вибору молоді, досліджено процес формування шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків особистістю є передумовою задоволеності шлюбом. Встановлено, що для кожного типу особистості залежно від її індивідуально-психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є більш оптимальним. Виявлено, що психологічними чинниками здійсення молоддю оптимального вибору цивільного шлюбу є такі психологічні особливості як локус контролю, рівень розвитку рефлексії та спрямованість на самоактуалізацію обох партнерів. Розроблено засоби психологічної допомоги у здійсненні молоддю оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що запропонована тренінгова програма є ефективним шляхом розвитку здатності до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків.

Обгрунтовано думку про те, що успішне самоздійснення особистості в сімейній сфері життя є можливим за умови ефективної реалізації життєвих завдань, пов'язаних із шлюбом і сім'єю. Представлено аналіз складу цього життєвого завдання, відповідно до якого запропоновано напрями оптимізації його побудови за кожним компонентом та основні цілі психологічної роботи в межах кожного з них.

Приділено увагу проблемі соціально-психологічних практик, використовуваних особистістю для творчої розбудови власного життя. Обгрунтовано теорію особистісного життєконструювання та розроблено технології оптимізації практикування. Висвітлено мотиваційний вимір життєконструювання з його дискурсивною природою та наративно-ментативною структурою. Розроблено концепцію практик життєконструювання в субкультурах проблемної молоді. На основі стабілізаційних практик визначено можливості керування ризиками, а практики інтеграції страху смерті розкрито як особистісний ресурс життєтворення. Запропоновано модель конструювання особистістю сімейного простору. Визначено способи оптимізації наративних практик сімейного життєконструювання та жіночих практик побудови партнерських стосунків. З'ясовано способи оптимізації комунікативних інтернет-практик. Досліджено психотерапевтичні ефекти плейбек-театру та їх роль в оптимізації життєтворення особистості.