Обобщены результаты лечения 18 пациентов с травматической диафрагмальной грыжей. Большинство из них госпитализированы в сроки позже чем через 1 год после травмы по поводу других заболеваний, у 4 - диагноз установлен во время операции. Оперированы в условиях частичного или полного ущемления грыжи 16 пациентов. Проведен критический анализ методов диагностики и вариантов хирургической тактики при травматической диафрагмальной грыже. Обоснован алгоритм выбора адекватного операционного доступа.

Охарактеризовано поняття «вокальна школа» як певний мистецький напрямок в розвитку музичної культури суспільства. Висвітлено особливості трактування «школи» в педагогічному та художньо-стилістичному аспекті вокальної творчості. Наголошено на взаємопов’язаності теоретичної та емпіричної бази педагогічної діяльності педагога вокальної майстерності. Досліджено особливості формування виконавської майстерності та вокальної техніки педагогів-співаків Львівщини. Розглянуто педагогічні прийоми та методики викладачів співу львівської вокальної школи. Відзначено, що у вокальній методиці відсутні єдині підходи до формування особистості співака та його виконавської техніки. Сформовано погляд на вокальне мистецтво як на спосіб самовираження та усвідомлення і творчу інтерпретацію авторського тексту. Виявлено спільні риси педагогічної діяльності представників львівської вокальної школи.

Охарактеризовано понятие «вокальная школа» как определенное художественное направление в развитии музыкальной культуры общества. Освещены особенности трактовки «школы» в педагогическом и художественно-стилистическом аспекте вокального творчества. Отмечена взаимосвязанность теоретической и эмпирической базы педагогической деятельности педагога вокального мастерства. Исследованы особенности формирования исполнительского мастерства и вокальной техники педагогов-певцов Львовщины. Рассмотрены педагогические приемы и методики преподавателей пения львовской вокальной школы. Отмечено, что в вокальной методике отсутствуют единые подходы к формированию личности певца и его исполнительской техники. Сформирован взгляд на вокальное искусство как на способ самовыражения и осознания и на творческую интерпретацию авторского текста. Выявлены общие черты педагогической деятельности представителей львовской вокальной школы.

Сharacterized is the concept of "vocal school" as a specific art direction in the development of musical culture. Elucidated are the peculiarities of the interpretation of "school" in the pedagogical and artistic and stylistic aspect of vocal work. Noted is the interconnection of theoretical and empirical bases of teacher teaching vocal skills. Investigated are the features of the formation of performance skills and vocal technique teacher singers Lviv. Considered are the pedagogical techniques and methods of teachers of singing vocal school of Lviv. It is noted that in vocal technique no single approach to the formation of the personality of the singer and his performance techniques. Formed is the view of the vocal art as a way of self-expression and understanding and creative interpretation of the author's text. Revealed are the similarities educational activities of representatives of Lviv vocal school.

Розглянуто фонетико-інтонаційний аспект мовної інтонації та її реалізацію у вокально-хоровому виконанні. Подано огляд літератури стосовно "мовного аспекту" вокального виконавства підтверджує, що вокальний твір, написаний у фонетичній системі конкретної мови, природно включає в себе елементи цієї системи: систему фонем, інтонації та закони, за якими ця система функціонує.

Уперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у п'ять разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є наслідком впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів.

Незважаючи на значну кількість публікацій про голод 1932 - 1933 рр., питання міського й сільського виміру втрат від нього малодосліджене. Вперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для жителів українського міста та села, доводиться, що не лише сільські, а й міські мешканці зазнали відчутних втрат. Загальні ж втрати населення УСРР впродовж 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн - через надсмертність і 0,6 млн - ненародженими. Втрати через надсмертність за цей період у розрахунку на 1000 населення становлять 39,3 - у міських поселеннях та 164,5 - у сільській місцевості. На основі реконструкції демографічної динаміки міського й сільського населення у 1927 - 1939 рр. виявлено значні відмінності не лише в рівні показників надсмертності, а й в їх динаміці та повіковій структурі. Історико-демографічний аналіз показав, що ці відмінності слід розглядати в тісному зв'язку з багатьма соціально-економічними факторами. Важливе значення в міських поселеннях у роки голоду мала ієрархічна карткова система продовольчого забезпечення, що обумовлювало неоднакові можливості виживання для різних груп населення залежно від ступеня виробничої значущості.

Вперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у 5 разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є результатом впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів.

Наведено оцінку щорічних прямих втрат (втрати через надсмертність) міського й сільського населення від голоду 1932 - 1934 рр. у регіональному розрізі в межах радянської України. Усупереч очікуванням, найвищих втрат зазнало населення не південних зерновиробничихрайонів, а північно-центральних Київської та Харківської областей. Запропоновано та проаналізовано декілька припущень для пояснення цих результатів. Єдиної гіпотези, яка надавала б усебічне тлумачення регіонального розподілу втрат, немає. Втрати в деяких областях зумовлювалися певними специфічними факторами, тоді як втрати в інших можна пояснити поєднанням впливу економічних і політичних чинників. Проведено кількісний аналіз окремих показників антирадянського опору та репресій проти селянства в 1932 р. та досліджено вплив економічних (продовольчої допомоги) й історико-політичних факторів на прямі втрати населення в 1933 р.

Совместную работу двух цифровых систем тропосферной связи (ЦСТС) можно быстро реализовать с помощью адаптивного сигнального управления одновременно на обеих станциях. Такое управление возможно организовать с помощью адаптивного алгоритма моделирования линии тропосферной связи (ЛТС) путем использования ЦСТС и контроля сигналов на выходе и входе адаптивных антенн (АдА), адаптивных передатчиков и адаптивных приемников на каждой станции. Использованы современный цифровой тропосферный модем на одной станции и адаптивная обработка сигналов на основе специального цифрового блока управления на другой станции. В результате, адаптивное сигнальное управление одновременно на обеих станциях стабилизирует уровни тропосферных сигналов на этих станциях, что обеспечивает нормальную информационную надежность ЛТС с ЦСТС различной модификации при их совместной работе.