Розглядаються методи аналізу та оптимізації складних систем. Автори намагались використовувати основний принцип системотехнічного підходу до дослідження складних систем, який полягає у представленні системи як сукупності всіх її частин у зв'язку з навколишнім середовищем, а також взаємозумовленості всіх її властивостей, таких як продуктивність, надійність, оптимальність. Наведено методи аналізу обчислювальних систем, до яких у даному випадку відносяться як чисто обчислювальні системи, так і керуючі та інформаційно-вимірювальні системи, які будуються на комп'ютерах та багатопроцесорних комплексах та мережах. Докладно розглянуто аналіз математичних моделей процесів і складних систем. Особливу увагу приділено аналітичним методам, застосування яких на відміну від методів моделювання дає можливість отримати загальні результати. Детально наведено методи математичного, зокрема, лінійного та дискретного, програмування, а також відомості щодо методів нелінійного та динамічного програмування. Запропоновано методи пошуку оптимальних рішень за умови неповної вхідної інформації.

Викладено теоретичні відомості щодо класифікаційного аналізу процесорів з метою обробки зображень і, зокрема, паралельних оптоелектронних процесорів. Розглянуто особливості класифікації алгоритмів обробки зображень. Наведено класифікаційні схеми обчислювальних систем, проаналізовано їх можливості стосовно класифікації оптоелектронних процесорів. Особливу увагу приділено дослідженню архітектурних рішень оптоелектронних процесорів, прикладам їх класифікаційного аналізу.

Наведено основні типи лазерів, що використовуються у біології та медицині та можуть застосовуватися для виявлення, ідентифікації, дослідження будови біологічних об'єктів, а також для вивчення природи процесів, що відбуваються в них. Проаналізовано основні принципи взаємодії лазерного випромінювання з біотканинами. Висвітлено новітні розробки лазерних систем для застосування в біомедичній практиці. Викладено медико-технічні вимоги до медичних лазерних систем.

Висвітлено новітні розробки лазерних офтальмологічних систем з метою застосування у біомедичній практиці. Досліджено основні принципи та механізми взаємодії лазерного випромінювання з біологічною тканиною. Значну увагу приділено приладам для дослідження переднього відділу, середовищ ока й очного дна. Детально проаналізовано зображення вторинної флюоресценції під час діагностики захворювань рогівки.

Наведені теоретичні відомості щодо алгоритмічних методів конструювання схем, алгоритмів розміщення компонентів та трасування електричних з'єднань; відомості щодо аналізу рівня дизайну та ергономічних якостей, розрахунку електричних параметрів друкованих схем та теплових режимів роботи при конструюванні оптоелектронних приладів та систем; відомості щодо аналізу надійності роботи оптоелектронних приладів та систем тощо.

Проаналізовано розвиток науки і суспільства. Висвітлено характер та особливості наукового дослідження. Розкрито залежність наукового рішення від істинності наукового знання. Наведено методи наукових досліджень та основні методи науково-технічної творчості.

На підставі теоретичних і практичних досягнень оптичної та квантової електроніки висвітлено проблеми та шляхи розвитку сучасних оптоелектронних і лазерних інформаційно-енергетичних технологій, а також їх впровадження в телекомунікації та біомедицину. Запропоновано експертну систему оцінки стану волоконно-оптичних мереж на базі рефлектометричних вимірювань. Значну увагу приділено методам обробки зображень і сигналів, комп'ютерній техніці, системам технічного зору та штучного інтелекту.

Досліджено елементи транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ). Розглянуто питання призначення даних елементів, розроблено методики їх розрахунків. Досліджено статичний і динамічний режими роботи інтегральних схем емітерно-зв'язної логіки (ЕЗЛ). Наведено опис роботи й основні розрахункові співвідношення, які використовуються під час розрахунків логічних схем на КМДН-транзисторах (кремній - метал - діелектрик - напівпровідник), запропоновано методику їх розрахунку. Розглянуто питання виготовлення польових транзисторів з керуючим p - n-переходом, їх електричні параметри та експлуатаційні характеристики. Наведено основні електричні схеми з використанням польових транзисторів і розрахункові співвідношення для оптоквантрона, а також приклади розрахунку часових параметрів оптоелектронних елементів і пристроїв. Визначено енергетичні характеристики оптоелектронних модулів. Розроблено методи та засоби покращання параметрів інтегральних схем на прикладі елементів ТТЛ і ЕЗЛ, схем з подвійною інжекцією.

Індекс рубрикатора НБУВ: З844.15 я73-1

Рубрики:

Інтегральні схеми

Шифр НБУВ: В343087 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розробки формального математичного апарата логіко-часових функцій і побудови на цій базі елементів технології око-процесорної обробки образної інформації. Доведено можливість використання апарата логіко-часових функцій у разі паралельної обробки зображень. Вдосконалено операцію диференціювання логіко-часових функцій і доведено основні властивості цієї операції, що підвищують ефективність обробки зображень.

Рассмотрены вопросы разработки формального математического аппарата логико-часовых функций и построения на этой основе элементов технологии глаз-процессорной обработки образной информации. Доказана возможность использования аппарата логико-часовых функций при параллельной обработке изображений. Усовершенствована операция дифференцирования логико-часовых функций и доказаны основные свойства этой операции, повышающие эффективность обработки изображений.

Розглянуто проблеми та особливості побудови нового покоління інтелектуальних структур з використанням оптоелектронних інформаційно-енергетичних технологій. Наведено інформаційну концепцію діодних джерел білого світла та термоіонні технології утворення оптоелектронних наноструктур. Сформульовано парадигми та методологію побудови штучних нейронних мереж. Висвітлено перспективи застосування біомедичної оптики у сфері діагностування. Розглянуто питання формування державної політики щодо розвитку та використання національних інформаційних ресурсів. Наведено методи та засоби паралельної оптичної комунікації у високопродуктивних волокнисто-оптичних мережах. Досліджено можливості застосування інформаційних технологій у процесі створення експертних систем обробки та розпізнавання зображень. Проаналізовано архітектурну організацію геоінформаційно-енергетичних систем, наведено методи підвищення регулярності архітектур багатоканальних аналого-цифрових кодерів. Описано методику відтворення рефлекторних властивостей поверхонь з використанням різних типів двопроменевих дистрибутивних функцій. Проведено дослідження оптичних характеристик водно-дисперсних систем.

Рассмотрены проблемы и особенности построения нового поколения интеллектуальных структур с использованием оптоэлектронных информационно-энергетических технологий. Представлена информационная концепция диодных источников белого света и термоионные технологии создания оптоэлектронных наноструктур. Сформулированы парадигма и методология построения искусственных нейтронных сетей. Освещены перспективы использования биомедицинской оптики в сфере диагностирования. Рассмотрены вопросы формирования государственной политики по развитию и использованию национальных информационных ресурсов. Представлены методы и средства параллельной оптической коммуникации в высокопродуктивных волоконно-оптических сетях. Исследованы возможности применения информационных технологий в процессе создания экспертных систем обработки и распознавания изображений. Проанализирована архитектурная организация геоинформационно-энергетических систем, представлены методы повышения регулярности архитектур многоканальных аналого-цифровых кодеров. Приведена методика воссоздания рефлекторных свойств поверхностей с использованием различных типов двулучевых дистрибутивных функций. Проведено исследование оптических характеристик водно-дисперсных систем.

Наведено характеристику сучасних інформаційно-обчислювальних систем в контексті можливостей створення штучного інтелекту. Визначено принципи організації паралельно-ієрархічної мережі як структурно-функціонального базису для побудови спеціалізованих моделей образного комп'ютера. Розглянуто можливості використання математичних та структурно-функціональних моделей паралельно-ієрархічної мережі для розробки образного комп'ютера. Сформульовано єдиний методологічний підхід для дослідження та подальшого розвитку процедур обробки інформації в паралельно-ієрархічних мережах та розробки мережних процедур порівняння зображень. На основі застосування порівняльно-ієрархічної мережі розроблено методи, моделі, алгоритми, програмне та апаратне забезпечення для ефективної обробки зображень з підвищеною точністю вимірювання координат у реальному часі. Запропоновано методики проведення експериментальних досліджень паралельно-ієрархічної мережі для обробки плямових зображень лазерних пучків.

Представлена характеристика современных информационно-вычислительных систем в контексте возможностей создания искусственного интеллекта. Определены принципы организации параллельно-иерархической модели как структурно-функционального базиса для построения специализированных моделей образного компьютера. Рассмотрены возможности использования математических и структурно-функциональных моделей параллельно-иерархической сети для разработки образного компьютера. Сформулирован единый методологический подход для исследования и дальнейшего развития процедур обработки информации в параллельно-иерархических сетях и разработки сетевых процедур сравнения изображений. На основе применения сравнительно-иерархических сетей разработаны методы, модели, алгоритмы, программное и аппаратное обеспечение для эффективной обработки изображений с повышенной точностью измерения координат в реальном времени. Предложены методики проведения экспериментальных исследований параллельно-иерархических сетей для обработки пятновых изображений лазерных пучков.

Розглянуто дискретні системи відображення інформації, запропоновано її класифікацію, надано визначення дискретної індикаторної техніки. Викладено засоби відображення інформації фото- і нефотометричних параметрів індикаторів. Розглянуто елементну базу індикаторної техніки, проведено порівняльний аналіз активних і пасивних індикаторів. Висвітлено особливості відображення інформації за допомогою схемотехніки, зокрема, систем адресації, схем розгортки та модуляції яскравості зображень, кінцевих каскад-схем керування індикаторами. Наведено методи та засоби відображення знакової та знакографічної інформації. Розглянуто особливості засобів відтворення зображень на елементах дискретної індикаторної техніки.

Рассмотрены дискретные системы отображений информации, предложена ее классификация, приведено определение дискретной индикаторной техники. Изложены способы отображения информации фотометрических и нефотометрических параметров индикаторов. Рассмотрена элементарная база индикаторной техники, проведен сравнительный анализ активных и пассивных индикаторов. Освещены особенности отображения информации с помощью схемотехники, в частности, систем адресации, схем модуляции яркости изображения, конечных каскад-схем управления индикаторами. Приведены методы и способы отображения знаковой и знаковографической информации. Рассмотрены особенности способов отображения изображений на элементах дискретной индикаторной техники.

Розглянуто основні типи оптико-електронних біомедичних систем, що використовуються у біології та медицині і можуть застосовуватися для виявлення, ідентифікації, дослідження будови біологічних об'єктів, а також для вивчення природи процесів, що відбуваються у них. Проаналізовано основні принципи та математичні моделі взаємодії оптичного випромінювання з біотканинами. Представлено новітні розробки оптоелектронних систем з метою впровадження у біомедичну практику.

Рассмотрены основные типы оптико-электронных биомедицинских систем, которые используются в биологии, медицине и могут применяться для выявления, идентификации, исследования строения биологических объектов, а также для изучения природы процессов, происходящих в них. Проанализированы основные принципы и математические модели взаимодействия оптического излучения с биотканями. Представлены новейшие разработки оптоэлектронных систем с целью внедрения в биомедицинскую практику.

Наведено теоретичні відомості щодо побудови волоконно-оптичних структур, які використовуються під час комутації та передачі інформації. Описано оптичні з'єднувачі, комутатори, лінії затримки, перемикачі, мультиплексори, системи з'єднання, волоконно-оптичні кабелі.

Приведены теоретические сведения относительно построения волоконно-оптических структур, используемых во время коммутации и передачи информации. Описаны оптические соединители, коммутаторы, линии задержки, переключатели, мультиплексоры, системы соединения, волоконно-оптические кабели.

Індекс рубрикатора НБУВ: В342.2я73

Шифр НБУВ: ВА636702 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено матеріали щодо проектування та використання оптоелектронних сенсорів у різноманітних галузях. Надано класифікацію та висвітлено основні принципи застосування оптоелектронних сенсорів. Розглянуто оптичні явища, що відбуваються у твердих тілах та принципи відбиття світла від поверхні.

Приведены материалы по проектированию и использованию оптоэлектронных сенсоров в разнообразных отраслях. Дано классификация и освещены основные принципы применения оптоэлектронных сенсоров. Рассмотрены оптические явления, которые происходят в твердых телах и принципы отображения света от поверхности.

Описано принципи організації паралельно-ієрархічного перетворення для багатоетапного сприйняття й обробки, ущільнення та розпізнавання інформації в інформаційних структурах та обчислювальних пристроях із застосуванням нейроподібної схеми обробки інформації. Викладено методологічний підхід для дослідження паралельних процесів, висвітлено їх структурну ієрархію у динаміці, послідовні процеси перетворення просторових областей корельованих та утворення джерельованих у часі елементів мережі, яка формується під час переходу з одного стійкого стану в інший. Розглянуто методи, моделі, алгоритми, питання програмного та апаратного забезпечення для ефективної обробки та розпізнавання цифрових масивів інформації.

Описаны принципы организации параллельно-иерархического преобразования для многоэтапного восприятия и обработки, уплотнения и распознавания информации в информационных структурах и вычислительных устройствах с применением нейрообразной схемы обработки информации. Изложен методологический подход к исследованию параллельных процессов, освещены их структурная иерархия в динамике, последовательные процессы преобразования пространственных областей коррелированных и образования ключевых во времени элементов сети, которая формируется при переходе из одного устойчивого состояния в другое. Рассмотрены методы, модели, алгоритмы, вопросы программного и аппаратного обеспечения для эффективной обработки и распознавания цифровых массивов информации.

Розглянуто особливості проектування оптоелектронних інтегральних схем (ОІС) і волоконно-оптичних приладів для побудови телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, а також організації цифрового оптоелектронного процесора. Розкрито основні аспекти розробки компіляторів для ОІС. Висвітлено питання розробки функціональної моделі ОІС з паралельно-послідовним поворотом зображень.

Рассмотрены особенности проектирования оптоэлектронных интегральных схем (ОИС) и волоконно-оптических приборов для построения телекоммуникационных и компьютерных сетей, а также организации цифрового оптоэлектронного процессора. Раскрыты основные аспекты разработки компиляторов для ОИС. Освещены вопросы разработки функциональной модели ОИС с параллельно-последовательным поворотом изображений.

Розглянуто схемотехніку основних типів програмових логічних інтегральних схем і цифрових интегральних схем на арсеніді галію. Висвітлено теоретичні засади схемотехніки одноелектронних приладів і пристроїв оптичної обробки інформації, а також базову теорію кулонівської блокади.

Рассмотрена схемотехника основных типов программных логических интегральных схем и цифровых интегральных схем на арсениде галлия. Освещены теоретические основы схемотехники одноэлектронных приборов и приспособлений оптической обработки информации, а также базовая теория кулоновской блокады.