Викладено основні положення щодо підвищення ефективності уроків математики в початкових класах через інтегрування змісту навчання. Зроблено висновок, що інтегрування навчального матеріалу є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмного змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв'язках, а також підкреслюється, що інтегроване навчання дозволяє систематизувати й узагальнити знання, отримані при вивченні різних предметів, сформувати цілісне уявлення про навколишній світ.

Розглянуто історію становлення і розвитку сільської школи в Україні, визначено соціально-економічні умови її функціонування. Висвітлено результати діагностики фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку вихованців сільської загальноосвітньої школи. Наведено інноваційні технології організації навчально-виховного процесу у ній.

Рассмотрены история становления и развития сельской школы на Украине, а также социально-экономические условия ее функционирования. Освещены результаты диагностики физического, психического, социального и духовного равития воспитанников сельской общеобразовательной школы. Приведены инновационные технологии организации в ней учебно-воспитательного процесса.

Розглянуто питання підвищення якості підготовки студентів, магістрантів з використанням інтерактивних технологій, а також їх підготовки до впровадження інтерактивного навчання і виховання у практику роботи початкової школи. Розкрито сутність інтерактивного навчання, висвітлено історію його становлення і розвитку.

Рассмотрены вопросы повышения качества подготовки студентов, магистрантов с использованием интерактивных технологий, а также их подготовки к внедрению интерактивного обучения и воспитания в практику работы начальной школы. Раскрыта сущность интерактивного обучения, освещена история его становления и развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні теоретичні відомості про сутність, ознаки й умови запровадження інтерактивної моделі навчання. Описано чотири групи технологій інтерактивного навчання, що можуть використовуватись у початковій школі. Охарактеризовано їх мету, структуру, способи організації діяльності учнів. Висвітлено досвід вчителів початкової школи щодо використання комп'ютерних технологій у процесі вивчення курсу "Я і Україна".

Наведены основные теоретичкие сведения о сущности, признаках и условиях внедрения интерактивной модели обучения. Описаны четыре группы технологий интерактивного обучения, которые могут использоваться в начальной школе. Охарактеризованы их цель, структура, способы организации деятельности учеников. Освещен опыт учителей начальной школы по использованию компьютерных технологий в процессе изучения курса "Я и Украина".

Розглянуто історію народів Надчорномор'я за період з IX ст. до н.е. до початку ХІХ ст. н.е. Розкрито політичні, економічні, культурні й етнічні аспекти історії кочових і землеробських народів, які населяли даний регіон у різні періоди. Висвітлено проблему локалізації мису Партеній і храму херсонської богині Партенос. Проаналізовано взаємини Війська Запорозького з Буджацькою Ордою у період 1699 - 1700 рр. Увагу приділено зимовому походу українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу (1683 - 1684 рр.).

Рассмотрена история народов Надчерноморья за период с ІХ в. до н.э. до начала ХІХ в. н.э. Раскрыты политические, экономические, культурные и этические аспекты истории кочевых и земледельческих народов, которые населяли данный регион в разные периоды. Освещены проблемы локализации мыса Партений и храма херсонской богини Партенос. Проанализированы взаимоотношения Войска Запорожского с Буджацкой Ордой в период 1699 - 1700 гг. Внимание уделено зимнему походу украинского казачества против Османов к причерноморской Степи (1683 - 1684 гг.).

Розкрито сутність інтерактивних технологій, їх переваги та недоліки, можливості застосування у вищих навчальних закладах. Розглянуто особливості організації тренінгових занять для засвоєння студентами даних технологій. Висвітлено структуру інтерактивної лекції, семінарського та практичного заняття.

Раскрыты сущность интерактивных технологий, их преимущества и недостатки, возможности применения в высших учебных заведениях. Рассмотрены особенности организации тренинговых занятий для освоения студентами данных технологий. Освещена структура интерактивной лекции, семинарского и практического занятия.

Висвітлено досягнення і проблеми вітчизняної та світової філософії науки 1980 - 1990 рр. і початку ХХІ ст. Розглянуто філософські засади постнекласичної науки, яка складається у процесі сучасної наукової революції, а також натуралістичні і прагматичні тенденції в сучасній західній філософії науки та епістемології.

Освещены достижения и проблемы отечественной и мировой философии науки 1980 - 1990 гг. и начала ХХІ ст. Рассмотрены философские основы постнеклассической науки, которая складывается в процессе современной научной революции, а также натуралистические и прагматические тенденции в современной западной философии науки и эпистемологии.

Розглянуто світові концепції підготовки спеціалістів у вищій школі. Висвітлено генезу ідеї інтерактивного навчання у педагогічній науці. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовідношення педагогічної технології та методів навчання. Запропоновано методику формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій. Описано педагогічний механізм забезпечення фахової підготовки вчителя початкової школи. Наведено результати експериментальних досліджень з формування умінь у майбутніх учителів початкових класів застосовувати інтерактивні технології у професійній діяльності.

Рассмотрены мировые концепции подготовки специалистов в высшей школе. Освещена генеза идеи интерактивного обучения в педагогической науке. Проанализирована взаимосвязь и взаимоотношения педагогической технологии и методов обучения. Разработана методика формирования готовности будущих учителей начальной школы к применению интерактивных технологий. Описан педагогический механизм обеспечения профессиональной подготовки учителя начальной школы. Изложены результаты экспериментальных исследований по формированию умений у будущих учителей начальных классов применять интерактивные технологии в профессиональной деятельности.

Проведено систематизацію пам'яток матеріальної культури кочового населення Північного Причорномор'я VI - початку VIII ст. Проаналізовано всі типи комплексів та категорій знахідок. Окреслено етнокультурну специфіку пам'яток виділених хронологічних етапів, відзначено періоди зміни населення. Визначено витоки культури кожної з розглянутих груп населення, показано їх зв'язки з історичними племінними утвореннями. Переглянуто уявлення про рівномірність заселення кочовиками степового Північного Причорномор'я у ранньосередньовічний час, аргументовано зв'язок невеликої кількості пам'яток VI - першої половини VII ст. з палеокліматичною ситуацією. У контексті поглядів В.А.Грінченка, М.І.Артамонова та О.І.Айбабіна проведено виділення перещепінської культури, обгрунтовано її співвідносність з культурою раннього Хозарського каганату та відмінності від салтівської культури. Розглянуто питання організації влади Тюркського каганату у Східній Європі, обставини утворення Хозарського каганату, переглянуто традиційні уявлення про історичну роль булгарських племен.

Доведено, що обгрунтування є необхідною умовою визначення та реалізації пропозиційного знання. Запропоновано референційну модель прагматичного визначення знання як варіант вирішення проблеми Геттіера. Зазначено, що застосування еволюціоністської ідеї про пізнання як форми адаптації є засобом вирішення не лише проблем реалізму, але й позитивного вирішення проблеми єднання нормативного та дескриптивного статусу обгрунтування, це положення водночас є підтвердженням гіпотези про залежність нормативного епістемологічного дослідницького рівня від дескриптивного. Виявлено, що можливість зняття протиставлення в дослідженнях нормативістської та дескриптивістської епістемологічних орієнтацій, а також узгодження екстерналізму та інтерналізму як підходів до обгрунтування здійснюється на основі постнекласичного типу аналітичної епістомології. Доведено, що у межах трирівневої концепції обгрунтування є можливим узгодження інтерпретацій обгрунтування пропозиційного знання (декларативної евіденціалістської та процесуальної релаєбілістської) шляхом установлення залежності між доксастичним і процесуальними рівнями аналізу обгрунтування та їх включення до єдиної нормативної моделі. Визначено, що існує залежність між двома видами скептичних аргументів і двома підходами щодо розгляду проблеми обгрунтування: скептичні аргументи "трилеми Агріппи" окреслюють напрямок розвитку дослідження структури обгрунтування як основи його "відповідальнісної" інтерпретації; "картезіанські" скептичні аргументи визначають "істиннісну" інтерпретацію обгрунтування через встановлення відношення між обгрунтуванням та істиною.

Здійснено комплексне дослідження етнокультурної специфіки національно-маркованих мовних одиниць. В основу характеристики фактичного матеріалу покладено частотність вживання, типовість та етнокультурну значущість національно-маркованих мовних одиниць у лексикографічних та етнографічних джерелах, фольклорних та художніх текстах, а також у живому мовленні. Визначено особливості співвідношення мови і свідомості індивіда, мови і мислення, мови і культури. Проаналізовано сучасні студії мовної картини світу та психологічні особливості асоціативних реакцій мовців. Розкрито окремі фрагменти мовної картини світу, природних явищ, традиційних власних назвах, формульних сполуках, ряді фразеологізмів та паремій.

Розглянуто теоретичні засади інтерактивної технології навчання, показано її місце та роль в сучасній педагогічній науці. Розкрито особливості підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Проаналізовано організаційно-педагогічне та навчально-методичне забезпечення даної підготовки. Визначено педагогічні умови формування готовності студентів до інтерактивного викладання.

Розкрито теоретико-методологічні засади педагогіки вищої школи (ВШ), описано історико-системний процес її становлення, проаналізовано роль і місце в системі сучасної освіти, цілісний науково-педагогічний процес у ВШ, державну політику й управління в сфері вищої освіти (ВО), її роль в особистісному становленні та самореалізації людини. Розглянуто питання реалізації ідеї університетської освіти в середньовічних цивілізаціях та в епоху Відродження, еволюції моделей університету в Західній Європі Нового та Новітнього часу, розвитку ідеї імператорського університету в епоху Просвітництва й її впливу на становлення університетської освіти в Україні, трансформації ідеї університету в період ХХ - початку ХХІ ст. Визначено рівневу, галузеву та типову структуризацію ВО, її стандарти, методи навчання та форми організації навчального процесу у ВНЗ, загальноцивілізаційні чинники та напрями державної освітньої політики.

Раскрыты теоретико-методологические основы педагогики высшей школы (ВШ), описан историко-системный процесс её становления, проанализированы роль и место в системе современного образования, целостный научно-педагогический процесс в ВШ, государственная политика и управление в сфере высшего образования (ВО), её роль в личностном становлении и самореализации человека. Рассмотрены вопросы реализации идеи университетского образования в средневековых цивилизациях и в эпоху Возрождения, эволюции моделей университета в Западной Европе Нового и Новейшего времени, развития идеи императорского университета в эпоху Просветительства и её влияния на становление университетского образования в Украине, трансформации идеи университета в период ХХ - начала ХХІ ст. Определены уровневая, отраслевая и типовая структуризация ВО, его стандарты, методы обучения и формы организации учебного процесса в ВУЗ, общецивилизационные факторы и направления государственной образовательной политики.

Визначено суть поняття "інтерактивна технологія". Розроблено систему професійної підготовки майбутніх фахівців до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Обгрунтовано та змістовно охарактеризовано основні конструкти теоретико-методичної професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. Висвітлено теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх фахівців початкової школи до застосування інтерактивної технології, змодельовано поетапний процес експериментального навчання студентів застосовування інтерактивної технології за виробничих умов. Результатом модернізації дидактико-методичної системи навчання є готовність майбутніх вчителів до ефективного планування, проектування та впровадження інтерактивної технології у навчальний процес початкової школи, що характеризується здатністю особистості майбутнього фахівця самостійно організовувати навчальний процес у початковій школі за інтерактивним принципом.

Розглянуто теоретичний аспект професійної підготовки вчителя початкової школи. Розкрито питання формування патріотичних цінностей як педагогічну проблему, формування потреби майбутнього педагога у дотриманні патріотичних цінностей. Розглянуто методичне забезпечення ефективності процесу формування патріотичних цінностей майбутніх вчителів початкової школи.

Висвітлено сучасні концепції розвитку вищої освіти щодо застосування інноваційних технологій під час підготовки сучасного вчителя у ВНЗ. Розкрито зміст, форми, методи освітньої діяльності в цьому напрямку, показано умови її реалізації. Розглянуто педагогічні умови формування національної свідомості майбутніх вчителів засобами педагогічного краєзнавства, технологічні аспекти їх підготовки до гармонійної взаємодії з природою. Показано місце навчально-польвих і педагогічних практик у формуванні фахової компетентності майбутніх вчителів географії.

Розглянуто підходи закордонних та українських дослідників до визначення психолого-педагогічних особливостей навчання дорослої людини. Ідентифіковано роль мотиваційних чинників у професійному зростанні особистості. Розглянуто французьку модель мотивації праці та учіння.

Розкрито питання актуальності та важливості застосування інтерактивних технологій у сучасному навчальному процесі школи. Надано їх особливості за групами. Новим і цікавим матеріалом є надана структура інтерактивного уроку.

Висвітлено особливості освітнього процесу за інтерактивними технологіями. Сформульовано основні принципи успішності інноваційних змін у вищій освіті. Наведено приклад практичного заняття за інтерактивними технологіями. Доведено, що зазначена освітня інновація стимулює інтерес до навчання у студентів.