Досліджено харизму провідного українського музиканта, лідера групи "Скрябін" Андрія Кузьменка (1968 - 2015), його місце і роль у сучасній українській музичній культурі. Харизматичне лідерство митця розглянуто в контексті громадсько-політичної та соціокультурної ситуації в Україні кінця ХХ - початку ХХI ст. Охарактеризовано феномен харизми Кузьми як систему, що складається із: психологічних та фізичних особистих якостей, рис, здібностей і можливостей; іміджу лідера; комунікативних аспектів впливу; мотивації лідера.

Розглянуто особливості взаємозв'язку фольклору та професійної музики. З'ясовано, що фольклор зазнає трансформації у сучасному естрадному виконавстві шляхом транспозиції, гармонізації, аранжування, транскрипції. Визначено тенденції до використання фольклору сучасними українськими музикантами. На основі аналізу аудіо та відеозаписів творчості українських співачок Руслани, Тіни Кароль та Ілларії визначено етнохарактерні ознаки їх виконавства.

Досліджено персоналістичні моделі, запропоновані представниками психоаналізу, аналітичної психології, структурною психологією, екзистенціалізмом, дослідниками суб'єкта і інтерсуб'єктності. Акцентована увага на культурологічній праці О. Старовойтенко про життя особистості в культурі, розробці нею персонології як "науки синтезу". Взявши за основу авторське визначення поняття "персоносфера" Г. Хазагерова, запропоновано власну інтерпретацію терміну "персоносфера української пісенної естради". Завдяки національній персоносфері української пісенної естради, яка зберігає образи всіх її діячів і образи, створені ними, можна краще розуміти власну культуру. Така персоносфера об'єднує творчі особистості цього сегменту культури, робить їх зрозумілими один одному, полегшує спілкування з ними.

Вперше комплексно досліджено персонологічний дискурс вокального мистецтва української естради 70-pp. XX - початку XXI ст., охарактеризовано роль культурно-мистецького середовища у формуванні особистості естрадного співака. Встановлено їх типологізацію на основі системної характеристики творчої особистості; теорії архетипів; харизматичного типу; трікстер. Визначено роль окремих постатей у розвитку української пісенної естради, обґрунтовано термін "персоносфера української пісенної естради", створено цілісне уявлення про особистісний вимір української пісенної естради означеного періоду, а також уточнено модель системної характеристики творчої особистості естрадного співака та запропоновано новий погляд на культурно-мистецьку діяльність творчих особистостей української естради.

Монографія присвячена персонологічному дискурсу вокального мистецтва україн¬ської естради 70-х років XX - початку XXI століть. Вперше здійснено комплексний аналіз творчості співаків української естради та встановлено типологізацію виконавців на основі системної характеристики творчої особистості естрадного вокаліста; охарактеризовано роль культурно-мистецького середовища у формуванні особистості естрадного співака; визна¬чено роль окремих постатей у розвитку української пісенної естради; обгрунтовано термін «персоносфера української пісенної естради»; створено цілісне уявлення про особистісний вимір української пісенної естради 70-х років XX - початку XXI століть.