Рассмотрена возможность использования комбинированных оральных контрацептивов (КОК) новинет и регулон, содержащих дезогестрел, при миомах матки в сочетании с гиперпластическими процессами эндометрия. Подчеркнуто, что принципиальный механизм терапевтического эффекта КОК на миому матки и гиперпластические процессы, а также профилактику этого заболевания основывается на этиопатогенетических теориях возникновения миомы матки. Безусловно, вызывают интерес препараты, которые в минимальных дозах способны оказывать благоприятный эффект на эндометрий, обладая выраженными антипролиферативными действиями. Показано, что препараты новинет и регулон можно использовать не только в качестве контрацептивов, а и как средства, оказывающие выраженное лечебное и профилактическое действие при миомах и гиперпластических процессах в эндометрии.

Рассмотрены механизмы образования, методы диагностики и лечения фибромиомы матки у женщин. Показано, что к выбору метода терапии следует подходить дифференцированно с учетом всех показаний и рисков развития нежелательных осложнений у таких пациенток.

Уперше теоретично обгрунтовано й експериментально доведено доцільність застосування вінборонової мазі як лікарського засобу з політропною дією у разі лікування ранових ушкоджень різної етіології. За допомогою експериментальних моделей асептичних і штучно інфікованих дермотомних, різаних й опікових ран установлено, що мазі, які містять вінборон (0,1 - 2 %), прискорюють репаративні процеси, викликають достатньо виразний анальгетичний ефект. За загоювальною дією (динамікою зменшення площі рани, терміном повного закриття ранового дефекту) вінборонова мазь за оптимальної концентрації (2 %) перевершує 10 %-ву метилурацилову мазь, та порівняна з офлокаїновою за ступенем знеболювальної дії. За показником репаративної активності (міцністю зрощення країв рани) 2 %-ва вінборонова мазь на моделях асептичної різаної та інфікованої ран вірогідно переважає 10 %-ву метилурацинову та солкосерилову мазі. Зазначено щодо наявності антимікробних властивостей 2 %-ї вінборонової мазі, установлено, що механізми її ранозагоювальної дії взаємопов'язані зі стимулювальним впливом на мікроциркуляторні процеси у ділянці ушкодження, вазодилатувальним ефектом внаслідок ендотелійної дії препарату, активізацією білокпротекторної функції та наявністю антицитолітичних властивостей.

Рассмотрена проблема преимуществ и недостатков использования разных видов синтетических материалов для проведения основных гинекологических операций: субуретральная фиксация, влагалищная фиксация свода и традиционная кольпоррафия.

Представлены результаты собственного опыта использования увлажняющего геля для интимной гигиены Гинофит с молочной кислотой в коррекции дисбиоза влагалища в первой половине беременности. Установлено, что представленное средство эффективно нормализует рН вагинального секрета в пределах 3,7 - 4,0, что приводит к улучшению чувства вагинального комфорта у женщин, а также позволяет профилактировать возможные вагинальные инфекции и их рецидивы во время беременности.

Розглянуто питання лікування невиношування вагітності в I триместрі в пацієнток із ретрохоріальною гематомою. Наведено суттєві переваги призначення препарату Транексам, прегнілу, утрожестану та актовегіну в комплексі у разі невиношування вагітності на тлі гравідарної гематометри. Виявлено позитивну динаміку основних гормональних, гемостатичних та ехографічних маркерів невиношування вагітності, що достовірно зменшувало репродуктивні втрати.

Запропонований комплексний метод лікування раннього гестозу (РГ) протягом 8 діб сприяє зниженню токсичного навантаження на організм, підвищує ефективність і знижує об'єм консервативної терапії, є оптимальним з огляду корекції клінічних і лабораторних порушень, створює сприятливі умови для прогресування вагітності, дозволяє зберегти вагітність. Вищевикладені позитивні ефекти, а також відсутність у пролікованих вагітних ускладнень дозволяє рекомендувати препарат розчин L-амінокислот Гепасол Нео 8 % до комплексного лікування вагітних із РГ.

Приведены результаты проспективного исследования клинической эффективности превентивного назначения препарата, содержащего L-аргинин, в I триместре беременности при гестационной эндотелиопатии (ГЭ). Установлено, что в группе беременных, принимавших препарат L-аргинин, произошло достоверное снижение микроальбуминурии на 49,8 % и повышение эндотелийзависимой вазодилатации на 50,2 % по сравнению с исходными показателями. Кроме этого, у беременных, принимающих L-аргинин, отмечено снижение частоты акушерской патологии, ассоциированной с ГЭ. Это позволило обоснованно рекомендовать применение препарата, содержащего 0,57 г L-аргинина (3,4 г в сут), в I триместре беременности на этапе доклинической манифестации акушерских осложнений, ассоциированных с ГЭ.

Освещены вопросы ранней (доклинической) диагностики гестационной эндотелиопатии (ГЭ) на основании определения соотношения альбуминурии/креатининурии у беременных в ранние сроки гестации с помощью скрининговой тест-системы "МикроальбуФан". ГЭ диагностирована при соотношении альбумина к креатинину в моче 3,4 мг/ммоль и выше. С целью подтверждения полученных данных проведено ультразвуковое исследование артерий с тестом Целермаера - Соренсена (эндотелийзависимая вазодилатация). Проведенное исследование позволило доказать информативность и достоверность предлагаемого метода и рекомендовать его для скрининговой диагностики ГЭ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.501.1-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Аднексит (сальпінгоофорит)

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что анемия приводит к материнской заболеваемости за счет воздействия на иммунную систему, повышения восприимчивости к инфекции, ухудшения работоспособности и производительности и увеличения количества послеродовых осложнений. Эффективный менеджмент анемии необходим для предотвращения неблагоприятного исхода беременности, в том числе потребности в переливании крови. Приведена рекомендация для менеджмента, лечения и профилактики дефицита железа во время беременности и в послеродовой период. Одними из современных противоанемических препаратов являются неионные препараты железа, которые представлены Мальтофером. Обсуждены преимущества Мальтофера перед другими препаратами железа, а именно за счет высокой эффективности, быстрого достижения эффекта, возможности приема с едой, наличия различных форм выпуска. Эти особенности позволяют рекомендовать Мальтофер в качестве основного препарата для лечения железодефицитной анемии различной степени тяжести у беременных и для эффективной профилактики дефицита железа.

Розкрито патогенез перинатальних втрат, що обумовлені гестаційною ендотеліопатією, та розроблено систему предикторної індикації гестаційної патології та профілактичної терапії для зниження випадків перинатальних втрат. Досліджено основні ланки порушень вазорегуляторної та метаболічної функцій ендотелію як важливого компонента в генезі перинатальної патології. Обгрунтовано причини та прогностичні фактори ризику за випадками перинатальних втрат. Розроблено скринінг гестаційної ендотеліопатії у жінок групи ризику за виникненням перинатальної патології. Висвітлено особливості гестаційної конверсії спіральних артерій на фоні ендотеліальної дисфункції. Доведено надзвичайно важливу роль циркуляторної складової гемодинамічного забезпечення вагітності як тригерного компонента у виникненні гестаційних ускладнень. Розроблено алгоритм клінічного менеджменту вагітних з гестаційною ендотеліопатією, що дозволив здійснити індивідуальну стратифікацію ризику з виникнення перинатальної патології. Науково обгрунтовано основні лабораторно-інструментальні методи дослідження, які надають змогу проводити оптимальний аудит за ранньою доклінічною діагностикою перинатальної патології у вагітних групи ризику. Розроблено схему профілактики перинатальних ускладнень залежно від форми гестаційної ендотеліопатії. За рахунок використання препаратів L-аргініну та малих доз ацетилсаліцилової кислоти продемонстровано їх клінічну ефективність, що виявляється у зниженні показників перинатальних втрат і зменшенні випадків акушерської та неонатальної патології.

Мета роботи - оцінити клінічну ефективність профілактичної терапії у вагітних високого ризику розвитку прееклампсії. У порівняльному дослідженні щодо ефективності превентивної терапії взяли участь 110 вагітних із децидуальною васкулопатією на фоні ендотеліальної дисфункції високого ризику розвитку прееклампсїї. Досліджено клінічну ефективність препаратів, що містять 75 мг ацетил-саліцилової кислоти та Б-аргінін. Використання превентивного лікування (Б-аргінін та ацетилсаліцилової кислоти) з 12 тижнів вагітності для профілактики прееклампсїї у вагітних високого ризику сприяло достовірному зниженню показників перинатальних втрат, зменшенню кількості випадків ранньої та тяжкої прееклампсії, передчасних пологів, аномалій розвитку та локалізації плаценти, випадків асфіксії новонародженого, перинатальних уражень центральної нервової системи і внутрішньошлуночкових крововиливів. Висновки: доведено клінічну ефективність вищезазначеної терапії у вагітних жінок високого ризику розвитку прееклампсії. Більш клінічно ефективним визнано застосування 75 мг ацетилсаліцилової кислоти з 12 тижнів вагітності. Не виявлено жодної побічної дії застосовуваних препаратів.

Мета роботи - вивчення клінічної ефективності препаратів Тамістол та Біфітен у комплексній терапії сальпінгоофориту. В дослідженні брали участь 152 пацієнтки репродуктивного віку із сальпінгоофоритом. Усі жінки були розділені на 3 групи: I група - 48 пацієнток, які отримували традиційну терапію; II група - 54 пацієнтки, які отримували комплексне протизапальне лікування із вагінальним застосуванням комбінованого препарату, що містить неоміцину сульфат 35 000 МО, поліміксину В сульфат 35 000 МО та ністатин 100 000 МО; III група - 50 жінок, кожна з яких на додаток до традиційної терапію отримувала Тамістол та синбіотик Біфітен. Групи були порівнянні за основними ознаками: віком, сімейним станом, соціальним статусом, соматичною та репродуктивною патологією, тривалістю основного захворювання та результатами бактеріологічних досліджень. Порівняльна оцінка ефективності лікування проводилась на підставі регресу скарг жінок та результатів бактеріологічного дослідження в динаміці. Місцеве використання супозиторіїв Тамістол або комбінованого препарату, що містить неоміцину сульфат, поліміксину В сульфат та ністатин, мало виразний клінічний ефект при лікуванні сальпінгоофориту. Проте використання супозиторіїв Тамістол та капсул Біфітен було більш ефективним, ніж використання комбінованого препарату за зменшенням випадків дисбіозу (ВР 2,01, 95 % ДІ 1,14 - 3,53, р = 0,02 та ВР 4,63, 95 % Ді 1,43 - 15,04, р = 0,01), за вищими показниками кількості лактобацил (ВР 1,99, 95 % ДІ 1,17 - 3,40, р = 0,011 та ВР 5,45, 95 % ДІ 1,71 - 17,41, р = 0,004) на 14 та 30 добу дослідження. Висновок: використання супозиторіїв Тамістол та капсул Біфітен є клінічно високоефективним у комплексній терапії сальпінгоофориту. Комбінація місцевого лікування Тамістолом та капсул Біфітен per os потребує додаткового дослідження.

Мета дослідження - оцінювання клінічної ефективності комплексу рослинного походження валесан у лікуванні первинної альгодисменореї (ПАДМ) у дівчат-підлітків. У дослідженні брали участь 58 дівчат-підлітків із ПАДМ (30 пацієнток основної та 28 пацієнток групи порівняння). Дівчата-підлітки основної групи крім стандартизованого лікування ПАДМ отримували також комплекс рослинного походження валесан. Для оцінювання ефективності лікування проведено аналіз скарг, комплексне фізикальне, гінекологічне дослідження, УЗД органів малого таза, оцінювання рівня тривожності та депресії за госпітальною шкалою HADS у динаміці, інсомнії за шкалою Я. І. Левіна (1995) у динаміці, спостереження протягом З міс лікування поспіль, аналіз переносимості препарату. Власний досвід застосування валесану у комплексному лікуванні ПАДМ у дівчат-підлітків засвідчив, що додавання препарату до комплексу терапії позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнток, покращує сон, знижує рівень тривожності та покращує настрій, полегшує перебіг захворювання. Застосування валесану продемонструвало добру переносимість та абсолютну безпеку у разі його призначення. Позитивний вплив комплексу рослинного походження валесан на психоемоційний стан у терапії ПАДМ у дівчат пубертатного віку, добра переносимість, відсутність побічних дій і висока клінічна ефективність надають можливість рекомендувати його застосування у системі охорони здоров'я у комплексі лікування даної патології.

Мета дослідження - оцінювання клінічної ефективності вагінальних супозиторіїв, що містять мірамістин, під час лікування неспецифічного вагініту (НСВ) у вагітних - користувачів акушерського песарію. У дослідженні брали участь 58 вагітних у терміні 16 - 22 тиж із НСВ, яким з метою профілактики невиношування вагітності на тлі істміко-цервікальної недостатності було показано введення силіконового цервікального акушерського песарію серкляжного типу. В основну групу ввійшли 30 жінок, лікування яким проводили супозиторіями з мірамістином (тамістол); 28 жінок увійшли у групу порівняння - супозиторії з хлоргексидином. Порівняльне оцінювання ефективності лікування проведено на підставі регресу скарг жінок, результатів бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень одразу та в динаміці після введення песарію. Місцеве використання супозиторіїв із мірамістином або хлоргексидином мало виражений клінічний ефект під час лікування НСВ у II триместрі вагітності. Проте використання супозиторіїв із мірамістином було більш ефективним, ніж із хлоргексидином, за показниками регресії скарг на свербіж і відчуття печіння у піхві, нормалізацією клінічних показників (зникнення клінічної симптоматики через 3,8 +- 0,9 доби проти 5,6 +- 1,3 доби), зменшенням мікробної контамінації у вагінальних виділеннях вагітних і відсутністю рецидивів. Зроблено висновки, що використання супозиторіїв тамістол для лікування неспецифічного вагініту у II триместрі вагітності напередодні інсталяції цервікального песарію забезпечувало виражений клінічний ефект без подальшого рецидиву захворювання.

Прееклампсія є потенційно серйозним ускладненням вагітності у світі. Тяжка прееклампсія є причиною 9 - 26 % загальної материнської смертності та значної частини передчасних пологів, а також материнської та неонатальної захворюваності. Ступінь захворюваності зростає з урахуванням збільшення у загальній популяції кількості випадків ожиріння, підвищення віку майбутніх матерів і жінок, які страждають на супутні соматичні захворювання. Останні досягнення у розумінні патофізіології прееклампсії відкрили нові шляхи профілактики, скринінгу та лікування цього стану. Відомо, що прееклампсія є фактором ризику серцево-судинних захворювань як у матері, так і в дитини, що надає можливість проведення ранніх профілактичних заходів. Нові інструменти для раннього виявлення та лікування тяжкої прееклампсії можуть призвести до революції у практиці у найближчі роки. Мета клінічного впровадження алгоритму дій CALM DOWN для медичного персоналу за тяжкої прееклампсії полягає у зменшенні випадків материнської та перинатальної смертності внаслідок комплексної командної роботи.

Мета роботи - триместрова позозалежна оцінка вазотонічної функції ендотелію як важливого предикторного маркера розвитку прееклампсії. У проспективному дослідженні щодо предикторної значущості ендотелій!залежної вазодилатації взяли участь 115 вагітних із гестаційною ендотеліопатією. Досліджено триместрову позозалежну (лежачи/стоячи) вазотонічну функціональність ендотелію. Зміни реакції судин на оклюзійну пробу (ЕЗВД) з урахуванням положення вагітної (лежачи/стоячи) свідчили про триместрову спрямованість адекватного гемодинамічного забезпечення вагітності при фізіологічному перебігу гестаційного процесу. Показники ЕЗВД при донозологічній формі ендотеліальної дисфункції у вагітних вказували на компенсаторно-адаптивні зміни ендотелій залежної складової судинного тонусу, особливо виразна динаміка спостерігалася в III триместрі. У вагітних із маніфестованим перебігом гестаційної ендотеліопатії визначалися критичні порушення вазорегуляторної функції ендотелію в I та III триместрах. Висновки: зниження показників ЕЗВД нижче 10 % наприкінці і триместру є надійним маркером прогнозування прееклампсії. У жінок із клінічною маніфестацією гестаційної ендотеліопатії у I та III триместрах вагітності визначалися критичні порушення вазорегуляторної функції ендотелію, тоді як при донозологічній формі гестаційної ендотеліопатії показники ЕЗВД вказували на компенсаторно-адаптивні зміни ендотелій залежної складової судинного тонусу. Оцінка функціонального стану ендотелію за допомогою ЕЗВД з урахуванням антропофізіологічного підходу є адекватним неінвазивним методом оцінки характеру ендотеліальної функції у вагітних та може використовуватися як ранній тест для адекватної корекції порушень механізмів регуляції судинного тонусу з метою профілактики розвитку можливої перинатальної патології.

Низькі концентрації вітаміну D діагностуються у значної частини сучасного населення багатьох країн світу. Багато захворювань людей різних вікових категорій безпосередньо пов'язані з дефіцитом вітаміну D. Встановлено вплив рівня вітаміну D на репродуктивну функцію як у чоловіків, так і в жінок. Встановлено, що низький рівень вітаміну D у жінок порушує гіпоталамо-гіпофізарну регуляцію, що призводить до розладу оваріально-менструального циклу. Недостатність 25(ОН)D призводить до патології імунної регуляції в Т- та В-лімфоцитах, що є патогенетичною ланкою розвитку ендометріозу. Крім того, зниження рівня вітаміну D пов'язане із виникненням лейоміоми матки. Через синтез кателіцидинів вітамін D підтримує нормоценоз піхви, тому зниження його рівня призводить до бактеріального вагінозу. Численними епідеміологічними дослідженнями доведено, що низькі концентрації вітаміну D у матері впливають на показники здоров'я її дитини. Ускладненнями вагітності при низькому рівні вітаміну D є прееклампсія, гестаційний діабет та передчасні пологи. Доведено, що призначення вітаміну D жінкам під час вагітності зменшує частку кесаревого розтину в пологах. Численні автори доводять роль вітаміну D у патогенетичному ланцюзі синдрому полікістозних яєчників. Встановлено, що під час менопаузи внаслідок порушення стероїдогенезу відзначається втрата кісткової маси через недостатність вітаміну D. Визнано, що терапевтичні схеми призначення препарату вітаміну D не є шкідливими і можуть мати як короткострокові, так і довгострокові позитивні клінічні ефекти для здоров'я людини. Своєчасна корекція дефіциту вітаміну D стає дуже важливою у вирішенні репродуктивних проблем. Увагу приділено проблемі корекції рівня вітаміну D в різних групах жіночого населення. Терапія жінок із дефіцитом вітаміну D і профілактичне застосування вітаміну D є безпечними і рекомендуються для всіх вагітних або жінок, що годують груддю.

Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності препарату рослинного походження афлазин як додаткового до антибактеріальної терапії (АБТ) засобу у випадку безсимптомної бактеріурії (ББУ) у вагітних із попередніми передчасними пологами. Обстежено 48 вагітних пацієнток із передчасними пологами в анамнезі та ББУ. Двадцять шість вагітних увійшли до основної групи, їм додатково до АБТ (7 діб) призначали фітопрепарат афлазин (14 діб). До групи порівняння ввійшли 22 вагітні, які отримували лише АБТ (7 діб). За віком, анамнестичними захворюваннями сечовидільних органів, перебігом вагітності пацієнтки були зіставні. Посіви сечі виконували за допомогою наборів стандартних поживних середовищ для виявлення факультативно-анаеробних та аеробних мікроорганізмів. Основними критеріями порівняльного оцінювання клінічної ефективності терапії були: частота маніфестації патології сечових шляхів, передчасних пологів і народження дітей із низькою масою тіла, частота рецидивів бактеріурії. У вагітних із попередніми передчасними пологами збудником ББУ у 75,0 % була E. coli. Найбільшу чутливість E. coli проявляла до амоксициліну/клавуланату, найменше виділені культури були чутливими до ампіциліну та цефтріаксону. У разі додавання до основної АБТ фітопрепарату афлазин відзначали достовірне зниження частоти рецидивів ББУ через 14 тиж після лікування (p = 0,01), зменшення кількості випадків пієлонефриту під час вагітності (p = 0,047) і малого для гестаційного віку плода (p = 0,047). Встановлено, що використання препарату рослинного походження афлазин на додаток до АБТ для лікування безсимптомної бактеріурії мало виражену клінічну ефективність (зниження частоти рецидивів ББУ протягом вагітності, зменшення випадків пієлонефриту та народження дитини з низькою масою тіла). Не було відзначено жодних побічних ефектів та алергійних реакцій на фітопрепарат афлазин.