Викладено основні положення епідеміології під час стихійних і соціальних лих. Розглянуто взаємозв'язок соціальних і природних чинників, їх вплив на епідемічний процес серед цивільного населення та особового складу військ. Проаналізовано особливості планування протиепідемічних заходів за екстремальних умов, перебігу штучно викликаного епідемічного процесу. Описано сучасні методи профілактики уражень у разі застосування зброї масового ураження.

Изложены основные положения эпидемиологии во время стихийных и социальных бедствий. Рассмотрены взаимосвязь социальных и природных факторов, их влияние на эпидемический процесс среди гражданского населения и особого состава войск. Проанализированы особенности планирования противоэпидемических мероприятий в экстремальных условиях, течения искусственно вызванного эпидемического процесса. Описаны современные методы профилактики поражений в случае использования данного вида оружия массового поражения.

Наведено загальні відомості про шигельоз і його етіологію, епідеміологію та профілактику, патогенез і патоморфологію, описано клінічну картину, діагностику, зокрема, диференціальну. Значну увагу приділено лікуванню шигельозу. Висвітлено клінічні характеристики окремих форм та варіантів, а також особливості перебігу хвороби у дітей та людей похилого віку. Запропоновано диференціально-діагностичні таблиці.

Приведены общие сведения о шигелезе и его этиологии, эпидемиологии и профилактике, патогенезе и патоморфологии, описаны клиническая картина, диагностика, в частности, дифференциальная. Значительное внимание уделено лечению шигелеза. Освещены клинические характеристики отдельных форм и вариантов болезни, особенности ее протекания у детей и людей пожилого возраста. Предложены дифференциально-диагностические таблицы.

Показано ефективність обпилення слизової оболонки товстої кишки кисневим аерозолем із шишечок вільхи сірої окремо та в комбінації з пробіотиком ентеролом у комплексному лікуванні 84-х хворих на шигельоз. Комбіноване застосування препарату сприяло санації кишечнику від збудника, прискорювало нормалізацію мікробіоценозу товстої кишки у 94,0 % хворих.

Досліджено питання конституювання та конституційно-правового розвитку Словацької Республіки у період 1989 - 2004 рр. за умов проведення демократичних суспільних перетворень і підготовки до вступу до Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано генезис конституційного статусу словацької державності у періоди першої та другої Чехословацької Республік і добу соціалізму. Розглянуто особливості перебудови конституційної системи Словацької Республіки у період її становлення як незалежної держави, досліджено процес визначення форми правління. Розглянуто проблеми конституційного розвитку Словацької Республіки у період державотворення, зокрема відступу від демократичних стандартів у середині 1990-х р., розкрито зміст і технології проведення конституційної реформи у 1999 - 2001 рр. Досліджено процес формування конституційного механізму вступу Словацької Республіки до ЄС і пов'язані з цим напрями реформування її конституційної системи у період 1999 - 2004 рр.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клінічного перебігу основних нозологічних одиниць. Наведено порівняльну характеристику лікарських засобів (ЛЗ) і фармакологічних груп, визначено їх місце в лікуванні різних нозологічних форм на підставі даних сучасних досліджень. Описано ЛЗ, зареєстровані в Україні. Викладено нові дані про основні симптоми та синдроми, методи діагностики та особливості медикаментозної терапії найбільш розповсюджених захворювань людини. Увагу приділено фармакотерапії нервових та психічних захворювань, органів дихання, туберкульозу, серцево-судинної системи, органів травлення, нирок і сечовивідних шляхів, сполучної тканини, алергійних станів, ендокринних органів та подагри, системи крові та злоякісних новоутворень, інфекційних, шкірних захворювань і захворювань, що передаються статевим шляхом, захворювань вуха, горла, носа та очних хвороб, а також фармакотерапії в акушерській та гінекологічній практиці, анестезіології, реаніматології, хірургії й стоматології.

Стисло висвітлено клініко-епідеміологічні відомості про ряд професійних інфекційних захворювань: сибірку, ящур, бруцельоз, сап, меліоїдоз, туляремію, весняно-літній кліщовий енцефаліт, гемоконтактні вірусні гепатити, ВІЛ-інфекцію, туберкульоз, деякі вірусні, бактерійні та грибкові шкірні хвороби. Наведено основні профілактичні заходи, передбачені законодавством України, щодо професійного інфікування. Надано пропозиції стосовно поліпшення захисту вітчизняного медперсоналу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.770

Рубрики:

Біопрепарати

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В процесі обстеження 48-ми хворих на гострий шигельоз Флекснера 2а, який перебігав на тлі ВІЛ-інфекції/СНІДу, встановлено, що більш інформативним показником формування реконвалесцентного носійства шигел (субклінічного перебігу дизентерії) є виявлення ДНК збудника за допомогою ПЛР не у випорожненнях, а в зскрібку зі слизової оболонки прямої кишки. Доведено, що шигельоз у ВІЛ-інфікованих осіб у І - ІІ клінічних стадіях перебігає не тяжче, ніж у хворих без імунодефіциту, однак ВІЛ-інфекція/СНІД навіть за безсимптомної форми сприяють тривалому субклінічному перебігу шигельозу.

При обследовании 48-ми больных острым шигеллезом Флекснера 2а, который протекал на фоне ВИЧ-инфекции/СПИДа, установлено, что более информативным показателем формирования реконвалесцентного носительства шигелл (субклинического течения дизентерии), является обнаружение ДНК возбудителя с помощью ПЦР в соскобе со слизистой оболочки прямой кишки. Доказано, что шигеллез у ВИЧ-инфицированных в І - ІІ клинических стадиях протекает не тяжелее, чем у больных без иммунодефицита, однако ВИЧ-инфекция/СПИД даже при бессимптомной форме способствуют длительному субклиническому течению шигеллеза.

На підставі результатів клінічного дослідження та обстеження на дисбіоз 143-х реконвалесцентів гострого шигельозу встановлено високу частоту порушень мікробіоценозу кишечнику і виникнення хронічного коліту. Зазначено, що шигельозу Флекснера притаманне глибше й триваліше порушення дисбіозу кишок у порівнянні з дизентерією Зонне. Стабільне зниження кількості представників біфідофлори в усіх хворих, зміна кількості нормальних кишкових паличок і домінування умовно-патогенних мікроорганізмів і кишкових паличок зі зміненими ферментативними властивостями диктують необхідність проведення своєчасної корекції дисбіозу, що формується.

В результате клинического исследования и обследования на дисбиоз 143 реконвалесцентов острого шигеллеза установлена высокая частота нарушений микробиоценоза кишечника и возникновения хронического колита. Шигеллезу Флекснера свойственно глубокое и продолжительное нарушение дисбиоза кишок по сравнению с дизентерией Зонне. Стабильное снижение количества представителей бифидофлоры у всех больных, изменение количества нормальных кишечных палочек и доминирование условно-патогенных микроорганизмов и кишечных палочек с измененными ферментативными свойствами диктуют необходимость проведения своевременной коррекции формирующегося дисбиоза.

Шляхом обстеження 40-а хворих на гострий шигельоз апробовано інформативність біохімічного маркера ураження тонкої кишки - її білка, що зв'язує жирні кислоти (і-FABP), у сироватці крові. Доведено, що у 40 % таких пацієнтів поряд з товстою кишкою уражається й тонка, що дає змогу виділяти ентероколітну форму цієї недуги. Розвиток такої клінічної форми удвічі частіше спричиняють шигели Зонне, ніж Флекснера. Швидка елімінація із сироватки крові дозволяє використовувати і-FABP не тільки для ранньої діагностики ентериту, але і для встановлення повноти одужання після перенесеного шигельозу чи іншої гострої кишкової інфекції.

Путем обследования 40-а больных острым шигеллезом апробирована информативность биохимического маркера поражения тонкой кишки - ее белка, который связывает жирные кислоты (і-FABP) в сыворотке крови. Доказано, что у 40 % таких пациентов вместе с толстой кишкой поражается и тонкая, что дает возможность выделять энтероколитную форму этого заболевания. Развитие такой клинической формы вдвое чаще вызывают шигеллы Зонне, чем Флекснера. Быстрая элиминация из сыворотки крови позволяет использовать і-FABP не только для ранней диагностики энтерита, но и для установления полноты выздоровления после перенесенного шигеллеза либо другой острой кишечной инфекции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.13-395

Рубрики:

Дизентерія. Шигельози

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У комплексному лікуванні хворих на шигельоз застосовано настій з листя меліси лікарської, трави деревію звичайного, супліддя вільхи сірої, еубіотик ентерол протягом 5 - 7-ми днів, поєднання цих препаратів з черезректальним уведенням аерозолю відзначених фітопрепаратів та ентеролу як окремо, так і в комбінації. Встановлено, що таке комбіноване лікування на фоні традиційної терапії з використанням фуразолідону посилює позитивний вплив кожного компоненту, що призводить до значного скорочення тривалості захворювання, більш швидкої нормалізації ректороманоскопічної картини, деконтамінації шигел, відновлення індигенної автофлори товстої кишки, зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів і до найсприятливіших віддалених результатів.

В комплексном лечении больных шигеллезом использованы настой из листьев мелиссы лекарственной, травы тысячелистника обыкновенного, соплодия ольхи серой, эубиотик энтерол в течение 5 - 7-ми дней, соединение этих препаратов с чрезректальным введением аэрозоля названных фитопрепаратов и энтерола, как отдельно, так и в комбинации. Определено, что комбинированное лечение на фоне традиционной терапии с использованием фуразолидона усиливает положительное влияние каждого компонента, что приводит к значительному сокращению продоложительности заболевания, быстрой нормализации ректороманоскопической картины, деконтаминации шигелл, обновлению индигенной аутофлоры толстой кишки, уменьшению количества условно-патогенных микроорганизмов и к благоприятным отдаленным результатам.

Досліджено ефективність доповнення традиційної терапії шигельозу, сальмонельозу та інших гострих кишкових інфекцій (ГКІ), спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ), пробіотиком ентеролом 250. Встановлено, що зазначене комбіноване лікування сприяє достовірному скороченню тривалості гострого періоду захворювання середнього ступеня тяжкості, забезпечує швидке й майже повне відновлення порушеного у період розпалу хвороби мікробіоценозу кишечнику та звільнення його від шигел, сальмонел й УПМ, що дозволяє рекомендувати цей пробіотик для високоефективного лікування хворих на ГКІ.

Исследована эффективность дополнения традиционной терапии шигеллеза, сальмонеллеза и другими острыми кишечными инфекциями (ОКИ), вызванными условно-патогенными микроорганизмами (УПМ), пробиотиком энтеролом 250. Установлено, что данное комбинированное лечение способствует достоверному сокращению длительности острого периода заболевания средней степени тяжести, обеспечивает быстрое и почти полное восстановление нарушенного в период пика болезни микробиоценоза кишечника и высвобождения его от шигелл, сальмонелл и УПМ, что позволяет рекомендовать этот пробиотик для высокоэффективного лечения больных ГКИ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4СЛА)011.2

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес конституційного розвитку Словаччини у складі ЧССР в 1960 - 1980 рр. Проаналізовано чинне на той час законодавство та політичну практику ЧССР, що дозволило сформулювати основні фактори, які впливали на процес утворення і функціонування Словаччини у складі чехословацької федерації.

На підставі обстеження 300 вагітних з латентною формою токсоплазмозу, що асоціювався з герпетичною, цитомегаловірусною та Епштейна - Барр-вірусною інфекцією, встановлено стійку сероконверсію антитіл класу G до T. gondii в поєднанні з високим антитілогенезом anti-CMV IgG, anti-HSV IgG, anti-EBV IgG, що у 1/3 жінок підвищує ризик невиношування вагітності; 10 % вагітних з виявленими на фоні токсоплазмозної інвазії гострофазовими антитілами до CMV, HSV, EBV і навіть у разі позитивної ПЛР крові мали мізерну клінічну симптоматику, незважаючи на лабораторні показники, що не виключають інфікування під час теперішньої вагітності. Показники низької авідності anti-CMV IgG, anti-HSV IgG у 33 % вагітних можуть зберігатися упродовж усієї вагітності і навіть після пологів. У дітей, народжених від матерів, інфікованих токсоплазмами, CMV, HSV, EBV, неможливо визначити істинний рівень anti-toxo IgG через одночасну наявність материнських IgG до відповідних збудників. Це не дає можливості адекватно прогнозувати вплив вказаних патогенів на розвиток новонародженого.

На основе обследования 300 беременных с латентной формой токсоплазмоза, который ассоциировался с герпетической, цитомегаловирусной и Эпштейна - Барр-вирусной инфекцией, установлена стойкая сероконверсия антител класса G к T. gondii в сочетании с высоким антителогенезом anti-CMV IgG, anti-HSV IgG, anti-EBV IgG, повышающим у 1/3 женщин риск невынашивания беременности; 10 % беременных с выявленными на фоне токсоплазмозной инвазии острофазовыми антителами к CMV, HSV, EBV и даже в случае позитивной ПЛР крови имели мизерную клиническую симптоматику, несмотря на лабораторные показатели, не исключающие инфицирование во время теперешней беременности. Показатели низкой авидности anti-CMV IgG, anti-HSV IgG у 33 % беременных могут сохранятся на протяжении всей беременности и даже после родов. У детей, рожденных от матерей, инфицированных токсоплазмами, CMV, HSV, EBV, невозможно определить истинный уровень anti-toxo IgG из-за одновременного наличия материнских IgG к соответствующим возбудителям. Это не дает возможности адекватно прогнозировать влияние указанных патогенов на развитие новорожденного.

Шляхом обстеження 72-ох жінок з невиношуванням вагітності, які мали латентну форму токсоплазмозу в асоціації з папіломавірусною та EBV-інфекцією, встановлено відсутність клінічної симптоматики інфекційного процесу за позитивних результатів ПЛР на генетичний матеріал вірусу папіломи людини (ВПЛ) та вірусу Епштейна - Барр (EBV). Латентна папіломавірусна інфекція, поєднана з EBV- і токсоплазмозною інфекцією, частіше асоціюється з високим вмістом папіломавірусу типу 16, 31, 35, 52, 56, 58, 59 на тлі низької авідності IgG до T. gondii і високим вмістом EBV у слині. Тільки у двох із 72-ох таких жінок протягом року настала спонтанна ерадикація папіломавірусу. З метою адекватного онкопрогнозу та виключення маніфестації інфекції потрібне багаторічне проспективне спостереження за такими жінками. Для визначення точної причини невиношування вагітності у жінок з латентним токсоплазмозом, що асоціюється з EBV- і папіломавірусною інфекцією, необхідна ПЛР-діагностика тканин загиблого плоду.

Путем обследования 72-ух женщин с невынашиванием беременности, имеющих латентную форму токсоплазмоза в ассоциации с папилломавирусной и EBV-инфекцией, установлено отсутствие клинической симптоматики инфекционного процесса при позитивных результатах ПЛР на генетический материал вируса папилломы человека (ВПЧ) и вируса Эпштейна - Барр (EBV). Латентная папилломавирусная инфекция, сочетанная с EBV- и токсоплазмозной инфекцией, чаще ассоциируется с высоким содержанием папилломавируса типа 16, 31, 35, 52, 56, 58, 59 на фоне низкой авидности IgG к T. gondii и высоким содержанием EBV в слюне. Только у двух из 72-ух таких женщин на протяжении года настала спонтанная эрадикация папилломавируса. В целях адекватного онкопрогноза и исключения манифестации инфекции необходимо многолетнее проспективное наблюдение за такими женщинами. Для определения точной причины невынашивания беременности у женщин с латентным токсоплазмозом, ассоциированным с EBV- и папилломавирусной инфекцией, необходима ПЛР-диагностика тканей погибшего плода.

На підставі аналізу результатів лікування 25 хворих на хронічний гепатит С, які отримували новий вітчизняний пегільований інтерферон-альфа-2b - альфапег у комбінації з синтетичним аналогом нуклеозиду рибавірину (лівел) встановлено, що швидка вірусологічна відповідь не залежить від статі та вірусного навантаження і за даними дослідження в загальній популяції складає 72,0 %, а рання вірусологічна відповідь - 96,0 %, за I генотипу HCV - 68,4 і 94, 7 %, а за II і III генотипу вірусу - 83,3 і 100,0 % відповідно. Профілактичне призначення зазначеної комбінації препаратів протягом одного місяця, ймовірно, може знизити ризик професійного інфікуванння медичних працівників вірусом гепатиту С за умови максимально раннього початку такої терапії.

На основании анализа результатов лечения 25 больных хроническим гепатитом С, которые получали новый отечественный пегилированый интерферон-альфа-2b - альфапег в комбинации с синтетическим аналогом нуклеозиду рибавирина (ливел) установлено, что быстрый вирусологический ответ не зависит от пола и вирусной нагрузки и, по данным исследования, в общей популяции составляет 72,0 %, а ранний вирусологический ответ - 96,0 % , при I генотипе HCV - 68,4 и 94,7 %, а при II и III генотипе вируса - 83,3 и 100,0 % соответственно. Профилактическое назначение отмеченной комбинации препаратов в течение одного месяца, вероятно, может снизить риск профессионального инфицирования медицинских работников вирусом гепатита С при условии максимально раннего начала такой терапии.

Висвітлено основні відомості про сучасні етіотропні противірусні хіміопрепарати. Наведено їх поділ на протигерпетичні, протицитомегаловірусні, протигрипозні, препарати розширеного спектру й антиретровірусні. У межах кожної групи розглянуто властивості, механізм дії, токсичність препаратів. Звернено увагу на відносно малий арсенал таких медикаментів, оскільки на сьогодні відносно ефективними є лише засоби боротьби з герпесом, грипом, гепатитами B, C і D, ВІЛ-інфекцією/СНІД. Для лікування так званих "малих" інфекцій (краснуха, кір, епідемічний паротит та ін.) ефективних противірусних засобів досі немає.

Отражены основные сведения о современных этиотропных противовирусных химиопрепаратах. Приведено их разделение на противогерпетические, противоцитомегаловирусные, противогриппозные, препараты расширенного спектра и антиретровирусные. В пределах каждой группы рассмотрены свойства, механизм действия, токсичность препаратов. Обращено внимание на относительно небольшой арсенал таких медикаментов, поскольку на сегодня относительно эффективными являются лишь средства борьбы с герпесом, гриппом, гепатитами B, C и D, ВИЧ-инфекцией/СПИД. Для лечения так называемых "малых" инфекций (краснуха, корь, эпидемический паротит и др.) эффективных противовирусных средств до сих пор нет.