Наведено методичні рекомендації, які є узагальненням майже 20-річного досвіду роботи відділення реабілітації репродуктивної функції жінок Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України. Обстежено близько 20 тисяч жінок з неплідністю. Досліджено принципи лікування подружньої пари з поєднаними формами неплідності. Викладено характерні ознаки гормонального стану яєчників у жінок з поєднаними формами неплідності. Запропоновано схему комплексної протизапальної терапії. Розглянуто загальні принципи профілактики спайкового процесу органів малого тазу.

Наведено результати дослідження ефективності препарату "Диферелін" під час лікування аденоміозу в жінок фертильного віку. Проведення терапії з використанням дифереліну дозволило досягнути стійкої клінічної ремісії та тривалого поліпшення загального стану хворих і знизити частоту рецидивів. Завдяки застосуванню дифереліну вдалося уникнути таких небажаних ефектів, як збільшення маси тіла, набряклість, висипи, характерних для лікування даназолом. У той самий час відчуття припливів і головний біль, пов'язані з використанням дифереліну, зникали самостійно після відміни препарату. Одержані результати дають підстави вважати "Диферелін" ефективним препаратом для лікування аденоміозу матки у жінок фертильного віку.

Освещены вопросы профилактики тромбоэмболических осложнений у больных после гинекологических операций с использованием фраксипарина в дозе 0,3 мл 1 раз в сутки до операции и в течение 1 - 7 дней после операции. Исследования свертывающей системы крови до и после применения фраксипарина свидетельствовали о нормализации гомеостаза, что дает возможность широкого применения препарата.

Приведены результаты ультразвуковой оценки состояния придатков матки у 73 пациенток с опухолевидными образованиями яичников (ОВОЯ) и изучены их морфологические особенности по результатам гистологического исследования операционного материала. Показаны особенности эхографической семиотики и дифференцированные гистологические признаки ОВОЯ. Полученные результаты целесообразно использовать для определения дальнейшей тактики ведения пациенток.

На основании клинико-микробиологического изучения эффективности применения макролидного антибиотика "Кларомин" (кларитромицин) при лечении 30-ти женщин с воспалительными заболеваниями гениталий хламидийно-микоплазменной этиологии предложено использовать его на амбулаторно-поликлиническом этапе при условии одновременного назначения этого препарата половому партнеру.

Дослідження гормонального гомеостазу у 60-ти жінок з пухлиноподібними утвореннями яєчників виявило суттєві зміни гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції менструальної функції жінок, які проявлялись порушенням ритму секреції та вмісту у сироватці крові гонадотропних і статевих гормонів залежно від виду кісти. Після лікування спостережено тенденцію до нормалізації рівнів гонадотропінів і статевих гормонів, хоча динаміка секреції естрадіолу мала аналогічний характер, який спостерігався до лікування. Це свідчило про необхідність продовження курсу лікування.

Изучены особенности эндокринологического статуса у 70-ти женщин с опухолевидными поражениями яичников: 17 - с фолликулярными кистами яичников, 10 - с эндометриоидными кистами (ЭМК) яичников, 17 - с кистами желтого тела (КЖТ), 26 - с поликистозными яичниками (ПКЯ). Исследована концентрация гонадотропных и стероидных половых гормонов (лютеинизирующего (ЛГ), фолликулостимулирующего (ФСГ), пролактина, эстрадиола, прогестерона и тестостерона) иммуноферментным методом. Опухолевидные процессы яичников сопровождались разноплановыми нарушениями менструальной функции. Наблюдалось нарушение гонадотропной функции гипофиза, что проявлялось значительным повышением секреции ЛГ и ФСГ уже на 7-й день цикла и дальнейшей монотонной динамикой их секреции. Изменениям центральных регуляторных механизмов соответствуют нарушения стероидогенеза в яичниках, которые зависят от вида опухолевидного процесса и определяются: ускоренным созреванием доминантного фолликула при наявности КЖТ, торможением этого процесса при ЭМК, монотонной секрецией эстрадиола при ПКЯ и сохранением секреции половых гормонов при фолликулярных кистах. Содержание пролактина было в пределах нормы, однако у пациенток с ПКЯ имели место наиболее значимые отклонения этого показателя от нормы. Концентрация тестостерона в крови у обследованных женщин приближалась к верхней границе нормы, а при ПКЯ превышала нормативный показатель, что может свидетельствовать о роли гиперандрогении в патогенезе патологического процесса.

Представлен анализ консервативного лечения 100 пациенток репродуктивного возраста с опухолевидными образованиями яичников на фоне воспалительных заболеваний гениталий, которые находились на лечении в отделении планирования семьи ИПАГ АМН Украины. Разработан и представлен алгоритм комплексного обследования, диагностики и лечения данного контингента пациенток. Показана необходимость противовоспалительного лечения как первого этапа терапии, включающего, кроме иммуномодулирующего и антибактериального лечения, энзимотерапию, гепатопротекторы. Учитывая молодой возраст пациенток, желание сохранения или восстановления репродуктивной функции, комплекс консервативной терапии подбирался индивидуально с учетом выявленных нарушений всех звеньев репродуктивной системы. Определены основные принципы назначения гормональной терапии в зависимости от вида опухолевого образования, оптимальные сроки назначения, а также критерии эффективности предложенной терапии. С целью лечения эндометриоидных и ретенционных опухолевидных процессов яичников предложено использование комбинированных оральных контрацептивов в пролонгированном режиме. Оптимизированы сроки хирургического лечения при неэффективности консервативной терапии, а также принципы диспансерного наблюдения данного контингента пациенток.

Изучены и проанализированы результаты хирургического лечения опухолевидных поражений яичников у 150 женщин репродуктивного возраста. Предложенные современные подходы позволили избежать рецидивов заболевания у 96 % пациенток.

Вивчення морфофункціонального стану (МФС) ендометрія у жінок з аденоміозом і запальними процесами геніталій показало наявність різноспрямованих змін ендометрія (від простої гіперплазії залоз і строми з розвитком поліпозу до гіпотрофії), що диктує необхідність диференційованого підходу до призначення гормональної терапії. Такі зміни МФС ендометрія за наявності запального процесу, спричиненого, зокрема, інфекціями, що передаються статевим шляхом, призводять до зниження експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону у жінок з аденоміозом, тому патогенетично обумовленим є проведення протизапальної терапії на першому етапі лікування таких пацієнток з подальшим призначенням гормональної терапії.

Проведено клініко-лабораторні дослідження (бактеріологічні, бактеріоскопічні, імуноферментні) у 50-ти жінок віком 18 - 40-ка років з хронічними запальними захворюваннями геніталій. Вивчено ефективність комплексної протизапальної терапії з використанням Мілагіну (супозиторії вагінальні). Показано, що як лікарський засіб місцевої дії Мілагін поліпшує клінічні прояви захворювання, прискорює процес одужання, знижує обсіменіння статевих шляхів патологічною мікрофлорою.

Проведено клінічне дослідження ефективності застосування препарату Лавомакс (тилорон) у лікуванні 30 жінок із доброякісною патологією шийки матки, інфікованих вірусом папіломи людини високого онкогенного ризику (типи 16, 18, 31, 33-й). Встановлено, що препарат добре переносився. Доведено його високу ефективність у 26 (87 %) жінок та запропоновано широке застосування за амбулаторних умов у разі лікування жінок із фоновими процесами шийки матки на тлі інфікування вірусом папіломи людини високого онкогенного ризику.

Вивчення стану щитоподібної залози (ЩЗ) та молочних залоз (МЗ) у жінок із безплідністю має дуже важливе діагностичне значення. Це зумовлено високою частотою даної патології, необхідністю проведення лікувальних заходів, спрямованих на одержання вагітності, що можливо лише в разі об'єктивної оцінки стану ЩЗ і МЗ та застосування профілактичних заходів щодо усунення їх патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.301.1-52

Рубрики:

Кольпіт (вагініт)

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.011-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльне клініко-мікробіологічне дослідження ефективності застосування макролідних антибіотиків Старкету (спіраміцин) та кларитроміцину в лікуванні 60 жінок із хронічними запальними захворюваннями геніталій хламідійно-уреаплазменної етіології. Встановлено, що препарати добре переносяться. Доведено їх високу ефективність за умови одночасного лікування статевих партнерів і запропоновано широке застосування за амбулаторних умов.

Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 500 жінок з поєднаними формами неплідності, визначені основні і другорядні чинники, що негативно впливають на репродуктивну функцію. Встановлені не тільки анатомічні і функціональні зміни в органах і системах, але й визначена локалізація і глибина пошкодження репродуктивної системи, що важливо при подальшій розробці тактики корекції виявлених змін. Визначені нові дані про місце продукції антиспермальної ізосенсебілізації, автоімунні реакції у неплідних жінок, встановлена розбалансованість показників загального імунітету в біологічних рідинах, неоднозначні зміни гіпофізарно-гонадної системи, які залежать від виду патології, глибини пошкодження, тривалості захворювання і поєднання декількох чинників. Вивчений енергетичний обмін в органах-мішенях, фолікуло- і оогенез у жінок в спонтанному і стимульованому менструальних циклах. Розроблені алгоритми прогнозування ефективності лікування, вдосконалена і науково обгрунтована концепція поетапного, диференційованого, з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників підходу до системи заходів по профілактиці і лікуванню жінок з неплідністю поєднаного генезу, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

Наведено результати дослідження генофонду та стану здоров'я населення Запорізької області. Визначено ризики смерті населення за класами причин, розглянуто демографічну основу його репродуктивного потенціалу. Наведено відомості про репродуктивні втрати серед зареєстрованих вагітностей у Запорізькій області. Досліджено частоту та ризик народження дітей з вродженими вадами розвитку. Визначено пріоритетні чинники ризику виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів. Проаналізовано рівень освіти та матеріального становища жіночого населення регіону у міській і сільській місцевості, показано значення даних факторів як причини виникнення репродуктивних розладів.

Изложены результаты исследования генофонда и состояния здоровья населения Запорожской области. Определены риски смерти населения по классам причин, рассмотрена демографическая основа его репродуктивного потенциала. Изложены сведения о репродуктивных утратах среди зарегистрированных беременностей в Запорожской области. Исследованы частота и риск рождения детей с врожденными патологиями развития. Определены приоритетные факторы риска возникновения генетически обусловленных репродуктивных расстройств. Проанализированы уровень образования и материального состояния женского населения региона в городской и сельской местности, показано значение данных факторов как причины возникновения репродуктивных расстройств.

Проведено епідеміологічне дослідження за методом "випадок-контроль" з метою вивчення ймовірності впливу штучного аборту на виникнення спонтанного викидня під час наступної вагітності. Результати клініко-епідеміологічного дослідження переконливо свідчать, що штучне переривання першої вагітності в подальшому в кожної третьої жінки є причиною наступних репродуктивних утрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.011-52

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ