Розглянуто нетрадиційні поновлювальні джерела енергії. Охарактеризовано сонячну, ядерну, геотермальну енергії, а також енергії вітру, води та біомаси. Надано інформацію про головні експлуатаційні характеристики альтернативних палив і сировини для їх виробництва, особливості розрахунку витрат кисню, повітря, об'єму продуктів згорання, методи одержання синтетичних палив з вугілля, рідкої та газоподібної викопної сировини, природних бітумів, горючих сланців, природного газу, рослинної сировини. Висвітлено термохімічні методи перетворення біомаси, процеси її зрідження та виробництва синтез-газу, а також особливості одержання, зберігання, транспортування та використання водню.

Рассмотрены нетрадиционные и возобновляемые источники энергии. Охарактеризованы солнечная, ядерная, геотермальная энергии, а также энергии ветра, воды и биомассы. Дана информация о главных эксплуатационных характеристиках альтернативных топлив и сырья для их производства, особенностях расчета затрат кислорода, воздуха, объема продуктов сгорания, методах получения синтетических топлив из угля, жидкого и газообразного ископаемого сырья, природных битумов, горючих сланцев, природного газа, растительного сырья. Освещены термохимические методы преобразования биомассы, процессы ее сжижения и производства синтез-газа, а также особенности получения, хранения, транспортирования и использования водорода.

Викладено зміст лабораторних робіт, які повністю охоплюють тематику теоретичного курсу фізичної хімії, а саме: термодинаміку, хімічну та фазову рівновагу, розчини, електрохімію, кінетику хімічних реакцій і каталіз. До кожної лабораторної роботи наведено стислі теоретичні відомості, питання для домашньої підготовки, опис необхідного обладання, а також методики виконання експериментальної частини роботи та методи обробки одержаних даних.

Изложено содержание лабораторных работ, полностью охватывающих тематику теоретического курса физической химии, а именно: термодинамику, химическое и фазовое равновесие, растворы, электрохимию, кинетику химических реакций и катализ. К каждой лабораторной работе приведены краткие теоретические сведения, вопросы для домашней подготовки, описание необходимого оборудования, а также методики выполнения экспериментальной части работы и методы обработки полученных данных.

Цель работы - изучение характерных рентгенологических и ультрасонографических признаков различных гистологических форм рака грудной железы (РГЖ), особенно малого рака. Анализу подвергнуты результаты исследования 120-ти женщин в возрасте 27 - 68-ми лет, больных РГЖ. Ультрасонография (УСГ) проведена на аппарате ЭТС-У-02, датчик 7 МГц с использованием "водной насадки" и Siemens G-50, датчик 7 МГц. Под контролем ультразвукового луча проведена пункционная аспирационная биопсия. Рентгенологическое исследование выполнено на маммографе "Электроника". Гистологическая форма новообразования определена по классификации ВОЗ N 2 1981 г. (российский вариант 1984 г.). Выделены две основные формы роста РГЖ - узловая и диффузная. При узловых формах на маммограммах (МГ) проявлялась тень ограниченного узла, при диффузных - определенной тени опухоли не было. Рентгенологическая и ультрасонографическая картины при различных гистологических формах опухоли и кажущемся сходстве имели отличительные особенности. Для скирра на МГ характерным был узел звездчатой формы с плотным центром, тяжами в ткань железы, часто - мелкие кальцинаты; при УСГ - эхопозитивная тень с нечеткими, расплывчатыми контурами, иногда причудливая форма узла. Аденокарцинома при МГ выглядела как амебовидный узел с короткими тяжами, структурный рисунок изменен только в непосредственной близости от опухоли, кальцинатов не было; при УСГ - округлой формы, однородной структуры, как правило, эхопозитивные образования с волнистыми нечеткими контурами. Солидный рак при МГ выглядел как узловая, округлая тень с нечеткими волнистыми контурами, местами были лучистые тяжи в окр

ужающую ткань; при УСГ - как эхонегативная тень с волнистыми контурами. Неоднородность структуры часто наблюдалась вследствие гипо- и гиперэхогенных включений. Медуллярный рак при МГ имел вид четкого узла овальной или дольчатой формы, отграниченного от окружающей ткани более ясно, чем при скирре или солидном раке; при УСГ - четкая узловая тень с признаками однородности, нередко с усилением дорсального эха. Для лобулярной инвазивной карциномы при МГ было характерно искажение архитектурного рисунка без видимой опухолевой массы; при УСГ - гипоэхогенные изменения с рассеянными очагами затемнения. Выводы. Комплексное использование лучевых методов исследований грудной железы способствует своевременной диагностике ранних форм рака и позволяет с большей долей вероятности говорить о гистологической структуре опухоли до операции. Рентгенологическая и ультрасонографическая картины имеют особенности при различных гистологических формах РГЖ. Высокоинформативным методом выявления внутрипротоковых опухолей грудной железы является дуктография.

Исследованы физико-химические параметры гидрогелевых нанореакторов на основе акриламида, акрилонитрила и акриловой кислоты и произведена оптимизация их химического состава с точки зрения достижения максимальной биосовместимости по отношению к мезенхимальным стволовым клеткам. На основании проведенных исследований разработано и апробировано в клинике покрытие для лечения ожоговых ран.

Розроблено наукові основи синтезу біосумісних щодо мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) акрилових гелевих систем з заданими колоїдно-хімічними властивостями. Встановлено залежність ефективності іммобілізації клітин на поверхні гелів, їх сорбційної ємності, розміру порових комірок, механічних, оптичних і дифузійних параметрів від їх хімічного складу, частоти зшивання, загальної частки зшитого полімеру, гідрофільно-гідрофобного балансу та ступеня заповнення порових комірок. Виявлено, що оптимальні параметри притаманні гідрогелю на основі акриламіду й акрилонітрилу зі співвідношенням мономерних ланок 5:3, концентрацією зшивального агента 0,684 % та вмістом зшитого полімеру 50 %. Запропоновано спосіб та проведено іммобілізацію МСК на поверхні гелевої акрилової системи. Вперше для системи МСК - акриловий гідрогель досліджено колоїдно-хімічні та біохімічні механізми адгезії, зокрема, удосконалено відомий механізм гетероадагуляції клітин з твердими поверхнями. Встановлено, що гетероадагуляція визначається адсорбцією водорозчинних екзометаболітів клітин на поверхні гелів. Експериментально доведено вплив далеко- та короткодіючих факторів адгезії на гетероадагуляцію даних клітин до поверхні акрилових гелів.

Комплексно досліджено джерельно-інформаційний потенціал особових архівних фондів як компонента архівної спадщини українського народу. Розкрито суть і визначено взаємозв'язок понять "особові архівні фонди", "документи особового походження". Виокремлено основні етапи створення особових фондів у структурі Національного архівного фонду України. Обгрунтовано науково-теоретичні та методичні засади формування особових архівних фондів, доведено необхідність їх наукового перегляду й удосконалення. На базі широкого кола біографічних, творчих, епістолярних, службових документів розглянуто структуру фондів визначних діячів української науки та культури, зокрема, істориків В.М. Базилевича, М.М. Бубнова, М.П. Василенка, І.М. Каманіна, О.С. Компан, Ю.А. Кулаковського, В.Л. Модзалевського. Розкрито нормативно-правову базу використання джерельно-інформаційного потенціалу особових архівних фондів. Узагальнено досвід оприлюднення їх документів і матеріалів, включаючи мережу Інтернет. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення цих процесів.

Науково обгрунтовано теоретико-методичні засади визначення рівня й ефективності використання інноваційного потенціалу (ІП) на макро-, мезо- та мікрорівнях. Визначення рівня ІП на макрорівні здійснено за допомогою порівняльного аналізу запропонованих індикаторів розвитку виробництва в країні, що дозволяє оперативно відстежити динаміку рівня ІП і приймати рішення щодо його покращання. Для визначення ІП на мезорівні розроблено методичні підходи з використанням матриці тенденцій зміни ІП суб'єкта мезоекономіки, в якій можуть бути заплановані декілька варіантів змін і реакції суб'єкта на дані зміни, що дозволяє розраховувати рівняння регресії для складових ІП на базі часткових регресійних залежностей і сформувати ряд можливих сценаріїв розвитку інноваційної ситуації. Методику визначення рівня ІП та ефективності його використання на мікрорівні розроблено на базі матриці, за допомогою якої оцінюється забезпеченість кожної складової ІП (організаційно-економічної, виробничо-технологічної, науково-технічної та комерціалізації) інтелектуальними, матеріально-технічними, фінансовими й інформаційними ресурсами. Відзначено, що механізм економічної оцінки використання ІП підприємства передбачає зіставлення фактичних показників ІП підприємства з його межовими можливостями, що дозволяє виявити прорахунки та недоліки в роботі та підвищити ефективність їх інноваційного розвитку.

Здійснено комплексний структурно-семантичний і комунікативно-функціональний аналіз коментабельних конструкцій у сучасній англійській мові на базі матеріалу художнього та медійного дискурсів. Коментабельна конструкція - це складнопідрядне речення, в якому інтродуктивна частина (головне речення) вказує на факт висловлювання (та його авторизацію), а коментабельна частина (підрядне речення) повідомляє про саму подію. Коментабельність розглянуто як властивість дієслів приєднувати підрядне додаткове речення, а також як засіб універсального пізнання реального та можливого світів. Виявлено глибинну структуру коментабельної конструкції та текстової зумовленості коментабельних дієслів. З'ясовано залежність функціонування коментабельних дієслів від їх групової та індивідуальної семантики, типу дискурсу. Установлено зони підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності лексико-семантичних груп коментабельних дієсів у художньому та медійному дискурсах. Явище коментабельності розглянуто як комунікативно-функціональний феномен. Коментабельні конструкції представлено як макроструктурну, персональну, референтну та модальну сітки, що сприяють когезії тексту.

Уперше в історії вітчизняного літературознавства узагальнено, систематизовано та класифіковано традиційний образний матеріал художнього світу Л.Андреєєва. Розглянуто феномен "іррелігійного неоміфологізму" письменника в контексті епохи, детермінанти модифікацій міфологічних фігур. Здійснено типологічний аналіз форм творчого використання традиційних образів. Висвітлено раніше не досліджені асоціації з традиційними персонажами, види семантичних зв'язків і способи їх активації в прозі, драматургії, публіцистиці митця. Визначено особливості та закономірності трансформації традиційних образів (прийоми "осучаснення", "руйнівні", поетико-модерністські тенденції).

З максимальною повнотою, мовою оригіналу, зі збереженням орфографії подано опис видань творів Т. Г. Шевченка, які хронологічно охоплюють період з 1840 до 2008 рр. Окремий розділ складають переклади творів поета мовами народів світу.

Розроблено концепцію моделювання системи управління виробничими запасами підприємства на основі нечітких множин, яку побудовано з використанням комбінації модифікованого принципу узагальнення і композиційного правила нечіткого логічного виводу, яка дозволяє вирішувати проблеми підвищення ефективності управління запасами сучасних підприємств. Модель оптимізації нечітко поставленої задачі управління виробничими запасами, яку побудовано на основі модифікованого принципу узагальнення з використанням формули Уїлсона, дозволяє підвищити надійність системи управління виробничими запасами за рахунок збільшення обсягів важливої інформації в процесі прийняття рішень. Результати впроваджено в практику управління запасами ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Доведено ефективність і спроможність розроблених методів щодо покращання показників оборотності та надійності в управлінні запасами, а також підвищення рентабельності операційної діяльності підприємства.

Досліджено гідротермальне модифікування силікагелів різної пористої структури. Показано можливість одержання макропористих кремнеземних матеріалів, які можуть застосовуватися як носії в каталітичних процессах нафтопереробки та нафтохімії. Одержані результати пояснено особливостями масоперенесення в порах різного розміру.

Обгрунтовано використання методу структурного аналізу форм костюму для сучасних САПР одягу. Використання даного методу дозволяє підвищити якість взаємодії між дизайнером і конструктором за умов серійного та масового виробництва одягу.

Розглянуто деякі лінгвістичні засоби маніпуляції в мас-медійних текстах та їх вплив на свідомість адресата. На прикладах показано, як лексичні одиниці, стилістичні та риторичні прийоми, певне синтаксичне оформлення, а також структурно-семантичні особливості застосовуються для маніпуляції свідомістю адресата. Доведено, що головна мета цих лінгвістичних засобів одна - формувати позитивне чи негативне сприйняття інформації.

Обгрунтовано використання інформаційних технологій як засіб художньої комунікації під час проектування одягу за умов масового виробництва. Практичним підтвердженням став досвід створення промислової колекції одягу в межах учбового процесу.

Визначено стратегічні напрями удосконалення первинної освіти в контексті виконання Лісабонського проекту, серед яких: підвищення якості первинної освіти та її ефективності, лібералізація та розширення доступу до первинної освіти, відкритість систем освіти щодо оточення та світу. Акцентовано увагу на природничо-математичній та інженерно-технологічній освіті. Проаналізовано досвід європейських країн в процесі фундаменталізації освіти, зокрема Фінляндії. Доцільним, на думку автора, є проведення української освітньої політики у сфері науки та підготовки кадрів для суспільства знань на основі фінського досвіду. Констатовано актуальність розвитку точних наук і технологій, відзначено тенденцію зникнення зі світового наукового поля України (за результатами конференції ЮНЕСКО з теми «Стан наук») та відсутності використання точних наук як засобу розвитку людського капіталу української нації.

Определены стратегические направления совершенствования первичного образования в контексте выполнения Лиссабонского проекта, среди которых: улучшение качества первичного образования и его эффективности, либерализация и расширение доступа к первичному образованию, открытость системы образования относительно окружения и мира. Акцентировано внимание на естественно-математическом и инженерно-технологическом образовании. Проанализирован опыт европейских стран в процессе фундаментализации образования, в частности Финляндии. Целесообразным, по мнению автора, является проведение украинской образовательной политики в сфере науки и подготовки кадров для общества знаний с учетом финского опыта. Констатирована актуальность развития точных наук и технологий, отмечена тенденция исчезновения из мирового научного поля Украины (по результатам конференции ЮНЕСКО по теме «Состояние наук») и отсутствия использования точных наук как средства развития человеческого капитала украинской нации.

The Lisbon project and the European strategy of development of higher education in the conditions of transition to a knowledge society XXI of a century is considered. Europe (an example, Finland) has selected improvement of quality of formation and expansion of use of the sciences as means of development of the human capital of the nations. Ukraine since 1991 went in an opposite direction that is why has not reached successes.

Розглянуто особливості професійної освіти за профілем “дизайн” за умов існування індустрії моди. Запропоновано зробити акцент на пробудження творчого потенціалу студентів, широке використання САПР в навчальному процесі та вивчення технологій індустрії моди.

Рассмотрены особенности профессионального образования по профилю “дизайн” в условиях существования индустрии моды. Предложено сделать акцент на пробуждение творческого потенциала студентов, широкое использование САПР в учебном процессе и изучение технологий индустрии моды.

There have been considered the peculiarities of professional education in the field of “design” in conditions of fashion industry. It is suggested to accentuate the development of students` creative potential and wide usage of CAD software in the educational process and studying industry`s technologies.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л293.3

Рубрики:

Силікагель

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі акриламіду (АА), акрилонітрилу (АН) та акрилової кислоти (АК) за допомогою методу радикальної кополімеризації синтезовано велику кількість гідрогелевих мембран для культивування стовбурових клітин. У результаті порівняльних досліджень установлено, що оптимальні параметри, визначені іммобілізацією мезенхімних стовбурових клітин людини, є притаманними неіоногенним кополімерним гідрогелям на основі АА та АН. Використання гідрогелів із значним вмістом АК обмежується зниженням величини pH культурального середовища, що несумісно з підтримкою життєдіяльності досліджуваних клітин.

Оптимізовано базові параметри гідрогелевих мембран (ГГМ), важливі для їх характеристики як потенційних біосумісних недеградувальних ранових покриттів. Показано, що помірно гідрофобні та одночасно помірно гідрофільні мембрани, одержані кополімеризацією акриламіду та акрилонітрилу, є біосумісними для мезенхімних стовбурових клітин. Продемонстровано, що високодисперсний кремнезем, інкорпорований у ГГМ за невеликих концентрацій, позитивно впливає на культивування клітин. Визначено технологічні умови, необхідні для ефективнішого і довготривалого культивування клітин на поверхні ГГМ з покращеними експлуатаційними властивостями.