Спостереження за індивідуальним розвитком ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) за умов південно-східної частини України довели доцільність використання її у сумішках зі злаковими та бобовими рослинами для заготівлі кормів з імуномодулюючими властивостями для великої рогатої худоби. Це стосується її сумішок з житняком гребінчастим (Agropyrym pectinatum (Bieb.) Beauv.) та еспарцетом виколистним (Onobrychis viciaefolia Scop.). Отримані дані показали недоцільність сумішок ехінацеї пурпурової з грястицею звичайною (Dactylis glomerata L.) через пригнічення розвитку ехінацеї.

Приведены сведения о наиболее распространенных лекарственных растениях, произрастающих на природных пастбищах юго-восточной Украины. Представлено описание растений, освещены их фармакологические свойства и особенности применения в ветеринарии.

Охарактеризовано трав'янисті фітоценози південного сходу України. Наведено результати дослідження рослинного покриву степів, кам'янистих відслоєнь і пісків, розкрито можливості відновлення їх біорізноманітності та господарської цінності. Обгрунтовано необхідність застосування методу докорінного поліпшення для відновлення угруповань останніх стадій дигресії на підставі створення багатокомпонентних трав'яних фітоценозів різнофункціонального призначення. Проаналізовано основні підходи та методи створення штучних трав'яних угруповань у світі та висвітлено багаторічний досвід моделювання подібних угруповань за умов польового експерименту посушливого степу. Доведено доцільність використання модифікації методу докорінного поліпшення, яка базується на посіві багатокомпонентних сумішей з інтродуцентів і райованих сортів багаторічних трав.

Охарактеризованы травянистые фитоценозы южного востока Украины. Приведены результаты исследования растительного покрова степей, камянистых отслоений и песков, раскрыты возможности восстановления их биоразнообразия и хозяйственной ценности. Обоснована необходимость применения метода коренного улучшения для востановления группировок последних стадий дигрессии на основе создания многокомпонентых травяных фитоценозов разнофункционального назначения. Проанализированы основные подходы и методы создания искусственных травяных группировок в мире, освещен многолетний опыт моделирования подобных группировок в условиях полевого эксперимента засушливой степи. Доказана целесообразность использования модификации метода коренного улушчения, базирующейся на посеве многокомпонентных смесей из интродуцентов и районированных сортов многолетних трав.

Ключ. слова: кормовые растения, искусственное растительное сообщество, монокультура, способ размещения растений
Індекс рубрикатора НБУВ: П222

Рубрики:

Кормові культури

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: кормовые агрофитоценозы, взаимоотношения видов, конкуренция, дифференциация экологических ниш
Індекс рубрикатора НБУВ: П223

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Bromopsis inermis (Leys.) Holub., модельне рослинне угруповання, розвиток рослин
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*805.6

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Echinacea purpurea (L.) Moench, рослинне угруповання, видовий склад
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен характер продукционного процесса в монокультурах 5-ти видов многолетних кормовых растений без использования удобрений. Выявлено первоначальное увеличение продуктивности, зависящей от количества особей и площади питания на одно растение, а затем снижение ее, которое связано не с изменением площади питания, а с конкуренцией за ресурсы среды. Увеличение продуктивности возможно только при поступлении извне в монокультуры исследуемых видов необходимых ресурсов для существования растений.

За умов досліду встановлено хвилеподібний характер динаміки кількості особин у одно- та двовидових угрупованнях восьми видів кормових рослин. Протягом перших чоторьох років кількість особин вихідних видів зменшується в усіх варіантах, на п'ятому році зростає за рахунок появи молодих особин насіннєвого та вегетативного походження, а на шостий-сьомий - знову знижується. Це свідчить про включення механізмів саморегуляції кількості особин в популяціях. Динаміка кількості особин змінюється швидше у монокультурах, ніж у двовидових угрупованнях. У двокомпонентних злакових угрупованнях зменшення кількості особин компонентів залежить від фітоценотичних особливостей видів, зокрема конкурентноспроможності виду. Протягом існування штучних угруповань звільнені екологічні ніші займають види-бур'яни та види-культигени.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223-47

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості дигресії природних пасовищ на південному сході України. Запропоновано докорінне поліпшення пасовищ останньої стадії дигресії як ефективний шлях відновлення біорізноманітності. Детальне вивчення структури рослинних угруповань і фітоценотичної ролі основних ценозоутворювачів дозволило розробити еколого-ценотичний підхід до конструювання моделей кормових агрофітоценозів. Доведено необхідність конструювання агрофітоценозів за структурою природних угруповань, де види підпорядковані за фітоценотипами, обгрунтовано можливість використання у їх видовому складі інтродуцентів з інших географічних зон. Розроблено 7 натурних моделей для поліпшення деградованих природних угруповань в степовій зоні.

Встановлено функціональні закономірності трьох типів натурних моделей: емпіричну, з природним поєднанням злаків, з поєднанням видів за конкурентною спроможністю - за розвитком видів в угрупованнях, динамікою видового складу та продуктивністю. На підставі виявлених закономірностей знайдено "ідеальну модель" штучних рослинних угруповань, яка базується на підпорядкованості видів за фітоценотипами, де домінанти та субдомінанти є ценотично потужними, мають різні темпи розвитку в угрупованні та можуть динамічно врівноважувати одне одного у залежності від зміни екологічних умов. Розроблено видовий склад штучних рослинних угруповань для конкретних екологічних умов з метою відновлення та збереження природних степових фітоценозів.

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано шляхи поширення експресіонізму в багатьох видах мистецтва, що зумовило відображення в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експресіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відтворювали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

Даны описания 53-х сортов декоративных, плодовых древесных и кустарниковых, цветочно-декоративных, пряно-вкусовых, кормовых и лекарственных растений.

Індекс рубрикатора НБУВ: П221 + П214.3

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен опыт проектирования экологической сети локального уровня на территории отдельной административной единицы в степном ландшафте Северного Приазовья. Разработанная экологическая сеть является целостной системой, в которой представлены все необходимые структурные элементы, охватывает 8 % общей площади района исследования, что является достаточным для обеспечения рационального использования земель и устойчивого развития природно-хозяйственного комплекса. Обосновано выделение пяти не дублирующих друг друга биоцентров, богатых флористически и фитоценотически. Разработана схема размещения буферных зон, экокоридоров и территорий восстановления. Этот опыт по созданию экосети локального уровня можно применять в других районах юго-востока Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: П545 + П223

Рубрики:

Корми та годівля

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-275

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.633 + П067.7

Рубрики:

Загальна ботаніка

Фіторемедіація

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.3

Рубрики:

Лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ