Исследованы интенсивность процессов перекисного окисления липидов в разных отделах головного мозга при действии Т-2-токсина и детоксикационные свойства гипохлорита натрия при хроническом Т-2-токсикозе. Показаны повышение количества диеновых конъюгат в головном мозге при действии токсина и резкое понижение их количества при применении гипохлорита натрия.

Досліджено вплив Т-2 токсину на активність процесів перекисного окиснення ліпідів (за кількістю первинних продуктів - дієнових кон'югат) головного мозку поросят. Виявлено, що Т-2 токсин підвищує кількість ДК у корі, мозочку та довгастому мозку на 10 і 20 доби досліду. Довгастий мозок є найчутливішим до дії токсину.

Исследовано влияние ГХН при экспериментальном Т-2 токсикозе на активность ферментов АОЗ, а также гистологические препараты головного мозга свиней. Обнаружено, что Т-2 токсин увеличивает активность глутатионредуктазы и глутатионпероксидазы в головном мозге. ГХН увеличивает активность ферментов АОЗ, а также восстанавливает структуру клеток в головном мозге.

Досліджено активність ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза) за нормального фізіологічного стану курей у гіпоталамічній ділянці, мозочку та довгастому мозку. Виявлено найвищу їх активність у гіпоталамусі та найнижчу - у довгастому мозку.

Наведено порівняльну характеристику двох розчинів натрію гіпохлориту, виготовлених на різних електрохімічних установках. Надано морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові курей на тлі Т-2 токсикозу, що дає можливість порівняти дезінтоксикуючі властивості розчинів та обгрунтувати їх застосування у ветеринарну практику для лікування птиці від Т-2 токсикозу.

Визначено різницю кореляційних зв'язків активності ключових ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази) та кількості первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду кори головного мозку свиней в нормі та за Т-2-токсикозу. Показано, що на 10 добу досліду дія Т-2-токсину викликає активацію ферментів антиоксидантного захисту глутатіонової ланки, тоді як на 20 добу спостережено сумісну роботу ферментів антиоксидантної системи, що підтверджується кореляційним аналізом.

Представлено динаміку морфологічних змін головного мозку щурів у випадку хронічного Т-2 токсикозу. На ранніх етапах Т-2 токсикозу переважали набубнявіння клітин та гідропічна дистрофія. На 20-ту добу, на тлі дистрофічних і деструктивних змін, у головному мозку посилювалися компенсаторно-адаптативні процеси. На 30-ту добу Т-2 токсикозу превалювали атрофічні, деструктивні процеси в нейронах і значне випадіння клітин, зумовлене їх відмиранням.

Надано стислу характеристику та мікроструктурні особливості волосу різних видів тварин. Відомо, що волос тварини протягом довгих років не піддається гниттю і зберігається навіть після повного розпаду м'яких тканин трупа. В аспекті судової ветеринарної експертизи часто виникають питання: чи виявлений об'єкт є волосом, кому він належить - людині чи тварині? Для вирішення таких завдань необхідні спеціальні знання. Розглядаючи структуру волоса, можна сказати, що вона, у більшості тварин, є своєрідною і характерною. Тому під час виникнення питання щодо видової належності волоса, експерту необхідно дослідити структуру, вивчити і співставити малюнок серцевини, і тільки тоді можна ідентифікувати вид тварини.

Вивчено морфогенез змін і патогенетичні особливості енцефалопатії, індукованої T-2 токсином у білих щурів, поросят і курей. Досліджено розвиток морфобіотичних змін у різних формаціях головного мозку, а також вплив розчинів натрію гіпохлориту (ГХН) на тлі T-2 токсикозу. Установлено, що основним патогенетичним механізмом дії T-2 токсину на структури головного мозу є інтенсифікація пероксидного окиснення ліпідів, що спричиняє порушення мембранних структур клітин, їх відростків і розвиток дистрофічних і деструктивних змін, але за цього не блокує молекули ДНК нейронів і нейрогліальних елементів. Науково обгрунтовано, що низькі концентрації розчинів ГХН на тлі T-2 токсикозу мають дезінтоксикаційну, нейрометаболічну дію, знижують обтяжливий стан гіпоксії мозку, сприяють репарації гісто- та ультраструктурі нервової тканини, зниженню процесів перекисного окиснення ліпідів і нормалізації активності ферментів антиоксидантного захисту. На підставі результатів досліджень розроблено та рекомендовано до впровадження методи лікування T-2 токсикозу в курей.

Висвітлено питання гістоструктурної експертизи свіжої, замороженої, засоленої та дефростованої м'язової тканини. Охарактеризовано мікроструктуру меленого м'яса, кутерованих м'ясних фаршів, які містять різні домішки тканин, органів, субпродуктів. Наведено специфікації якості основних продуктів тваринного походження. Описано методи дослідження фаршу як об'єкта ветеринарно-санітарної експертизи.

Висвітлено особливості гістологічної будови шкіри та волоса різних видів тварин і людини, основні методи дослідження шкіри та волоса. Подано структурну характеристику та мікрофотографію шкіри та волоса різних видів тварин і людини. Описано мікроструктурні ознаки просвітленого волоса у різних видів тварин, що допомагає встановлювати їх видову належність.

Розглянуто хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості гіпохлоритів. Наведено результати фармакологічних, токсикологічних і морфофункціональних досліджень щодо застосування розчинів натрію гіпохлориту для лікування Т-2 токсину у лабораторних щурів, курей і поросят. Вивчено дезінтоксикувальну активність гіпохлориту на прикладі Т-2 токсину. Розкрито вплив натрію гіпохлориту на морфофункціональний стан органів і тканин організму тварин залежно від дози застосовуваного розчину.

Рассмотрены химические, физико-химические и биологические свойства гипохлоритов. Приведены результаты фармакологических, токсикологических и морфофункциональных исследований по применению растворов натрия гипохлорита для лечения Т-2 токсина. Раскрыто влияние натрия гипохлорита на морфофункциональное состояние органов и тканей организма животных в зависимости от дозы применяемого раствора.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855 + П853

Рубрики:

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Дія лікарських речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати гістологічних досліджень інгредієнтів у ковбасних виробах сорту напівкопчених ковбас "Салямі елітна". Встановлено, що до складу фаршу ковбаси "Салямі елітна" входить м'ясо довготривалої заморозки, яке характеризується утворенням кристалів льоду, на місцях яких виявляли деформовані м'язові волокна, розширені міжволокнисті структури, заповнені дрібнозернистою білковою масою. Свіже охолоджене м'ясо у ковбасному фарші гістоструктурно відрізнялось однорідно забарвленою в червонувато-рожевий колір цитоплазмою. Кутерований фарш мав вигляд дрібнозернистої маси із залишками пучків сполучнотканинних волокон та чисельних вакуоль. Із домішок виявлено фрагменти соєвого борошна та темно-сині включення - інгредієнти, які входять до складу "Супермікс міні салямі". Часткове введення кутерованого фаршу та яловичини багаторазового заморожування знижувало поживну цінність та якість продукції.

Надано стислу характеристику та мікроструктурні особливості волосу різних видів диких тварин. Мікроструктура стрижнів остистого волоса є специфічною і характерною тільки для певного виду тварин. Завдяки цим особливостям можна ідентифікувати вид тварини. В аспекті судової ветеринарії часто виникають питання: чи виявлений об'єкт є волосом, кому він належить - людині чи тварині? В разі виникнення питання щодо видової належності волоса, експерту необхідно дослідити структуру, вивчити і зіставити малюнок серцевини, і тільки тоді можна ідентифікувати вид тварини.

Надано стислу характеристику гематологічних та імунологічних показників крові, а також патоморфологічні зміни в органах імунної системи півнів за впливу різних концентрацій високочистого розчину натрію гіпохлориту (НГХ). Встановлено, що високі концентрації високочистого розчину НГХ проявляють імунотропну дію. В цьому разі відмічено підвищену проникність стінок судин, набряк і деструкцію ендотеліоцитів. Реакція судин, в даному випадку, є однією із основних компонентів, при якій настають значні розлади кровообігу, сповільнення течії крові та порушення проникності стінок судин. Виявлені зміни підтверджують той факт, що для корекції імунної системи розчини високочистого розчину НГХ необхідно застосовувати короткотерміново і в низьких концентраціях.

Надано інформацію про переваги застосування мікроструктурного методу контролю за якістю харчової продукції, зокрема м'ясних виробів. Доведено, що гістологічні методи дослідження дозволяють оцінити структуру продукту в цілому, диференціювати особливості різних тканинних елементів і клітинних структур, виявляти заміну якісної сировини малоцінними домішками, рослинними білками тощо. Метод гістологічного аналізу дозволяє досить швидко одержати результати та оцінити реальний склад більшості видів м'ясопродуктів, що дає підстави рекомендувати його для контролю якості та виявлення фальсифікації м'ясопродуктів.

Надано гістологічну та ультраструктурну характеристику структурних елементів гематоенцефалічного бар'єру сенсомоторної кори головного мозку щурів за введення поспіль 14 діб клозаверму А, клозантелу і аверсекту в терапевтичній дозі. Встановлено, що тривале застосування клозаверму А і клозантелу зумовлює структурні зміни елементів астроцитарної глії кори головного мозку, аверсекту - порушення двоконтурної мембрани капілярів, зернистий розпад астроцитів та розшарування ламел мієлінових оболонок аксонів.

Представлено динаміку морфологічних змін грудних м'язів курей після забою. Досліджено терміни розвитку посмертного задубіння та структурні зміни м'язової тканини у процесі дозрівання м'яса курей. Встановлено, що процес автолізу білої групи м'язів відбувається поступово, проте розвивається досить швидко. Вже через 4 години після забою курей-бройлерів зміни, що відбуваються у м'язових волокнах, є характерними для початкових ознак автолізу, досягаючи стадії вираженого дозрівання на 24-у годину після забою.

На основі патоморфологічних досліджень визначено вплив на стан печінки білих щурів препарату "Е-селен" на тлі щоденного 14-добового введення "Клозаверму-А" у терапевтичній дозі. Встановлено, що за даних умов на 7-му добу введення розвиваються дистрофічні зміни з порушенням балкової будови у периферичній ділянці часточок, на 14-ту добу - активізуються репаративні процеси. Повне відновлення структури часточок печінки наставало на 21-у добу після останнього введення "Клозаверму-А" на тлі дворазової ін'єкції препаратом "Е-селен".